5.2. Швидкість руху повітря в приміщеннях для утримання птиці має бути такою (табл. 5):
Таблиця 5
5.3. Параметри температури і вологості повітря в основних виробничих приміщеннях інкубаторію і яйцескладу в холодний період року наведені в табл. 6.
Таблиця 6
5.4. Граничнодопустимі концентрації пилу, мікроорганізмів і шкідливих газів у повітрі приміщень для утримання птиці наведені в табл. 7.
Таблиця 7
5.5. Приміщення для утримання птиці мають бути обладнані системою забору та видалення повітря з автоматичним керуванням, що забезпечує підтримку заданих параметрів внутрішнього повітря, з перевищенням припливу над витяжкою повітря. Необхідність пристрою для опалення і продуктивність систем опалення і вентиляцій визначаються розрахунком у залежності від установлених параметрів повітря в середині приміщень, кількості тепла, виділеного птицею, вуглекислоти, водяних парів, виділення шкідливих газів з поверхні підстилки, а також у залежності від розрахункових параметрів зовнішнього повітря. Крім того, ураховується теплотехнічна характеристика загороджувальних конструкцій цих приміщень.
У пташниках, обладнаних механічною вентиляцією, на випадок припинення її роботи передбачають можливість здійснення природної вентиляції як аварійної.
5.6. Внутрішні поверхні приміщень (стіни, перегородки, стелі) у пташниках, інкубаторіях і складах для яєць повинні мати низьку пористість, бути рівними і гладкими, без щілин і тріщин, пофарбовані (побілені) у світлі тони вологостійкими фарбами. У цехах забою птахів, обробки тушок і утилізації відходів стіни до стелі облицьовують кахлями (відповідно до діючих будівельних норм).
Стіни в інкубаторіях і вивідних залах, мийних, приміщеннях для приготування кормів мають бути облицьовані або пофарбовані до стелі вологостійкими матеріалами, що допускає їхнє очищення, дезінфекцію та вологе прибирання.
Зовнішні поверхні приміщень також повинні легко піддаватись очищенню і дезінфекції.
5.7. Підлоги в птахівничих приміщеннях повинні бути з твердим покриттям, малотеплопровідними, стійкими проти впливу стічної рідини і дезінфекційних речовин, водонепроникними і придатними для механізованого прибирання глибокої підстилки. В інкубаторіях і яйцескладах підлоги покривають плиткою. Приміщення мають бути обладнані каналізацією для стоку води від миття технологічного устаткування і внутрішніх поверхонь пташників, інкубаторію, яйцескладу, забійних цехів (відповідно до діючих будівельних норм).
5.8. Внутрішня мінімальна висота виробничих приміщень від рівня "чистої" підлоги до низу виступних конструкцій покриття (перекриття) має бути: в приміщеннях для утримування птиці на підлозі - не менше 3 м, у залах для кліткового утримування птиці, інкубаторію, кормоцехах, лабораторіях, яйцескладах, у службових та інших виробничих приміщеннях - у залежності від габаритів устаткування, але не менше 3 м.
5.9. Перегородки між секціями в пташниках і огородження соляріїв повинні бути сітчастими відповідно до даних табл. 8.
Таблиця 8
Допустима місткість окремих секцій пташника на птахівничих підприємствах при утриманні на підлозі наведена в табл. 9.
Таблиця 9
Норма щільності посадки в пташниках при утриманні на глибокій підстилці, планчастих або сітчастих підлогах така (табл. 10):
Таблиця 10
5.10. У птахівничих господарствах, як правило, прийняте безвигульне утримування птиці. В окремих випадках при обладнанні вигулів ураховують такі фактори:
у племінних господарствах солярії для дорослих курей влаштовують з розрахунку 0,2 м-2 на голову, для індиків - до 0,4 м-2, для ремонтного молодняку курей і індиків - 100 % площі пташників, природні вигули для качок - з розрахунку 2 м-2 на голову;
при табірному утримуванні племінної птиці (у пересувних будиночках або під навісом) відводять пасовища з розрахунку на одну голову:
для курей і їхнього ремонтного молодняку - 5 - 7 м-2;
для індиків і їхнього ремонтного молодняку - 25 м-2;
солярії обгороджують сіткою і розділяють поперечними сітчастими перегородками на частини відповідно до секцій пташників, а солярії селекційних пташників, крім того, обгороджують сіткою і зверху;
у соляріях для качок (з зовнішнього боку) обладнують проточні поїлки;
у районах зі спекотним, сухим літом (Автономна Республіка Крим) у соляріях і на природних вигулах обладнують тіньові навіси, а для качок і молодняку - купальні канавки;
пташники для дорослих гусей і ремонтного молодняку повинні мати солярії і купальні канавки шириною зверху 100 см і глибиною 30 см;
солярії мають бути з твердим покриттям, площею не менше площі пташника. Солярії захищаються з трьох боків сіткою і розділяються поперечними сітчастими перегородками на частини, що відповідають секціям пташника.
5.11. Для випуску птиці на вигули і в солярії в стінах пташників при утриманні на підлозі влаштовують лази. Число лазів та їхні розміри повинні бути такими (табл. 11):
Таблиця 11
5.12. Фронт годівлі та напування птиці приймається такий (табл. 12):
Таблиця 12
5.13. При утримуванні дорослої птиці на підлозі пташники обладнують гніздами - індивідуальними або груповими. Гнізда повинні бути легкодоступні для огляду, збору яєць і очищення. Розміри гнізд і їхнє число, у розрахунку на поголів'я, такі (табл. 13):
Таблиця 13
6. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИЙ КОНТРОЛЬ КОРМІВ І ВОДИ
6.1. Птицю напувають чистою водою, що відповідає санітарному стандарту на питну воду (відповідно до діючого ДОСТ).
6.2. Годувати птицю потрібно тільки доброякісними, повноцінними кормами за раціонами, що відповідають її вікові і продуктивності, згідно із затвердженими технологічними нормами для птиці. Забороняється використовувати для годівлі небезпечні в епізоотичному плані, токсичні, недоброякісні корми - цвілі, почорнілі, затхлі, заражені кліщем, засмічені великою кількістю сторонніх домішок (насінням бур'янистих і отруйних трав), а також при наявності в них кухонної солі більше 0,7 % або великих її часток.
Якість кормів, що надходять у господарство, обов'язково перевіряють у виробничій лабораторії господарства, а також один раз на місяць - у державній лабораторії ветеринарної медицини. У разі виникнення захворювання птиці, у зв'язку з годівлею недоброякісними кормами, відбирають проби від кожної партії комбікормів, зернофуражу та інших кормів у порядку, передбаченому стандартами, і направляють у районну, обласну лабораторію ветеринарної медицини, міжобласну державну спеціалізовану лабораторію із хвороб птиці або Центральну державну лабораторію ветеринарної медицини.
Необхідно в установленому порядку відбирати середні проби від кожної партії комбікорму, що надходить, зернофуражу і зберігати в запечатаному вигляді при температурі не вище 12° C протягом 1 - 1,5 місяця. Якщо після закінчення зазначеного терміну ці корми не викликали захворювання птиці, то середні проби знищують. В іншому разі партії кормів піддають лабораторним дослідженням відповідно до діючих правил бактеріологічного, токсикологічного, біохімічного досліджень кормів.
6.3. Корми зберігають не більше одного місяця в сухих складських приміщеннях з належним санітарним станом, що унеможливлює залітання диких птахів, заселення гризунами.
7. ВИМОГИ ДО ВІДБОРУ І ЗАГОТІВЛІ ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ІНКУБАТОРІЇВ
7.1. Інкубаційні яйця від батьківського стада збирають не рідше як тричі на день і вкладають у чисті, попередньо продезінфіковані прокладки й ящики, на які наклеюють етикетки з указівкою дати одержання яєць і номера пташника. Узимку яйця перевозять в утепленому транспорті.
Один раз у 10 днів з кожного пташника відбирають 10 - 15 яєць і перевіряють на вміст у жовтку каротиноїдів, вітамінів A і B2, щільність білка, на якість шкаралупи та проводять ветеринарно-санітарну оцінку яєць на бактеріальну забрудненість.
Для інкубації використовують яйця, у жовтку яких міститься така кількість (мкг/г) вітамінів A і B2 та каротиноїдів (таблиця 14):
Таблиця 14
7.2. Яйця курей яєчного і м'ясного напрямків, призначені для інкубації з метою відтворення племінного стада, мають вагу не менше 52 г, для відтворення промислового стада курей яєчного напрямку - не менше 50 г, м'ясного - не менше 50 г. Вага качиних і індичих яєць, призначених для інкубації, має бути не менше 70 г, гусячих - не менше 130 г, інших видів та порід птиці - відповідно до технологічного паспорта.
7.3. Для інкубації відбирають тільки біологічно повноцінні яйця, термін зберігання яких не більше 6 днів після знесення - для курячих, 8 днів - для індичих і качиних, 10 днів - для гусячих яєць, для яєць від селекційної птиці - до 15 днів.
Інкубаційні яйця мають бути чистими, правильної форми, зі щільною шкаралупою, при овоскопуванні жовток повинен бути в центрі яйця, але може мати незначне зміщення в бік повітряної камери. Повітряна камера (пуга) має бути в тупому кінці яйця або трохи зміщена в бік, нерухома, діаметром не більше 1,5 см.
На кожну партію інкубаційних яєць видається у встановленому порядку ветеринарне свідоцтво, у якому підтверджується епізоотичне благополуччя господарства щодо заразних хвороб птиці, і вказується вміст вітамінів A, B2 та каротиноїдів у жовтку яєць.
7.4. В інкубаторії повинні бути ізольовані один від одного зали для інкубаційних і вивідних шаф, яйцесклад, камера для передінкубаційної дезінфекції яєць, приміщення для сортування молодняку, приміщення для проведення ветеринарних обробок, приміщення для здавання-приймання добового молодняку і мийне відділення. Планування залів і підсобних служб інкубаторію повинне забезпечувати послідовну черговість технологічного потоку з метою недопущення зараження інкубаційних яєць і виведеного молодняку.
Очистка, миття та дезінфекція тари для перевезення інкубаційних яєць і добового молодняку передбачаються при цеху інкубації, на протилежному боці від місця приймання яєць в інкубатор.
7.5. Дезінфекцію інкубаційних яєць проводять парами формальдегіду не пізніше 1,5 години після знесення і вдруге - перед закладенням їх в інкубатори. При цьому на 1 м-3 приміщення камери використовують 30 мл формаліну (40 %), 15 мл води і 20 г марганцевокислого калію. Експозиція - 20 хвилин при температурі повітря 30 - 37° C і відносній його вологості 73 - 80 %. Дезінфекцію інкубаційних яєць дозволяється проводити іншими деззасобами, зареєстрованими на території України, згідно з інструкціями щодо їх застосування.
7.6. Кожну партію виведеного молодняку поміщають у чисті, попередньо продезінфіковані ящики або картонні коробки із секціями за розміром 30 х 30 см і заввишки 18 см. Для вентиляції вздовж верхнього краю зовнішніх стінок ящиків повинно бути 3 - 5 отворів. Норма розміщення на одну секцію: курчат - 25 голів, каченят і індичат - 10 - 15 голів, гусенят - 12 голів.
Перед посадкою добового молодняку на дно ящиків кладуть чистий папір або суху стружку.
Не допускається перетримування добового молодняку в інкубаторії понад 8 годин.
Відібраний для реалізації молодняк слід утримувати в ізольованому приміщенні. Забороняється реалізація добового молодняку в інші господарства безпосередньо з цехів інкубації.
7.7. Для вирощування відбирають кондиційний молодняк: жвавий, що швидко реагує на звук; стійкий на ногах; у нього м'який підібраний живіт; щільно закрите пупове кільце; чиста клоака; ясні, круглі, випуклі, блискучі очі; пух повністю сухий, блискучий, рівномірно розподілений на всьому тілі; корпус щільний; крила в курчат й індичат притиснуті до тулуба.
7.8. Добовий молодняк перевозять у спеціальних ящиках (коробках), спеціальним транспортом. Ящики встановлюють так, щоб до кожного ящика (коробки) вільно проникало повітря. У зимовий час молодняк перевозять в утепленому спеціальному транспорті при температурі +24... +26° C, відносній вологості - 50 - 60 %.
7.9. Після інкубації кожної партії яєць усі інкубаційні відходи (слабких курчат, виродків, "задохликів", шкаралупу) поміщають у непроникні металеві ящики з кришками, що щільно закриваються, і передають в утильцех для переробки на корм для інших видів тварин або спалюють.
7.10. Після кожного виведення молодняку інвентар і вивідні шафи інкубатора очищають щітками, миють гарячою водою не нижче 80° C, знешкоджують однопроцентним розчином їдкого натрію і парами формальдегіду або іншими деззасобами згідно з інструкціями, настановами щодо їх застосування.
7.11. Перед початком і після закінчення інкубації інкубаторій і його обладнання, інвентар, а також складські і підсобні приміщення дезінфікують відповідно до Інструкції з проведення ветеринарної дезінфекції, дезінсекції і дератизації та діючих ветеринарно-санітарних норм. Крім деззасобів, зазначених у цій Інструкції, дозволяється застосовувати інші деззасоби згідно з настановами, інструкціями щодо їх застосування, які не заборонені на території України.
8. ВИМОГИ ЩОДО ВИРОБНИЦТВА ХАРЧОВИХ ЯЄЦЬ
8.1. З харчовою метою використовують яйця курей, цесарок, перепілок, індичок, качок та гусей, які виходять з птахофабрик, птахогосподарств (різних форм власності), благополучних щодо інфекційних захворювань.
8.2. У племптахогосподарствах (племрепродукторах) яйця, які не відповідають вимогам щодо інкубаційних яєць, зазначених у 5.2 - 5.3, але відповідають стандарту "Яйця курячі харчові" та Вимогам ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, направляються після сортування в торговельну мережу, харчову промисловість або на переробку (яєчний порошок).
8.3. В яйцескладі повинні бути окремі приміщення для сортування яєць, холодильна камера, пункт для дезінфекції внутрішньогосподарської тари для яєць, приміщення для зберігання тари для яєць, фарбників та інших допоміжних матеріалів.
8.4. Сортування яєць промислового виробництва здійснюють за зовнішнім оглядом, визначенням маси яєць та овоскопією в окремих, відповідно обладнаних, приміщеннях (яйцескладах) не пізніше ніж через одну добу після знесення.
8.5. Відібрані харчові яйця вкладають в чисті, попередньо продезінфіковані прокладки і ящики, на які наклеюють відповідні етикетки.
8.6. З харчовою метою використовують доброякісні яйця від сільськогосподарської птиці, отримані на птахофабриках або птахофермах різних форм власності, на які видається ветеринарне свідоцтво або довідка, що підтверджує благополуччя господарства щодо інфекційних захворювань.
8.7. До відправлення в торговельну мережу допускаються яйця птиці (крім качиних і гусячих) без механічних ушкоджень, з чистою шкаралупою і з відповідним терміном зберігання, про що свідчать документи та клеймові штампи.
8.8. На курячі яйця, допущені в продаж, наносять клеймо згідно із категоріями дієтичних та столових яєць, які позначають: добірна - "Д", перша - "1", друга - "2".
Дієтичні яйця маркують червоною, а столові - синьою фарбою, на що має бути дозвіл Міністерства охорони здоров'я України.
8.9. Кожна партія яєць, вироблених у птахогосподарствах, досліджується в атестованих лабораторіях ветмедицини і не менше одного разу на місяць - у державній лабораторії ветмедицини (відбір середньої проби здійснює представник державної лабораторії ветмедицини) - на вміст пестицидів, мікотоксинів, токсичних елементів, мікробіологічних, радіологічних показників та інших показників безпеки згідно з методиками, затвердженими Державним департаментом ветмедицини Міністерства аграрної політики України, Міністерством охорони здоров'я України або відповідними діючими стандартами.
Відбір проб яєць з кожної партії проводиться згідно з нормами відбору. Для радіометричних досліджень (залежно від типу приладу) відбираються проби яєць згідно з методиками досліджень та паспортом на даний вид радіометра.
8.10. Дослідження яєць щодо вмісту токсичних елементів, залишкових кількостей пестицидів, мікотоксинів, радіонуклідів проводять у разі відсутності даних про забруднення кормів у супровідних документах (сертифікат якості та інші).
8.11. Харчові курячі яйця, що не відповідають вимогам ветсанекспертизи щодо яєць свійської птиці (вагою менше 45 г - для курячих яєць; з пошкодженою шкаралупою, але без течії; із стороннім, що швидко зникає запахом; з "виливком", "малою плямою" та ін.), направляються для промислової переробки.
8.12. Із птахогосподарств, не благополучних щодо інфекційних захворювань птиці, харчові яйця використовують згідно з чинними інструкціями боротьби з цими захворюваннями.
8.13. Яйця від водоплавної птиці з господарств, благополучних щодо інфекційних захворювань, використовують у хлібопекарських або кондитерських підприємствах відповідно до санітарно-гігієнічних вимог до використання для харчових цілей качиних і гусячих яєць, а також курячих яєць із господарств, які не благополучні щодо інфекційних захворювань птиці.
8.14. Яйця від водоплавної птиці пакують в окремі ящики та окремо від яєць іншої сільськогосподарської птиці. На ящики наносять написи - "Яйця качині", "Яйця гусячі" та вказують на порядок їх використання - для хлібопекарської промисловості. На кожну партію яєць видається ветеринарне свідоцтво або довідка.
8.15. Харчові яйця перевозять у спеціальних візках, контейнерах або в картонних коробках спеціальним автотранспортом, який має санітарний паспорт, при t° від +20° до 0° C. Автотранспорт повинен бути помитий і продезінфікований у спеціальному приміщенні (або майданчику).
8.16. Усі працівники, які зв'язані з обслуговуванням птиці та виробництвом птахопродукції, повинні проходити періодичні медичні огляди (рентгенографію, дослідження на бактеріоносійство кишкових інфекцій). Надалі періодичні медичні огляди проводять у строки, визначені чинним законодавством.
9. ВИМОГИ ЩОДО ПЕРЕМІЩЕННЯ ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ ІНКУБАЦІЙНИХ (ХАРЧОВИХ) ЯЄЦЬ, ДОБОВОГО МОЛОДНЯКУ, МОЛОДНЯКУ І ДОРОСЛОЇ ПТИЦІ ТА ІМПОРТУ В УКРАЇНУ ДОБОВИХ КУРЧАТ, ІНДИЧАТ, КАЧЕНЯТ, ГУСЕНЯТ ТА ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ ПТИЦІ ЦИХ ВИДІВ
9.1. Переміщення територією України інкубаційних (харчових) яєць, добового молодняку, молодняку та дорослої птиці (далі - птахопродукція).
9.1.1. Підпункт 9.1.1 пункту 9.1 розділу 9 скасовано
( згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.04.2025 р. № 317-р )
9.1.2. Господарство-постачальник, адміністративні території (область, район) мають бути вільними від заразних хвороб тварин і птиці.
9.1.3. Батьківське стадо і молодняк різних видів птиці повинні бути клінічно здоровими, якщо були щеплені, - вказати: проти яких захворювань, строки вакцинації, якими вакцинами, термін їх використання і повну назву виробника.
9.1.4. Указуються діагностичні дослідження птиці (мікоплазмоз, пулороз, туберкульоз, псевдомоноз та інші) батьківського стада, від якого відбираються інкубаційні (харчові) яйця для реалізації, відповідно до кожного виду птиці та її технологічного напрямку і віку, а також строки досліджень і їх результати. Також перераховуються ці дослідження при відборі для реалізації ремонтного молодняку, молодняку або дорослої птиці, відповідно до кожного виду і вказуються строки цих досліджень та результати. Не допускається позитивна реакція птиці на зазначені дослідження.
9.1.5. Яйця інкубаційні та харчові
9.1.5.1. Інкубаційні яйця повинні бути отримані від клінічно здорової птиці і виходити з господарства й адміністративних територій (області, району) такими, що відповідають вимогам, що визначені у пунктах 9.1.2 - 9.1.4.
9.1.5.2. Інкубаційні яйця повинні відповідати вимогам щодо якості інкубаційних яєць.
9.1.5.3. Інкубаційні яйця мають бути зібрані не більше ніж з 3 - 5 пташників одного майданчика, від птиці однакового віку (різниця у віці - до 10 днів) і відправлені на протязі 5 днів після знесення (інкубаційні яйця, одержані від селекційної птиці - до 15 днів).
9.1.5.4. Інкубаційні яйця слід продезінфікувати прийнятими в Україні методами і дозволеними деззасобами не пізніше 1,5 години після знесення та безпосередньо перед відправленням з господарства (про це робиться відмітка у ветеринарному свідоцтві /сертифікаті/).
9.1.5.5. Харчові яйця, які переміщуються територією України, повинні відповідати вимогам, що визначені у пункті 9.1.5, крім пункту 9.1.5.3.
9.1.5.6. Яйця, отримані в умовах карантинування або обмеження, слід використовувати згідно з чинними інструкціями.
9.1.5.7. Яйця мають відповідати вимогам щодо якості та санітарної безпеки харчових яєць.
9.1.6. Добовий молодняк