Про затвердження "Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат (школу, клас) України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку"

З метою реалізації державної політики в галузі освіти, виконання Закону України "Про освіту" та удосконалення організації навчання дітей з вадами фізичного або розумового розвитку

1. Затвердити схвалене колегією Міністерства освіти України (протокол N 8/6 від 17.02.93 р.) Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат (школа, клас) України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку (додається).

2. Управлінням освіти Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити виконання вимог цього Положення.

3. Даний наказ та Положення опублікувати в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти України".

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра О. Г. Мороза.

1. Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (школа) для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку* є державним загальноосвітнім навчально-виховним і корекційно-відновлювальним закладом освіти, який задовольняє потреби дітей з вадами у фізичному або розумовому розвитку у загальній освіті, соціальній допомозі і реабілітаії.

2. Мета спеціальної школи-інтернату-розвиток і формування особистості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації і трудової адаптації учня, виховання в нього загальнолюдських цінностей, громадянської позиції.

3. Особливості умов виховання, навчання і утримання учнів, охоронно-педагогічного режиму у спеціальній школі визначаються:

спеціальним режимом дня та системою навчальної, виховної і корекційної роботи;

створенням спеціальних умов для корекційної спрямованості навчання, відновлення здоров'я, подолання порушень психічного і фізичного розвитку, коригування порушень аналізаторів і формування мовлення учнів;

здійсненням індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та вихованні з урахуванням характеру порушення;

забезпеченням умов для розвитку нахилів і здібностей, здобуття учнем соціально необхідного мінімуму обов'язкових вимог до рівня і обсягу загальної середньої освіти.

4. Спеціальні школи створюються, утримуються і підпорядковуються управлінням освіти Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, Міністерству освіти України.

Міністерство освіти України здійснює заходи щодо визначення перспектив та напрямів розвитку освіти, впорядкування мережі, комплектування, дотримання законності, забезпечення ефективності навчально-виховного і корекційно-відновлювального процесу, надає методичну допомогу.

Конроль за діяльністю спеціальних шкіл здійснюють органи державного управління освітою

5. Спеціальна школа у своїй діяльності керується Законом України про освіту, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Міністерства освіти України. Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, цим Положенням та власним статусом.

Статут спеціальної школи розробляється на основі чинного законодавства і вищезазначених Положень. У ньому зазначаються мета і завдання спеціальної школи; органи управління ним; порядок їх формування та повноваження; основні характеристики навчально-виховного, корекційно-відновлювального, лікувального процесу; порядок та підстави прийому, випуску і відрахування учнів; порядок встановлення режиму роботи; порядок визначення форм поточного та підсумкового контролю успішності учнів; порядок комплектації працівників спеціальної школи; права обов'язки і відповідальність учасників навчально-виховного процесу; порядок використання майна, що передане спеціальній школі у користування; основи фінансово-господарської та підприємницької діяльності тощо.

Статути затверджуються радою спеціальної школи і реєструються місцевими органами державної виконавчої влади. Спеціальна школа визначається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту.

6. Мова навчання у спеціальній школі визначається відповідально до Закону України про мову.

7. Діти-сироти і діти які залишилися без піклування батьків, перебувають на повному державному забезпеченні.

Діти, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових в навчально-виховних закладах, утримуються в дитячих закладах за рахунок держави.

8. Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в спеціальних школах здійснюють практичні психологи. За своїм статусом вони належать до педагогічних працівників.

Медичне обслуговування учнів забезпечується медичним персоналом школи, місцевими органами державної виконавчої влади і здійснюється відповідними закладами Міністерства охорони здоров'я України, відомчими медичними закладами.

Навчально-методичним та кадрове забезпечення, організація підвищення кваліфікації педагогічних працівників, та перепідготовка здійснюється спеціальною школою самостійно або за її замовленням -структурним підрозділом органу державної виконавчої влади.

9. Порядок створення, реорганізації та ліквідації спеціальної школи визначається Кабінетом Міністрів України.

10. Спеціальна школа несе відповідальність перед особою, суспільством та державою за:

реалізацію головних завдань, визначених Законом України про освіту, цим Положенням;

дотримання умов, що визначаються за результатами атестації та акредитації;

безпечні умови освітньої, корекційно-відновлювальної діяльності;

дотримання договірних зобов'язань і фінансової дисципліни.

Випускники спеціальних шкіл одержують відповідний документ про освіту встановленого зразка.

11. З метою соціальної допомоги і реабілітації дітей з вадами фізичного або розумового розвитку, в тому числі хворих дітей, дітей-сиріт і тих, які залишилися без піклування батьків, дітей, які зазнали радіаційного впливу, з комбінованими вадами, здобуття неповної середньої освіти, розвитку їх нахилів і здібностей створюються різні типи навчально-виховних закладів з дошкільним відділенням для дітей:

глухих -підготовчий, 1-10 класи;

зі зниженим слухом (1 і 2 відділення) -підготовчий, 1-10 класи;

сліпих -1-10 класи;

зі зниженим зором -1-10 класи;

з важкими порушеннями мови (1 і 2 відділення) -підготовчий, 1-10 класи;

з наслідками поліомієліту і церебральними паралічами - підготовчий, 1-10 класи;

з затримкою психічного розвитку -підготовчий, 1-9 класи;

розумово відсталих (допоміжні) (1 і 2 відділення) -підготовчий, 1-10 класи.

Гранична норма наповнюваності класів і груп визначена постановою Ради Міністрів України від 29 квітня 1991 року N 103.

12. Спеціальні школи є триступеневими:

1 ступінь -початкова школа, що забезпечує початковий рівень загальної середньої освіти;

2 ступінь -основна школа, що забезпечує неповну загальну середню освіту;

3 ступінь -старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту.

Спеціальні школи всіх трьох ступенів залежно від місцевих умов можуть функціонувати автономно (початкова, основна, старша), а також разом чи у комплексі з дошкільними закладами (відділеннями).

13. Для здобуття середньої освіти організовується старша школа з тривалістю навчання 2 роки; для розвитку здібностей дітей з вадами фізичного розвитку відкриваються гімназії-інтернати, ліцеї-інтернати, класи художньо-естетичного, музичного, трудового, спортивного та інших профілів, термін навчання в них збільшується на один рік. До цих класів учні зараховуються на конкурсній основі.

Для надання допомоги учням з комбінованими дефектами організовуються спеціальні класи (вади слуху або зору у поєднанні з розумовою відсталістю, затримко психічного розвитку або порушеннями опорно-рухового апарату); наповнюваність класів і вихованих груп -до 6 чоловік.

14. Для випускників допоміжних шкіл, які за станом здоров'я та рівнем інтелекту можуть оволодіти однією з професій на рівні кваліфікаційного розряду, при школах з необхідною матеріальною базою відкриваються 9(10) класи з виробничим навчанням. Зарахування до них проводиться з урахуванням побажань учнів та їхніх батьків.

15. Для дітей, діагноз хвороби яких потребує уточнення, відкриваються діагностичні класи. Методичне керівництво в них здійснюють психолого-медико-педагогічні консультації.

16. Тривалість уроку у підготовчому, 1-му класах спеціальних шкіл -35 хвилин; у 2-му і наступних -45 хвилин; у спеціальних школах для дітей з наслідками поліомієліту і церебральними паралічами відповідно у підготовчому класі -30 хвилин, 1-2-му -35 хвилин, 3-му і наступних -40 хвилин. На кожному уроці після 20 хвилин занять проводиться п'ятихвилинна фізпауза з використанням лікувально-коригуючих вправ.

17. Відбір дітей у спеціальні школи здійснюють психолого-медико-педагогічні консультації, переведення дітей з одного відділення в друге у межах одного типу спеціального закладу -шкільні психолого-медико-педагогічні комісії.

18. Спеціальна школа планує свою роботу самостійно. Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є навчальний план. Він складається на основі розроблених Міністерством освіти України спеціальних базових варіантних навчальних планів із конкретизацією шкільного компонента освіти та обраного профілю навчання.

Для учнів з вадами фізичного розвитку, які виявили особливі здібності у вивченні певних предметів, а також для учнів із значними прогалинами у знаннях учителі складають індивідуальні навчальні плани.

Навчальні заняття у спеціальній школі розпочинаються та закінчуються у строки, визначені Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.

Режим щоденної роботи з учнями затверджується радою школи.

19. На навчання учнів з вадами слуху, зору, мови, порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку в спеціальних школах відводяться два додаткові навчальні роки. Цей час розподіляється на 1 і 2 ступенях навчання.

20. Прийом учнів до спеціальної школи проводиться, як правило, до початку навчального року. Зарахування їх здійснюється наказом директора школи на підставі заяви батьків, висновків психолого-медико-педагогічної консультації і направлення органу державного управління освітою. Питання переведення учнів у другий тип школи (школи-інтернату) вирішується педагогічною радою на підставі висновків психолого-медико-педагогічної консультації.

Необхідність переведення учнів із одного відділення в друге в межах спеціальної школи визначається педагогічною радою на підставі висновків шкільної психолого-медико-педагогічної комісії.

21. Навчально-виховний процес будується на педагогічно обгрунтованому виборі педагогами змісту, форм і методів навчання і виховання, які забезпечують одержання учнями необхідних знань і змін, корекцію вад їхнього психофізичного розвитку, підготовку до самостійного життя і праці в народному господарстві.

У навально-виховному процесі школи реалізується ідея соціалізації особистості.

22. У спеціальній школі всіх ступенів варіантність загальної середньої освіти забезпечується наявністю в її змісті таких компонентів:

державного (державного стандарту загальної середньої освіти), який визначається Міністерством освіти України;

шкільного, який визначається спеціальною школою з урахуванням особливостей психофізичного стану, інтересів та побажань учнів, їхніх батьків, культурно-етнічних особливостей регіону.

23. Навчання і виховання здійснюється за оригінальними програмами і спеціальними підручниками, затвердженими Міністерством освіти України. На 2 і 3 ступенях використовуються як оригінальні програми, так і загальноосвітні програми, підручники масової школи (крім шкіл для розумово відсталих дітей).

24. У спеціальних гімназіях-, ліцеях-інтернатах (2 і 3 ступінь) при викладанні загальноосвітніх і профільних предметів використовуються програми для масових шкіл і шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, а також спеціалізованих шкіл суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного, трудового та інших профілів.

25. Навчально-виховний процес у спеціальній школі здійснюється диференційовано з урахуванням структури дефекту, психофізичного стану, індивідуальних особливостей і можливостей учня.

25. У спеціальній школі залежно від типу проводяться корекційно-відновлюваьні заняття з предметно-практичного навчання, лікувальної фізкультури, логопедії, ритміки, соціально-побутової, просторової орієнтації, розвитку слухового, зорового, дотикового сприймання та комунікативної діяльності, формування вимови і мови з метою корекції первинних і вторинних порушень, розширення досвіду соціально-психологічної адаптації та трудової реабілітації.

Інтегровані курси містять відомості про соціальну реабілітацію та адаптацію осіб з вадами слуху, зору, мови, інтелекту, опорно-рухового апарату.

Корекційні заняття проводять учителі класу та спеціалісти-дефектологи індивідуального або групами залежно від особливостей розвитку учнів та труднощів навчання.

26. Щотижня з усіма учнями проводиться розвантажувальний день, який передбачає спортивні заходи на повітрі, походи, відвідування виставок, заняття музикою та співами, різними видами мистецтва тощо.

27. Домашні завдання у підготовчих і перших класах не задаються. Письмові домашні завдання у послідуючих початкових класах не обов'язкові. Вони можуть даватись учням з урахування корекційних, психо-фізіологічних і педагогічних вимог та індивідуальних особливостей кожного учня.

28. У випадках, коли учні мають ускладнені форми розумової відсталості, дисграфію, дислексію, акалькулію і не можуть освоїти програму з окремих предметів, рада школи за поданням психолого-медико-педагогічної комісії приймає рішення про переведення їх на навчання за індивідуальним планом. Подальше навчання оцінюється відповідно до їхньої успішності.

29. Трудове навчання і виховання, профорієнтація у спеціальній школі передбачає систему трудотерапії, спрямовану на відновлення, компенсацію і розвиток трудових умінь та навичок, які є основою для професійної підготовки.

Трудове навчання будується з урахуванням можливостей та інтересів учнів, може мати форму професійного навчання. Воно здійснюється у навчально-виробничих майстернях, навчально-дослідному сільському або садовому господарстві під постійним медичним наглядом і суворим дотриманням техніки безпеки.

Для занять з трудового і професійного навчання клас ділиться на дві групи. Комплектування груп за видами праці здійснюється з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учнів і рекомендації лікарів.

30. За наявності умов для здобуття певної професії під навчання учням, які склали кваліфікаційні екзамени або пройшли кваліфікаційну перевірку, видається документ встановленого зразка про присвоєння кваліікації.

31. Після закінчення навчання у спеціальній школі 2 ступеня учні одержують документ про освіту зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України для середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

32. До підготовчих класів різних типів спеціальних шкіл приймаються діти 6-7-річного віку. Допускається перевищення віку на 1-2 роки.

33. Направленню до спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату (школи) для дітей з наслідками поліомієліту і церебральними паралічами підлягають діти шкільного віку, які самостійно пересуваються, не потребують індивідуального догляду, з такими захворюваннями:

церебральними паралічами;

наслідками поліомієліту у відновному і резидуальному станах;

різними вродженими і набутими деформаціями опорно-рухового апарату;

аритрогрипозом, хондродистрофією, міопатією.

Діти з церебральними паралічами виділяються у спеціальні класи в складі школи.

Діти, у яких органічне ураження мозку, крім рухових розладів, проявляється у явищах олігофренії в ступені дебільності, виділяються у спеціальні допоміжні класи в складі даної школи.

34. Не підлягають направленню до спеціальної школи даного типу:

діти, які не пересуваються без сторонньої допомоги, не обслуговують себе у зв'язку з грубими руховими порушеннями, потребують індивідуального догляду;

діти, які страждають частими епілептичними припадками;

діти, які страждають енурезом і енкопрезом внаслідок органічного ураження центральної нервової системи;

іти, які страждають олігофренією в ступені імбецильності, ідіотії.

35. Направленню до спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату (школи, класу) для розумово відсталих дітей (допоміжної школи) підлягають розумово відсталі діти, які навчалися у 1-2-х класах загальноосвітньої школи, так і ті, які не навчалися, з такими медичними показаннями:

олігофренія в ступені дебільності різного походження, в тому числі дебільність при хворобі Дауна;

органічна деменція негрубого ступеня, що є наслідком інфекційних, інтоксикаційних, траватичних та інших постнатальних уражень головного мозку;

епілептична деменція (за відсутності денних або частих нічних судомних припадків);

шизофренічна деменція (за відсутності психотичних розладів).

36. Не підлягають направленню до допоміжної школи діти:

з важкою формою недоумства (олігофренія в ступені імбецильності і ідіотії, в тому числі і при хворобі Дауна, органічна деменція важкого ступеня з вираженою дезадаптацією, відсутністю навичок самообслуговування);

з психічними захворюваннями, у яких, крім недоумства, спостерігаються інші важкі нервово-психічні порушення;

з олігофренією або органічною деменцією з вираженими і стійкими психопатоподібними розладами;

з органічним захворюванням головного мозку з денними або частими нічними судомними припадками;

з шизофренією із стійкими психотичними розладами;

різні відхилення у психічному розвитку, пов'язані з первинним порушенням функцій слуху, зору, моторики;

з затримкою психічного розвитку, пов'язаною із залишковими явищами органічних уражень головного мозку або педагогічною занедбаністю.

37. До спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів (шкіл) для глухих дітей приймаються діти:

які не реагують на гучний голос;

які не реагують на гучний голос, на голос розмовної гучності біля вуха; які розрізняють окремі мовні звуки (а, о, у, р), що вимовляються біля вуха голосом підвищеної гучності.

Ці діти мають середню втрату слуху у мовній зоні понад 80 децибел.

38. До спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів (шкіл) для дітей зі зниженим слухом приймаються діти:

які мають середню втрату слуху у мовній зоні від 30 до 80 децибел, розрізняють мову (слова і словосполучення звичайної розмовної гучності на відстані до 3 метрів) і страждають внаслідок часткової втрати слуху різним ступенем недорозвитку мови і які оглухли у шкільному або дошкільному віці, але зберегли мову (повністю або частково);

які розрізняють мову розмовної гучності на відстані більше 3-х метрів, але мають значний недорозвиток мовлення, що заважає їх навчанню в загальноосвітній школі.

39. Залежно від стану розвитку мовлення діти направляються до I або II відділення спеціальної школи:

до I відділення приймаються діти зі зниженим слухом, пізнооглухлі діти, які володіють розгорнутою мовою з деякими її недоліками (косноязичність, невеликий аграматизм і відхилення у письмі);

до II відділення приймаються діти зі зниженим слухом і глибоким мовним недорозвитком; діти, які користуються фразовою мовою, але із значними порушеннями їх граматичного оформлення і обмеженим словниковим запасом.

40. Не підлягають направленню до шкіл-інтернатів для дітей глухих, зі зниженим слухом:

діти з вадами слуху у поєднанні з розумовою відсталістю в ступені імбецильності або ідіотії; сліпоглухонімі діти;

діти, які мають глибокі мовні порушення з нормальним слухом (алалія, афазія та ін.); з психопатоподібними розладами.

41. До спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів (шкіл) для дітей з важкими порушеннями мови приймаються діти з нормальним слухом, первинно збереженим інтелектом, які мають важкі системні мовні порушення, ринолалію, заїкуватість, що перешкоджають навчанню в загальноосвітній школі. Діти з важкими органічними порушеннями мови цетрального походження, як правило, мають специфічні відхилення у психічному розвитку.

Спеціальні школи цього типу мають два відділення:

до I відділення приймаються діти, які мають загальний недорозвиток мови (насамперед діти з алалією, афазією, дизартрією). При зарахуванні до 1 відділення враховується рівень мовного розвитку;

до II відділення приймаються діти з важкою заїкуватістю і нормальним мовним розвитком.

За наявності достатнього контингенту учнів з однорідними дефектами мови (алалія, афазія, заїкуватість та ін.) створюються окремі класи з обов'язковим обліком рівня мовного розвитку учнів.

42. Не підлягають направленню до спеціальних шкіл цього типу діти:

які мають зниження слуху;

які страждають олігофренією;

хворі епілепсією, з денними або частими нічними судомними припадками;

з психопатоподібними розладами;

хворі шизофренією із стійкими психопатичними розладами;

які не обслуговують себе у зв'язку з важкими фізичними вадами і потребують особливого догляду;

мовні вади яких можуть бути виправлені на логопедичних пунктах.

43. До спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для сліпих дітей приймаються діти:

з гостротою зору 0,04 і нижче на оці, яке краще бачить з оптимальною корекцією;

з гостротою зору 0,05-0,08 на оці, яке краще бачить з оптимальною корекцією, у разі складних порушень зорових функцій, прогресуючих очних захворювань, що ведуть до сліпоти.

44. До спеціальних загальноосвітніх шкіл-ітернатів (шкіл) для дітей зі зниженим зором приймаються діти:

з гостротою зору 0,05-0,4 на оці, яке краще бачить з оптимальною корекцією; при цьому враховується стан інших зорових функцій (поле зору, гострота зору на близькій відстані, форми та плинність патологічного процесу). За відсутності прогресивного паталогічного процесу та астенопічних скарг діти з гостротою зору вище 0,2 можуть навчатися у масовій школі;

більш високою гостротою зору у разі прогресуючих або рецидивних захворювань, а також за наявності астенопічних явищ, які виникають під час читання та письма на близькій відстані;

у всіх випадках діти повинні читати шрифт N 9 таблиці для визначення гостроти зору зблизька з оптимальною корекцією звичайним оптичним склом на відстані не ближче 15 см.

45. Не підлягають направленню до спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами зору:

глибоко розумово відсталі діти (олігофренія в стадії імбецильності, ідіотії);

Діти з глибокими відхиленнями у поведінці, порушеннями емоційно-вольової сфери (органічного походження);

діти із значними порушеннями рухової сфери, які самостійно не пересуваються і не обслуговують себе;

сліпоглухонімі діти.

46. До спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату (школи з продовженим днем, класи вирівнювання) для дітей з затримкою психічного розвитку (спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції) приймаються діти з повільним темпом психічного розвитку, в яких за потенційно збереженими можливостями інтелектуального розвитку спостерігається слабка пам'ять, увага, недостатність темпу й рухливості психічних процесів, знижена розумова працездатність, підвищена виснаженість, спостерігається головний біль, рухова загальмованість, емоційна збудливість або млявість, апатичність.

Медичні показання:

затримка інтелектуального розвитку церебрально-органічного генезу (як правило, резидуального характеру у вигляді залишкових явищ інфекцій, травм, інтоксикацій нервової системи, рідше -у разі генетичних вад розвитку).

Затримка інтелектуального розвитку може бути у поєднанні з явищами емоційно-вольової недозрілості -характеру обмеженого інфантилізму, з церебрастенічними, неврозоподібними синдромами, психомоторною розторможеністю, затримкою фізичного розвитку або загальною соматичною ослабленістю негрубого ступеня.

Як виняток, направляються діти з такими клінічними варіантами затримки психічного розвитку:

затримка психічного розвитку за типом конституціонального (гармонійного) психічного і психофізичного інфантилізму;

затримка психічного розвитку соматогенного походження з явищами стійкої соматичної астені, соматогенної інфантилізації;

затримка психічного розвитку психогенного походження у разі патологічного розвитку особистості невротичного характеру з явищами психічної заторможеності, психогенної інфантилізації.

47. Не підлягають направленню до спеціальної школи діти з такими клінічними формами і станами:

олігофренія;

органічне недоумство;

епілептичне недоумство;

шизофренічне недоумство;

виражені вади слуху, зору, опорно-рухового апарату;

шизофренія;

психопатія і психопатоподібні стани різного характеру;

судомні пароксизми як денні, так і нічні;

енурез (денний або стійкий нічний), енкопрез;

різні нервово-психічні розлади, яі не спричиняють порушення пізнавальної діяльності і шкільної неуспішності;

хронічні захворювання серцево-судинної системи, органів дихання, травлення та ін. у стані загострення і декомпенсації;

педагогічна занедбаність, яка не зумовлена порушенням пізнавальної діяльності.

48. Медичне обслуговування учнів здійснюється штатним або спеціально закріпленим за школою медичним персоналом відповідного закладу Міністерства охорони здоров'я України, відомчими медичними закладами, які організовують проведення лікувально-профілактичних заходів та відновлювального лікування, здійснюють контроль та державний нагляд за якістю харчування дітей, фізичним навантаженням навчальних занять і відпочинку, комплексом заходів із фізичного виховання дітей, профілактикою травматизму, дотримання протиепідемічних правил, санітарно-гігієнічного режиму в школі.

49. Лікувально-профілактичні заходи передбачають профілактику соматичних захворювань, підтримання належного рівня психічної активності і працездатності, контроль за фізичним розвитком дітей. З цією метою застосовується тривала "підтримуюча" терапія загальнозміцнюючими препаратами.

Здійснюється ряд заходів профілактики посилення основного дефекту;

специфічна медикаментозна терапія, спрямована на запобігання декомпенсації стану хворого організму;

допомога педагогам і вихователям у дозуванні навантажень;

у школі для дітей з вадами зору -у визначенні зорових можливостей школяра, особливостей сприймання наочно-дидактичного матеріалу, дозуванні зорових та фізичних навантажень, комплексу вправ зорової гімнастики;

у школі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату - медичний контроль за дотриманням рухового та ортопедичного режиму на урока і в позаурочний час;

у школі для дітей з вадами слуху -лікувально-профілактична і корекційно-відновлювальна робота, спрямована на максимальне збереження залишкового слуху дітей, аудіометричне і аудіологічне обстеження, спостереження за динамікою слухової функції учнів.

Два рази на рік проводяться поглиблені медичні огляди всіх дітей. Результати їх заслуховуються на педагогічних радах. Діти з хронічними захворюваннями знаходяться під постійним диспансерним наглядом відповідних закладів системи охорони здоров'я.

Дітям з супутніми захворюваннями і зниженою працездатністю надаються додаткові дні відпочинку протягом тижня.

50. Лікувально-відновлювальна робота ведеться за трьома напрямами: посилена медична корекція основного дефекту, терапія загальних нервово-психічних відхилень, купіювання соматичних захворювань.

Медична корекція основного дефекту передбачає специфічну медикаментозну фізіокліматотерапію, спеціальну лікувальну фізкультуру, застосування відповідної апаратури (оптичної, звукопідсилюючої, ортопедичної).

У школах для дітей з порушеннями зору, крім зазначених, передбачаються й такі види лікувально-відновлювальної роботи: консервативне, хірургічне, плеоптичне і плеоптоортоптичне лікування; підбір оптичних засобів корекції; спеціалізовані заняття з розвитку зорового сприймання.

У школах для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату комплексне відновлювальне лікування передбачає ортопедоневрологічні заходи, лікувальну фізкультуру, масаж, фізіобальнеокліматотерапію, протезно-ортопедичну допомогу, корекційні заняття в басейні та ін.

У відновлювальному медикаментозному лікуванні загальної недостатності нервово-психічної сфери аномальної дитини застосовуються за показаннями психостимулюючі препарати, нейролептики, транквілізатори, дегідратуюча, антисудомна терапія, здійснюється раціональна психотерапія.

Діти з супутніми хронічними соматичними захворюваннями одержують курси відповідного лікування.

При проведенні лікувально-відновлювальної роботи школа користується консультуванням у спеціалізованих медичних закладах.

51. Медичні і педагогічні працівники під час занять та в позаурочний час здійснюють клінічне спостереження дітей. Для визначення індивідуального підходу до дитини узагальнюються дані медичного і психолого-педагогічного спостережень. На їх основі уточнюється режим навчання. Результати динамічного, медичного й психолого-педагогічного спостережень обговорюються на систематичних медико-педагогічних оглядах дітей.

З урахуванням фізичних та інтелектуальних можливостей дітей лікарі спільно з педагогами приймають обгрунтовані рішення щодо профілів трудового навчання в школі, реальних можливостей трудовлаштування випускників чи форм подальшого професійного навчання.

Медичний персонал ознайомлює вчителів, вихователів і батьків з наслідками поглибленого медичного огляду, санітарно-гігієнічним режимом школи, клінічними проявами аномалій розвитку, особливостями навчання й поведінки аномальної дитини, здійснює роботу з санітарно-гігієнічного виховання дітей.

Консультативну, методичну допомогу і керівництво організацією лікувально-відновлювальної роботи у спеціальних школах-інтернатах здійснюють спеціалізовані лікувальні заклади, на території обслуговування яких знаходиться школа.

52. Статус учасників навчально-виховного процесу, їхні права і обов'язки визначені Законом України про освіту. Статутом спеціальної школи можуть передбачатися й додаткові права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу, що не суперечать чинному законодавству.

53. За успіхи у навчанні або праці для учасників навчально-виховного процесу встановлюються різні форми морального і матеріального заохочення.

54. За невиконання учасниками навчально-виховного процесу своїх обов'язків, порушення статуту спеціальної школи на них можуть накладатися дисциплінарні стягнення, встановлені чинним законодавством, статутом та правилами внутрішнього трудового розпорядку спеціальної школи.

55. Управління спеціальною школою здійснюється її засновником та відповідним органом державного управління.

Безпосереднє управління спеціальною школою здійснюють її директор та органи громадського самоврядування.

56. Вищим органом громадського самоврядування у спеціальній школі є загальні збори (конференція). У період між загальними зборами (конференцією) -рада спеціальної школи. Функції загальних зборів (конференції), ради школи визначені Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.

57. Керівництво спеціальною школою здійснює її директор, який призначається і звільняється засновником або уповноваженим ним органом з числа осіб з вищою дефектологічною освітою і досвідом педагогічної роботи.

Директор спеціальної школи:

забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє від імені спеціальної школи;

розпоряджається шкільним майном і коштами, затверджує після погодження з радою спеціальної школи кошторис та організовує його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банків і є розпорядником кредитів;

видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов'язкові для всіх учасників навчально-виховного процесу;

організовує навчально-виховний, корекційно-відновлювальний, лікувальний процес, здійснює контроль за його ходом та наслідками, відповідає за якість і ефективність роботи школи, за дотримання вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі;

у погодженні з радою спеціальної школи призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних, інших працівників;

за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов'язки всіх працівників спеціальної школи;

організовує і спрямовує роботу вчителів, вихователів і методичних працівників з психолого-медико-педагогічного вивчення дитини, здійснення єдності навчально-виховного процесу, лікувально-відновлювальної та корекційної роботи;

відповідає за правильну організацію навчального процесу, виховання, корекції вад розвитку, оздоровлення, відновного лікування, спрямованих на максимальну корекцію недоліків психофізичного розвитку учнів, їх соціальної адаптації;

відповідає за прийом дітей згідно з медичними показаннями і правильне комплектування класів;

створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання, виховання та реабілітації;

відповідає за створення необхідних санітарно-побутових умов для вихованців, обладнання школи навчальною, медичною, корекційною апаратурою відповідно до типу спеціальної школи, за індивідуальне слухопротезування, ортопедопротезування, придбання окулярів згідно з медичними показаннями;

затверджує режим дня, який забезпечує правильне поєднання навчання, праці і відпочинку, раціональне харчування хворих і аномальних учнів, а також необхідний мовний, ортопедичний і охоронно-педагоічний режим;

здійснює зв'язок з дошкільними закладами відповідного типу;

несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, працівниками спеціальної школи та загальними зборами (конференцією), засновником, органами державної виконавчої влади.

58. Заступник директора з навчально-виховної, корекційної роботи призначається з числа осіб, які мають вищу дефектологічну освіту

і стаж педагогічної роботи з даною категорією дітей. Крім виконання обов'язків, передбачених статутом спеціальної школи:

заступник директора з навчально-виховної роботи організовує роботу педагогічного персоналу щодо навчання учнів з урахуванням пізнавальних і фізичних можливостей учнів; відповідає за виконання спеціальних планів і програм навчання, організує методичну роботу з навчальних предметів, корекційних занять і забезпечує єдність навчання, виховання, лікування і корекційної роботи, здійснює контроль за успішністю учнів, ефективністю їх навчання і корекційно-відновлювальних занять;

заступник директора з виховної роботи організовує виховну роботу в школ-інтернаті і несе відповідальність за її корекційну спрямованість; організовує методичну роботу серед вихователів; забезпечує виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, організації загального і мовного режиму.

Корекційно-відновлювальна робота спрямована на максимальний розвиток слухового сприймання і формування вимови, збереження залишкового слуху, аудіологічне і аудіометричне дослідження слуху, методичну роботу серед вчителів індивідуальної слухомовної роботи, дотримання мовного режиму у спеціальній школі для глухих дітей здійснюється вчителем-дефектологом слухового кабінету, для дітей зі зниженим слухом -інструктором слухового кабінету або заступником директора з корекційно-відновлювальної роботи.

59. Лікувально-профілактична, відновлювальна і санітарно-гігієнічна робота здійснюється лікарями-спеціалістами у спеціальній школі відповідно до контингенту вихованців та медичним персоналом: отоларинголог, психоневролог, педіатр, стоматолог -для дітей з вадами слуху; окуліст, педіатр, психоневролог, стоматолог -для дітей з вадами зору; психоневролог, педіатр, стоматолог -для дітей з вадами мови; психоневролог, ортопед, педіатр, фізіотерапевт, томатолог, лікар ЛФК -для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату; психоневролог (психіатр), педіатр, стоматолог -для розумово відсталих дітей.

60. У спеціальній школі створюється постійно діючий, дорадчий, колегіальний орган -педагогічна рада. Головою пдагогічної ради є директор спеціальної школи. Крім педагогічних працівників до її складу входять лікар, бібліотекар, голова ради школи і батьківського комітету. Педагогічна рада:

розглядає питання вдосконалення, методичного, корекційно-відновлювального забезпечення навчально-виховного процесу;

обгрунтовує пропозиції про моральне та матеріальне заохочення учнів, застосування стягнень, залишення невстигаючих учнів на повторний курс або переведення їх до наступного класу;

організовує роботу з підвищенням кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження досягнень науки, передового педагогічного досвіду;

розглядає інші питання професійної діяльності педагогічних працівників; організовує підвищення кваліфікації педагогів;

розглядає питання лікувально-оздоровчої роботи з вихованцями, заслуховує інформацію лікаря за наслідками поглиблених медичних оглядів дітей.

Робота її планується в довільній формі відповідно потреб спеціальної школи. Члени педагогічної ради мають право виносити на її розгляд усі питання, пов'язані з навчально-виховним, відновлювальним, лікувально-оздоровчим процесом. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, і, як правило, становить не менше чотирьох на рік.

61. Майно спеціальної школи складають основні фонди (приміщення, обладнання тощо), а такж інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі спеціальної школи.

62. Майно спеціальної школи належить їй на праві власності, господарського відання або управління відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування, власного статуту та укладених нею угод.

63. Спеціальна школа відповідно до чинного законодавства здійснює володіння і користування землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог норм з їх охорони.

64. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна спеціальної школи здійснюється тільки у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані спеціальній школі внаслідок порушення її майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються школі відповідно до чинного законодаства.

65. Вихованці спеціальної школи відповідно до встановлених норм забезпечуються одягом, м'яким інвентарем, предметами особистої гігієни, засобами індивідуальної корекції, а також підручниками, шкільним приладдям, іграми та іграшками, матаріалами для організації трудової діяльності, гурткової роботи, розвитку творчих здібностей.

Діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків, користуються пільгами і перевагами відповідно до норм, установлених для цієї категорії дітей.

Директор спеціальної школи у межах асигнувань має право внести корективи до норм і терміну носіння одягу і взуття відповідно до місцевих умов.

66. Після закінчення спеціальної школи вихованцям видається безкоштовно комплект літнього одягу і взуття, а також за бажанням батьків -комплект зимового одягу і взуття, що знаходився в їхньому користуванні в період навчання у спеціальній школі. Вихованцям, які вибули із спеціальної школи через інші причини, видається безкоштовно комплект сезонного одягу і взуття, що знаходився в їхньому користуванні в час вибуття із спеціальної школи.

67. Фінансово-господарська діяльність спеціальної школи здійснюється на основі власного бюджету і регламентується Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.

68. Спеціальна школа незалежно від профілю повинна мати необхідний набір приміщень, споруд та обладнання для організації навчально-виховного процесу згідно з навчальним планом. Обов'язковими структурними підрозділами в обслуговуванні школи є: харчоблок, медичний, спортивний комплекси, спальний корпус з житлово-побутовими осередками для приготування уроків, лагодження одягу, відпочинку і дозвілля, шкільна бібліотека, ігрові кімнати, овочесховище, кімнати гігієни, ізолятор, ванно-душові приміщення, господарчо-побутовий комплекс, що включає склади, пральню, гараж, виробничі майстерні. Крім того, передбачається додатковий набір приміщень, необхідних для проведення у повному обсязі корекційної і лікувально-відновлювальної роботи для всіх типів спеціальних шкіл:

логопедичні кабінети;

кабінети для проведення занять з ритміки;

кабінети ЛФК, масажу і роботи на тренажерах;

кабінети для занять із соціально-побутового орієнтування;

навчально-виробничі майстерні з урахуванням організації в них поглибленого професійно-трудового навчання;

кабінет ручної праці для початкових класів;

кабінети психологічного розвантаження;

кабінети терапевтичний, фізіотерапії, стоматологічний, процедурний, клімато-бальнеологічного лікування, басейни;

кабінет для роботи психолога і соціальних працівників.

у спеціальних школах-інтернатах (школах) для дітей з вадами зору:

офтальмологічний кабінет із затемненою кімнатою;

кабінет плеоптичного лікування;

кабінет для занять з розвитку зорового сприймання, орієнтування у просторі;

кабінет для прослуховування літератури, яка записана на магнітну плівку;

збільшені розміри бібліотеки і читального залу для розміщення й користування книгами, які видані рельєфно-крапковим шрифтом;

спортивний майданчик для проведення занять з орієнтування у просторі.

У спеціальних школах-інтератах) для дітей з наслідками поліомієліту і церебральними паралічами:

кабінети психоневролога, ортопеда;

кабінет ЛФК з урахуванням можливості проведення групових, індивідуальних занять (з розрахунку один кабінет на одного інструктора ЛФК для роботи у дві зміни);

кабінет для щеплень і процедур;

кабінет фізіотерапії (електротерапії, світлолікування, термотерпії, водолікування, парафіногрязелікування);

кабінет протезування;

майстерня для ремонту протезних пристроїв.

У спеціальних школах-інтернатах (школах) для дітей з вадами слуху:

кабінети для індивідуальних занять з розвитку слуху і формування вимови з розрахунку організації одночасної роботи відповідно до навчального плану;

кабінет для проведення музично-ритмічних занять;

слуховий кабінет для фронтальної роботи, обстеження слуху;

кабінети для занять з побутової праці, предметно-практичного навчання;

кабінет отоларинтології.

69. Усі спеціальні школи забезпечуються автотранспортом для перевезення дітей.

70. Школа має право укладати угоди і договори про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки з навчальними закладами, науковими установами, підприємствами, організаціями, відомствами, фондами, товариствами, окремими громадянами як на території України, так і за її межами.

Школа за наявності необхідної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних фінансових коштів має право здійснювати прямі міжнародні зв'язки на основі самостійно укріплених угод про обмін учителями та учнями, створювати у встановленому порядку спільні заходи (конференції, олімпіади тощо), а також вступати до міжнародних організацій у відповідності з чинним законодавством.

71. Діловодство спеціальної школи організовується відповідно до встановленого Міністерством освіти України порядку.

Звітність школи оформляється згідно з вимогами державної статистики України.

72. Спеціальна школа є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, гербову печатку, штамп.

73. Контроль за забезпеченням акредитованою спеціальною школою державних стандартів освіти здійснюється відповідними структурними підрозділами органів державної виконавчої влади.

74. Основною формою контролю за діяльністю спеціальної школи є атестація, яка проводиться, як правило, один раз на п'ять років у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

75. Зміст, форми і періодичність контролю, не пов'язаного з навчально-виховним процесом, встановлюються засновником спеціальної школи відповідно до чинного законодавства. 76. З прийняттям цього Положення:

76.1. Вважати такими, що не застосовуються накази Міністерства освіти СРСР:

від 1 лютого 1978 р. N 14 "Про введення в дію Типового положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з наслідками поліомієліту і церебральними паралічами";

від 1 лютого 1978 р. N 15 "Про введення в дію Типового положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для сліпих дітей і спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей зі зниженим зором";

від 21 квітня 1978 р. N 55 "Про введення в дію Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей зі зниженим слухом і пізнооглухлих";

від 27 грудня 1978 р. N 197 "Про введення в дію Типового положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат (школу) для розумово відсталих дітей (допоміжну школу);

від 29 червня 1979 р. N 126 "Про введення в дію Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для глухих дітей";

від 11 січня 1977 р. N 8 "Про введення в дію Типового Положення про спеціальну школу-інтернат для дітей з важкими порушеннями мови";

від 3 липня 1981 р. N 103 "Про введення в дію нормативних документів, що регламентують діяльність спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів (шкіл з продовженим днем) для дітей з затримкою психічного розвитку";

76.2. Вважати такими, що втратили чинність, такі нормативні акти Міністерства освіти України:

-циркулярний лист від 17 серпня 1978 р. N 7/4-425с "Про введення в дію Типового положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з наслідками поліомієліту і церебральними паралічами";

-циркулярний лист від 22 червня 1978 р. N 7-242с "Про введення в дію Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для слабочуючих і пізноглухих дітей";

-наказ від 14 серпня 1979 р. N 225 "Про введення в дію Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для глухих дітей";

-наказ від 23 листоада 1981 р. N 360 про оголошення наказу Міністерства освіти СРСР від 3 липня 1981 р. N 103.