Про затвердження Інструкції про порядок установлення лімітів на використання лісових ресурсів державного значення та Інструкції про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів

Відповідно до Закону УРСР "Про охорону навколишнього природного середовища", на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року N 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів республіканського значення"

1. Затвердити погоджені з Міністерством економіки України і Міністерством лісового господарства України Інструкцію про порядок установлення лімітів на використання лісових ресурсів державного значення та Інструкцію про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів, які додаються.

2. Управлінню регулювання природокористування (Черкас О.І.) довести інструкції до зацікавлених міністерств, відомств та державних управлінь охорони навколишнього природного середовища по Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю.

3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра Шевчука В.Я.

1.1. До лісових ресурсів державного значення відносяться деревина від рубок головного користування і живиця, заготовлені в лісах, які перебувають у державній власності.

Лімітами використання лісових ресурсів державного значення є: ліміт лісосічного фонду і ліміт заготівлі живиці.

1.2. Ліміт лісосічного фонду - це максимально допустимий обсяг деревини, яку дозволяється заготовити у лісовому фонді при здійсненні рубок головного користування і лісовідновних рубок в черговому плановому році.

Ліміт лісосічного фонду утворюється із запасів спілих деревостанів, що призначені для заготівлі деревини в порядку рубок головного користування і лісовідновних рубок. Він встановлюється у межах затвердженої розрахункової лісосіки окремо по групах лісів з виділенням хвойного господарства.

1.3. Ліміт заготівлі живиці - це річна норма її заготівлі. Він визначається виходячи з площі насаджень, які можуть підсочуватись в плановому році у кожному лісогосподарському підприємстві з урахуванням нормативів виходу живиці з одиниці площі запідсочених насаджень. Площі насаджень, які можуть підсочуватись, визначаються лісовпорядкуванням відповідно до Правил підсочки, осмолопідсочки і заготівлі лісохімічної сировини у лісах СРСР, затверджених наказом колишнього Держлісгоспу СРСР від 03.06.1971 р. N 141.

2.1. Лісогосподарські підприємства повинні своєчасно проводити роботи по відводу лісосічного фонду і насаджень у підсочку. Перед початком цих робіт ними здійснюються такі підготовчі заходи:

а) уточнюються матеріали лісовпорядкування, дані по обліку лісового фонду та інші документи;

б) встановлюються обсяги робіт і виявляються площі, які підлягають першочерговому включенню у лісосічний фонд;

в) складається план відводу лісосічного фонду по господарствах та план відводу насаджень у підсочку в розрізі лісництв;

г) здійснюється натурне оформлення площ рубок і площ підсочки.

Відвод і таксація лісосік по головному користуванню і лісовідновних рубках здійснюються відповідно до Настановлення по відводу і таксації лісосік в лісах СРСР, затвердженого наказом колишнього Держлісгоспу СРСР від 15.04.1991 р. N 40, Правил рубок головного користування і лісовідновних рубок в рівнинних лісах Української РСР, затверджених наказом Держлісгоспу СРСР від 28.06.1979 р. N 91 і Правил рубок головного користування і лісовідновних рубок в гірських лісах Карпат Української РСР, затверджених наказом Держлісгоспу СРСР від 21.09. 1983 р. N 112.

Відвод насаджень для передачі їх у підсочку здійснюється відповідно до Правил підсочки, осмолопідсочки і заготівлі лісохімічної серевини у лісах СРСР.

2.2. Лісогосподарські підприємства на підставі матеріалів відводу і таксації лісосік, відводу насаджень у підсочку складають і подають відповідним управлінням обласної держадміністрації інформацію про товарну структуру лісосічного фонду і можливі обсяги заготівлі живиці у вигляді статистичної звітності.

2.3. Лісокористувачі, зацікавлені у використанні лісосічного фонду і заготівлі живиці, подають заявку до обласної держадміністрації разом із проектом виробничого плану на наступний рік. У ній вказуються бажаний розмір ліміту лісосічного фонду, його розташування, цільове призначення і можливості лісокористувача щодо розробки лісосік та заготівлі живиці відповідно до діючих правил і встановлених строків (додаток 1).

2.4. Обласні державні адміністрації розглядають заявки лісокористувачів з урахуванням даних про наявність лісосічного фонду, його товарну структуру та можливі обсяги заготівлі живиці по лісогосподарських підприємствах і готують відповідні висновки. При розгляді заявок обласні держадміністрації надають першочергове право щодо використання лісових ресурсів постійним користувачам лісового фонду.

Зведені матеріали, погоджені з державними органами лісового господарства і органами охорони навколишнього природного середовища, обласні державні адміністрації подають Міністерству економіки України не пізніше 15 жовтня поточного року (додаток 2).

2.5. Міністерство економіки України узагальнює пропозиції щодо лімітів лісосічного фонду і заготівлі живиці у розрізі областей та по міністерствах і відомствах і за погодженням з Міністерством лісового господарства України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України подає їх на затвердження Кабінету Міністрів України до 1 листопада поточного року.

3.1. Обласні державні адміністрації за погодженням з обласними державними органами лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища не пізніше 15 грудня поточного року розподіляють між лісозаготівельниками ліміти лісосічного фонду та ліміти заготівлі живиці, затверджені Кабінетом Міністрів України.

3.2. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування і лісовідновних рубок та заготівля живиці за відсутності спеціальних дозволів - лісорубних квитків (ордерів) - забороняється.

Порядок видачі дозволів регламентується окремим нормативним актом.

3.3. Використання лімітів лісосічного фонду та лімітів заготівлі живиці здійснюється у порядку, визначеному Правилами відпуску деревини на корені у лісах СРСР, затвердженими постановою колишньої Ради Міністрів СРСР від 30.07.1988 р. N 929, Правилами рубок головного користування та лісовідновних рубок в рівнинних лісах Української РСР, Правилами рубок головного користування та лісовідновних рубок в гірських лісах Карпат Української РСР, Правилами підсочки, осмолопідсочки і заготівлі лісохімічної сировини у лісах СРСР.