Про внесення змін і доповнень до наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168 "Про подальше удосконалення атестації лікарів"

З метою подальшого удосконалення атестації лікарів

1. Внести до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21 листопада 1991 року N 168 "Про подальше удосконалення атестації лікарів" такі зміни і доповнення:

1.1. Положення про порядок проведення атестації лікарів, затверджене вказаним наказом (додаток 1) викласти у такій редакції:

"ПОЛОЖЕННЯ про порядок проведення атестації лікарів

1.1. Атестація лікарів проводиться з метою підвищення відповідальності за ефективність і якість роботи, раціональнішої розстановки кадрів фахівців з урахуванням їх професійної майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є важливою формою морального та матеріального стимулювання, спрямована на удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

1.2. Основним завданням атестації є визначення рівня професійної підготовки лікарів, оцінка трудової діяльності, можливості подальшого використання спеціалістів, підвищення їх кваліфікації.

1.3. Встановлюються такі види атестації:

атестація на визначення знань і практичних навиків з присвоєнням звання "лікар-спеціаліст";

атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії лікаря-спеціаліста;

чергова атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.

1.4. Атестація на визначення знань і практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста проводиться в комісіях, що створюються при інститутах, які проводять підготовку та перепідготовку лікарів.

1.5. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться комісіями, що створюються при Міністерстві охорони здоров'я України (Центральна атестаційна комісія), відділах (управліннях) охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим, обласних та міських (у містах республіканського підпорядкування) державних адміністраціях.

1.6. Атестаційні комісії при відділах (управліннях) охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим, обласних та міських (у містах республіканського підпорядкування) державних адміністрацій проводять атестацію лікарів безпосередньо підпорядкованих закладів охорони здоров'я.

Лікарі, які працюють у закладах охорони здоров'я, підпорядкованих відомствам, що не мають своїх атестаційних комісій, проходять атестацію з додержанням вимог цього Положення в атестаційних комісіях системи Міністерства охорони здоров'я України.

1.7. Центральна атестаційна комісія:

1.7.1. Проводить атестацію керівників, штатних та позаштатних головних спеціалістів (управлінь) охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим, обласних та міських (у містах республіканського підпорядкування) державних адміністрацій; керівників і спеціалістів закладів охорони здоров'я, підпорядкованих МОЗ України.

У Центральній атестаційній комісії атестуються відповідно до профілю клінічної та санітарно-епідеміологічної роботи наукові та науково-педагогічні працівники медичних інститутів (університетів), інститутів удосконалення лікарів, науково-дослідних медичних установ, які у встановленому порядку допущені до лікарської діяльності згідно з цим Положенням.

1.7.2. Вирішує питання легалізації посвідчень про наявність кваліфікаційних категорій, виданих за межами України.

1.7.3. Розглядає скарги на рішення атестаційних комісій на місцях з питань присвоєння кваліфікаційних категорій.

1.7.4. Здійснює методичне керівництво атестаційною справою лікарів в Україні.

1.8. Члени атестаційної комісії входять до її складу на добровільних засадах.

У проведенні атестації повинні брати участь не менше 2/3 кількості членів комісії. Рішення ухвалюється більшістю голосів присутніх. При рівності голосів голос голови комісії є вирішальним.

1.9. Засідання атестаційних комісій проводяться не рідше одного разу в квартал згідно з щорічним графіком, який затверджується перед початком нового календарного року керівником учбового закладу або органу охорони здоров'я, при яких створені комісії.

Атестаційна комісія веде протоколи своїх засідань. Протоколи та документи атестованих підлягають зберіганню в установленому порядку.

1.10. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря і якщо він своєчасно не пройде чергову атестацію, то вважається таким, що не має ніякої кваліфікаційної категорії, крім випадків, передбачених п. 4.2 цього Положення.

Особи, яким присвоєна кваліфікаційна категорія, проходять чергову атестацію на її підтвердження не рідше одного разу в п'ять років.

За бажанням спеціаліста атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії може бути проведена і через менший строк, але не раніше, ніж через один рік з моменту попередньої атестації.

1.11. У разі виявлення істотних недоліків у роботі лікаря керівник органу чи закладу охорони здоров'я може направити подання в атестаційну комісію про зняття кваліфікаційної категорії чи про відмову в підтвердженні звання лікаря-спеціаліста, незалежно від строку присвоєння (підтвердження) категорії чи звання. Подання розглядається в комісії у порядку, зазначеному нижче, але без попереднього проходження передатестаційного циклу і подання звіту про професійну діяльність за останні три роки роботи.

2.1. Атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі або аспірантурі з цієї спеціальності, якщо останні ще не мають сертифіката лікаря-спеціаліста з даного фаху, а також особи, які у порядку, передбаченому наказом МОЗ України від 25.12.92 N 195, допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки.

Зазначена атестація з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста має передувати зайняттю особою лікарської посади в закладах охорони здоров'я, що відповідає цій спеціальності, або зайняттю медичною практикою за цією спеціальністю на підприємницьких засадах.

Особи, які до виходу цього Положення уже працювали за однією з лікарських спеціальностей, вважаються такими, що мають звання лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності і допускаються до атестації на присвоєння кваліфікаційної категорії згідно з цим Положенням.

Особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю, не можуть займатися лікарською діяльністю з цієї спеціальності без попереднього проходження стажування у порядку, передбаченому наказом МОЗ України від 17.03.93 N 48.

2.2. Склад атестаційної комісії, яка проводить атестацію на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста, добирається і затверджується ректором інституту, де проводиться підготовка або перепідготовка лікарів.

Голова комісії призначається із числа висококваліфікованих спеціалістів наказом Міністерства охорони здоров'я України.

До складу атестаційної комісії на правах членів входять: проректор з лікувальної роботи медичного інституту (інституту удосконалення лікарів), декан відповідного факультету або його заступник, завідуючі кафедрами, професори або доценти профільних кафедр, спеціалісти органів (закладів) охорони здоров'я, професори і доценти інших вузів, працівники науково-дослідних інститутів, представники профспілкових органів, асоціацій лікарів тощо.

2.3. Для атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста у комісію не пізніше, ніж за тиждень до початку її засідання, подаються такі документи:

письмова заява;

копії дипломів про освіту та інших документів, що в установленому порядку дають право займати конкретну лікарську посаду;

заповнений атестаційний листок (додаток 6 до наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168.

У комісію можуть бути представлені також інші матеріали, що характеризують підготовку та практичну діяльність особи, яка атестується.

2.4. Атестацію на визначення знань та практичних навиків проводять за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою лікарських спеціальностей (додаток 2 до наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168), та з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик лікарів-спеціалістів, які затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.

Лікарем-спеціалістом однієї із спеціальностей, передбачених Номенклатурою, може бути лікар, який закінчив інтернатуру, клінічну ординатуру або аспірантуру з цієї спеціальності, а також особи, які в установленому порядку допущені до лікарської діяльності, пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки та мають необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіють сучасними методами профілактики, діагностики та лікування хворих.

2.5. За результатами атестації на визначення знань та практичних навиків комісія приймає такі рішення: присвоїти або відмовити в присвоєнні звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності.

При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови комісії.

Результати атестації доводяться до відома атестованого одразу після закінчення засідання комісії.

2.6. Протокол з рішенням атестаційної комісії про присвоєння звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності затверджується у десятиденний строк наказом по учбовому закладу, при якому створена комісія.

2.7. Особі, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків присвоєно звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, видається учбовим закладом сертифікат встановленого зразка (додаток 4 до наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168), а якій відмовлено в цьому, - видається витяг із протоколу засідання комісії, завірений учбовим закладом, не пізніше трьох днів з моменту затвердження протоколу засідання комісії.

2.8. Рішення атестаційної комісії, за яким особі відмовлено в присвоєнні звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, може бути оскаржено до Міністерства охорони здоров'я України у двотижневий строк з моменту видачі витягу з протоколу засідання комісії, завіреного учбовим закладом.

У таких випадках звільнення особи з посади лікаря-інтерна (стажиста) затримується до прийняття Міністерством відповідного рішення.

2.9. Особа, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків відмовлено в присвоєнні звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, може бути прийнята на роботу, за її згодою, на посаду середнього медичного працівника.

3.1. До атестації на присвоєння кваліфікаційних категорій допускаються лікарі-спеціалісти за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою лікарських спеціальностей, які працюють за сертифікатом лікаря-спеціаліста та закінчили протягом року перед атестацією передатестаційний цикл в інституті або факультеті удосконалення лікарів.

Від передатестаційного циклу звільняються науково-педагогічні працівники кафедр інститутів і факультетів удосконалення лікарів, якщо вони атестуються за профілем кафедри.

Лікарі-спеціалісти, які закінчили навчання в клінічній ординатурі чи аспірантурі і мають необхідний стаж практичної роботи за даною спеціальністю, допускаються протягом року після закінчення навчання до атестації на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії без проходження передатестаційного циклу. Передатестаційний іспит вони складають перед закінченням навчання на кафедрах інститутів (факультетів) удосконалення лікарів, на яких створені екзаменаційні комісії за відповідним фахом.

3.2. Комплектування передатестаційних циклів проводиться у відповідності з щорічною потребою закладів охорони здоров'я у навчанні лікарів, які підлягають атестації.

Видача путівок на передатестаційний цикл проводиться інститутом або факультетом удосконалення лікарів у відповідності з поданням органу охорони здоров'я або особистою заявою лікаря-спеціаліста.

3.3. Після закінчення передатестаційного циклу екзаменаційною комісією, яка створюється на відповідній кафедрі, проводиться іспит. Лікарям, які успішно склали іспит, учбовим закладом видається свідоцтво установленого зразка (додаток 3 до наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168) з рекомендацією про присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.

Лікарі, які отримали незадовільну оцінку на іспиті, після передатестаційного циклу допускаються до складання повторного іспиту тільки після закінчення нового передатестаційного циклу в порядку, установленому цим Положенням.

3.4. Лікарі, які бажають пройти атестаційна присвоєння кваліфікаційної категорії, подають необхідні документи в територіальну атестаційну комісію не пізніше, як за два місяці до початку її роботи.

В атестаційну комісію подаються: заява лікаря, звіт про професійну діяльність за останні три роки, затверджений керівником установи, в якій лікар працює, копії дипломів, трудової книжки, сертифіката лікаря-спеціаліста або посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії, якщо таке було видано раніше, свідоцтво інституту або факультету удосконалення лікарів про складання іспиту після закінчення передатестаційного циклу, заповнений атестаційний листок.

Лікарі, які змінювали місце роботи за останні 3 роки, подають звіти також з попередніх місць роботи, затверджені керівниками цих закладів.

3.5. У звіті, який лікар готує у довільній формі обсягом не більше 20 сторінок друкованого тексту, викладаються основні функції та особливості його професійної діяльності, показники роботи, передбачені статистичними формами, їх аналіз тощо.

Атестаційною комісією звіт лікаря направляється на рецензію висококваліфікованим спеціалістам.

3.6. Атестаційна комісія виносить своє рішення про присвоєння лікарю-спеціалісту кваліфікаційної категорії на підставі рецензії на звіт, документів, поданих відповідно до п.3.4, та співбесіди зі спеціалістом.

Встановлювати категорії вищого рівня, ніж рекомендується інститутом або факультетом удосконалення лікарів, комісії не дозволяється.

3.7. Кваліфікація лікарів-спеціалістів визначається атестаційною комісією за трьома кваліфікаційними категоріями:

присвоюється лікарям-спеціалістам зі стажем роботи з даної спеціальності не менше п'яти років, які мають необхідну за програмою теоретичну та практичну підготовку за своєю спеціальністю, котрі володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, друга кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше трьох років.

присвоюється лікарям-спеціалістам зі стажем роботи з даної спеціальності не менше семи років, які мають необхідну за програмою теоретичну та практичну підготовку за своєю спеціальністю та суміжними спеціальностями, володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, перша кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше п'яти років.

присвоюється лікарям-спеціалістам, які мають стаж роботи з даної спеціальності не менше 10 років і високу теоретичну та практичну професійну підготовку, згідно з програмою володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих за своєю спеціальністю та суміжними спеціальностями.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, вища кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше семи років.

3.8. При присвоєнні кваліфікаційних категорій рекомендується дотримуватися послідовності: друга, перша, вища.

3.9. До стажу роботи за спеціальністю для атестації на кваліфікаційну категорію зараховуються період роботи, навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі і аспірантурі за цією спеціальністю.

Робота в органах охорони здоров'я, в дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях, науково-педагогічна діяльність, служба в Збройних Силах та інших військових формуваннях, приватна лікарська діяльність, що підтверджується відповідними документами, зараховується в стаж роботи за будь-якою спеціальністю.

3.10. Лікарям-організаторам охорони здоров'я до стажу роботи за спеціальністю "організація і управління охороною здоров'я" зараховується період навчання в клінічній ординатурі і аспірантурі за будь-якою спеціальністю.

3.11. Лікарям за спеціальністю "медицина невідкладних станів" до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності зараховується період роботи лікарем швидкої допомоги, лікарем-терапевтом, лікарем-педіатром, лікарем-хірургом, лікарем-акушером-гінекологом та лікарем-анестезіологом-реаніматологом.

Лікарям, які працюють на посадах дитячих спеціалістів, зараховується стаж роботи за цими спеціальностями у лікувально-профілактичних закладах для дорослих і навпаки.

Лікарям, котрі працюють за спеціальністю "психіатрія", до стажу роботи для проходження атестації зараховується період роботи за спеціальностями "наркологія", "психотерапія", "судово-психіатрична експертиза" і навпаки.

Лікарям за спеціальністю "трансфузіологія" до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності зараховується період роботи лікарем-хірургом, лікарем-терапевтом та лікарем-лаборантом станції (відділення) переливання крові, лікарем-анестезіологом-реаніматологом.

До стажу роботи для атестації за спеціальностями "гастроентерологія", "дієтологія", "кардіологія", "ревматологія", "нефрологія", "пульмонологія", "підліткова терапія", "геріатрія" зараховується період роботи за спеціальністю "терапія".

До стажу роботи за спеціальностями "неонатологія", "дитяча гастроентерологія", "дитяча кардіоревматологія", "дитяча пульмонологія" і "дитяча нефрологія" зараховується період роботи за спеціальністю "педіатрія".

До стажу роботи для атестації за спеціальностями "судово-медична гістологія", "судово-медична імунологія", "судово-медична криміналістика", "судово-медична цитологія", "судово-медична токсикологія" зараховується період роботи за спеціальністю "судово-медична експертиза".

До стажу роботи для атестації за спеціальностями "радіонуклідна діагностика", "променева терапія" зараховується період роботи за спеціальністю "радіологія".

3.12. Лікарям-епідеміологам до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності зараховується період роботи лікарем-дезинфекціоністом, лікарем-паразитологом, лікарем-бактеріологом, лікарем-вірусологом, лікарем-імунологом.

3.13. Лікарям із загальної гігієни до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності зараховується період роботи лікарем з гігієни праці, гігієни харчування, гігієни дітей та підлітків, з комунальної та радіаційної гігієни.

3.14. Атестація лікарів може проводитись за спеціальностями як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

3.15. Лікарі, які працюють в органах охорони здоров'я, комітетах профспілки працівників охорони здоров'я, довірені лікарі комітетів профспілок інших галузей можуть атестуватися за спеціальністю "організація і управління охороною здоров'я", а також за іншими спеціальностями, якщо вони працюють за сумісництвом у закладах охорони здоров'я.

3.16. Особовий склад атестаційних комісій затверджується наказом органу охорони здоров'я, при якому вони створюються.

До складу атестаційної комісії входять: керівні працівники, головні спеціалісти Міністерства, відділів (управлінь) охорони здоров'я, представники відповідних профспілкових органів, асоціацій лікарів, керівники закладів охорони здоров'я, науково-педагогічні працівники медичних, науково-дослідних інститутів, інститутів удосконалення лікарів тощо.

3.17. За результатами атестації на присвоєння кваліфікаційної категорії комісія приймає такі рішення: присвоїти кваліфікаційну категорію або відмовити у присвоєнні кваліфікаційної категорії з конкретної лікарської спеціальності.

У разі відмови у присвоєнні кваліфікаційної категорії, на яку претендує лікар, комісія може підтвердити раніше присвоєну категорію чи понизити її.

Якщо атестація відбулася позачергово, час наступної атестації встановлюється у новий п'ятирічний термін.

3.18. Протокол з рішенням комісії про присвоєння кваліфікаційної категорії затверджується наказом по органу охорони здоров'я, при якому створена комісія, в десятиденний строк з дня атестації.

3.19. Лікарям, яким присвоєно (змінено) кваліфікаційну категорію, органом охорони здоров'я, при якому створена атестаційна комісія, видається посвідчення затвердженого зразка (додаток 5 до наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168), а котрим підтверджено попередню присвоєну категорію, - ставиться відповідна відмітка у раніше виданому посвідченні або видається нове посвідчення, якщо відсутнє місце для відміток у попередньому посвідченні, в двотижневий строк з дня атестації.

Особам, яким відмовлено у присвоєнні другої кваліфікаційної категорії, видається витяг із протоколу засідання комісії, завірений органом охорони здоров'я в двотижневий строк з дня атестації.

3.20. При незгоді лікаря з результатом атестації він може оскаржити рішення атестаційної комісії, подавши відповідну заяву до Центральної атестаційної комісії в місячний строк з дня видачі (продовження) посвідчення або витягу із протоколу засідання комісії.

Рішення Центральної комісії є остаточним.

4.1. Черговій атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії підлягають за бажанням особи, яким присвоєні кваліфікаційні категорії, в строк до 5 років з дня попередньої атестації.

4.2. Від чергової атестації звільняються вагітні жінки та особи, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною, згідно з чинним законодавством. Термін їх чергової атестації відповідно переноситься.

У випадку виробничої необхідності або з інших об'єктивних причин термін чергової атестації лікарів може бути перенесено наказом по органу охорони здоров'я, де має атестуватися лікар на строк не більше одного року.

4.3. Перед черговою атестацією на підтвердження кваліфікаційної категорії лікарі проходять передатестаційний цикл в інститутах або факультетах удосконалення лікарів і складають іспит згідно з даним Положенням.

У випадках, коли кваліфікація лікаря не викликає сумнівів у членів комісії, чергова атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії може проводитись за рішенням атестаційної комісії без проходження передатестаційного циклу.

4.4. Місце проходження чергової атестації лікарів-спеціалістів та перелік документів, які подаються для її проходження, зазначені в пп. 1.6; 1.7; 3.4; 3.5 даного Положення.

4.5. За результатами атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії комісія приймає такі рішення: підтвердити кваліфікаційну категорію з конкретної лікарської спеціальності або відмовити у підтвердженні категорії.

У разі відмови у підтвердженні кваліфікаційної категорії комісія виносить рішення про її зниження чи зняття.

4.6. При підтвердженні лікарем кваліфікаційної категорії в посвідченні ставиться відповідна відмітка або видається нове посвідчення, коли в попередньому не залишилось місця для відміток.

Лікарям, яким за наслідками чергової атестації змінено кваліфікаційну категорію, видаються нові посвідчення, а котрим відмовлено в підтвердженні другої категорії, - витяг із протоколу засідання комісії, завірений органом охорони здоров'я в двотижневий строк з дня атестації.

4.7. Рішення атестаційної комісії про відмову в підтвердженні кваліфікаційної категорії та про її зниження чи зняття в десятиденний строк доводиться до відома адміністрації за місцем роботи атестованого.

4.8. Оскарження рішення атестації комісії про зниження чи зняття кваліфікаційної категорії проводиться у порядку, передбаченому п. 3.20 даного Положення."

1.2. Номенклатуру лікарських спеціальностей, затверджену вка- заним наказом (додаток 2) викласти в такій редакції:

1. Акушерство і гінекологія

1.1. Дитяча гінекологія

1.2. Онкогінекологія

2. Алергологія

2.1. Дитяча алергологія

3. Анестезіологія і реаніматологія

3.1. Дитяча анестезіологія і реаніматологія

4. Гематологія

4.1. Дитяча гематологія

4.2. Трансфузіологія

5. Генетика медична

5.1. Лабораторна генетика

6. Дерматовенерологія

6.1. Дитяча дерматовенерологія

7. Загальна гігієна

7.1. Комунальна гігієна

7.2. Гігієна дітей та підлітків

7.3. Гігієна праці

7.4. Гігієна харчування

7.5. Радіаційна гігієна

7.6. Лабораторні дослідження факторів навколишнього середовища

7.6.1. Лабораторні дослідження фізичних факторів навко- лишнього середовища

7.6.2. Лабораторні дослідження хімічних факторів навко- лишнього середовища

7.7. Санологія

8. Загальна практика

8.1. Суднова медицина

8.2. Медицина невідкладних станів

9. Ендокринологія

9.1. Дитяча ендокринологія

10. Епідеміологія

10.1. Дезинфекційна справа

10.2. Паразитологія

11. Імунологія

11.1. Клінічна імунологія

11.2. Дитяча імунологія

11.3. Лабораторна імунологія

12. Інфекційні хвороби

12.1. Дитячі інфекційні хвороби

13. Клінічна лабораторна діагностика

13.1. Клінічна біохімія

14. Лікувальна фізкультура і спортивна медицина

14.1. Лікувальна фізкультура

14.2. Спортивна медицина

15. Мікробіологія і вірусологія

15.1. Бактеріологія

15.2. Вірусологія

16. Неврологія

16.1. Дитяча неврологія

17. Онкологія

17.1. Дитяча онкологія

18. Ортопедія і травматологія

18.1. Дитяча ортопедія і травматологія

19. Отоларингологія

19.1. Дитяча отоларингологія

19.2. Сурдологія

19.3. Онкоотоларингологія

20. Офтальмологія

20.1. Дитяча офтальмологія

21. Патологічна анатомія

21.1. Дитяча патологічна анатомія

22. Педіатрія

22.1. Неонатологія

22.2. Дитяча кардіоревматологія

22.3. Дитяча гастроентерологія

22.4. Дитяча нефрологія

22.5. Дитяча пульмонологія

23. Радіологія

23.1. Рентгенологія

23.2. Радіонуклідна діагностика

23.3. Променева терапія

23.4. Ультразвукова діагностика

24. Рефлексотерапія

25. Психіатрія

25.1. Дитяча психіатрія

25.2. Психотерапія

25.3. Наркологія

25.4. Судово-психіатрична експертиза

25.5. Сексопатологія

26. Професійна патологія

27. Стоматологія

27.1. Терапевтична стоматологія

27.2. Дитяча стоматологія

27.3. Хірургічна стоматологія

27.4. Ортопедична стоматологія

27.5. Ортодонтія

28. Судово-медична експертиза

28.1. Судово-медична гістологія

28.2. Судово-медична імунологія

28.3. Судово-медична криміналістика

28.4. Судово-медична цитологія

28.5. Судово-медична токсикологія

29. Терапія

29.1. Гастроентерологія

29.2. Дієтологія

29.3. Кардіологія

29.4. Ревматологія

29.5. Нефрологія

29.6. Пульмонологія

29.7. Підліткова терапія

29.8. Геріатрія

30. Токсикологія

31. Фтизіатрія

31.1. Дитяча фтизіатрія

32. Фізіотерапія

33. Функціональна діагностика

34. Хірургія

34.1. Дитяча хірургія

34.2. Камбустіологія

34.3. Нейрохірургія

34.4. Онкохірургія

34.5. Проктологія

34.6. Судинна хірургія

34.7. Торакальна хірургія

34.8. Трансплантологія

34.9. Хірургія серця і крупних судин

34.10. Ендоскопія

34.11. Урологія

34.12. Дитяча урологія

35. Організація і управління охороною здоров'я

2. Поширити дію п. 2.2 наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168 "Про подальше удосконалення атестації лікарів" до 31 грудня 1993 року, враховуючи при цьому курси 1992 р.

3. Внести доповнення до п. 5 наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168 такого змісту:

"Вважати такими, що не застосовуються на території України, наказ МОЗ СРСР від 17.12.81 N 1280 "Про заходи щодо подальшого удосконалення атестації лікарів" та інші накази МОЗ СРСР, що були видані на доповнення до цього наказу."