Щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість

У зв'язку з запитами митних органів з питання включення до бази оподаткування податком на додану вартість сум ввізного мита у разі митного оформлення майна як внеску до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями або за договорами про спільну інвестиційну діяльність, повідомляємо.

База оподаткування податком на додану вартість для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, визначається пунктом 4.3 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР, згідно з яким це договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 N 93/96-ВР майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя.

Тобто, зазначений вексель виступає у якості фінансової гарантії забезпечення призначення імпортованого майна.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом в порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 18 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що сума ввізного мита, зазначена у векселі, не включається у ціну товарів, вона і не включається до бази оподаткування податком на додану вартість.

У разі порушення суб'єктами господарювання вимог Закону України "Про режим іноземного інвестування" митним органом мають бути здійснені заходи щодо стягнення сум коштів ввізного мита та податку на додану вартість у сумі збільшеного податкового зобов'язання за цим податком.