Про затвердження узагальнюючого податкового розяснення щодо застосування положень підпункту 5.1.24 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі ввезення на митну територію України культурних цінностей

З метою забезпечення єдиного застосування окремих положень законодавства, керуючись підпунктом 4.4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядком надання податкових роз'яснень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 N 494

1. Затвердити узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування положень підпункту 5.1.24 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі ввезення на митну територію України культурних цінностей (далі - Податкове роз'яснення), що додається.

2. Начальникам митниць проінформувати суб'єктів підприємницької діяльності про вимоги цього наказу шляхом висвітлення його в місцевих засобах масової інформації, у тому числі на наочних інформаційних стендах у місцях розташування підрозділів митниці й у пунктах пропуску через митний кордон України.

Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 N 1251-XII встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР (далі - Закон) є спеціальним Законом з питань оподаткування податком на додану вартість, який визначає платників податку, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 2.4 статті 2 Закону платником податку є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжуваному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами), та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, й отримувачів таких поштових відправлень.

У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації, виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищує розмір неторгового обороту.

Відповідно до положень статті 252 Митного кодексу України від 11.07.04 N 92-IV товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, не підлягають оподаткуванню, зокрема, у випадку, якщо їх сукупна вартість не перевищує суму, еквівалентну 200 євро. При цьому, чинне законодавство не визначає термін "неторговий оборот".

У той самий час, згідно з підпунктом 5.1.24 пункту 5.1 статті 5 Закону звільняються від оподаткування операції з поставки неплатником податку на додану вартість культурних цінностей, визначених такими в статті 82 цього Закону.

Ураховуючи положення пункту 2.4 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", а також відсутність визначення термінів "неплатник податку на додану вартість" та "неторговий оборот" у законодавчих актах, увезення на митну територію України фізичними особами виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату, які класифікуються у товарних позиціях 9701-9706 згідно УКТЗЕД і вартість яких перевищує 200 євро, здійснюється зі сплатою податку на додану вартість на загальних підставах.

Крім того, відповідно до пункту 2.4 статті 2 зазначеного Закону України юридичні особи, що імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вони використовують згідно із законодавством, є платниками податку, а отже, при імпорті культурних цінностей на митну територію України сплачують ПДВ на загальних підставах.