Про затвердження податкового розяснення щодо оподаткування податком на додану вартість транспортних засобів, що використовуються для надання послуг з міжнародних перевезень та переміщуються через митний кордон у режимі тимчасового вивезення

З метою забезпечення єдиного тлумачення окремих положень законодавства, керуючись підпунктом 4.4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядком надання податкових роз'яснень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 N 494

1. Затвердити податкове роз'яснення щодо оподаткування податком на додану вартість транспортних засобів, що використовуються для надання послуг з міжнародних перевезень та переміщуються через митний кордон у режимі тимчасового вивезення (далі - Податкове роз'яснення), що додається.

2. Начальникам митниць проінформувати суб'єктів підприємницької діяльності про вимоги цього наказу шляхом висвітлення його в місцевих засобах масової інформації, у тому числі на наочних інформаційних стендах у місцях розташування підрозділів митниці й у пунктах пропуску через митний кордон України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України від 11.07.02 N 92-IV розмежовані поняття "товар" та "транспортний засіб".

Зазначеною статтею Кодексу визначено, що товар - будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;

транспортні засоби - будь-які засоби авіаційного, водного, залізничного, автомобільного транспорту, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Відповідно до підпункту 3.1.2. пункту 3.1. статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту.

При цьому, з метою оподаткування до імпорту також прирівнюються операції з ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Тобто, зазначена стаття Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає обкладення податком на додану вартість товарів, які є предметом договорів, в тому числі, договорів які не передбачають переходу права власності на такі товари при їх ввезенні на митну територію України.

У випадку укладення контрактів, які передбачають надання послуг з міжнародних перевезень, транспортний засіб, який використовується для реалізації таких міжнародних перевезень, не є предметом зазначеного контракту та відповідно не може розглядатися як об'єкт оподаткування. Об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до таких контрактів є операція з надання послуг з міжнародних перевезень.

Враховуючи вищевикладене, операції з тимчасового вивезення та зворотного ввезення на митну територію України транспортних засобів, які були вивезені за межі України відповідно до режиму тимчасового вивезення з метою виконання контрактів на надання послуг з міжнародних перевезень й повертаються на митну територію України, відповідно до підпунктів 3.1.2 та 3.1.3 пункту 3.1. статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.