Про порядок державної реєстрації нормативно-правових актів у Головному управлінні юстиції у місті Києві

Нормативно-правові акти, прийняті спільно або за погодженням з іншими органами, змінюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за погодженням з відповідними органами, враховуючи при цьому правонаступництво ліквідованих або реорганізованих органів, а також відповідні зміни в законодавстві, пов'язані з необхідністю такого узгодження.

3.10. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію разом із супровідним листом, у якому вказуються прізвище уповноваженого працівника суб'єкта нормотворення та номер його телефону.

У разі, якщо нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію повторно, а також якщо він прийнятий замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі необхідно вказати дату і номер листа Головного управління юстиції у м. Києві про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання або відмову в державній реєстрації.

3.11. Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до Головного управління юстиції у м. Києві подаються:

а) пояснювальна записка, у якій зазначаються обґрунтування підстав та мета розроблення нормативно-правового акта, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація нормативно-правового акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, то про це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані соціально-економічні результати реалізації нормативно-правового акта. Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох сторінок. До неї може долучатися інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо), який є необхідним для обґрунтування суті нормативно-правового акта;

б) відомості про чинні нормативно-правові акти з питання, що належить до сфери правового регулювання прийнятого нормативно-правового акта, інформація про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, а також про нормативно-правові акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;

в) копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані та порівняльна таблиця;

г) відомості про офіційне погодження нормативно-правового акта із зацікавленими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно із законодавством (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб'єкту нормотворення, та дві копії);

ґ) оригінал та дві копії рішення Представництва Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у м. Києві про погодження проекту нормативно-правового акта;

д) висновок Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Головного управління юстиції у м. Києві щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини. У разі відсутності цього документа суб'єкт нормотворення надає копію супровідного листа про подання до Головного управління юстиції у м. Києві комплекту документів, необхідного для отримання висновку Головного управління юстиції у м. Києві щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини;

е) інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (у разі необхідності).

3.12. Супровідний лист, пояснювальна записка, довідка про відповідність нормативно-правового акта основним положенням законодавства Європейського Союзу, інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів підписуються керівником суб'єкта нормотворення або його заступником.

3.13. Нормативно-правовий акт із супровідним листом та матеріалами, зазначеними в пункті 3.10 цього розділу, подаються уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення до відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства для попереднього розгляду.

Начальник відділу відповідно до розподілу обов'язків перевіряє комплектність документів та правильність їх оформлення (наявність підписів, печаток, погоджень тощо). Якщо документи відповідають установленим вимогам, начальник відділу робить на супровідному листі відмітку про передачу документів до відділу розгляду звернень та прийому громадян, документального забезпечення та контролю і ставить свій підпис і дату. В іншому разі документи повертаються уповноваженому працівнику суб'єкта нормотворення для виправлення.

У разі порушення суб'єктом нормотворення встановленої цим пунктом процедури поданий на державну реєстрацію нормативно-правовий акт може бути повернутий Головним управлінням юстиції у м. Києві без розгляду.

3.14. Відділ розгляду звернень та прийому громадян, документального забезпечення та контролю проводить реєстрацію документів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві, відповідно до вимог Примірної інструкції і передає їх на розгляд керівництву Головного управління юстиції у м. Києві.

Повернуті керівництвом Головного управління юстиції у м. Києві нормативно-правові акти в той самий день передаються до відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства.

4.1. Нормативно-правові акти, що надійшли до відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства, заносяться до журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у місті Києві, який ведеться у відділі.

4.2. Спеціалісти відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства проводять правову експертизу нормативно-правових актів, тобто перевіряють їх відповідність Конституції та чинному законодавству України, а також правилам нормопроектувальної техніки.

Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб'єкта нормотворення на прийняття цього акта, забезпечення його відповідності законодавству якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

4.3. Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в Головному управлінні юстиції у м. Києві становить 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до Головного управління юстиції у м. Києві.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів законодавства тощо) строки можуть бути продовжені начальником управління юстиції, але не більш як на 10 робочих днів. У цьому разі працівник, який проводить правову експертизу нормативно-правового акта (далі - виконавець), готує доповідну записку, яка подається на узгодження заступнику начальника Головного управління юстиції у місті Києві. Останній в свою чергу готує подання і подає його на узгодження начальнику Головного управління юстиції у місті Києві.

У разі продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта про це повідомляється суб'єкт нормотворення.

4.4. За результатами правової експертизи Головне управління юстиції у м. Києві в межах установленого строку приймає одне з таких рішень:

а) про державну реєстрацію нормативно-правового акта. Таке рішення приймається, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції, законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, та встановленим вимогам, і оформлюється наказом Головного управління юстиції у м. Києві. У преамбулі наказу вказується стаття 1 Указу Президента України від 03.10.92 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", у розпорядчій частині наказу викладається рішення Головного управління юстиції у м. Києві.

Наказ про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути оформлений окремо щодо кожного зареєстрованого нормативно-правового акта або включати список нормативно-правових актів, щодо яких прийнято рішення про державну реєстрацію.

До наказу додається висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта (додаток 1), який підписується виконавцем, погоджується заступником начальника Головного управління юстиції у м. Києві (згідно з розподілом обов'язків) і затверджується начальником Головного управління юстиції у м. Києві;

б) про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання. Таке рішення може бути прийнято на прохання суб'єкта нормотворення або з власної ініціативи, якщо суб'єктом нормотворення порушено вимоги Положення або цього Порядку, і оформлюється наказом Головного управління юстиції у м. Києві. У преамбулі наказу вказується пункт 11-1 Положення, у розпорядчій частині наказу викладаються рішення Головного управління юстиції у м. Києві та строк доопрацювання. Наказ про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

Для повернення нормативно-правового акта на доопрацювання на прохання суб'єкта нормотворення такий суб'єкт направляє до Головного управління юстиції у м. Києві відповідного листа, підписаного керівником (особою, яка виконує його обов'язки) або заступником керівника.

У разі повернення нормативно-правового акта з власної ініціативи до наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання додається висновок про доопрацювання нормативно-правового акта (додаток 2), який підписується виконавцем та заступником начальника Головного управління юстиції у м. Києві (згідно з розподілом обов'язків).

Копія наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом Головного управління юстиції у м. Києві за підписом начальника Головного управління юстиції у м. Києві.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Головного управління юстиції у м. Києві про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві. Із зазначеним листом йому повертаються оригінал нормативно-правового акта та одна копія. Одна копія нормативно-правового акта залишається у відділі державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства.

Якщо протягом доби після підписання листа про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Головне управління юстиції у м. Києві може відправити листа поштою.

Під час доопрацювання суб'єкт нормотворення повинен урахувати всі висловлені Головним управлінням юстиції у м. Києві зауваження, усунути виявлені порушення та протягом місяця повторно подати нормативно-правовий акт на державну реєстрацію або надати Головному управлінню юстиції у м. Києві копію розпорядчого документа про його скасування. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм.

У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа Головного управління юстиції у м. Києві про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання;

в) про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта. Таке рішення приймається у випадках, установлених пунктом 13 Положення, і оформлюється наказом Головного управління юстиції у м. Києві. У преамбулі наказу вказується підпункт пункту 13 Положення, який є підставою відмови в державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення Головного управління юстиції у м. Києві. Наказ про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

До наказу додається висновок про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта (додаток 3) з викладенням підстав відмови, який підписується виконавцем та заступником начальника Головного управління юстиції у м. Києві (згідно з розподілом обов'язків).

Копія наказу про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом Головного управління юстиції у м. Києві за підписом начальника Головного управління юстиції у м. Києві. Із зазначеним листом йому також повертаються оригінал нормативно-правового акта та одна копія. Одна копія нормативно-правового акта залишається у відділі державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Головного управління юстиції у м. Києві про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві.

Якщо протягом доби після підписання листа про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Головне управління юстиції у м. Києві може відправити листа поштою.

Нормативно-правові акти, у державній реєстрації яких відмовлено, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться у відділі державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства.

Суб'єкт нормотворення, якому відмовлено в державній реєстрації нормативно-правового акта, має право протягом десяти днів після отримання листа про відмову звернутися до начальника Головного управління юстиції у м.Києві із заявою про перегляд прийнятого рішення щодо поданого на державну реєстрацію нормативно-правового акта з поданням додаткових матеріалів, що обґрунтовують потребу в такому перегляді. Зазначена заява розглядається протягом десяти робочих днів.

Крім того, рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржене в суді у порядку адміністративного судочинства. При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень (частина третя статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України).

Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню суб'єктом нормотворення у 5-денний строк з дня отримання листа Головного управління юстиції у м. Києві про відмову в його державній реєстрації чи відповідного рішення. Копія розпорядчого документа про скасування нормативно-правового акта в цей самий строк направляється до Головного управління юстиції у м.Києві. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа Головного управління юстиції у м.Києві про відмову в державній реєстрації;

г) про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації. Таке рішення приймається протягом п'яти робочих днів, якщо поданий на державну реєстрацію акт не містить ознак, установлених Положенням та цим Порядком, і оформлюється наказом Головного управління юстиції у м. Києві. У преамбулі наказу вказується пункт Положення, який є підставою визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення Головного управління юстиції у м. Києві. Наказ про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

До наказу додається висновок про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації (додаток 4), з відповідним обґрунтуванням, який підписується виконавцем та заступником начальника Головного управління юстиції у м. Києві (згідно з розподілом обов'язків).

Копія наказу про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом Головного управління юстиції у м. Києві за підписом начальника Головного управління юстиції у м. Києві. Із зазначеним листом йому також повертаються оригінал нормативно-правового акта та одна копії. Одна копія нормативно-правового акта українською мовою залишається у відділі державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Головного управління юстиції у м.Києві про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві. Із зазначеним листом йому повертаються оригінал акта та дві копії. Одна копія залишається у відділі державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства.

Якщо протягом доби після підписання листа про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Головне управління юстиції у м. Києві може відправити листа поштою.

Акти, визнані Головним управлінням юстиції у м. Києві такими, що не підлягають державній реєстрації, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться у відділі державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства.

Акт, визнаний Головним управлінням юстиції у м. Києві таким, що не підлягає державній реєстрації, опубліковується в порядку, визначеному органом, що його прийняв. При цьому порядок набрання цим актом чинності також визначається органом, що його прийняв.

5.1. Після підписання начальником Головного управління юстиції у м. Києві наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта відділ реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства заносить його до Державного реєстру нормативно-правових актів.

Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою підписання наказу про його державну реєстрацію, відповідно до чого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед дробом - це порядковий номер, що починається з 1 січня кожного року, після дробу - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих у Головному управлінні юстиції у місті Києві з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.

У разі якщо одним розпорядчим документом затверджуються декілька нормативно-правових актів, нормативно-правовому акту, що затверджується першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені в розпорядчому документі.

5.2. Після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру на оригіналі цього акта та двох копіях (першій сторінці розпорядчого документа та затвердженого ним нормативно-правового акта) проставляється штамп з написом, зразок якого наведений у додатку 1 до Положення.

5.3. Після передання уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення копій нормативно-правового акта для включення його до Єдиного державного реєстру оригінал нормативно-правового акта разом із супровідним листом Головного управління юстиції у м. Києві за підписом начальника Головного управління юстиції у м. Києві.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Головного управління юстиції у м. Києві про повернення зареєстрованого нормативно-правового акта, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі Державного реєстру.

Якщо протягом доби після передання копій нормативно-правового акта для включення його до Єдиного державного реєстру, оригінал нормативно-правового акта не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Головне управління юстиції у м. Києві може відправити його поштою.

5.4. Нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

5.5. Суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер його державної реєстрації є обов'язковим.

5.6. В окремих випадках є необхідність надання певного строку для проведення підготовчої роботи для застосування нового нормативно-правового акта. Тому у відповідних пунктах розпорядчих документів можуть застосовуватися такі формулювання: "набирає чинності через (кількість днів) після опублікування в засобах масової інформації, "набирає чинності з (число, місяць, рік)". У разі неодночасного набрання чинності окремими положеннями нормативно-правового акта про це зазначається в розпорядчому документі. При цьому слід конкретно вказати пункти розпорядчого документа або структурні одиниці затвердженого ним нормативно-правового акта та момент набрання ними чинності. Наприклад: "Цей наказ набирає чинності через 10 днів після її державної реєстрації в Головному управлінні юстиції у м. Києві, крім пункту 7, що набирає чинності з 1 вересня 2007 року.

Окремі структурні одиниці нормативно-правового акта не можуть набирати чинності раніше набрання чинності розпорядчим документом, яким він затверджений.

У разі прийняття тимчасового нормативно-правового акта в ньому зазначається положення щодо обмеження дії, наприклад: "діє до (зазначається дата)"; "на період проведення експерименту".

6.1. Не пізніше наступного дня після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру його копії на електронних та паперових носіях подаються для включення до Довідкової системи "Регіональний реєстр".

Текст нормативно-правового акта, що передається спеціалісту з систематизації актів законодавства на папері, повинен бути ідентичний тексту цього акта в електронному вигляді.