Про врегулювання питань утримання та поводження з собаками і котами в м. Києві

По команді "Поруч!" собака повинен швидко зафіксувати себе в базовій позиції (собака сидить зліва від власника).

До 5-ти балів знімається, якщо по команді "Лежати!" собака сідає або зупиняється стоячи, враховуючи те, що друга частина вправи - команди "До мене!" і "Поруч!" - виконана коректно і без помилок.

Вправа 4 (на витримку). "Лежати" при відволікаючих обставинах - 20 балів.

Перед тим, як інший власник із собакою готуються почати вправу по слухняності згідно з вправою 2 цього розділу, перший власник дає собаці команду "Лежати!" у місці, зазначеному суддею. Після цього власник відходить від собаки на 20 кроків, не залишаючи поруч ніякого предмета (повідок та ін.). Власник повинен спокійно стояти спиною до собаки.

Собака залишається лежати, поки інший собака не закінчив вправи 2 і 3 цього Положення. Після закінчення вправи 3 за сигналом судді власник підходить до собаки й займає базову позицію, після чого дає собаці команду "Сидіти!".

Власник не повинен рухатися, знаходячись в зазначеному місці, поки суддя не попросить його забрати собаку.

Рухи власника, замаскована допомога собаці, а також зміна собакою лежачого положення розглядаються суддею як помилки і приводять до відрахування балів. Бали знімаються, якщо собака сідає або встає з лежачого положення, при цьому залишаючись у зазначеному місці. Якщо собака відходить більш ніж на 3 метри від призначеного місця до того, як інший собака закінчив вправу 3 цього розділу, то відбувається часткове відрахування балів. До 5-ти балів знімається, якщо собака піднімається з лежачого положення під час підходу власника до собаки.

Вправи повинні бути виконані по можливості в міських умовах або в максимально наближених до міських. Присутні тільки суддя із секретарем і учасник із собакою.

За результатами тестування згідно з цим Положенням бали не нараховуються. Загальне враження судді по поводженню собаки в міських умовах є вирішальним чинником у визначенні: чи здано тестування згідно з цим Положенням.

Суддя може ухвалити рішення щодо проходження собакою тестування даного розділу згідно з цим Положенням в наморднику.

Вправа 1. Поводження собаки в умовах міста.

За сигналом судді власник із собакою на повідку йдуть вулицею (дорогою). Суддя знаходиться за ними на певній дистанції. Собака повинен йти поруч із власником (зліва від власника, поруч з коліном). Собака не повинен відхилятися або забігати вперед.

Собака не повинен реагувати на рух машин, пішоходів і т. п.

Людина пробіжить повз собаку. Потім велосипедист проїде повз собаку, і він не повинен звертати увагу на цих людей. Пробіжка пішохода й проїзд велосипедиста демонструються з боку собаки. Після цих вправ дресирувальник підходить до судді, потискає йому руку й розмовляє з ним. Під час бесіди собака може сидіти, лежати або стояти.

Вправа 2. Поводження собаки в ускладнених умовах.

По сигналу судді власник разом із собакою рухаються крізь сильний пішохідний потік. Під час руху власник повинен двічі зупинитися. Перший раз собака по команді сідає, другий раз собака по команді лягає. Собака повинен виконати ці команди. Під час цієї вправи повинні бути чутні різні міські шуми, такі як шум проїжджаючого поїзда, автомобілів, гудки, сирени і т. п.

Собака повинен спостерігати за власником і залишатися спокійним і зібраним.

Місцем для цієї вправи можуть бути залізнична станція, автобусна зупинка, спортивна арена і т. п. (дозволяється симулювати міські умови, використовуючи для цього транспортні засоби, місця для паркування автомобілів тощо).

Вправа 3. Поводження собаки, залишеної без власника.

По сигналу судді власник разом із собакою починають рух по пішохідній доріжці. Пройшовши невелику відстань, власник прив'язує собаку до паркану, стовпа і т. п. Після цього власник ховається й перебуває поза полем зору собаки протягом 2-х хвилин. У цей час інший учасник із собакою проходять по тій же доріжці повз прив'язаного собаку на відстані 15-ти кроків від нього.

Собака, що проходить тестування, повинен залишатися спокійним і зібраним (собака, який рухається, не повинен бути агресивним стосовно інших собак).

Зміни та доповнення до цього Положення можуть бути внесені у порядку, встановленому чинним законодавством.

1.1. Положенням про функціонування майданчиків для дресирування собак (далі - Положення) встановлюються основні вимоги до нормативного, санітарного та технічного стану цих об'єктів, а також умов їх експлуатації.

1.2. Майданчики для дресирування собак створюються з метою:

- здійснення контролю за системою дресирування собак;

- підвищення рівня керованості та адаптованості в умовах міста собак всіх порід;

- проведення тестування за програмою "Собака-компаньйон" з метою встановлення ступеня адаптації тварини в умовах міста, у т. ч. потенційно небезпечних собак та собак, яких визнано небезпечними;

- проведення виховної роботи з підлітками та молоддю, включаючи допризовну підготовку;

- сприяння проведенню інформаційно-просвітницьких заходів щодо утримання, використання та захисту від жорстокого поводження тварин у м. Києві.

1.3. Виконання п. 1.2 передбачає вирішення цілої низки соціальних проблем, а саме:

- зменшення кількості конфліктів, пов'язаних з порушеннями власниками собак вимог Правил утримання домашніх собак та котів у м. Києві;

- зменшення випадків покусів собаками людей або інших тварин;

- зменшення кількості бездоглядних та безпритульних тварин;

- формування гуманного відношення до тварин.

1.4. Майданчики для дресирування собак повинні бути облаштовані у відповідності до проектних рекомендацій.

2.1. Майданчик для дресирування собак - це огороджена та обладнана відповідно до типового проекту територія, що призначена для дресирування собак.

2.2. Майданчики розташовуються на території змішаної забудови, рекреаційних територіях загального користування, лісопаркових зонах, на резервних і неосвоєних ділянках, у смузі відчуження залізниць, автомагістралей тощо.

2.3. Відстань від майданчика до житлових будинків, дитячих та спортивних майданчиків та об'єктів соціальної сфери повинна становити не менш ніж 150 метрів.

У залежності від місця розташування майданчиків, наявності натуральних і штучних екранів, що перешкоджають візуальному контакту та поширенню звуку, а також за дотриманням санітарних норм мінімальну відстань може бути змінено.

2.4. Під створення майданчика виділяється територія 1720 кв. м (стандартний проект) або 1483 кв. м (міні-проект, рекомендований для центральних районів міста).

2.5. Покриття майданчика повинно забезпечувати добрий дренаж, бути зручним для регулярного прибирання та поновлення: газон з щільною та низькою рослинністю (злакові трави висотою від 3 до 5 см) на основі піщано-земляного ґрунту. Поверхня повинна бути рівною і не мати потенційної небезпеки травматизму для людей та тварин.

2.6. Для забезпечення безпеки майданчик обладнується сітчастою, ґратчастою або глухою огорожею висотою не менш 1,8 м (що має ворота й хвіртку) та обсаджується із зовнішнього боку кущами (живою огорожею). Технологічні щілини між елементами й секціями огорожі, її нижнім краєм та землею не повинні дозволяти тварині самостійно залишити майданчик або заподіяти собі травму (до 70 мм або глухі).

2.7. Обов'язкова наявність освітлення майданчика, яке повинне забезпечувати повноцінну роботу майданчика у вечірній час.

2.8. Майданчик оснащується інформаційною вивіскою з назвою та відомостями про його призначення, а також спеціальними табличками з інформацією про потенційну небезпеку (наприклад, "Обережно - робота службових собак") по периметру майданчика.

2.9. Майданчик повинен зазначатися вивіскою (п. 2.8) з наступною інформацією: структурна підпорядкованість, назва, П. І. Б. відповідальної особи з контактним телефоном, телефон комунального підприємства "Центр ідентифікації тварин" із зазначенням відповідальної особи, розклад роботи майданчика, список інструкторів-дресирувальників та ін.

Поруч з інформаційною вивіскою може знаходитися стенд (стенди) з інформацією про спонсорів та меценатів, за сприяння яких відбувається благоустрій та експлуатація майданчика.

3.1. Визначення території та обладнання майданчиків у відповідності до типового проекту забезпечується районними у м. Києві державними адміністраціями за рахунок районних бюджетів, комунальних платежів за утримання собак, що надходять до районних управлінь житлового господарства.

3.2. Районні управління житлово-комунального господарства забезпечують обслуговування та відповідний технічний і санітарний стан майданчиків, а саме:

- належний зовнішній вигляд у відповідності до типового проекту;

- необхідний поточний ремонт з метою підтримання в працездатному та безпечному стані обладнання, інвентарю та огорожі;

- за необхідністю проводять лабораторний контроль якості ґрунту на наявність патогенних мікроорганізмів та гельмінтів;

- у випадку виявлення зооантропонозних захворювань в термін не менш ніж 3 доби замовляють дезінфекцію. Про факт проведення дезінфекції повинні свідчити відповідні інформаційні таблички.

3.3. Комунальне підприємство "Центр ідентифікації тварин" у взаємодії з районними у м. Києві державними адміністраціями, зацікавленими підприємствами та громадськими організаціями:

- бере участь у плануванні та надає пропозиції до типового проекту майданчика;

- проводить щорічний моніторинг щодо наявності майданчиків у районах м. Києва, а також їх технічного і санітарного стану;

- бере участь у розгляді скарг, пропозицій і заяв громадян та організацій, пов'язаних з обслуговуванням та експлуатацією майданчиків;

- розробляє та подає на затвердження у встановленому порядку нормативи, положення та інструкції щодо забезпечення функціонування майданчиків;

- забезпечує методичний процес і координацію навчальної та інформаційно-просвітницької роботи на майданчиках;

- бере участь у роботі комісій щодо складання іспитів та проведення тестування собак, які пройшли курс навчання на майданчиках.

3.4. Комунальне підприємство "Центр ідентифікації тварин" закріплює за майданчиком відповідальну особу та визначає перелік інструкторів-дресирувальників, помічників і стажерів, які допущені до практичних занять на ньому.

3.5. Відповідальна особа здійснює загальне управління процесом роботи майданчика та несе повну відповідальність за результати та ефективність цієї роботи.

3.6. Відповідальна особа щомісячно подає відомості щодо функціонування майданчика до комунального підприємства "Центр ідентифікації тварин" за встановленою формою.

3.7. Практичні заняття на майданчиках забезпечують інструктори-дресирувальники, які мають відповідну професійну підготовку та отримали реєстраційне свідоцтво встановленого зразка у комунальному підприємстві "Центр ідентифікації тварин".

3.8. Практичні заняття з дресирування собак будуються за програмами, нормативами та методиками, що затверджені комунальним підприємством "Центр ідентифікації тварин", або існуючими (включно міжнародними) за погодженням.

3.9. Під час практичних занять власники тварин повинні дотримуватись вимог Правил утримання домашніх собак та котів у м. Києві та інших нормативно-правових актів у цій сфері.

3.10. Собака, яка знаходиться на майданчику, обов'язково повинна мати жетон з індивідуальним ідентифікаційним номером, прикріплений до нашийника.

3.11. Інструктори-дресирувальники повинні проводити роз'яснювальну роботу серед власників собак щодо дотримання вимог Правил утримання домашніх собак та котів у м. Києві та інших нормативно-правових актів у цій сфері, а також протиепізоотичних заходів тощо.

4.1. Контроль за додержанням встановленого чинними нормативними актами порядку експлуатації та утримання місць та зон для вигулу тварин, а також їх нормативного, санітарного і технічного стану здійснює Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва.

5.1. Зміни та доповнення до цього Положення можуть бути внесені у порядку, встановленому чинним законодавством.

1.1. Положення про функціонування місць та зон для вигулу тварин у м. Києві (далі - Положення) визначає порядок їх визначення, а також вимоги до нормативного, санітарного та технічного стану.

1.2. Місця та зони для вигулу тварин створюються з метою:

- поліпшення санітарно-епідемічного та екологічного стану в місті;

- зменшення кількості конфліктних ситуацій, у т. ч. покусів собаками людей та інших тварин;

- підвищення рівня культури та громадської активності власників собак.

1.3. Визначення та облаштування належним чином місць та зон для, вигулу тварин покладається на районні у м. Києві державні адміністрації.

1.4. Обслуговування та забезпечення відповідного технічного та санітарного стану закріплених за ними місць та зон для вигулу тварин покладається на районні управління житлово-комунального господарства або на інших юридичних осіб (установи, підприємства або організації), за якими закріплені ці території.

1.5. На території місць або зон для вигулу тварин:

- власники потенційно небезпечних собак мають право вигулювати цих собак без повідка та намордника при наявності тестування за програмою "Собака-компаньйон", що засвідчує спеціальний жетон;

- власники, собаки яких визнані як небезпечні, не мають права вигулювати цих собак без повідка та намордника.

1.6. Положення є обов'язковим для виконання відповідними структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та житлово-експлуатаційними організаціями всіх форм власності та підпорядкування.

2.1. Місце або зона для вигулу тварин - територія, на якій власник має право вільного вигулу тварини за умов дотримання вимог Правил утримання собак та котів у м. Києві та інших нормативно-правових актів у цій сфері.

2.2. Кількість місць для вигулу тварин на території житлового району, мікрорайону, кварталу визначається від кількості собак, що утримуються населенням цих територій. При цьому одночасно в місцях вигулу може вигулюватися не більше 10-ти тварин.

2.3. Зони для вигулу тварин мають бути відведені у кожному парку та сквері на території міста. Площа зони для вигулу тварин не повинна бути менша за 30 відсотків маршрутів, які розташовані на територіях парків та скверів.

Також у якості зон для вигулу тварин вважаються зони відчуження вздовж доріг та під лініями електропередач, санітарні зони навколо АЗС і т. п., пустирі, ліси, лісопосадки, території, що мало відвідуються (схили Дніпра), береги річок (крім територій пляжів та місць масового відпочинку).

2.4. Місця для вигулу тварин відводяться на території жилої, змішаної забудови, рекреаційних територіях спільного користування, в зоні відмежування залізничних колій, швидкісних автомагістралей, а також за кордонами санітарних зон водопостачання першої та другої категорії.

Пішохідна доступність до місць для вигулу тварин не повинна бути більшою за 400 метрів.

2.5. У центральній частині міста з великою кількістю населення і щільною забудовою допускається зменшення розмірів місць для вигулу тварин та їх кількості. Місця для вигулу тварин обладнуються в густозаселених районах міста з щільною забудовою у випадках відсутності природних місць, придатних для вигулу собак (лісопосадки, яри тощо), де вигул вже склався натуральним шляхом.

У проектах детального планування нових районів, кварталів житлової і змішаної забудови, їх реконструкції, перебудови слід обов'язково передбачити місця для вигулу тварин.

2.6. Місця для вигулу тварин визначаються на відстані не менше 40 метрів від житлових будинків, дитячих та спортивних майданчиків та об'єктів соціальної сфери згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів (ДСП 173-96), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 № 173.

Зменшення відстані в центральних щільно забудованих районах можливе лише за погодженням з Головним управлінням контролю за благоустроєм в м. Києві, Головним управлінням житлового господарства в м. Києві і Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією, беручи до уваги місцеві умови, але не менше 25 метрів від вищевказаних об'єктів і майданчиків.

2.7. Покриття місць та зон для вигулу собак повинно бути піщано-земляним, гравійно-піщаним, з трави (суцільна низька рослинність), поверхня повинна бути рівною.

2.8. Всі місця та зони для вигулу тварин повинні бути обладнані спеціальними попереджувальними знаками, а також табличками з зазначенням назв та телефонів установ, які відповідають за їх технічний та санітарний стан. Крім цього, місця та зони для вигулу тварин повинні бути обладнані контейнерами для збору сміття та екскрементів.

2.9. Якщо відсутня можливість обладнання належним чином місць для вигулу тварин, або коли відстань до найближчого місця або зони для вигулу тварин перевищує 400 метрів, дозволяється вигулювати собак на прибудинкових територіях з тильної або технічної сторони будинку, про що повинен свідчити відповідний попереджувальний знак.

2.10. Використання місць та зон для вигулу тварин не за призначенням забороняється.

2.11. На місцях та зонах для вигулу тварин забороняється розводити вогнища, вживати спиртні напої, запускати салюти і фейєрверки та проводити інші подібні заходи, які можуть призвести до травмування тварин або виникнення конфліктних ситуацій.

2.12. У разі виявлення зооантропонозних захворювань на місцях або зонах для вигулу тварин, установи, підприємства або організації, що обслуговують відповідні ділянки, повинні забезпечити дезінфекцію місць та зон для вигулу тварин у термін не менш ніж 3 доби. Про факт проведення дезінфекції повинні свідчити відповідні інформаційні таблички.

3.1. Контроль за додержанням встановленого чинними нормативними актами порядку експлуатації та утримання місць та зон для вигулу тварин, а також їх нормативного, санітарного та технічного стану здійснює Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва.

4.1. Зміни та доповнення до цього Положення можуть бути внесені у порядку, встановленому чинним законодавством.