____________
* Вартісні показники визначені КО "Київзеленбуд".
Разом з тим постає завдання проведення нової інвентаризації, планувального та правового закріплення території природно-заповідного фонду Києва з урахуванням вимог формування та розвитку рекреаційного середовища, а також приведення класифікації і природоохоронного режиму територій у відповідності до положень Законів "Про природно-заповідний фонд України", "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 рр." та постанови Кабміну України від 25.08.2004 р. N 1094 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного значення".
Як першочерговий захід необхідно підвищити статус більшості парків-пам'яток садово-паркового мистецтва і передбачити додаткове фінансування об'єктів (для об'єктів загальнодержавного значення з державного бюджету, для об'єктів місцевого значення - з місцевих бюджетів).
Одним із перших парків Києва був Царський сад, проект створення якого був розроблений у 1748 - 1750 рр. Цей парк займав територію, на якій зараз знаходяться Хрещатий парк (колишня назва - Купецький парк, виник у 1910 р. після того, як була прокладена Петрівська алея, яка відділила його від решти території Царського саду; в радянські часи мав назву Піонерського парку), стадіон "Динамо" та Міський сад (перша назва - Царський сад, у радянські часи називався Першотравневим парком). Звичайно, що побудова стадіону "Динамо" зменшила площу старовинного парку, порушила його планувальну структуру. Але слід пам'ятати, що парків такого віку в Україні одиниці, що в усіх країнах такі об'єкти реставруються, підтримуються, охороняються і перетворюються в одні з головних визначних місць, які відвідують туристи. Тому слід надати статус об'єкта загальнодержавного значення Хрещатому парку та Міському саду. Реконструкція Хрещатого парку та Міського саду, проведена у 2003 р., сприяє прийняттю такого рішення. Важливо, щоб ці та подібні до них об'єкти реконструювали з дотриманням вимог реставрації старовинних парків.
Таблиця 23
Перелік територій і об'єктів природно-заповідного фонду
( таблиця 23 із змінами, внесеними згідно з рішеннями Київської міської ради від 11.04.2019 р. N 522/7178 , від 14.11.2019 р. N 236/7809 , від 14.11.2019 р. N 237/7810 , від 06.02.2020 р. N 10/8180 , від 06.02.2020 р. N 13/8183 , від 06.02.2020 р. N 14/8184 , від 06.02.2020 р. N 15/8185 , від 27.02.2020 р. N 149/8319 )
Парк Слави, який зараз має статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, заслуговує на його перевід у об'єкти загальнодержавного значення, враховуючи, що на його території знаходиться Вічний вогонь, парк знаходиться на плато і схилах до Дніпра і з його території відкриваються далекі перспективи, зелені насадження і саме планування парку становлять значну цінність.
Печерський парк, на території якого знаходиться музей Великої Вітчизняної війни і проводяться щорічні виставки квітів, які відвідують сотні тисяч людей, також повинен мати статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення слід надати і території НК "Експоцентр України", враховуючи великі партерні ділянки перед його павільйонами, різноманіття таксономічного складу, наявність ділянок з віковим дубовим лісом. Такого ж статусу слід надати території парку "Нивки".
Пропозиції щодо резервування територій (відповідно до Генерального плану м. Києва на період до 2020 р., затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. N 370/1804 ) для розвитку мережі природно-заповідних об'єктів Києва наведено в табл. 24.
Таблиця 24
Перелік територій, що пропонуються для розвитку мережі об'єктів природно-заповідного фонду
7. Рекомендації щодо збагачення породного асортименту з урахуванням природних ландшафтних умов міста
Важливим фактором, що визначає композиційну цілісність зелених масивів, їх естетичні якості та довговічність, є асортимент деревно-чагарникових порід, біологічні якості яких мають відповідати природно-кліматичним умовам даного району. Останнім часом почастішали випадки, коли озеленювальні роботи проводяться з використанням матеріалу, завезеного з Польщі, Угорщини, Нідерландів, де матеріал високої якості, але зовсім не відповідає кліматичним умовам міста. Тому необхідно розвивати індустрію розведення та вирощування порід у місцевих розсадниках, що відповідатиме місцевим умовам зростання і буде більш економічно вигідним (розвиток розсадника "Теремки" в Малютинці).
Дендрологічний склад зелених насаджень рекомендується відповідно до "Порайонного асортименту дерев і кущів України", виданого Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України; Київ - 1998 р.
Співвідношення основних груп дерев і чагарників наведено в табл. 25.
Таблиця 25
Дендрологічний склад зелених насаджень
(співвідношення основних груп дерев і чагарників по грунтово-кліматичній зоні Полісся та Лісостепу)