Про надання розснення

У межах повноважень, передбачених статтею 33 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України в Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 (далі - Положення), установив порядок ведення касових операцій підприємствами, вимоги щодо ведення обов'язкової документації при здійсненні готівкових операцій, типові форми документів тощо.

Згідно з пунктом 2.9 Положення готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

При цьому згідно з пунктом 7.3 Положення відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на керівників підприємств.

У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України. Указ Президента України від 12.06.95 р. N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ) визначає низку порушень, за допущення яких застосовуються фінансові санкції, а також перелік органів, зобов'язаних контролювати дотримання норм з регулювання обігу готівки та уповноважених застосовувати фінансові санкції до підприємств за такі порушення.

Разом з тим деякі із штрафних санкцій, передбачених Указом Президента, на сьогодні взагалі не діють через зміни у законодавстві. Зокрема, згідно з частиною третьою статті 1066 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Крім того, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).

Ураховуючи норми зазначених статей Цивільного кодексу України, Положення не містить вимог щодо винятково цільового призначення використання власних готівкових коштів суб'єкта господарювання.

Крім того, Указ було видано до набрання чинності Конституцією України, відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 якої виключно законами України визначається відповідальність за правопорушення.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Визначений у Положенні порядок оприбуткування готівки та контролю за правильністю і якістю складання первинних документів відповідає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно зі статтею 9 якого підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно з абзацом другим пункту 2.2 Положення підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до абзацу двадцять четвертого пункту 1.2 Положення оприбуткування готівки підприємцями - це проведення ними обліку готівки у книзі обліку доходів і витрат.

Відсутність запису в книзі обліку доходів і витрат про отриману приватним підприємцем готівку є порушенням норм про оприбуткування готівки і є неоприбуткуванням.

Також слід зазначити, що Положення не містить визначень термінів "неповне оприбуткування", "несвоєчасне оприбуткування".

Отже, наведені в Положенні норми щодо оприбуткування готівки в касах підприємств з оформленням її касовими ордерами і веденням касової книги та щодо оприбуткування готівки у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК із здійсненням обліку цих готівкових коштів у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) відповідають законодавству України, є повними та вичерпними і не потребують внесення змін до них.