Щодо надання розяснення

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 26.01.07 N 4031/2/1-07 та пункту 2 доручення Кабінету Міністрів України від 22.01.07 N 46734/5/1-06 до доповідних записок заступника начальника Управління стратегії реформування соціальних відносин Секретаріату Кабінету Міністрів України, першого заступника голови Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України Шаповаленка Ю.Б. від 24.01.07, 22.01.07 Міністерство фінансів разом з Міністерством юстиції України розглянуло питання щодо надання роз'яснення стосовно застосування норм Закону України від 14 грудня 2006 року N 463-V "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" і повідомляє.

У пункті 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) визначені операції, що не є об'єктом оподаткування.

Так, згідно з абзацом третім підпункту 3.2.5 пункту 3.2 статті 3 Закону не є об'єктом оподаткування операції з імпорту майна як технічної або благодійної (гуманітарною допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або відповідно до закону.

При цьому, згідно з частинами першою та другою статті 6 Закону України "Про гуманітарну допомогу" гуманітарна допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, у грошовій або натуральній формі (крім підакцизних товарів), яка надається, ввозиться, пересилається в Україну, звільняється від оподаткування.

Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України може визнати гуманітарною допомогою, із звільненням від оподаткування та обов'язкових платежів до бюджету, деякі підакцизні товари, які визначені в частині другій статті 6 цього Закону.

У свою чергу Законом України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" внесено зміни, зокрема до підпункту 5.1.21 пункту 5.1 статті 5 Закону, згідно з якими, не підлягають звільненню від оподаткування операції з подання благодійної (у тому числі гуманітарної) допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів (робіт, послуг), призначених для використання у господарській діяльності, v тому числі при їх ввезенні (імпортуванні) на митну територію України, крім товарів, які підпадають під дію міжнародних договорів, згода на укладення яких надана Верховною Радою України.

Якщо інші закони встановлюють правила оподаткування благодійної (у тому числі гуманітарної) допомоги, які відрізняються від правил, встановлених цим підпунктом, то діють правила цього підпункту.

З огляду на вищевикладене, у Законі України "Про податок на додану вартість" існує неузгодженість між підпунктом 3.2,5 пункту 3.2 статті 3 та підпунктом 5.1.21 пункту 5.1 статті 5 щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій із імпорту на митну територію України товарів у вигляді гуманітарної допомоги.

Зазначена неузгодженість полягає у наступному. Згідно із статтею 3 Закону операції з імпорту майна, як гуманітарної допомоги, згідно з міжнародними договорами, згода на укладення яких надана Верховною Радою України, та відповідно до закону не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до статті 5 Закону операції з імпорту підакцизних товарів у вигляді гуманітарної допомоги та товарів, призначених для використання у господарській діяльності, не звільняються від оподаткування, крім товарів, які підпадають під дію міжнародних договорів, згода на укладення яких надана Верховною Радою України.

Врегулювання цієї неузгодженості можливе шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про податок на додану вартість".

До законодавчого врегулювання порушеного питання, на думку Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України, слід керуватися підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.