МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
Про затвердження програми проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами в бджільництві
1. Затвердити програму проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами в бджільництві, що додається.
2. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я.В.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
09.07.2015 № 274
ПРОГРАМА
проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами в бджільництві
Атестація працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами в бджільництві, проводиться на матеріальній базі Національного наукового центру "Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича", м. Київ, Голосіївський район, вул. Заболотного, буд. 19.
У проведенні атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами в бджільництві, беруть участь:
члени атестаційної комісії,
склад якої затверджений наказом Мінагрополітики України від 12 травня 2015 року № 181 "Про проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами в бджільництві";
працівники, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами в бджільництві.
Порядок підготовки працівників до атестації:
Теоретична підготовка триває 6 годин, включає питання, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами в бджільництві:
вимоги до суб'єктів племінної справи в бджільництві;
план породного районування бджіл;
організація бонітування бджолиних сімей;
організаційно-правове забезпечення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва.
Перелік питань атестаційних тестів для проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами в бджільництві:
1. Технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва визначають проведення бонітування таких порід:
а) української степової, карпатської, поліської;
б) української степової;
в) карпатської.
2. Бонітування бджолиних сімей - це комплексна оцінка:
а) тварин за племінними якостями;
б) за продуктивними та племінними якостями;
в) за продуктивними якостями.
3. Бонітування бджолиних сімей проводять суб'єкти господарювання в усіх господарствах:
а) незалежно від форм власності;
б) крім приватних;
в) державного підпорядкування.
4. Бонітування проводять у період:
а) осінньої перевірки пасік;
б) весняної перевірки пасік;
в) підтримуючого медозбору.
5. Бонітуванню підлягають:
а) здорові сім'ї, які перезимували й брали участь у медозборі поточного року;
б) відводки;
в) бджолині сім'ї, що були придбані в поточному році.
6. На товарній пасіці у рік створення племінного ядра підлягають бонітуванню бджолині сім'ї:
а) 100 %;
б) 50 %;
в) 80 %.
7. Дані щодо оцінки породності, медової продуктивності, сили та зимостійкості бджолиних сімей збирають протягом:
а) всього року;
б) першого півріччя;
в) другого півріччя.
8. Бонітування бджолиних сімей проводять в суху погоду при температурі не нижче:
а) 15-° C;
б) 12-° C;
в) 13-° C.
9. При проведенні бонітування бджолиних сімей оцінюють:
а) породність і три основних показники (медову продуктивність, силу сім'ї, зимостійкість);
б) медову продуктивність, силу сім'ї, зимостійкість;
в) породність.
10. До чистопородних відносять бджолині сім'ї:
а) які походять від батьків однієї й тієї самої породи, чистопородність яких підтверджується зоотехнічними документами та ознаками бджолиних сімей конкретної породи;
б) які були придбані в поточному році;
в) продуктивність яких вище середньо-районованих показників.
11. Для уточнення чистопородності бджолиних сімей відбирається:
а) 50 бджіл;
б) 20 бджіл;
в) 10 бджіл.
12. Для уточнення чистопородності вимірюють показники екстер'єру бджіл довжину хоботка та:
а) ширину третього тергіта, кубітальний індекс і дискоїдальне зміщення;
б) ширину третього тергіта, кубітальний індекс;
в) кубітальний індекс і дискоїдальне зміщення.
13. Медову продуктивність бджолиних сімей оцінюють за валовим виробництвом меду, у відсотках по відношенню до середньої медової продуктивності пасіки:
а) в рік бонітування;
б) за попередній рік;
в) за перше півріччя.
14. При визначенні класу бджолиних сімей за комплексом ознак перевага надається:
а) медовій продуктивності;
б) восковій продуктивності;
в) зимостійкості.
15. Суб'єктам племінної справи у тваринництві присвоюють статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки, які забезпечують:
а) селекцію і репродукцію бджіл певної породи за наявності результатів лабораторних досліджень;
б) виконання плану породного районування бджіл;
в) селекцію і репродукцію бджіл певної породи за наявності результатів лабораторних досліджень, проведених у встановленому законодавством порядку щодо підтвердження чистопородності бджолиних сімей, виконання плану породного районування бджіл.
16. Мінімальна кількість основних бджолиних сімей для племінного заводу:
а) 1000;
б) 200;
в) 300.
17. Мінімальна кількість основних бджолиних сімей для племінного бджолорозплідника:
а) 1000;
б) 200;
в) 300.
18. Мінімальна кількість основних бджолиних сімей для племінної пасіки:
а) 1000;
б) 200;
в) 300.
19. Мінімальна питома вага чистопородних сімей для племінного заводу:
а) 75 %;
б) 85 %;
в) 65 %.
20. Мінімальна питома вага чистопородних сімей для племінної пасіки:
а) 75 %;
б) 85 %;
в) 65 %.
21. Мінімальна питома вага чистопородних сімей для племінного бджолорозплідника:
а) 75 %;
б) 85 %;
в) 65 %.
Директор Департаменту тваринництва | М.М. Кваша |
( Текст взято з сайту Мінагрополітики України http://www.minagro.gov.ua )