Про затвердження Рекомендацій щодо обчислення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих

На виконання Указу Президента України від 29 січня 2001 року N 62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки", для обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих,

1. Затвердити Рекомендації щодо обчислення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих (додаються).

2. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій - забезпечити застосування Рекомендацій при обчисленні трудових внесків членів, колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Шмідта Р.М.

Рекомендації щодо обчислення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, розроблено з метою надання допомоги при обчисленні розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, відповідно до Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки".

Відповідно до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розмір індивідуального майнового паю залежить від трудового внеску члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП). Трудовий внесок визначається розміром оплати праці за всі роки роботи в КСП.

Порядок обчислення трудових внесків затверджується загальними зборами членів підприємства, а у разі реорганізації - загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна (далі - зборами співвласників), і викладається в Положенні про порядок паювання майна.

Вибір порядку визначення індивідуальних грудових внесків та календарного періоду залежить від різних чинників, зокрема наявності необхідної документації, кваліфікованих спеціалістів для проведення складних розрахунків і умов для цього.

Наприклад, господарство, в якому за будь-яких причин документи були втрачені, може вибрати за календарний період обчислення 20 або 10 найближчих років, у той час як інше господарство рахує трудові внески, починаючи з 1946 року.

Найбільш точна і соціально справедлива методика підрахунку індивідуальних трудових внесків полягає в тому, щоб врахувати оплату праці кожного члена підприємства за якомога більший період часу. При підрахунках трудового внеску за такою методикою індивідуальний майновий пай залежить від розміру оплати праці та фактично відпрацьованих років в господарстві кожним членом підприємства.

Проведення розрахунків за цією методикою полягає в наступному:

- визначається календарний період для розрахунку трудових внесків;

- збирається з архівних даних вихідна інформація про стаж та розмір оплати праці всіх працівників за календарний період;

- обчислюються індивідуальні трудові внески:

- визначається пайовий фонд;

- обчислюються індивідуальні майнові паї.

Джерелом інформації про оплату праці членів підприємства є "Книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспників" або розрахунково-платіжні відомості.

При довгому періоді обрахунку трудового внеску оплата праці за весь період підлягає коригуванню - відповідно до змін економічних умов господарювання. Для цього дані про оплату праці розбиваються на три періоди: 1946 - 1965 роки, 1966 - 1990 роки та період з 1991 до дати розрахунку.

Упродовж 1946 - 1965 років оплата праці здійснювалась натурою. Її розмір залежав від кількості (фактично відпрацьованих трудоднів. Різний рівень кваліфікації або продуктивності праці відображався відповідною кількістю трудоднів. Для розрахунку індивідуальних майнових паїв трудодні необхідно перевести в грошовий еквівалент. Розрахунки з переведення трудоднів в грошовий еквівалент проводять в два етапи. На першому - розраховується щорічна середня кількість трудоднів одного працівника підприємства шляхом ділення загальної кількості трудоднів нарахованих в господарстві за рік на середньорічну кількість працівників. Другий етап розрахунку проводиться після визначення середнього заробітку працівників за 1966 - 1990 роки. Розрахунки з переведення трудоднів в грошовий еквівалент наведено в таблиці 1.

Наприклад, господарство "Світанок" вибрало календарний період обчислення майнових часток з 1946 року. У першій колонці таблиці зазначаються роки, за які обчислюються трудодні у господарстві в цілому. У другу - вносяться дані про загальну кількість вироблених в господарстві трудоднів. У третій зазначається середньорічна чисельність працівників у господарстві за відповідний рік. Дані, що записуються в четвертій колонці, обчислюються шляхом ділення загальної кількості трудоднів у господарстві на середню кількість працівників за відповідний рік. У результаті отримуються дані про те, скільки трудоднів в середньому за рік відпрацьовано одним колгоспником, що надалі служитиме підставою для переведення трудоднів у грошовий еквівалент. Розрахунки у п'ятій колонці будуть зроблені після заповнення таблиці за період з 1966 по 1990 роки.

Другий період охоплює період з 1966 по 1990 роки, коли оплата праці здійснювалась грошима. Цей період є досить тривалим, з нестабільними економічними умовами господарювання. Зокрема, на господарства впливали і економічні чинники - інфляційні процеси в країні. Тому всі дані з оплати праці, які використовуються для підрахунку індивідуальних майнових паїв, повинні бути скориговані. Розрахунок коефіцієнтів коригування проводитися за схемою, наведеною в таблиці 2.

Середньорічна оплата праці одного працівника за відповідний рік розраховується шляхом ділення річного фонду оплати праці на середньорічну кількість працюючих за відповідний рік.

Для визначення розміру трудового внеску кожного члена господарства необхідно щорічну суму оплати праці кожного працівника скоригувати на відповідний річний коефіцієнт. Він розраховується діленням середньорічної оплати праці одного працівника за відповідний рік на середню оплату праці одного працівника за період з 1966 по 1990 рік.

Середньорічна оплата праці одного працівника за період з 1966 по 1990 рік розраховується за формулою:

Фс - середній фонд оплати праці за період з 1966 по 1990 рік,

Пс - середньорічна кількість працюючих за 1966 - 1990 роки.

(1263533 : 1150 = 1098,7 крб.)

Середній фонд оплати праці розраховується, як сума всіх фондів оплати праці за весь період, поділена на кількість років, тобто:

Фс = S Фі/n.

і = (1; n),

де

S - сума,

Фі - фонд оплати праці за відповідний рік,

n - кількість років.

Так само розраховується і середньорічна кількість працюючих за цей період (Пс):

Пс = S Пі/n,

і = (1;n), де

S -сума,

Пі - середньорічна кількість працюючих за відповідний рік,

n - кількість років.

Коефіцієнти коригування розраховуються як співвідношення середньорічної оплати праці одного працюючого за відповідний рік до середньорічної оплати праці одного працюючого за 1966 - 1990 рр. за формулою:

Кі = Ос/Оі,

і = (1;n), де

Кі, - коефіцієнт коригування за відповідний рік;

Оі, - середньорічна оплата праці одного працюючого за відповідний рік;

Ос - середньорічна оплата праці одного працюючого за 1966 - 1990 рр.

Приклад розрахунку коефіцієнтів коригування оплати праці наведено у таблиці 2.

Наприклад, для 1966 року він становить 1,068 (1098,7 : 1028,4).

Розрахувавши середню оплату праці за 1966 - 1990 роки, переводять вартість трудоднів за 1946 - 1965 роки в грошовий еквівалент. Для цього робиться припущення, що протягом 1946 - 1965 років економічні умови були більш-менш стабільні і оплата праці працівників була такою самою, як після 1966 року, що дозволяє використати середню оплату праці за 1966 - 1990 роки для визначення умовної вартості одного трудодня. Вона розраховується за кожний рік (з 1946 по 1965 р.) шляхом ділення середньої кількості трудоднів, зароблених одним працівником, на середню оплату праці одного працівника за період з 1966 по 1990 р. Після визначення умовної вартості одного трудодня за кожен рік періоду трудодні переводяться у грошовий еквівалент за формулою:

Оуі = Ос/Ті, де

Оуі - умовна вартість одного трудодня за відповідний рік:

Ті - середня кількість трудоднів, зароблених одним колгоспом за рік.

За цією формулою розраховують всі коефіцієнти переведення трудоднів в грошовий еквівалент (п'ята колонка таблиці 1).

Наприклад, умовна вартість одного трудодня за 1946 рік дорівнює - 4.38 умовних карбованців (1098.7 : 250,8).

Третій період охоплює час з 1991 року до того моменту, коли у господарстві прийнято рішення про паювання майна. Цей період характеризується гіперінфляцією і швидкою зміною економічних умов. Щоб привести заробітки працівників до єдиної бази співставлення, за базу для розрахунку використовується середня річна оплата праці одного працівника за 1966 - 1990 роки. Схема розрахунку коефіцієнтів коригування за цей період є аналогічною тій, що використовується для попереднього періоду.

Наприклад, коефіцієнт коригування за 1991 рік становить 0,713 (1098.7 : 1539.9), за 1992 рік - 0,481 (1098,7 : 2286,3) і так далі.

Наступним кроком повинно бути визначення індивідуальних трудових внесків працівників, які мають право на отримання майнового паю. Розглянемо розрахунок на прикладі двох осіб (таблиця 3).

Як видно з таблиці, в кожній колонці під роком ставиться відповідний коефіцієнт коригування. Прізвища колишніх членів КСП, які мають право на майновий пай, краще вносити в алфавітному порядку, щоб легше було вносити зміни. Умовна оплата праці кожного працівника за рік в грошовому еквіваленті і розраховується як добуток кількості трудоднів і відповідного коефіцієнта коригування. Наприклад, умовна оплата Іванова І.А. за 1947 рік дорівнює 867,3 (4,13 х 210).

В останній колонці таблиці підраховується підсумкова умовна оплата, праці кожного члена КСП за цей період. Аналогічно розраховується трудовий внесок за період з 1966 по 1999 рік (таблиця 4).

Підсумок останніх колонок таблиць 3 і 4 буде загальною сумою індивідуальних трудових внесків колишніх членів КСП.

Для визначення розміру індивідуальних майнових паїв розраховують норматив нарахування паю (таблиця 5).

Для його визначення підраховується загальна скоригована оплата праці кожного працівника і загальна сума по господарству. Якщо дані про фактичний заробіток були у карбованцях, то при коригуванні оплати праці на відповідні економічні умови або переведенні трудоднів у грошовий еквівалент, отримане значення оплати праці буде в умовних вартісних одиницях (умовних гривнях).

Норматив нарахування паю - це вартість майна господарства (в грошовому виразі), яка припадає на 1 умовну гривню скоригованої оплати праці (Н). Формула розрахунку така:

Н = Пф / Зскор, де

Пф - пайовий фонд господарства;

Зскор - загальна сума скоригованої оплати праці по господарству за весь період обчислення індивідуальних майнових паїв.

Загальна сума пайового фонду, що розподіляється між членами КСП, в нашому прикладі складає 6450200 гривень. Це підсумок колонки 6 таблиці 5. Він визначається на підставі відповідних розрахунків.

Після закінчення підрахунків списки колишніх членів КСП з визначеними майновими паями оприлюднюються, щоб всі могли ознайомитись з результатами паювання. Після врегулювання всіх спірних питань результати паювання затверджуються зборами співвласників.

Якщо Положенням про порядок паювання майна, яке затверджене зборами співвласників, в якості критеріїв визначення трудового внеску передбачено використовувати загальну суму оплати праці за всі роки роботи на підприємстві і загальний стаж роботи, то визначення розмірів індивідуальних майнових паїв здійснюється в такій послідовності:

- зборами співвласників затверджуються розміри часток уточненого пайового фонду у відсотках, які розподіляються між співвласниками за кожним із критеріїв;

- обчислюється вартість частини майна пайового фонду, яка підлягає розподілу між співвласниками за кожним із критеріїв;

- на підставі архівних даних визначається трудовий стаж (кількість повних років, місяців) роботи кожного із співвласників та загальна кількість відпрацьованих років (місяців) всіма співвласниками;

- визначається норматив нарахування пайового фонду на 1 одиницю скоригованої суми оплати праці та на 1 рік (місяць) трудового стажу;

- розраховується розмір майнового паю кожного співвласника як сума частин пайового фонду, нарахована за нормативами на одиницю оплати праці та на 1 рік трудового стажу.