Про затвердження Державної цільової програми з медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2023 року

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну цільову програму з медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2023 року (далі - Програма), що додається.

2. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям під час складання проектів місцевих бюджетів на відповідний рік передбачати кошти, необхідні для виконання завдань і заходів Програми.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти, необхідні для виконання завдань і заходів Програми, виходячи з можливостей державного бюджету у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям подавати кожного півріччя до 15 числа року, що настає за звітним періодом, Міністерству у справах ветеранів інформацію про стан виконання Програми для її узагальнення та подання до 1 березня узагальненої інформації Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Метою Програми є забезпечення здійснення заходів з медичної, фізичної реабілітації (далі - реабілітація) та психосоціальної реадаптації (далі - реадаптація) постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (далі - учасники), на період до 2023 року, спрямованих на проведення чіткого та прозорого адміністрування їх потреб, з урахуванням особливостей чоловіків та жінок, підвищення рівня самоусвідомлення ними участі у відповідних процесах реадаптації до цивільного життя, посилення їх соціального захисту, підтримку належного психічного стану, вирішення невідкладних питань надання послуг із реабілітації та реадаптації (відповідно до потреб), а також на підвищення ефективності взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян і міжнародних організацій із зазначених питань.

Основними шляхами розв’язання проблеми реабілітації та реадаптації учасників є:

проведення аналізу міжнародного досвіду та запровадження нормативно-правового підґрунтя реабілітації та реадаптації учасників;

професійний розвиток фахівців, задіяних у виконанні Програми;

ефективне інформування та адміністрування потреб громадян у сфері соціального захисту та реабілітації і реадаптації учасників та членів їх сімей;

психосоціальна реадаптація учасників із залученням членів їх сімей, у тому числі сприяння зайнятості, підвищенню конкурентоспроможності учасників на ринку праці;

медична та фізична реабілітація учасників;

моніторинг виконання Програми та контроль за здійсненням заходів і завдань Програми.

Можливі два основні варіанти розв’язання визначених проблем.

Перший варіант полягає в адаптації системи соціального захисту учасників до їх реальних, актуальних потреб і надання їм реабілітаційних послуг та послуг з реадаптації. Таким підходом (практикується з 2014 року) не забезпечується розв’язання системних проблем, оскільки він передбачає не зміну принципів організації системи реабілітації та реадаптації, а ситуативне реагування на потреби та запити із застосуванням існуючих методик.

Другий варіант передбачає зміну принципів організації системи реабілітації та реадаптації учасників, у тому числі (в разі потреби) із залученням членів їх сімей, і запровадження новітніх моделей організації та управління реабілітаційними і соціальними послугами та послугами з реадаптації, застосування нових методик оцінювання якості результатів реабілітації та реадаптації, розроблення та запровадження єдиної системи адміністрування потреб учасників.

Результати проведення аналізу досвіду держав, у яких діє ефективна система реабілітації та реадаптації ветеранів, свідчать про доцільність його застосування в Україні відповідно до потреб зазначеної категорії громадян. Практикою США та Хорватії у зазначеній сфері доведено ефективність організації спеціалізованих реабілітаційних центрів для ветеранів, зокрема центрів подолання наслідків психологічних травм. Вдалим прикладом є співпраця Уряду Ізраїлю та Ізраїльської асоціації травми - об’єднання громадських професійних організацій. Завдяки такій співпраці організовано національну мережу центрів забезпечення стресостійкості населення, в яких надається системна психосоціальна підтримка особам, що потребують невідкладної психологічної допомоги, а також послуги психотерапії та психологічної реабілітації.

Моніторинг практики організації реабілітації та реадаптації учасників в Україні виявив її низьку ефективність, тому досягнення цілей Програми можливе лише в межах другого варіанта розв’язання визначених проблем.

Прогнозні обсяги та джерела фінансування Програми наведено в додатку 1.

Завдання і заходи Програми здійснюватимуться з дотриманням принципу забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок, урахуванням непропорційного впливу психотравмуючих подій, залученням членів сімей учасників.

Завдання і заходи Програми наведено в додатку 2.

Виконання визначених Програмою заходів дасть змогу створити систему реабілітації та реадаптації учасників та членів їх сімей.

Удосконалення законодавства у зазначеній сфері сприятиме поліпшенню організації та підвищенню результативності реабілітації та реадаптації учасників, а також зменшенню прямих та опосередкованих витрат бюджетних коштів.

Застосування інструментів електронного урядування, міжвідомчих електронних протоколів, розроблення та запровадження єдиної системи адміністрування потреб ветеранів війни сприятиме створенню умов для забезпечення ефективної міжвідомчої координації, оперативного прийняття рішень та моніторингу потреб понад 350 тис. учасників, а також членів їх сімей.

Запровадження прозорої системи обліку та оцінювання якості наданих реабілітаційних послуг та послуг з реадаптації як складової національної системи адміністрування потреб учасників дасть змогу здійснювати ефективне управління бюджетними коштами.

Завдяки запровадженню єдиної електронної картки (посвідчення) учасника буде мінімізовано корупційну складову процесів надання статусу, реабілітаційних послуг та послуг з реадаптації. Також наведене сприятиме підвищенню якості отримуваної інформації, посиленню контролю використання бюджетних коштів та вимог до оцінювання ефективності заходів, що здійснюватимуться.

Удосконалення галузевих стандартів реабілітації та реадаптації, розроблення та удосконалення державних стандартів соціальних послуг, у тому числі психологічних, з урахуванням успішного світового досвіду створить базові передумови для підвищення якості надання таких послуг.

Проведення організованої інформаційної кампанії з активним залученням громадськості та засобів масової інформації, спрямованої на інформування учасників, а також членів їх сімей про можливості, запропоновані Програмою, підвищить рівень поінформованості про реабілітаційні послуги та послуги з реадаптації.

Комплексний підхід до розв’язання зазначених проблем допоможе підвищити ефективність взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій з питань соціального захисту, матеріально-технічного, медичного, соціально-побутового, морально-психологічного, культурного забезпечення, медичної та фізичної реабілітації, психологічної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної та соціальної реадаптації учасників, а також членів їх сімей.

Відповідно до викладеного планується забезпечити такі показники:

охоплення послугами із психологічної реадаптації: у 2019 році - до 80 відсотків; протягом 2020-2023 років - до 100 відсотків учасників, щодо яких визначено потребу в отриманні психологічних послуг;

охоплення послугами з медичної та фізичної реабілітації: у 2019 році - 40 відсотків учасників, які отримали захворювання, поранення або каліцтво під час або внаслідок участі в антитерористичній операції або забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; у 2020 році - 55 відсотків; у 2021 році - 70; у 2022 році - 85; у 2023 році - до 100 відсотків;

охоплення заходами професійної реадаптації, спрямованими на стимулювання можливостей учасників (у тому числі проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації): у 2019 році - до 30 відсотків учасників з числа демобілізованих, звільнених у запас або відставку, які мають право та виявили бажання скористатися зазначеними заходами; у 2020 році - до 60 відсотків; у 2021-2023 роках - до 100 відсотків.

Виконання Програми дасть змогу відпрацювати інструменти ефективного адміністрування наданих послуг, спрямованих на задоволення потреб учасників з урахуванням особливостей чоловіків та жінок, на державному та місцевому рівні. Набутий у зазначеній сфері досвід може бути поширений на задоволення потреб інших соціальних груп населення. Також виконання заходів Програми сприятиме підвищенню рівня довіри до владних інститутів у суспільстві, позитивного ставлення до учасників та ветеранів війни, патріотичного виховання молоді.

Очікувані результати виконання Програми наведені в додатку 3 .

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, зокрема в межах бюджетних призначень на організаційне забезпечення діяльності органів влади, бюджетної програми КПКВ 1501040, інших бюджетних програм; місцевих бюджетів; коштів міжнародних організацій, зокрема Міжнародного банку реконструкції та розвитку, та інших не заборонених законодавством джерел.

Орієнтовний обсяг видатків становить 1852682 тис. гривень, у тому числі за роками: 2019 рік - 113467 тис., 2020 рік - 506891 тис., 2021 рік - 449468 тис., 2022 рік - 462758 тис., 2023 рік - 320098 тис. гривень.

Обсяг бюджетних коштів для виконання завдань і заходів Програми уточнюється у відповідних бюджетних програмах головних розпорядників бюджетних коштів, відповідальних за виконання відповідних завдань і заходів Програми, під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік.

1. Концепцію Програми схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 475 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 59, ст. 1809).

2. Програму затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р. № 1021 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 98, ст. 3239) - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2019 р. № 877.

3. Державний замовник - координатор - Мінветеранів.

4. Державні замовники - Мінветеранів, МОЗ, Міноборони, МВС, Міністерство культури, молоді та спорту, Адміністрація Держспецзв’язку, СБУ (за згодою), Національна гвардія, Управління державної охорони (за згодою), Служба зовнішньої розвідки (за згодою).

5. Керівник Програми - Міністр у справах ветеранів.

6. Виконавці заходів Програми: Мінветеранів, МОЗ, Міноборони, МВС, Міністерство культури, молоді та спорту, Національна гвардія, Адміністрація Держспецзв’язку, СБУ (за згодою), Управління державної охорони (за згодою), Служба зовнішньої розвідки (за згодою), місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування (за згодою), об’єднання громадян (за згодою), міжнародні організації (за згодою).

7. Строк виконання Програми - 2019-2023 роки.

8. Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, зокрема в межах бюджетних призначень на організаційне забезпечення діяльності органів влади, бюджетної програми КПКВ 1501040, інших бюджетних програм; місцевих бюджетів; коштів міжнародних організацій, зокрема Міжнародного банку реконструкції та розвитку, та інших не заборонених законодавством джерел.

Орієнтовний обсяг видатків становить:

Обсяг видатків на виконання завдань і заходів Програми за джерелами фінансування уточнюється під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік.