2. Виконавчий директор визначає деталі щодо конкретних електронних засобів, які необхідно використовувати, спосіб використання електронних засобів, та строк повідомлення за допомогою електронних засобів.
Стаття 58. Повідомлення поштою чи кур’єром
1. Незважаючи на статтю 56(3), про рішення, що передбачають строки оскарження, виклики та інші документи, визначені Виконавчим директором, повідомляють кур’єрською службою або рекомендованим листом, в обох випадках - із повідомленням про вручення. Усі інші повідомлення надсилають кур’єрською службою або рекомендованим листом із повідомленням про вручення або без нього чи звичайною поштою.
2. Незважаючи на статтю 56(3), повідомлення для адресатів, які не мають ані місця проживання, ані місцезнаходження, ані реального і дійсного місця промислової чи комерційної діяльності на території Європейського економічного простору ("ЄЕП") та які не призначили представника, як передбачено у статті 119(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, здійснюють шляхом надіслання документа, про який необхідно повідомити, звичайною поштою.
3. Якщо повідомлення здійснюють за допомогою кур’єрської служби або рекомендованим листом, із повідомленням про вручення чи без нього, його вважають доставленим адресату на десятий день після його відправлення крім випадків, коли лист не досяг адресата або досяг адресата пізніше. У разі будь-якого спору Офіс повинен встановити, чи лист досяг свого призначення, або встановити дату, коли лист був доставлений адресату, залежно від обставин.
4. Повідомлення кур’єрською службою чи рекомендованою поштою вважають здійсненим, навіть якщо адресат відмовляється прийняти лист.
5. Повідомлення звичайною поштою вважають здійсненим на десятий день після його відправлення.
Стаття 59. Повідомлення у формі публічного повідомлення
Якщо адресу адресата не можна встановити або якщо після щонайменше однієї спроби повідомлення відповідно до статті 56(2)(a) і (b) це виявилося неможливим, повідомлення здійснюють шляхом публічного повідомлення.
Стаття 60. Повідомлення для представників
1. Якщо призначено представника або якщо заявника, вказаний першим у спільній заявці, вважають спільним представником відповідно до статті 73(1), повідомлення адресують такому призначеному або спільному представникові.
2. Якщо єдина сторона призначила декілька представників, повідомлення здійснюють відповідно до статті 2(1)(e) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/626. Якщо кілька сторін призначили спільного представника, повідомлення спільного представника про єдиний документ буде достатньо.
3. Повідомлення або інше сповіщення, яке Офіс адресував належним чином уповноваженому представникові, має таку саму силу, як повідомлення, яке б адресували представленій особі.
Стаття 61. Порушення у повідомленні
Якщо документ досяг адресата і якщо Офіс не може довести, що його повідомили належним чином чи якщо положення щодо цього повідомлення не були дотримані, документ вважають таким, про який повідомили у день, встановлений як день отримання.
Стаття 62. Повідомлення про документи за наявності кількох сторін
Як правило, документи, що походять від сторін, повинні бути повідомлені іншим сторонам. Повідомлення може не вимагатися, якщо документ не містить нових запитів, а справа готова до ухвалення рішення.
РОЗДІЛ VIII
ПИСЬМОВІ СПОВІЩЕННЯ ТА БЛАНКИ
Стаття 63. Сповіщення для Офісу в письмовій формі та в інший спосіб
1. Заявки на реєстрацію торговельних марок ЄС, а також будь-яку іншу заявку, передбачену у Регламенті (ЄС) 2017/1001, та всі інші сповіщення, які адресують Офісу, подають у такий спосіб:
(a) шляхом передання сповіщення за допомогою електронних засобів; у такому випадку зазначення найменування/прізвища та імені відправника вважають рівнозначним підпису.
(b) шляхом подання підписаного оригіналу відповідного документа в Офіс поштою або кур’єром.
2. У межах проваджень в Офісі дату, коли Офіс отримав сповіщення, вважають датою його подання або направлення.
3. Якщо сповіщення, отримане за допомогою електронних засобів, є неповним або нерозбірливим або якщо Офіс має обґрунтовані сумніви щодо точності передачі, Офіс інформує відправника відповідно та пропонує відправнику протягом визначеного Офісом строку повторно передати оригінал або подати його відповідно до параграфу (1)(b). Якщо такий запит виконано протягом визначеного строку, дату отримання повторного подання або оригіналу вважають датою отримання первинного сповіщення. Проте якщо недолік стосується встановлення дати подання заявки на реєстрацію торговельної марки, застосовуються положення про дату подання. Якщо запит не виконано протягом визначеного строку, сповіщення вважають не отриманим.
Стаття 64. Додатки до сповіщень поштою чи кур’єром
1. Додатки до сповіщень можна подати на носіях даних відповідно до технічних специфікацій, визначених Виконавчим директором.
2. Якщо сповіщення з додатками подається відповідно до статті 63(1)(b) стороною провадження за участю більше ніж однієї сторони, сторона повинна подати таку кількість копій додатків, скільки є сторін провадження. Додатки необхідно внести до покажчика відповідно до вимог, встановлених у статті 55(2).
Стаття 65. Бланки
1. Офіс надає громадськості бланки, які можна заповнити онлайн, безоплатно для цілей:
(a) подання заявки на торговельну марку ЄС, у тому числі запитів на звіти про пошук;
(b) внесення заперечення;
(c) подання заяви на анулювання прав;
(d) подання заяви на визнання недійсності або відчуження торговельної марки ЄС;
(e) подання заяви на реєстрацію передачі, а також бланк передачі чи документ про передачу, як зазначено у статті 13(3)(d) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/626;
(f) подання заявки на реєстрацію ліцензії;
(g) подання заяви на продовження торговельної марки ЄС;
(h) оскарження;
(i) уповноваження представника у формі індивідуального уповноваження або загального уповноваження;
(j) подання міжнародної заявки або подальшого зазначення відповідно до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, ухваленої у Мадриді 27 червня 1989 року (- 12), до Офісу.
2. Сторони провадження, яке розглядає Офіс, також можуть використовувати:
(a) бланки, встановлені відповідно до Договору про закони щодо товарних знаків або відповідно до рекомендацій Асамблеї Паризького союзу з охорони промислової власності;
(b) за винятком бланка, зазначеного у пункті (i) параграфу 1, бланки такого самого змісту й у такому самому форматі, як ті, що зазначено у параграфі 1.
3. Офіс повинен забезпечити доступність бланків, зазначених у параграфі 1, усіма офіційними мовами Союзу.
Стаття 66. Сповіщення представників
Будь-яке сповіщення, належним чином адресоване уповноваженим представником Офісу, має таку саму силу, як і у випадку, якби воно було б направлене представленою особою.
РОЗДІЛ IX
СТРОКИ
Стаття 67. Розрахунок та тривалість строків
1. Відлік строку починається з дня, наступного за днем, коли настала відповідна подія - процесуальна дія або завершення іншого строку. Якщо такою процесуальною дією є повідомлення, подією є отримання документа, про який повідомили, якщо не передбачено інше.
2. Якщо строк виражається як один рік або як деяка кількість років, він закінчується у відповідний наступний рік у місяць із такою ж назвою та у день із таким самим числом, як місяць і день, коли відбулася відповідна подія. Якщо у відповідному місяці відсутній день з таким самим числом, то строк завершується в останній день такого місяця.
3. Якщо строк виражається як один місяць або як деяка кількість місяців, він закінчується у відповідний наступний місяць, у день із таким самим числом, як день, коли відбулася відповідна подія. Якщо у відповідному наступному місяці відсутній день з таким самим числом, то строк завершується в останній день такого місяця.
4. Якщо строк виражається як один тиждень або як деяка кількість тижнів, він закінчується у відповідний наступний тиждень, у день із такою самою назвою, як день, коли відбулася зазначена подія.
Стаття 68. Продовження строків
З урахуванням конкретних або максимальних строків, установлених у Регламенті (ЄС) 2017/1001, Імплементаційному регламенті (ЄС) 2018/626 або цьому Регламенті, Офіс може продовжити строк на обґрунтований запит. Такий запит повинен бути поданий відповідною стороною до закінчення відповідного строку. У разі, якщо є дві або більше сторони, Офіс може встановити як умову для продовження строку домовленість із іншими сторонами.
Стаття 69. Завершення строків в особливих випадках
1. Якщо строк завершується у день, коли Офіс закрито для прийому документів або коли, з причин, відмінних від тих, які зазначено у параграфі 2, звичайну пошту не доставляють у місцевість, де розташовано Офіс, строк продовжують до першого дня, коли Офіс відкритий для прийому документів і коли доставляють звичайну пошту.
2. Якщо строк завершується у день, коли стається загальна перерва у доставці пошти у державі-члені, де розташовано Офіс, або якщо та тією мірою, якою Виконавчий директор дозволив надіслання сповіщень за допомогою електронних засобів відповідно до статті 100(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, у день, коли сталася загальна перерва у підключенні Офісу до таких електронних засобів зв’язку, строк продовжують до першого дня, коли Офіс відкритий для прийому документів і коли доставляють звичайну пошту або коли підключення Офісу до таких електронних засобів зв’язку буде відновлено.
РОЗДІЛ X
СКАСУВАННЯ РІШЕННЯ
Стаття 70. Скасування рішення або анулювання запису в Реєстрі
1. Якщо Офіс з власної ініціативи або згідно з відповідною інформацією, наданої сторонами провадження, вважає, що рішення підлягає скасуванню або запис у Реєстрі підлягає анулюванню згідно зі статтею 103 Регламенту (ЄС) 2017/1001, він інформує сторону, якої це стосується, про заплановане скасування або анулювання.
2. Сторона, якої це стосується, подає зауваги щодо запланованого скасування або анулювання протягом строку, визначеного Офісом.
3. Якщо сторона, якої це стосується, погоджується із запланованим скасуванням або анулюванням чи не подає будь-яких зауваг протягом визначеного строку, Офіс скасовує рішення або анульовує запис. Якщо сторона, якої це стосується, не погоджується із запланованим скасуванням або анулюванням, Офіс ухвалює рішення щодо запланованого скасування або анулювання.
4. Якщо заплановане скасування або анулювання може стосуватися більше ніж однієї сторони, параграфи 1, 2 і 3 застосовуються mutatis mutandis. У таких випадках зауваги, подані однією зі сторін відповідно до параграфу 3, завжди повідомляють іншій стороні або іншим сторонам, пропонуючи подати зауваги.
5. Якщо скасування рішення або анулювання запису у реєстрі стосується опублікованого рішення або запису, скасування або анулювання також опубліковують.
6. Скасування або анулювання на підставі параграфів 1-4 входить до компетенції підрозділу або відділу, який ухвалив рішення.
РОЗДІЛ XI
ПРИЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ
Стаття 71. Призупинення провадження
1. Стосовно проваджень щодо заперечення, анулювання, визнання недійсності та оскарження компетентний підрозділ або Апеляційна рада може призупинити провадження:
(a) з власної ініціативи, якщо призупинення доцільне за обставин справи;
(b) на обґрунтований запит однієї зі сторін у межах провадження inter partes, якщо призупинення доцільне за обставин справи, враховуючи інтереси сторін та етап провадження.
2. На запит обох сторін у межах провадження inter partes компетентний підрозділ або Апеляційна рада призупиняють провадження на строк, що не перевищує шести місяців. Призупинення може бути продовжене на запит обох сторін загалом щонайбільше до двох років.
3. Будь-які строки, що стосуються відповідного провадження, окрім строків оплати застосовного збору, переривають з дати призупинення. Без обмеження статті 170(5) Регламенту (ЄС) 2017/1001 строки розраховують повторно так, щоб вони в повному обсязі починалися з дня відновлення провадження.
4. Якщо доцільно за обставин справи, сторонам можуть запропонувати подати свої зауваги щодо призупинення або відновлення провадження.
РОЗДІЛ XII
ПЕРЕРИВАННЯ ПРОВАДЖЕННЯ
Стаття 72. Відновлення провадження
1. Якщо провадження в Офісі перервано відповідно до статті 106(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, Офіс повідомляють про особу, уповноважену продовжувати провадження в ньому відповідно до статті 106(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001. Офіс повідомляє такій особі та будь-яким заінтересованим третім особам, що провадження буде поновлене з дати, встановленої Офісом.
2. Якщо протягом трьох місяців з початку переривання провадження відповідно до статті 106(1)(c) Регламенту (ЄС) 2017/1001 Офіс не був повідомлений про призначення нового представника, він повідомляє заявника торговельної марки ЄС або її власника, що:
(a) якщо застосовується стаття 119(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, заявку на торговельну марку вважають відкликаною, якщо інформацію не подано протягом двох місяців після повідомлення про сповіщення;
(b) якщо стаття 119(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 не застосовується, провадження відновлюють із заявником торговельної марки ЄС або її власником з дня повідомлення про сповіщення.
3. Строки, чинні для заявника торговельної марки ЄС або її власника станом на дату переривання провадження, окрім строку сплати збору за відновлення, починаються знову з дня відновлення провадження.
РОЗДІЛ XIII
ПРЕДСТАВНИЦТВО
Стаття 73. Призначення спільного представника
1. Якщо існує більше ніж один заявник і у заявці на торговельну марку ЄС не вказаний спільний представник, перший заявник, вказаний у заявці, який проживає або має місцезнаходження або реальне і дійсне місце промислової чи комерційної діяльності на території ЄЕП, або його представник, якщо такий призначений, вважається спільним представником. Якщо всі заявники зобов’язані призначити професійного представника, професійного представника, першим вказаного у заявці, вважають спільним представником. Це застосовується mutatis mutandis до третіх осіб, які діють спільно при поданні повідомлення про заперечення або заяви на анулювання чи визнання недійсності, та до співвласників торговельної марки ЄС.
2. Якщо у ході провадження передачу здійснюють більше ніж одній особі і такі особи не призначили спільного представника, застосовується параграф 1. Якщо таке призначення не можливе, Офіс вимагає від таких осіб призначити спільного представника протягом двох місяців. Якщо такий запит не виконано, Офіс призначає спільного представника.
Стаття 74. Уповноваження
1. Працівники, які представляють фізичних чи юридичних осіб у розумінні статті 119(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001, а також юристи-практики і професійні представники, яких внесено у список, який веде Офіс відповідно до статті 120(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, подають підписане уповноваження в Офіс для долучення до матеріалів відповідно до статті 119(3) і статті 120(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, лише якщо Офіс чітко вимагає цього або якщо є декілька сторін провадження, у межах якого представник діє в Офісі й інші сторони звернулися з чітким проханням про таке.
2. Якщо необхідно відповідно до статті 119(3) чи статті 120(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001 подати підписане уповноваження, таке уповноваження може бути подано будь-якою офіційною мовою Союзу. Воно може охоплювати одну або більше заявок чи зареєстрованих торговельних марок або може бути у формі загального уповноваження, яким представника уповноважують діяти у зв’язку з усіма провадженнями в Офісі, стороною яких є особа, що надає уповноваження.
3. Офіс повинен визначити строк, протягом якого необхідно подати уповноваження. Якщо уповноваження не подано вчасно, провадження продовжують із представленою особою. Будь-які процесуальні дії, вчинені представником, крім подання заявки, не вважаються вчиненими, якщо особа, яку представляють, не схвалила їх протягом строку, визначеного Офісом.
4. Параграфи 1 і 2 застосовуються mutatis mutandis до документів, якими відкликають уповноваження.
5. До будь-якого представника, який більше не є уповноваженим, продовжують ставитися як до представника, поки Офіс не повідомлять про припинення уповноваження такого представника.
6. За відсутності будь-яких положень про протилежне в уповноваженні, уповноваження автоматично не втрачає свою силу vis-а-vis Офісу у разі смерті особи, яка його надала.
7. Якщо Офіс повідомляють про призначення представника, найменування/прізвище й ім’я та робочу адресу представника зазначають відповідно до статті 2(1)(e) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/626. Якщо представник, якого вже призначили, з’являється в Офісі, такий представник повинен вказати прізвище й ім’я та ідентифікаційний номер, присвоєний представнику Офісом. Якщо одна сторона призначила декілька представників, вони можуть, незважаючи на будь-які положення в їхніх уповноваженнях про протилежне, діяти спільно або окремо.
8. Призначення або уповноваження асоціації представників вважають призначенням або уповноваженням будь-якого представника, який практикує у такій асоціації.
Стаття 75. Зміни і доповнення до списку професійних представників
1. Відповідно до статті 120(5) Регламенту (ЄС) 2017/1001 запис щодо професійного представника видаляють автоматично:
(a) у разі смерті або недієздатності професійного представника;
(b) якщо професійний представник більше не є громадянином однієї з держав-членів ЄЕП, окрім випадків, коли Виконавчий директор надав звільнення відповідно до статті 120(4) Регламенту (ЄС) 2017/1001;
(c) якщо професійний представник більше не має місця діяльності або працевлаштування на території ЄЕП;
(d) якщо професійний представник більше не має права, зазначеного у першому реченні статті 120(2)(c) Регламенту (ЄС) 2017/1001.
2. Запис про професійного представника призупиняється з власної ініціативи Офісу, якщо право представника представляти фізичних чи юридичних осіб в Офісі Бенілюксу з інтелектуальної власності або в центральному офісі держави-члена з промислової власності, як зазначено у першому реченні статті 120(2)(c) Регламенту (ЄС) 2017/1001, призупинено.
3. Якщо умови для видалення запису більше не існують, особу, запис про яку видалено, необхідно, на запит, за наявності сертифіката відповідно до статті 120(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001, відновити у списку професійних представників.
4. Офіс Бенілюксу з інтелектуальної власності та відповідні центральні офіси держав-членів з промислової власності повинні негайно повідомити Офіс про будь-які відповідні події, зазначені у параграфах 1 та 2, якщо їм відомо про них.
РОЗДІЛ XIV
ПРОЦЕДУРИ ЩОДО МІЖНАРОДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ МАРОК
Стаття 76. Колективні марки та сертифікаційні марки
1. Без обмеження статті 193 Регламенту (ЄС) 2017/1001, якщо міжнародна реєстрація із зазначенням Союзу розглядається як колективна марка ЄС або як сертифікаційна марка ЄС відповідно до статті 194(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, повідомлення про попередню відмову ex officio також видають відповідно до статті 33 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/626 у таких випадках:
(a) якщо існує одна з підстав для відмови, передбачених у статті 76(1) чи (2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 у поєднанні з параграфом 3 зазначеної статті або у статті 85(1) чи (2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 у поєднанні з параграфом 3 зазначеної статті;
(b) якщо норми, які регулюють використання марки, не подано відповідно до статті 194(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001.
2. Повідомлення про зміни та доповнення до норм, які регулюють використання марки відповідно до статей 79 і 88 Регламенту (ЄС) 2017/1001 опубліковують у Бюлетні торговельних марок Європейського союзу.
Стаття 77. Провадження за запереченням
1. Якщо внесено заперечення проти міжнародної реєстрації із зазначенням Союзу відповідно до статті 196 Регламенту (ЄС) 2017/1001, повідомлення про заперечення повинно містити:
(a) номер міжнародної реєстрації, проти якої подається заперечення;
(b) зазначення товарів чи послуг, вказаних у міжнародній реєстрації, проти якої подається заперечення;
(c) найменування/прізвище й ім’я власника міжнародної реєстрації;
(d) вимоги, встановлені у статті 2(2)(b)-(h) цього Регламенту.
2. Стаття 2(1), (3) і (4) та статті 3-10 цього Регламенту застосовуються для цілей провадження за запереченням, пов’язаного з міжнародними реєстраціями із зазначенням Союзу, за таких умов:
(a) будь-яке покликання на заявку на реєстрацію торговельної марки ЄС необхідно читати як покликання на міжнародну реєстрацію;
(b) будь-яке покликання на відкликання заявки на реєстрацію торговельної марки ЄС необхідно читати як покликання на відмову від міжнародної реєстрації стосовно Союзу;
(c) будь-яке покликання на заявника необхідно читати як покликання на власника міжнародної реєстрації.
3. Якщо повідомлення про заперечення подають до завершення одномісячного строку, зазначеного у статті 196(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, повідомлення про заперечення вважають поданим у перший день після завершення одномісячного строку.
4. Якщо необхідно, щоб власника міжнародної реєстрації представляли у провадженні в Офісі відповідно до статті 119(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, та якщо власник міжнародної реєстрації ще не призначив представника у розумінні статті 120(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, сповіщення про заперечення для власника міжнародної реєстрації відповідно до статті 6(1) цього Регламенту повинно містити запит на призначення представника у розумінні статті 120(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001 протягом двох місяців від дати повідомлення про сповіщення.
Якщо власник міжнародної реєстрації не призначив представника протягом зазначеного строку, Офіс ухвалює рішення про відмову в охороні міжнародної реєстрації.
5. Процедуру заперечення призупиняють, якщо попередня відмова ex officio в охороні видана відповідно до статті 193 Регламенту (ЄС) 2017/1001. Якщо попередня відмова ex officio привела до ухвалення рішення про відмову в охороні марки, яке набуло сили як остаточне, Офіс не переходить до ухвалення рішення та повертає збір за заперечення, а також не ухвалює рішення про розподіл витрат.
Стаття 78. Повідомлення про попередню відмову на підставі заперечення
1. Якщо повідомлення про заперечення проти міжнародної реєстрації внесено до Офісу відповідно до статті 196(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 або якщо заперечення вважають внесеним відповідно до статті 77(3) цього Регламенту, Офіс видає повідомлення про попередню відмову в охороні на підставі заперечення Міжнародному бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності ("Міжнародне бюро").
2. Повідомлення про попередню відмову в охороні на підставі заперечення повинно містити:
(a) номер міжнародної реєстрації;
(b) зазначення того, що відмова ґрунтується на факті подання заперечення разом з покликанням на положення статті 8 Регламенту (ЄС) 2017/1001, на яке спирається заперечення;
(c) найменування/прізвище й ім’я та адресу особи, яка висуває заперечення.
3. Якщо заперечення ґрунтується на заявці на торговельну марку або на реєстрації, повідомлення, зазначене у параграфі 2, повинно містити такі дані:
(a) дату подання, дату реєстрації та дату пріоритету, за наявності;
(b) номер подання та номер реєстрації, якщо він відрізняється;
(c) найменування/прізвище й ім’я та адресу власника;
(d) відтворення марки;
(e) список товарів чи послуг, на яких ґрунтується заперечення.
4. Якщо попередня відмова стосується лише частини товарів чи послуг, повідомлення, зазначене у параграфі 2, повинно містити зазначення таких товарів чи послуг.
5. Офіс повідомляє Міжнародне бюро про таке:
(a) якщо внаслідок провадження за запереченням попередню відмову було відкликано, факт охорони марки у Союзі;
(b) якщо рішення про відмову в охороні марки набуло сили як остаточне після оскарження відповідно до статті 66 Регламенту (ЄС) 2017/1001 або подання позову за статтею 72 Регламенту (ЄС) 2017/1001, факт того, що марці відмовлено в охороні у Союзі;
(c) якщо відмова, зазначена у пункті (b), стосується лише частини товарів чи послуг, товари чи послуги, для яких торговельна марка перебуває під охороною у Союзі.
6. Якщо видано більше ніж одну попередню відмову для однієї реєстрації відповідно до статті 193(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 або параграфу 1 цієї статті, повідомлення, зазначене у параграфі 5 цієї статті, стосується повної або часткової відмови в охороні марки згідно зі статтями 193 і 196 Регламенту (ЄС) 2017/1001.
Стаття 79. Заява про надання охорони
1. Якщо Офіс не видав попереднє повідомлення ex officio про відмову згідно зі статтею 193 Регламенту (ЄС) 2017/1001, і протягом строку заперечення Офісом не було отримано жодного заперечення, зазначеного у статті 196(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, а також Офіс не видав попередню відмову ex officio в результаті розгляду поданих третьою особою зауваг, Офіс надсилає заяву про надання охорони до Міжнародного бюро, зазначаючи, що марка знаходиться під охороною в Союзі.
2. Для цілей статті 189(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 заява про надання охорони, зазначеної у параграфі 1 цієї статті, має таку саму силу, як заява Офісу про те, що повідомлення про відмову було відкликано.
РОЗДІЛ XV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 80. Перехідні заходи
Положення Регламентів (ЄС) № 2868/95 та (ЄС) № 216/96 продовжують застосовувати до відкритих проваджень, якщо цей Регламент не застосовується відповідно до його статті 82, поки такі провадження не буде завершено.
Стаття 81. Скасування
Делегований регламент Комісії (ЄС) 2017/1430 скасувати.
Стаття 82. Набуття чинності та застосування
1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
2. Він застосовний з дня набуття чинності, зазначеного у параграфі 1, окрім таких винятків:
(a) Статті 2-6 не застосовують до повідомлень про заперечення, внесених до 1 жовтня 2017 року;
(b) Статті 7 і 8 не застосовують до проваджень за запереченнями, змагальна частина яких почалася до 1 жовтня 2017 року;
(c) Статтю 9 не застосовують до призупинень, здійснених до 1 жовтня 2017 року;
(d) Статтю 10 не застосовують до запитів на доведення використання, зроблених до 1 жовтня 2017 року;
(e) Розділ III не застосовують до запитів на внесення змін і доповнень, зроблених до 1 жовтня 2017 року;
(f) Статті 12-15 не застосовують до заявок на анулювання або визнання недійсності чи запитів на відчуження, внесених до 1 жовтня 2017 року;
(g) Статті 16 і 17 не застосовують до проваджень, змагальна частина яких почалася до 1 жовтня 2017 року;
(h) Статтю 18не застосовують до призупинень, здійснених до 1 жовтня 2017 року;
(i) Статтю 19 не застосовують до запитів на доведення використання, зроблених до 1 жовтня 2017 року;
(j) Розділ V не застосовують до оскаржень, внесених до 1 жовтня 2017 року;
(k) Розділ VI не застосовують до усних проваджень, розпочатих до 1 жовтня 2017 року, або письмових доказів, якщо строк їх пред’явлення розпочався до зазначеної дати;
(l) Розділ VII не застосовують до повідомлень, здійснених до 1 жовтня 2017 року;
(m) Розділ VIII не застосовують до сповіщень, отриманих до 1 жовтня 2017 року;
(n) Розділ IX не застосовують до строків, установлених до 1 жовтня 2017 року;
(o) Розділ X не застосовують до скасувань рішень, ухвалених до 1 жовтня 2017 року, або до анулювань записів у Реєстрі, внесених до зазначеної дати;
(p) Розділ XI не застосовують до призупинень, запит на які подали сторони або які здійснив Офіс до 1 жовтня 2017 року;
(q) Розділ XII не застосовують до проваджень, перерваних до 1 жовтня 2017 року;
(r) Статтю 73 не застосовують до заявок на торговельні марки ЄС, отриманих до 1 жовтня 2017 року;
(s) Статтю 74 не застосовують до представників, призначених до 1 жовтня 2017 року;
(t) Статтю 75 не застосовують до записів у списку професійних представників, зроблених до 1 жовтня 2017 року;
(u) Розділ XIV не застосовують до зазначень торговельних марок ЄС, здійснених до 1 жовтня 2017 року.
Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.
Вчинено у Брюсселі 5 березня 2018 року.
За Комісію
Президент
Jean-Claude JUNCKER
__________
(-1) OB L 154, 16.06.2017, с. 1.
(-2) Регламент Ради (ЄС) № 40/94 від 20 грудня 1993 року про торговельну марку Співтовариства (OB L 11, 14.01.1994. с. 1).
(-3) Регламент Ради (ЄС) № 207/2009 від 26 лютого 2009 року про торговельну марку Співтовариства (OB L 78, 24.03.2009, с. 1).
(-4) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2424 від 16 грудня 2015 року про внесення змін до Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 про торговельну марку Співтовариства та Регламент Комісії (ЄС) № 2868/95 про імплементацію Регламенту Ради (ЄС) № 40/94 про торговельну марку Співтовариства та про скасування Регламенту Комісії (ЄС) № 2869/95 про збори, які підлягають сплаті Офісу гармонізації внутрішнього ринку (торговельні марки і зразки) (OВ L 341, 24.12.2015, с. 21).
(-5) Делегований регламент Комісії (ЄС) 2017/1430 від 18 травня 2017 року про доповнення Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 про торговельну марку Європейського Союзу та про скасування Регламентів Ради (ЄС) № 2868/95 і (ЄС) № 216/96 (OB L 205, 08.08.2017, с. 1).
(-6) Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2017/1431 від 18 травня 2017 року щодо детальних правил імплементації певних положень Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 про торговельну марку Європейського Союзу (OB L 205, 08.08.2017, с. 39).
(-7) Рішення від 13 березня 2007 року, справа C-29/05P, OHIM/Kaul GmbH, (ARCOL/CAPOL), ECLI:EU:C:2007:162, параграфи 42-44; рішення від 18 липня 2013 року, справа C-621/11P, New Yorker SHK Jeans GmbH & Co. KG/OHIM, (FISHBONE/FISHBONE BEACHWEAR), ECLI:EU:C:2013:484, параграфи 28-30; рішення від 26 вересня 2013 року, справа C-610/11P, Centrotherm Systemtechnik GmbH/OHIM, (CENTROTHERM), ECLI:EU:C:2013:593, параграфи 85-90 та 110-113; рішення від 3 жовтня 2013 року, справа C-120/12P, Bernhard Rintisch/OHIM, (PROTI SNACK/PROTI), ECLI:EU:C:2013:638, параграфи 32 і 38-39; рішення від 3 жовтня 2013 року, справа C-121/12P, Bernhard Rintisch/OHIM, (PROTIVITAL/PROTI), ECLI:EU:C:2013:639, параграфи 33 і 39-40; рішення від 3 жовтня 2013 року, справа C-122/12P, Bernhard Rintisch/OHIM, (PROTIACTIVE/PROTI), ECLI:EU:C:2013:628; параграфи 33 і 39-40; рішення від 21 липня 2016 року C-597/14P, EUIPO/Xavier Grau Ferrer, ECLI:EU:C:2016:579, параграфи 26-27.
(-8) Регламент Комісії (ЄС) № 2868/95 від 13 грудня 1995 року про імплементацію Регламенту Ради (ЄС) № 40/94 про торговельну марку Співтовариства (OB L 303, 15.12.1995, с. 1).
(-9) Регламент Комісії (ЄС) № 216/96 від 5 лютого 1996 року щодо внутрішнього регламенту Апеляційних рад Офісу гармонізації внутрішнього ринку (торговельні марки і зразки) (OB L 28, 06.02.1996, с. 11).
(-10) Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2018/626 від 5 березня 2018 року щодо детальних правил імплементації певних положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1001 про торговельну марку Європейського Союзу та про скасування Делегованого регламенту (ЄС) 2017/1431 (OB L 104, 24.04.2018, с. 37).
(-11) Регламент Ради (ЄЕС, Євратом, ЄСВС) № 259/68 від 29 лютого 1968 року щодо Положення про персонал для посадовців й Умов працевлаштування інших службовців європейських співтовариств і щодо спеціальних заходів, тимчасово застосовних до посадовців Комісії (Умови працевлаштування інших службовців) (OB L 56, 04.03.1968, с. 1).
(-12) OB L 296, 14.11.2003, с. 22.
( Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua )
