Імплементаційна Директива Комісії (ЄС) 2019/68 від 16 січня 2019 року про встановлення технічних специфікацій для маркування вогнепальної зброї та її основних частин згідно з Директивою Ради 91/477/ЄЕС про контроль за придбанням зброї та володінням нею

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Директиву Ради 91/477/ЄЕС від 18 червня 1991 року про контроль за придбанням зброї та володінням нею (-1), зокрема її статтю 4(2a),

Оскільки:

(1) Стаття 4(1) Директиви 91/477/ЄЕС зобов’язує держави-члени забезпечити, щоб вогнепальна зброя та її основні частини, чи то як частина вогнепальної зброї, чи введені в обіг на ринку окремо, мали нанесене на них чітке, стійке та унікальне марковання. У статті 4(2) згаданої Директиви визначено інформацію, яка має бути включена у марковання, щоб підвищити простежуваність вогнепальної зброї та її основних частин і полегшити їх вільний рух. Для дуже малих основних частин інформація, яка повинна бути включена у марковання, обмежується серійним номером або літерно-цифровим чи цифровим кодом. Стаття 4(4) згаданої Директиви вимагає, щоб держави-члени підтримували систему обліку даних і фіксували в ній всю інформацію, необхідну для відстеження та ідентифікації вогнепальної зброї, включаючи інформацію про марковання, нанесене на вогнепальну зброю та її основні частини, та інформацію про будь-які переробки або модифікації вогнепальної зброї, що ведуть до зміни її категорії чи підкатегорії, як-от інформацію про суб’єкт, що замінив або модифікував основний компонент.

(2) У випадку передачі з державних запасів у постійне цивільне використання, ідентифікаційні дані суб’єкта, що здійснює передачу, також повинні бути включені у марковання. Якщо такі ідентифікаційні дані ще не є частиною наявного марковання, вони повинні бути включені, коли здійснюється передача у цивільне використання.

(3) Директива 91/477/ЄЕС також зобов’язує держави-члени забезпечити, щоб кожне базове паковання повнокомплектних боєприпасів було марковане таким чином, щоб воно вказувало найменування виробника, ідентифікаційний номер партії, калібр та вид боєприпасів. Враховуючи сучасну ринкову практику пакування боєприпасів і сучасний стан технологій, на цьому етапі немає необхідності встановлювати технічні специфікації для такого маркування. Отже, ця Директива повинна застосовуватись тільки до маркування вогнепальної зброї та її основних частин (включаючи основні частини дуже малого розміру).

(4) Адекватний розмір шрифту марковань має важливе значення для досягнення цілі підвищити простежуваність вогнепальної зброї та її основних частин. Тому в технічних специфікаціях має бути визначений мінімальний розмір шрифту, якого держави-члени повинні бути зобов’язані дотримуватися при встановленні розміру шрифту для таких марковань у своєму національному законодавстві.

(5) Беручи до уваги Міжнародні стандарти контролю за стрілецькою зброєю ООН (ISACS) стосовно маркування і ведення обліку, у випадку рамок і ствольних коробок, виготовлених з неметалевих матеріалів такого виду, що може погіршити чіткість і стійкість марковання (наприклад, рамки і ствольні коробки, виготовлені з певних категорій полімерів), слід вимагати, щоб їх марковання було нанесене на металеву пластину, стало вбудовану в матеріал рамки або ствольної коробки. Держави-члени повинні мати право дозволяти використання деяких інших технік, таких як глибоке лазерне гравіювання, що забезпечує еквівалентний рівень чіткості та стійкості марковання рамок і ствольних коробок, виготовлених з неметалевих матеріалів.

(6) Щоб полегшити простежуваність вогнепальної зброї та її основних частин у системах обліку даних держав-членів, держави-члени мають бути зобов’язані вибирати тільки з-поміж латинського, кириличного або грецького алфавіту при визначенні, який алфавіт чи алфавіти може бути використано для маркування вогнепальної зброї та її основних частин. Так само, системи числення, які можуть бути використані для маркування вогнепальної зброї та її основних частин, повинні обмежуватись арабською або римською системами, як має бути визначено кожною державою-членом.

(7) Ця Директива не порушує статтю 3 Директиви 91/477/ЄЕС.

(8) Відповідно до Спільної політичної декларації держав-членів та Комісії від 28 вересня 2011 року про пояснювальні документи (-2), держави-члени зобов’язалися, в обґрунтованих випадках, супроводжувати нотифікацію своїх інструментів транспозиції одним або більше документами, що пояснюють зв’язок між елементами директиви та відповідними частинами національних інструментів транспозиції.

(9) Інструменти, передбачені в цій Директиві, відповідають висновку Комітету, створеного згідно зі статтею 13b(1) Директиви 91/477/ЄЕС,

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Ця Директива застосовується до вогнепальної зброї та її основних частин, але не застосовується до базових паковань повнокомплектних боєприпасів.

Держави-члени повинні гарантувати, що марковання, обов’язкове згідно з вимогами статті 4 Директиви 91/477/ЄЕС, відповідає технічним специфікаціям, встановленим у додатку до цієї Директиви.

Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, до 17 січня 2020 року щонайпізніше. Вони негайно інформують про це Комісію.

Коли держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання визначають держави-члени.

Держави-члени надають Комісії текст основних положень національного законодавства, ухвалених ними у сфері регулювання цієї Директиви.

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після дня її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Вчинено у Брюсселі 16 січня 2019 року.

(-1) ОВ L 256, 13.09.1991, с. 51.

(-2) ОВ C 369, 17.12.2011, с. 14.

1. Розмір шрифту, що повинен використовуватися при маркованні, встановлює держава-член. Розмір або мінімальний розмір, встановлений кожною державою-членом, повинен бути щонайменше 1,6 мм. Якщо це необхідно, менший розмір шрифту може бути використаний для маркування основних частин, які є занадто малими, щоб їх було марковано відповідно до статті 4 Директиви 91/477/ЄЕС.

2. У випадку рамок і ствольних коробок, виготовлених з виду неметалевого матеріалу, визначеного державою-членом, марковання наносять на металеву пластину, стало вбудовану в матеріал рамки або ствольної коробки у такий спосіб, що:

(а) пластина не може бути легко чи швидко від’єднана; та

(b) від’єднання пластини призвело б до руйнування частини рамки або ствольної коробки.

Держави-члени можуть також дозволити використання інших технік маркування таких рамок або ствольних коробок за умови, що ті техніки гарантують еквівалентний рівень чіткості та стійкості марковання.

Вирішуючи, які неметалеві матеріали визначити для цілей цієї специфікації, держави-члени повинні брати до уваги ступінь, до якого цей матеріал може погіршити чіткість та стійкість марковання.

3. Алфавіт, що повинен використовуватися при маркованні, встановлює держава-член. Алфавіт чи алфавіти, визначені кожною державою-членом як обов’язкові до використання, повинні бути латинським, кириличним або грецьким.

4. Систему числення, що повинна використовуватися при маркованні, встановлює держава-член. Система чи системи числення, визначені кожною державою-членом як обов’язкові до використання, повинні бути арабською або римською.