Регламент Комісії (ЄС) № 601/2012 від 21 червня 2012 року про моніторинг викидів парникових газів та звітування про них відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС

Оператори здійснюють моніторинг викидів CO2 від усіх типів процесів спалювання, що відбуваються під час провадження всіх видів діяльності, зазначених у додатку I до Директиви 2003/87/ЄС або внесених до Схеми Союзу за статтею 24 зазначеної Директиви, із застосуванням визначення рівнів, викладених у цій секції. Якщо паливо використовують як вхідний матеріал для технологічного процесу, застосовують ті самі правила, що й до викидів від спалювання. Якщо паливо становить частину масового балансу відповідно до статті 25(1) цього Регламенту, застосовують визначення рівнів для масових балансів у секції 3 цього додатка.

Моніторинг викидів від пов’язаних процесів очищення вихлопних газів здійснюють відповідно до підсекції C секції 1 додатка IV.

2.1. Рівні для коефіцієнтів викидів

Якщо фракцію біомаси визначено для змішаного палива або матеріалу, визначені рівні пов’язані з попереднім коефіцієнтом викидів. Для викопного палива та матеріалів рівні пов’язані з коефіцієнтом викидів.

2.2. Рівні для чистої теплотворної здатності

2.3. Рівні для коефіцієнтів окиснення

2.4. Рівні для фракції біомаси

Якщо оператор використовує масовий баланс відповідно до статті 25, він застосовує визначення рівнів у цій секції.

3.1. Рівні для вмісту вуглецю

Оператор застосовує один із рівнів, зазначених у цьому пункті. Для отримання вмісту вуглецю з коефіцієнта викидів оператор використовує такі рівняння:

У таких формулах C - це вміст вуглецю, виражений як дріб (тонна вуглецю на тонну продукту), EF - це коефіцієнт викидів, NCV - це чиста теплотворна здатність, f - це коефіцієнт, зазначений у статті 36(3).

Якщо фракцію біомаси визначено для змішаного палива або матеріалу, визначені рівні стосуються сукупного вмісту вуглецю. Фракцію біомаси у вуглеці визначають із застосуванням рівнів, визначених у секції 2.4 цього додатка.

3.2. Рівні для чистої теплотворної здатності

Використовують рівні, визначені всекції 2.2 цього додатка.

Для всіх викидів від процесів, моніторинг яких здійснюють за стандартними методиками відповідно до статті 24(2), застосовують такі визначення рівнів для коефіцієнтів викидів у разі:

(a) Метод A: На основі вхідного матеріалу: коефіцієнт викидів та дані про діяльність стосуються обсягу вхідного у процес матеріалу.

(b) Метод B: На основі вихідного матеріалу: коефіцієнт викидів та дані про діяльність стосуються обсягу вихідного з процесу матеріалу.

4.1. Рівні для коефіцієнт викидів із застосуванням методу A

4.2. Рівні для коефіцієнта перетворення із застосуванням методу A

4.3. Рівні для коефіцієнт викидів із застосуванням методу B

4.4. Рівні для коефіцієнта перетворення із застосуванням методу B

1. Методики розрахунку для визначення парникових газів у авіаційній галузі

Метод A

Оператор використовує такі формули:

Фактичний обсяг споживання палива за кожний рейс [т] = Кількість палива, що міститься у баках ПС після закінчення заправлення палива для рейсу [т] - Кількість палива, що міститься в баках ПС після закінчення заправлення палива для наступного рейсу [т] + Кількість заправленого палива для наступного рейсу [т]

Якщо заправлення палива для рейсу або наступного рейсу не здійснюють, кількість палива, що міститься у баках ПС, визначають у момент прибирання колодок для рейсу або наступного рейсу. За виняткових обставин, коли повітряне судно виконує інші роботи, інші ніж здійснення рейсу, у тому числі проходить капітальне технічне обслуговування, що включає випорожнення баків, після рейсу для якого здійснюють моніторинг споживання палива, експлуатант ПС може замінити "Кількість палива, що міститься в баках ПС після закінчення заправлення палива для наступного рейсу [т] + Кількість заправленого палива для наступного рейсу" на "Кількість палива, що залишилось у баках ПС на початок виконання повітряним судном наступної роботи", як зареєстровано у технічних журналах.

Метод B

Оператор використовує такі формули:

Фактичний обсяг споживання палива за кожний рейс [т] = Кількість палива, що залишається у баках ПС у кінці попереднього рейсу [т] + Кількість заправленого палива для рейсу [т] - Кількість палива, що міститься у момент встановлення колодок у кінці рейсу [т]

Момент установлення колодок можна вважати еквівалентним моменту вимкнення двигуна. Якщо повітряне судно не виконує рейс перед рейсом для якого здійснюють моніторинг споживання палива, експлуатант ПС може замінити "Кількість палива, що залишається у баках ПС у момент встановлення колодок у кінці попереднього рейсу" на "Кількість палива, що залишилось у баках ПС у момент завершення попередньої роботи повітряного літака", як зареєстровано у технічних журналах.

3. Коефіцієнти викидів для стандартного палива

4. Розрахування відстані уздовж дуги великого кола

Відстань [км] = Відстань уздовж дуги великого кола [км] + 95 км

Відстань уздовж дуги великого кола - це найкоротша відстань між будь-якими двома точками на поверхні Землі, яку приблизно визначають за допомогою системи, згаданої в статті 3.7.1.1 додатка 15 Чиказької конвенції (WGS 84).

Широту та довготу аеродромів беруть із даних про розташування аеродрому, опублікованих у Збірнику аеронавігаційної інформації, відповідно до додатка 15 до Чиказької Конвенції або з джерел, що їх використовують дані з такого збірника.

Відстані, що їх розрахували програмне забезпечення або третя сторона, також можна використовувати за умови, що методика розрахунку ґрунтується на викладеній в цій секції формулі, даних зі збірника та вимогах WGS 84.

Оператори та експлуатанта ПС повинні зберігати щонайменше таке:

1. Спільні елементи для установок та експлуатантів ПС

(1) План моніторингу, затверджений компетентним органом;

(2) Документи, що обґрунтовують вибір методики моніторингу, та документи, що обґрунтовують тимчасову або постійну зміну методики моніторингу і, якщо застосовно, рівнів, затверджених компетентним органом;

(3) Усі відповідні оновлення в плані моніторингу, про які повідомили компетентний орган згідно зі статтею 15, та відповіді компетентного органу;

(4) Усі письмові процедури, вказані в плані моніторингу, у тому числі план відбору проб, за необхідності, процедури для діяльності щодо потоку даних та процедури для контрольних видів діяльності;

(5) Перелік усіх використаних версій плану моніторингу та всі пов’язані процедури;

(6) Документація щодо обов’язків у зв’язку з моніторингом та звітуванням;

(7) Оцінка ризику, що її провів оператор або експлуатант ПС, якщо застосовно;

(8) Звіти про вдосконалення згідно зі статтею 69;

(9) Верифікований звіт про річний обсяг викидів;

(10) Верифікаційний звіт;

(11) Будь-яка інша інформація, що її визначили як необхідну для верифікації звіту про річний обсяг викидів.

2. Специфічні для стаціонарних установок елементи

(1) Дозвіл на викиди парникових газів та будь-які його оновлення;

(2) Будь-які оцінки невизначеності, якщо застосовно;

(3) Щодо заснованих на розрахунках методик, які застосовують на установках:

(a) дані про діяльність, які використовують для розрахунку викидів для кожного вихідного потоку, розподілені по категоріях за процесами та типами палива або матеріалу;

(b) перелік усіх уставних значень, які використовують як коефіцієнти перерахунку, якщо застосовно;

(c) повний набір результатів відбору проб та аналізів для визначення коефіцієнтів перерахунку;

(d) документація про всі неефективні процедури з виправленнями та коригувальні заходи, вжиті відповідно до статті 63;

(e) будь-які результати калібрування та технічного обслуговування вимірювальних приладів;

(4) Щодо заснованих на вимірюваннях методик на установках такі додаткові елементи:

(a) документація, що обґрунтовує вибір заснованої на вимірюваннях методики;

(b) дані, що їх використовують для аналізу невизначеності викидів з кожного джерела викидів, розподілених по категоріях за процесами;

(c) дані, що їх використовують здійснення підтверджувальних розрахунків, та результати таких розрахунків;

(d) детальний технічний опис системи безперервного вимірювання, в тому числі документація щодо затвердження компетентним органом;

(e) неопрацьовані та зведені дані із системи безперервного вимірювання, у тому числі документація про зміни з плином часу, журнали випробувань, простоїв, калібрувань, обслуговування, у тому числі технічне обслуговування;

(f) документація про зміни в системі безперервного вимірювання;

(g) будь-які результати калібрування та технічного обслуговування вимірювальних приладів;

(h) якщо застосовно, модель масового та енергетичного балансу, яку використовують для цілей визначення замінних даних відповідно до статті 45(4) та базових припущень;

(5) Якщо застосовують резервну методику, як зазначено в статті 22, усі дані, необхідні для визначення викидів для джерел викидів та вихідних потоків, до яких застосовують методику, а також опосередковані дані для даних про діяльність, коефіцієнти перерахунку та інші параметри, які б повідомили за методикою із застосуванням рівнів;

(6) Щодо виробництва первинного алюмінію такі додаткові елементи:

(a) документація про результати кампаній з вимірювання для визначення специфічних для установки коефіцієнтів викидів CF4 і C2F6;

(b) документація про результати визначення ефективності вловлювання спонтанних викидів;

(c) усі релевантні дані про виробництво первинного алюмінію, частоту та тривалість анодного ефекту та дані про перенапругу;

(7) Щодо діяльності із захоплення, транспортування та геологічного зберігання CO2, якщо застосовно, такі додаткові елементи:

(a) документація про обсяг CO2, закачаний у комплекс зберігання установками, що здійснюють геологічне зберігання CO2;

(b) репрезентативно зведені дані про тиск та температуру з транспортної мережі;

(c) копія дозволу на зберігання, у тому числі затверджений план моніторингу, відповідно до статті 9 Директиви 2009/31/ЄС;

(d) звіти, подані відповідно до статті 14 Директиви 2009/31/ЄС;

(e) звіти про результати інспекцій, проведених відповідно до статті 15 Директиви 2009/31/ЄС;

(f) документація про коригувальні дії, вжиті відповідно до статті 16 Директиви 2009/31/ЄС.

3. Специфічні для авіаційної діяльності елементи

(1) Перелік власних, взятих в оренду та зданих в оренду повітряних суден та необхідні дані для повноти переліку; дата додавання кожного повітряного судна до парку експлуатанта ПС або вилучення з нього;

(2) Перелік рейсів за кожний звітний період та необхідні дані для повноти такого переліку;

(3) Релевантні дані, які використовують для визначення обсягу споживання палива та викидів;

(4) Дані, які використовують для визначення корисного навантаження та відстані, за роки, за які звітували про дані про тоннокілометри;

(5) Документація щодо методики у разі нестачі даних, якщо застосовно, кількість рейсів з нестачею даних, дані, які використовують для усунення нестачі даних, якщо така є, та, якщо кількість рейсів з нестачею даних перевищує 5 % відзвітованих рейсів, причини нестачі даних, а також документація щодо вжитих коригувальних дій.

Звіт установки про річний обсяг викидів повинен містити щонайменше таку інформацію:

(1) Дані для ідентифікації установки, як вказано в додатку IV до Директиви 2003/87/ЄС, та унікальний номер її дозволу;

(2) Назва/ПІБ і адреса верифікатора звіту;

(3) Звітний рік;

(4) Покликання на відповідний затверджений план моніторингу та номер версії такого плану;

(5) Відповідні зміни у роботі установки та зміни в затвердженому компетентним органом плані моніторингу і тимчасові відхилення від нього, які мали місце протягом звітного періоду, у тому числі тимчасові або постійні зміни рівнів, причини таких змін, початкова дата змін, а також початкова та кінцева дата тимчасових змін;

(6) Інформація про всі джерела викидів та вихідні потоки, що охоплює щонайменше:

(a) сумарні викиди, виражені в т еквіваленту CO2;

(b) якщо викидають парникові гази, інші ніж CO2, сумарні викиди, виражені в тоннах;

(c) чи застосовують засновану на розрахунках методику або засновану на вимірюваннях методику, що зазначено в статті 21;

(d) застосовані рівні;

(e) дані про діяльність:

(i) у випадку палив - кількість палива (виражена в тоннах або Нм-3) та чиста теплотворна здатність (ГДж/т чи Гдж/Нм-3), про які звітують окремо;

(ii) щодо всіх інших вихідних потоків - кількість, виражена в тоннах або Нм-3;

(f) коефіцієнти викидів, виражені відповідно до вимог, визначених у статті 36(2); фракція біомаси, коефіцієнти окиснення та перетворення, виражені як безрозмірні дроби;

(g) якщо коефіцієнти викидів для палива пов’язані з масою, а не енергією, опосередковані дані для чистої теплотворної здатності відповідного вихідного потоку;

(7) якщо застосовують методику обчислення масового балансу, масовий потік та вміст вуглецю для кожного вихідного потоку в установку та з установки; фракція біомаси та чиста теплотворна здатність, якщо застосовно;

(8) Інформація, яку необхідно повідомляти як довідкову інформацію, у тому числі щонайменше:

(a) обсяги спаленої біомаси (виражені в ТДж) або використаної в процесах біомаси (виражені в т чи Нм-3);

(b) викиди CO2 від біомаси, виражені в т CO2, якщо застосовують засновану на вимірюваннях методику для визначення викидів;

(c) опосередковані дані для чистої теплотворної здатності вихідних потоків біомаси, що їх використовують як паливо, якщо застосовно;

(d) обсяги та енергомісткість біорідин та біопалива, що їх спалюють, виражені в т і ТДж;

(e) CO2, переміщений на установку або отриманий з установки, у разі застосовності статті 49, виражений в т CO2;

(f) властивий CO2, переміщений на установку або отриманий з установки, у разі застосовності статті 48, виражений в т CO2;

(g) якщо застосовно, найменування та ідентифікаційний номер установки, визнаний згідно з Регламентом (ЄС) № 1193/2011:

(i) установок, на які переміщують CO2 відповідно до пунктів (e) і (f) цього пункту (8);

(ii) установок, із яких переміщують CO2 відповідно до пунктів (e) і (f) цього пункту (8);

(h) переміщений CO2 від біомаси, виражений в т CO2;

(9) Якщо застосовують засновану на вимірюваннях методику:

(a) річний обсяг викопних викидів CO2 та річний обсяг викидів CO2 від використання біомаси, якщо вимірюють CO2;

(b) виміряна концентрація парникових газів та потік паливневого газу, виражена як середньогодинне значення за рік та як сумарне значення за рік;

(10) Якщо застосовують методику, зазначену в статті 22, усі дані, необхідні для визначення викидів для джерел викидів та вихідних потоків, до яких застосовують методику, а також опосередковані дані для даних про діяльність, коефіцієнти перерахунку та інші параметри, які б повідомили за методикою із застосуванням рівнів;

(11) якщо мала місце нестача даних і її усунули за допомогою замінних даних відповідно до статті 65(1):

(a) вихідний потік або джерело викидів, якого стосується нестача даних;

(b) причини кожної нестачі даних;

(c) початкова і кінцева дата та час кожної нестачі даних;

(d) викиди, розраховані на основі замінних даних;

(e) якщо метод оцінювання замінних даних ще не включено в план моніторингу, детальний опис методу оцінювання, у тому числі докази того, що використана методика не призведе до недооцінення викидів за відповідний період;

(12) Будь-які інші зміни на установці протягом звітного періоду стосовно викидів парникових газів на такій установці протягом звітного року;

(13) Якщо застосовно, рівень виробництва первинного алюмінію, частота та середня тривалість анодних ефектів протягом звітного періоду або дані про перенапругу анодного ефекту за звітний період, а також результати останнього визначення специфічних для конкретної установки коефіцієнтів викидів CF4 і C2F6, як описано в додатку IV, та останнього визначення ефективності вловлювання труби;

(14) Про типи відходів, які використовують в установці, та викиди, які виникають унаслідок використання їх як палива або вхідних матеріалів, звітують із застосуванням класифікації у переліку відходів Співтовариства, вказаного в Рішенні Комісії 2000/532/ЄС від 3 травня 2000 року про заміну Рішення 94/3/ЄС про запровадження переліку відходів відповідно до статті 1(a) Директиви Ради 75/442/ЄЕС про відходи та Рішення Ради 94/904/ЄС про запровадження переліку небезпечних відходів відповідно до статті 1(4) Директиви Ради 91/689/ЄЕС про небезпечні відходи (- 10). Для таких цілей до назв відповідних типів відходів, що їх використовують на установці, додають відповідні шестизначні коди.

Про викиди з різних джерел викидів або вихідних потоків того самого типу та однієї установки, що належать до одного типу діяльності, можуть звітувати у зведеній формі за типом діяльності.

Якщо протягом звітного періоду змінили рівні, оператор розраховує викиди та звітує про них в окремих секціях звіту про річні обсяги викидів за відповідні частини звітного періоду.

Оператори сховищ CO2 можуть використовувати спрощені форми звітів про викиди після закриття сховища відповідно до статті 17 Директиви 2009/31/ЄС, що містять щонайменше елементи, зазначені в пунктах 1-5, за умови, що в дозволі на викиди парникових газів відсутні джерела викидів.

Звіт експлуатанта ПС про викиди повинен містити щонайменше таку інформацію:

(1) Дані для ідентифікації експлуатанта ПС, як визначено в додатку IV до Директиви 2003/87/ЄС, та позивний сигнал або інший унікальний ідентифікатор, що його використовують для цілей контролю повітряного руху, а також відповідні контактні дані;

(2) Назва/ПІБ і адреса верифікатора звіту;

(3) Звітний рік;

(4) Покликання на відповідний затверджений план моніторингу та номер версії такого плану;

(5) Відповідні зміни в роботі та відхилення від затвердженого плану моніторингу протягом звітного періоду;

(6) Реєстраційні номери ПС та типи ПС, що їх використовували протягом періоду, охопленого у звіті, для провадження передбаченої в додатку I до Директиви 2003/87/ЄС авіаційної діяльності, що її провадить експлуатант ПС;

(7) Сумарна кількість рейсів за парами держав, що зазначені у звіті;

(7a) Маса палива (в тоннах) для кожного типу палива за парами держав;

(8) Сумарні викиди CO2 в тоннах CO2, розподілені за державою-членом відправлення та прибуття;

(9) Якщо викиди розраховують із використанням коефіцієнта викидів або вмісту вуглецю, пов’язаного з масою чи об’ємом, опосередковані дані для чистої теплотворної здатності палива;

(10) якщо мала місце нестача даних і її усунули за допомогою замінних даних відповідно до статті 65(2):

(a) кількість рейсів, виражена як відсоток від річної кількості рейсів, щодо яких існувала нестача даних, та обставини і причини наявності нестачі даних;

(b) метод оцінювання застосованих замінних даних;

(c) викиди, розраховані на основі замінних даних;

(11) Довідкова інформація:

(a) кількість рейсів, виражена як відсоток від річної кількості рейсів (округлена до найближчого 0,1 %), щодо яких існувала нестача даних, та обставини і причини наявності нестачі даних;

(b) чиста теплотворна здатність альтернативних видів палива;

(12) Як додаток до звіту про річний обсяг викидів, оператор включає річний обсяг викидів та річну кількість рейсів за парами аеродромів. На запит оператора компетентний орган ставиться до такої інформації як до конфіденційної.

Звіт експлуатанта ПС про дані про тоннокілометри повинен містити щонайменше таку інформацію:

(1) Дані для ідентифікації експлуатанта ПС, як визначено в додатку IV до Директиви 2003/87/ЄС, та позивний сигнал або інший унікальний ідентифікатор, що його використовують для цілей контролю повітряного руху, а також відповідні контактні дані;

(2) Назва/ПІБ і адреса верифікатора звіту;

(3) Звітний рік;

(4) Покликання на відповідний затверджений план моніторингу та номер версії такого плану;

(5) Відповідні зміни в роботі та відхилення від затвердженого плану моніторингу протягом звітного періоду;

(6) Реєстраційні номери ПС та типи ПС, що їх використовували протягом періоду, охопленого у звіті, для провадження передбаченої в додатку I до Директиви 2003/87/ЄС авіаційної діяльності, що її провадить експлуатант ПС;

(7) Обраний метод розрахунку маси пасажирів та зареєстрованого багажу, а також вантажу і пошти;

(8) Сумарна кількість пасажирокілометрів та тоннокілометрів за всі рейси, виконані протягом року, якого стосується звіт, у межах авіаційної діяльності, зазначеної в додатку I до Директиви 2003/87/ЄС;

(9) Щодо кожної пари аеродромів: Ідентифікатор ICAO для двох аеродромів; відстань (відстань уздовж дуги великого кола + 95 km) в км; сумарна кількість рейсів за парами аеродромів за звітний період; сумарна маса пасажирів і зареєстрованого багажу (тонни) за звітний період за парами аеродромів; сумарна кількість пасажирів за звітний період; сумарна кількість пасажирів, помножена на кілометри, за парами аеродромів; сумарна маса вантажу і маси (тонни) за звітний період за парами аеродромів; сумарні тоннокілометри за парами аеродромів (т км).