Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/644 від 18 квітня 2018 року про послуги транскордонного доставлення посилок

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 114,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1),

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 2),

Оскільки:

(1) Тарифи, які застосовуються до транскордонних посилок та інших поштових відправлень для відправників невеликих обсягів, зокрема малих та середніх підприємств (МСП) та фізичних осіб, продовжують залишатись відносно високими. Це має безпосередній негативний вплив на користувачів, у яких існує потреба у послугах транскордонного доставлення посилок, зокрема в контексті електронної комерції.

(2) Стаття 14 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) наголошує на тому, яке місце у спільних цінностях Союзу займають такі послуги загального економічного інтересу як поштові послуги, а також на їх ролі у сприянні соціальному та територіальному гуртуванню. В ній зазначається, що належить подбати про те, щоб такі послуги функціонували на основі принципів та умов, які б дозволили їм виконувати їхнє завдання.

(3) Протокол № 26 про послуги загального інтересу, доданий до Договору про Європейський Союз (ДЄС) та ДФЄС, додатково наголошує на тому, що спільні цінності Союзу у розрізі послуг загального економічного інтересу у розумінні статті 14 ДФЄС включають врахування відмінностей у потребах та уподобаннях користувачів, які можуть бути результатом різного географічного положення та різних соціального та культурного становища, а також високого рівня якості, безпечності та доступності, однакового ставлення та заохочення до загального доступу та розвитку прав користувачів.

(4) Стаття 169(1) та пункт (a) статті 169(2) ДФЄС передбачають, що Союз повинен сприяти досягненню високого рівня захисту прав споживачів шляхом використання інструментів, ухвалених відповідно до статті 114 зазначеного Договору.

(5) Існують фундаментальні відмінності між державами-членами у повноваженнях, наданих національним регуляторним органам щодо ринкового моніторингу та регуляторного нагляду за надавачами послуг доставлення посилок. Наприклад, деякі органи можуть успішно вимагати від надавачів надання відповідної інформації щодо цін. Існування таких відмінностей було підтверджено у спільному висновку Органу європейських регуляторів електронних комунікацій та Групи європейських регуляторів поштових послуг, в якому зроблено висновок про те, що національним регуляторним органам аби діяти потрібні відповідні регуляторні повноваження і що вбачається, що таких повноважень немає в усіх державах-членах. Такі відмінності призводять до додаткового адміністративного тягаря та витрат на дотримання нормативних вимог для надавачів послуг транскордонного доставлення посилок. Отже, такі відмінності становлять перешкоду для транскордонного надання послуг доставлення посилок і, таким чином, мають прямий вплив на функціонування внутрішнього ринку.

(6) З урахуванням міжнародного характеру сектора доставлення кореспонденції та посилок, подальше розроблення європейських та міжнародних технічних стандартів має важливе значення для користувачів і довкілля, а також для розширення ринкових можливостей для підприємств. Крім того, користувачі часто повідомляють про проблеми щодо якості обслуговування під час відправлення, отримання або повернення транскордонних посилок. Отже, також необхідними є подальші покращення стандартів якості обслуговування та взаємодійності послуг транскордонного доставлення посилок. Перше і друге має бути в подальшому віднесене до пріоритетів відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 97/67/ЄС (- 3), через Європейський комітет зі стандартизації (CEN) та шляхом використання інших засобів. Також існує необхідність у тому, щоб зробити послуги більш ефективними, з урахуванням, зокрема, інтересів споживачів.

(7) Стандартизація поштових послуг та покращення якості обслуговування для забезпечення виконання Директиви 97/67/ЄС є стратегічним пріоритетом Союзу, якого належить в подальшому дотримуватися. Технічна стандартизація є необхідною для сприяння взаємодійності між національними мережами та для існування дієвої універсальної послуги. У серпні 2016 року Комісія подала до СЕN четвертий запит на стандартизацію для розроблення робочої програми та надання заключного звіту у серпні 2020 року (- 4). У такій робочій програмі необхідно, зокрема, враховувати інтереси споживачів, екологічні міркування та ефективність, а також вона повинна сприяти заохоченню до створення єдиного цифрового ринку Союзу.

(8) Ринок послуг транскордонного доставлення посилок є розмаїтим, складним та конкурентоспроможним з різноманітними надавачами, які пропонують різноманітні послуги і ціни в залежності від маси, розміру та формату відправлених посилок, а також від їхнього призначення, будь-яких характеристик доданої вартості, таких як системи простежуваності, а також від кількості відправлених посилок. У багатьох державах-членах надавачі універсальної послуги не мають переважної частки ринку послуг доставлення посилок. Така різноманітність ускладнює для споживачів та користувачів порівняння послуг доставлення посилок, запропонованих різними надавачами, що стосується якості та ціни, оскільки вони часто не знають про існування різних варіантів доставлення посилок для подібних послуг у транскордонній інтернет-торгівлі. Належить спростити доступ до відповідної інформації, зокрема для МСП та фізичних осіб. Більше того, малі та середні торговці визначили, що проблеми доставлення є перешкодою при транскордонних продажах.

(9) Для покращення послуг транскордонного доставлення посилок, зокрема для фізичних осіб та для мікропідприємств і малих підприємств, враховуючи ті, які знаходяться у віддалених або малозаселених районах, а також для осіб з інвалідністю або обмеженою мобільністю, необхідно покращити доступ до списків відкритих тарифів для обмеженої кількості послуг транскордонного доставлення посилок та підвищити прозорість таких списків. Підвищення прозорості транскордонних цін та надання можливості їх зручного порівняння по всьому Союзу повинно заохотити до скорочення необґрунтованих відмінностей між тарифами, враховуючи, в разі необхідності, необґрунтовані відмінності між внутрішньодержавними та транскордонними тарифами.

(10) Послуги доставлення одиничної посилки є складовою універсальної послуги на території кожної держави-члена, а також є послугами, які найчастіше використовують фізичні особи та малі підприємства. Підвищення рівня прозорості та доступності тарифів на одиничні посилки є необхідним для подальшого розвитку електронної комерції.

(11) Багато компаній, які продають, продавали раніше або спробували продавати онлайн, вважають проблемою високу вартість доставлення та дорожнечу процедур подання скарг і гарантій. Необхідно вжити додаткових заходів для того, щоб зокрема МСП та фізичні особи у віддалених районах могли повною мірою скористатися безперебійними послугами транскордонного доставлення посилок, до яких вони мають доступ, та забезпечити обґрунтованість цін на зазначені послуги.

(12) Термін "надавач універсальної послуги" стосується поштових операторів, які надають універсальну поштову послугу або послуги, що входять до складу такої універсальної послуги, в межах конкретної держави-члена. Надавачі універсальної поштової послуги, які працюють на території більше ніж однієї держави-члена, повинні бути класифіковані як надавач універсальної послуги лише на території держави-члена або держав-членів, на території яких вони надають універсальну поштову послугу.

(13) На цей час поштові послуги регулює Директива 97/67/ЄС. Зазначена Директива встановлює спільні правила, які регулюють надання поштових послуг та універсальної поштової послуги в межах Союзу. Вона переважно, але не винятково, зосереджується на національних універсальних послугах та не стосується регуляторного нагляду за надавачами послуг доставлення посилок. Дотримання мінімальних встановлених в зазначеній Директиві вимог до універсальної послуги забезпечують національні регуляторні органи, призначені державами-членами. Отже, цей Регламент доповнює правила, визначені в Директиві 97/67/ЄС, у частині послуг транскордонного доставлення посилок. Цей Регламент не обмежує прав та гарантій, визначених у Директиві 97/67/ЄС, зокрема, щодо безперервності надання універсальної поштової послуги користувачам.

(14) Цей Регламент не вносить змін ні до означення поштового відправлення, поданого в пункті 6 статті 2 Директиви 97/67/ЄС, ні до означень в національному праві, які на ньому ґрунтуються.

(15) За оцінками, 80 % адресних посилок, згенерованих електронною комерцією на сьогоднішній день, мають масу менше двох кілограмів і часто опрацьовуються в поштовому потоці листів. Інформація про масу посилок, доставлених іншими способами, відсутня. Важливо, щоб такі більш легкі відправлення підпадали під дію цього Регламенту.

(16) Для цілей імплементації цього Регламенту важливо надати чіткі означення для посилок, послуг доставлення посилок та надавачів послуг доставлення посилок, а також чітко визначити, які поштові відправлення охоплюють такі означення. Припускається, що поштові відправлення товщиною більше 20 мм містять товари, а не кореспонденцію, незалежно від того чи були вони опрацьовані надавачем універсальної послуги. Поштові відправлення, які складаються виключно з кореспонденції, не повинні бути предметом сфери послуг доставлення посилок. Отже, цей Регламент повинен, відповідно до сталої практики, охоплювати посилки, які містять товари з комерційною вартістю або без неї, масою до 31,5 кг, оскільки більш важкі відправлення не можуть бути опрацьовані однією сереньостатистичною особою без механічних допоміжних засобів і така діяльність належить до сектора вантажних перевезень та логістики.

(17) Надавачі послуг доставлення посилок, які використовують альтернативні бізнес-моделі, наприклад, ті, які використовують колаборативну економіку та платформи електронної комерції, повинні підпадати під дію положень цього Регламенту, якщо вони відповідають за щонайменше один із етапів у ланцюзі поштового доставлення. Оформлення, сортування та вручення, враховуючи послуги із забору відправлень у клієнтів, повинні розглядатись як послуги доставлення посилок, включно з випадками, коли їх надають надавачі послуг експрес-доставлення та кур’єрського доставлення, а також консолідатори, відповідно до сучасної практики. Саме по собі перевезення, яке здійснюється не в рамках одного з таких етапів, не повинно належати до сфери послуг доставлення посилок, включно з випадками, коли воно здійснюється субпідрядниками, в рамках або поза рамками альтернативних бізнес-моделей, оскільки, в такому разі подібну діяльність належить вважати складовою сектора перевезень, крім випадків, коли відповідне підприємство, одна з його дочірніх компаній або одне з пов’язаних підприємств підпадає під сферу дії цього Регламенту з інших причин.

(18) Цей Регламент не повинен застосовуватися до суб’єктів господарювання, що мають осідок лише на території однієї держави-члена та які мають внутрішньодержавні корпоративні мережі доставлення лише для виконання замовлень на товари, які вони продали самі за договорами купівлі-продажу, у розумінні пункту 5 статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/83/ЄС (- 5). Необхідно, щоб суб’єкти господарювання, які використовують внутрішньодержавні корпоративні мережі доставлення також і для доставлення товарів, проданих третіми особами, підлягали вимогам цього Регламенту.

(19) Належить визначити мінімальну конфіденційну інформацію, яка має передаватися національним регуляторним органам, та процедури, які застосовують такі органи для забезпечення відповідності комерційному характеру національних операторів, а також належить визначити безпечні канали для повідомлення такої інформації.

(20) Національним регуляторним органам необхідно мати знання, та інформацію для статистичних цілей, про надавачів послуг доставлення посилок, які працюють на ринку із дотриманням належних процедур отримання дозволу або інших законних вимог. Враховуючи інтенсивне використання трудових ресурсів у цьому секторі та для обмеження адміністративного тягаря для малих надавачів послуг доставлення посилок, які працюють лише на національному або регіональному ринку, повинно бути застосоване граничне значення менше 50 осіб на основі кількості осіб, які працювали на надавача послуги протягом попереднього календарного року та які були залучені до надання послуг доставлення посилок на території держави-члена, на території якої надавач має осідок, крім випадків, коли надавач має осідок на території більше ніж однієї держави-члена. Таке граничне значення відповідає Рекомендації Комісії 2003/361/ЄС (- 6), відображає інтенсивне використання трудових ресурсів у цьому секторі та охоплює більшу частину ринку послуг доставлення посилок, зокрема у країнах із невеликими обсягами потоків посилок. Таке граничне значення повинно, зокрема, включати таких залучених до надання послуг доставлення посилок осіб, як працівники з повною, частковою чи тимчасовою зайнятістю та незалежні працівники, які працюють на надавача послуг доставлення посилок. Розподіл, який показує кількість осіб за статусом зайнятості, повинен відповідати національному праву відповідних держав-членів. У деяких випадках, враховуючи при цьому особливості відповідної держави-члена, національний регуляторний орган повинен мати змогу понизити граничне значення до 25 осіб або вимагати від надавача послуг транскордонного доставлення посилок включити в граничне значення працівників, які працюють з повною зайнятістю, осіб, які працюють тимчасово та незалежних працівників, які працюють на їхніх субпідрядників, для підвищення прозорості транскордонних тарифів та ринку в цілому.

(21) Будь-яке подання національному регуляторному органу інформації про кількість осіб, яка працює на надавача послуг доставлення посилок, повинне відповідати встановленим практикам звітування суб’єктів господарювання в сфері статистичної інформації. Це важливо для забезпечення порівнянності даних, зі збереженням при цьому мінімального рівня адміністративного тягаря для надавачів.

(22) Місце, у якому надавач має осідок, має бути визначене відповідно до прецедентного права Суду Європейського Союзу. Якщо будь-який надавач послуг має кілька осідків, важливо визначити саме те, з якого відповідна послуга була надана.

(23) Під час подання інформації національному регуляторному органу характеристики послуг доставлення посилок повинні включати етапи поштового ланцюга доставлення (оформлення, сортування, транспортування та вручення), проведені відповідним надавачем, незалежно від того чи послуга перебуває в рамках чи поза рамками зобов’язання з надання універсальної послуги, незалежно від того якими є територіальні межі дії послуги (регіональні, внутрішньодержавні, транскордонні) та чи була запропонована додана вартість.

(24) Список поштових відправлень, які підлягають заходам в сфері прозорості цін, повинен бути обмеженим для того, щоб полегшити порівнянність та мінімізувати адміністративний тягар для надавачів послуг транскордонного доставлення посилок та національні регуляторні органи. До нього повинні бути включені послуги стандартних та рекомендованих відправлень з огляду на те, що вони формують основу зобов’язання з надання універсальної послуги, та з огляду на важливість можливості відстеження для електронної комерції, також до цього списку повинні бути включеними ціни для посилок з відстеженням та рекомендованих посилок, незалежно від того чи є вони складовою зобов’язання з надання універсальної послуги, щоб забезпечити порівнянність по всій території Союзу. Основну увагу належить зосередити на найбільш легких посилках, які становлять більшість поштових відправлень, які доставляють надавачі послуг доставлення посилок, а також на цінах для поштових відправлень, товщина яких перевищує 20 мм, що їх опрацьовують як листи. Лише тарифи на одиничні посилки мають бути включені, оскільки це ті тарифи, які сплачують найменші відправники. Відповідні поштові відправлення повинні бути чітко зазначені в додатку до цього Регламенту. Цей Регламент не зобов’язує надавачів послуг транскордонного доставлення посилок пропонувати всі види поштових відправлень, перелічені в зазначеному додатку. Для забезпечення точності інформації про тарифи, її повинні надавати самі надавачі послуг транскордонного доставлення посилок. Такі тарифи повинні бути опубліковані Комісією на спеціалізованому інтернет-сайті, який має нейтральний та некомерційний характер.

(25) Якщо національні регуляторні органи об’єктивно оцінюють транскордонні тарифи, які вони вважають за необхідне оцінити, їм належить взяти за основу такі елементи як: внутрішньодержавні та будь-які інші належні тарифи порівнянних послуг доставлення посилок у державі-члені походження та державі-члені призначення; будь-яке застосування уніфікованого тарифу для двох або більше держав-членів; двосторонні обсяги, конкретні витрати на перевезення або опрацювання; інші належні витрати та стандарти якості обслуговування; та, якщо це можливо без створення непропорційного тягаря, можливий вплив застосовних транскордонних тарифів на таких користувачів як фізичні особи та малі і середні підприємства, враховуючи тих, які розміщені у віддалених або малозаселених районах, а також на індивідуальних користувачів з інвалідністю або з обмеженою мобільністю. Такі спільні елементи можуть бути доповнені іншими елементами особливого значення для пояснення тарифів, які розглядаються, наприклад, якщо тарифи підлягають спеціальному регулюванню ціни на підставі національного законодавства або якщо було виявлено зловживання домінантним становищем на ринку відповідно до належного застосовного права. Крім того, для зменшення адміністративного тягаря для національних регуляторних органів та надавачів послуг доставлення посилок, які підпадають під дію зобов’язання з універсального обслуговування та, відповідно до принципу пропорційності, національні регуляторні органи можуть, якщо вони виявлять транскордонні тарифи щодо яких необхідно провести оцінювання, базувати їхню ідентифікацію на об’єктивному механізмі відбору до проведення оцінювання.

(26) Уніфіковані тарифи транскордонного доставлення для двох або більше держав-членів можуть бути важливими для захисту регіонального та соціального гуртування. У цьому контексті належить розглянути необхідність просування електронної комерції та надати нові можливості для віддалених і малозаселених районів для участі в онлайн-торгівлі та посилювати регіональні економіки цих районів.

(27) Значні відмінності між внутрішньодержавними та транскордонними тарифами для послуг доставлення посилок повинні бути обґрунтованими на основі таких об’єктивних критеріїв, як конкретні витрати на перевезення або опрацювання, чи інші належні витрати. Для національного регуляторного органу може виявитись необхідним зібрати докази для цілей оцінювання. Такі докази, разом з будь-яким обґрунтуванням тарифів, оцінювання яких проводиться, повинні бути надані національному регуляторному органу на його запит.

(28) Для забезпечення прозорості по всьому Союзу, подана кожним національним регуляторним органом неконфіденційна версія оцінювання повинна бути опублікована Комісією.

(29) З метою обмеження адміністративного тягаря, надавачі послуг доставлення посилок, національні регуляторні органи та Комісія повинні передавати дані електронним шляхом та, зокрема, повинні дозволити використання електронних підписів відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 910/2014 (- 7).

(30) Оскільки ринки доставлення посилок зазнають швидких змін, Комісія повинна здійснювати переоцінювання ефективності та дієвості цього Регламенту з урахуванням розвитку електронної комерції та регулярно подавати звіт Європейському Парламенту і Раді. До такого звіту додають, в разі необхідності, законодавчу пропозицію для Європейського Парламенту і Ради стосовно перегляду. Такий звіт повинен готуватися із залученням всіх належних учасників, враховуючи Європейський комітет соціального діалогу для поштового сектора.

(31) Комісія повинна спиратися на цінний внесок групи європейських регуляторів в галузі поштових послуг, до складу якої входять представники національних регуляторних органів.

(32) Для забезпечення однакових умов імплементації цього Регламенту, належить надати Комісії виконавчі повноваження для затвердження бланка для подання такої інформації національним регуляторним органам надавачами послуг доставлення посилок. Такі повноваження належить виконувати відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 8).

(33) Цей Регламент поважає фундаментальні права та дотримується принципів, визнаних, зокрема, Хартією фундаментальних прав Європейського Союзу, та має бути імплементований відповідно до таких прав і принципів.

(34) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 (- 9) та Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/680 (- 10) застосовуються до опрацювання персональних даних у рамках цього Регламенту.

(35) Держави-члени повинні встановити правила щодо санкцій, застосовних у разі порушень положень цього Регламенту, та забезпечити їх виконання. Такі санкції повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними.

(36) Оскільки цілі цього Регламенту, зокрема встановлення регуляторних принципів та правил, необхідних для покращення регуляторного нагляду, підвищення рівня прозорості тарифів та встановлення певних принципів щодо послуг транскордонного доставлення посилок, які повинні підтримувати конкуренцію, з кінцевою метою сприяти покращенню послуг транскордонного доставлення посилок користувачам, підвищуючи при цьому довіру споживачів до транскордонної електронної комерції, не можуть достатньою мірою бути досягнуті державами-членами, але можуть, з огляду на їхні масштаб і наслідки, бути краще досягнутими на рівні Союзу, Союз може ухвалити інструменти відповідно до принципу субсидіарності, визначеного у статті 5 Договору про Європейський Союз . Відповідно до викладеного у вказаній статті принципу пропорційності, цей Регламент не виходить за рамки необхідного для досягнення зазначеної мети.

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Цей Регламент встановлює спеціальні положення для покращення послуг транскордонного доставлення посилок додатково до положень, встановлених у Директиві 97/67/ЄС, щодо:

(a) регуляторного нагляду в сфері послуг доставлення посилок;

(b) прозорості тарифів та аналізу тарифів для певних послуг транскордонного доставлення посилок з метою виявлення необґрунтовано високих тарифів;

(c) інформації, яку торговці надають споживачам щодо послуг транскордонного доставлення посилок.

Для цілей цього Регламенту застосовують терміни та означення, викладені в статті 2 Директиви 97/67/ЄС та пунктах 1, 2 і 5 статті 2 Директиви 2011/83/ЄС. Крім того, застосовують такі терміни та означення:

(1) "посилка" означає поштове відправлення, крім кореспонденції, яке містить товари з комерційною вартістю або без неї, маса якого не перевищує 31,5 кг;

(2) "послуги доставлення посилок" означає послуги, які включають оформлення, сортування, транспортування та вручення посилок;

(3) "надавач послуг доставлення посилок" означає суб’єкта господарювання, який надає одну або декілька послуг доставлення, за винятком суб’єктів господарювання, що мають осідок на території лише однієї держави-члена та які надають лише послуги внутрішнього доставлення посилок у рамках договору купівлі-продажу та у рамках договору, згідно з яким суб’єкт господарювання повинен доставити безпосередньо користувачу товари, які є предметом такого договору;

(4) "субпідрядник" означає будь-якого суб’єкта господарювання, який здійснює оформлення, сортування, транспортування або вручення посилок для надавача послуг доставлення посилок.

Встановлені в цьому Регламенті вимоги є мінімальними вимогами та не перешкоджають будь-якій державі-члену застосовувати або вводити додаткові необхідні та пропорційні заходи для покращення послуг транскордонного доставлення посилок за умови, що такі заходи є сумісними з правом Союзу.

1. Усі надавачі послуг доставлення посилок повинні подавати національному регуляторному органу держави-члена, на території якої вони мають осідок, зазначену нижче інформацію, за винятком випадків, коли національний регуляторний орган вже отримав таку інформацію на свій запит:

(a) їхнє найменування, правовий статус та правову форму, реєстраційний номер в торговому або аналогічному реєстрі, ідентифікаційний номер платника ПДВ, адресу їхнього осідку та контактні дані контактної особи;

(b) характеристики та, якщо можливо, докладний опис послуг доставлення посилок, які вони пропонують;

(c) їхні загальні правила та умови для послуг доставлення посилок, з урахуванням докладної інформації щодо процедур подання скарг для користувачів та будь-які потенційні обмеження відповідальності.

2. Надавачі послуг доставлення посилок повинні інформувати національний регуляторний орган про будь-яку зміну інформації, зазначеної в параграфі 1, протягом 30 днів.

3. До 30 червня кожного календарного року всі надавачі послуг доставлення посилок повинні подавати національному регуляторному органу держави-члена, на території якої вони мають осідок, перелічену нижче інформацію, крім випадків, коли національний регуляторний орган вже отримав таку інформацію на свій запит:

(a) річний обсяг реалізації послуг доставлення посилок для попереднього календарного року в державі-члені, на території якої вони мають осідок, з розподілом на внутрішньодержавні, вхідні та вихідні послуги транскордонного доставлення посилок;

(b) кількість осіб, які працювали на них протягом попереднього календарного року та були залучені до надання послуг доставлення посилок в державі-члені, на території якої вони мають осідок, включно з розподілом, який показує кількість осіб за статусом зайнятості, та, зокрема, осіб, які працюють з повною і частковою зайнятістю, тимчасово найнятих працівників та незалежних працівників (самозайнятих осіб);

(c) кількість посилок, які були опрацьовані протягом попереднього календарного року в державі-члені, на території якої вони мають осідок, з розподілом на внутрішньодержавні, вхідні та вихідні транскордонні посилки;

(d) найменування їхніх субпідрядників разом із будь-якою наявною у них інформацією щодо характеристик послуг доставлення посилок, наданих такими субпідрядниками;

(e) за наявності, будь-який загальнодоступний прайс-лист, який застосовується станом на 1 січня кожного календарного року для послуг доставлення посилок.

4. До 23 вересня 2018 року Комісія повинна ухвалити імплементаційний акт для затвердження бланка для подання інформації, зазначеної в параграфах 1 та 3. Зазначений імплементаційний акт ухвалюють відповідно до експертної процедури, вказаної у статті 12.

5. Національні регуляторні органи можуть встановити вимоги щодо надання інформації додатково до вимог, зазначених в параграфах 1 та 3, за умови, що такі вимоги є необхідними та пропорційними.

6. Параграфи 1-5 не застосовуються до будь-якого надавача послуг доставлення посилок, який протягом попереднього календарного року мав у середньому менше 50 осіб, які на нього працювали та були залучені до надання послуг доставлення посилок на території держави-члена, у якій цей надавач має осідок, крім випадків, коли такий надавач має осідок на території більше ніж однієї держави-члена. Національний регуляторний орган може включити до граничного значення 50 осіб також і осіб, які працюють на субпідрядників надавача послуг доставлення посилок.

7. Незважаючи на параграф 6, національний регуляторний орган може вимагати подання інформації, як передбачено параграфами 1-5, від будь-якого надавача послуг доставлення посилок, у якого протягом попереднього календарного року працювало в середньому від 25 до 49 осіб, якщо того вимагають особливості відповідної держави-члена та за умови, що це є необхідним і пропорційним для забезпечення відповідності положенням цього Регламенту.

1. Всі надавачі послуг транскордонного доставлення посилок окрім тих, які були виключені на підставі статті 4(6) та (7), надають національному регуляторному органу держави-члена, на території якої вони мають осідок, відкритий перелік тарифів, застосовний станом на 1 січня кожного календарного року, на доставлення одиничних поштових відправлень, інших ніж відправлення кореспонденції, які належать до категорій, перелічених у додатку. Таку інформацію надають до 31 січня кожного календарного року.

2. Національні регуляторні органи повинні відразу та до 28 лютого кожного календарного року подавати Комісії відкриті переліки тарифів, отримані відповідно до параграфа 1. Комісія повинна публікувати їх на спеціально призначеному вебсайті до 31 березня кожного календарного року, а також забезпечити, щоб спеціально призначений вебсайт був нейтральним і не мав комерційного характеру.

1. На основі відкритих переліків тарифів, отриманих відповідно до статті 5, національний регуляторний орган повинен визначити для кожного з перелічених в додатку одиничних поштових відправлень ті транскордонні тарифи надавача послуг доставлення посилок, які встановлені на відправлення з його держави-члена і на які розповсюджується зобов’язання з надання універсальної послуги, що їх на свою об’єктивну думку національний регуляторний орган вважає необхідним оцінити.

2. Національний регуляторний орган відповідно до принципів, викладених в статті 12 Директиви 97/67/ЄС, здійснює об’єктивне оцінювання транскордонних тарифів, визначених на підставі параграфа 1, з метою виявлення тих транскордонних тарифів, які він вважає необґрунтовано високими. У такому оцінюванні національний регуляторний орган повинен, зокрема, врахувати такі елементи:

(a) національні та будь-які інші відповідні тарифи, які застосовуються до порівнянних послуг доставлення посилок у державі-члені походження та у державі-члені призначення;

(b) будь-яке застосування уніфікованого тарифу до двох або більшої кількості держав-членів;

(c) двосторонні обсяги, конкретні витрати на транспортування та опрацювання, інші відповідні витрати та стандарти якості послуг;

(d) можливий вплив застосовних транскордонних тарифів на окремих користувачів або малі та середні підприємства, враховуючи ті, які проживають чи розміщені у віддалених районах або у районах з невисокою густотою населення та на окремих користувачів з інвалідністю або з обмеженою мобільністю, якщо таке можливо без створення непропорційного тягаря.

3. Додатково до елементів, зазначених у параграфі 2, національний регуляторний орган може, якщо він вважатиме за необхідне, також врахувати, зокрема, такі елементи:

(a) чи підлягають тарифи спеціальному регулюванню цін на підставі національного законодавства;

(b) зловживання домінантним становищем на ринку, виявлені відповідно до належного застосовного права.

4. Комісія визначає настанови щодо методології, яку належить використовувати стосовно елементів, перелічених у параграфах 2 та 3.

5. Для цілей зазначеного в параграфі 2 оцінювання, національний регуляторний орган повинен, якщо він вважає за необхідне, вимагати надання будь-яких додаткових відповідних доказів у зв’язку з такими тарифами, які є необхідними для проведення оцінювання.

6. Зазначені в параграфі 5 докази повинні бути надані національному регуляторному органу протягом одного місяця з дати отримання запиту разом з будь-яким обґрунтуванням тарифів, оцінювання яких проводиться.

7. Національний регуляторний орган подає результати свого оцінювання Комісії до 30 червня відповідного календарного року. Крім того, національний регуляторний орган надає Комісії неконфіденційну версію такого оцінювання.

8. Комісія відразу або в будь-якому разі протягом одного місяця з дати отримання, опубліковує неконфіденційну версію оцінювання, надану національними регуляторними органами.

Для договорів, які належать до сфери застосування Директиви 2011/83/ЄС, всі торговці, які укладають зі споживачами договори купівлі-продажу, що включають транскордонне відправлення посилок, повинні, якщо це можливо і застосовно, надавати у розпорядження на переддоговірному етапі інформацію про опції транскордонного доставлення, пов’язані з конкретним договором купівлі-продажу, та витрати, які споживачу належить сплатити за транскордонне доставлення посилки, а також, де це застосовно, свою власну політику розгляду скарг.

1. Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, які застосовують у разі порушень цього Регламенту, і вживають усіх необхідних заходів, щоб забезпечити їх виконання. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

2. Держави-члени повинні до 23 листопада 2019 року повідомити Комісію про положення їхніх актів права, які вони ухвалюють на підставі параграфа 1, а також повинні невідкладно повідомляти її про будь-які зміни, внесені у подальшому до таких положень.

Будь-яка конфіденційна комерційна інформація, яку надають відповідно до цього Регламенту національним регуляторним органам або Комісії, підлягає дотриманню суворих вимог щодо конфіденційності, з дотриманням застосовних положень Союзу і національного права.

Цей Регламент не обмежує застосування права Союзу та національного права, відповідних процедур надання дозволів, які застосовуються до надавачів послуг доставлення посилок, до регулювання в соціальній сфері та сфері зайнятості та до вимог подавати інформацію національним регуляторним органам, за винятком випадків, коли в цьому Регламенті спеціально передбачені інші положення.

До 23 травня 2020 року та після цієї дати кожні три роки Комісія подає Європейському Парламенту, Раді та Європейському економічно-соціальному комітету оціночний звіт про застосування та імплементацію цього Регламенту разом із, у разі необхідності, законодавчою пропозицією про його перегляд. Усі відповідні учасники мають бути залучені і поінформовані до моменту складання зазначеного звіту.

Комісія оцінює, щонайменше, таке:

(a) внесок цього Регламенту у покращення послуг транскордонного доставлення посилок, включно з доступністю для МСП та фізичних осіб, зокрема тих, які розташовані або проживають у віддалених районах або районах з низькою густотою населення, а також можливе підвищення рівня прозорості тарифів;

(b) вплив цього Регламенту на обсяги транскордонного доставлення посилок та електронної комерції, включно з даними щодо плати за доставлення;

(c) міру, у якій національні регуляторні органи мали труднощі у застосуванні цього Регламенту, включно з кількісним аналізом адміністративних наслідків;

(d) прогрес, досягнутий щодо інших ініціатив, спрямованих на завершення формування єдиного ринку послуг доставлення посилок та, зокрема, прогрес у сферах захисту прав споживачів та розроблення стандартів.

1. Комісії допомагає Комітет з питань поштової директиви, створений відповідно до статті 21 Директиви 97/67/ЄС. Цей комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф, застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент застосовують з 22 травня 2018 року, за винятком статті 8, яку застосовують з 23 листопада 2019 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх Державах-членах.

Одиничні поштові відправлення, для яких тарифи надавачів послуг доставлення посилок підлягають передбаченим в статтях 5 та 6 заходам з досягнення прозорості цін та оцінюванню:

(a) стандартний лист масою 500 г (по країні та в межах Союзу);

(b) стандартний лист масою 1 кг (по країні та в межах Союзу);

(c) стандартний лист масою 2 кг (по країні та в межах Союзу);

(d) рекомендований лист масою 500 г (по країні та в межах Союзу);

(e) рекомендований лист масою 1 кг (по країні та в межах Союзу);

(f) рекомендований лист масою 2 кг (по країні та в межах Союзу);

(g) лист з можливістю відстеження масою 500 г (по країні та в межах Союзу);

(h) лист з можливістю відстеження масою 1 кг (по країні та в межах Союзу);

(i) лист з можливістю відстеження масою 2 кг (по країні та в межах Союзу);

(j) стандартна посилка масою 1 кг (по країні та в межах Союзу);

(k) стандартна посилка масою 2 кг (по країні та в межах Союзу);

(l) стандартна посилка масою 5 кг (по країні та в межах Союзу);

(m) посилка з можливістю відстеження масою 1 кг (по країні та в межах Союзу);

(n) посилка з можливістю відстеження масою 2 кг (по країні та в межах Союзу);

(o) посилка з можливістю відстеження масою 5 кг (по країні та в межах Союзу);

Перелічені в пунктах (a)-(o) поштові відправлення повинні відповідати таким критеріям:

(a) Максимальні граничні габарити поштових відправлень, перелічених в пунктах (a)-(i) (продуктів поштової служби доставлення листів) повинні відповідати такому правилу:

Сума довжини, ширини і товщини: 900 мм, максимальний розмір в одному вимірі не повинен перевищувати 600 мм, мінімальний розмір в одному вимірі повинен перевищувати 20 мм;

(b) Перелічені в пунктах (j)-(o) посилки повинні мати розмір не менший за розмір, передбачений для поштових відправлень, перелічених в пунктах (a)-(i).

Елементи, які належить врахувати під час надання інформації про тарифи для пунктів (a)-(o):