Міжамериканська конвенція про підтвердження та інформацію стосовно іноземного законодавства

Уряди Держав-членів Організації Американських Держав, бажаючи укласти Конвенцію про підтвердження та інформацію стосовно іноземного законодавства, домовились про таке:

Метою цієї Конвенції є встановлення правил, які регулюють міжнародне співробітництво між Державами-учасницями щодо отримання підтвердження та інформації стосовно законодавства кожної з них.

З урахуванням положень цієї Конвенції установи кожної з Держав- учасниць надають установам інших Держав-учасниць, які звертаються з відповідними запитами, інформацію щодо тексту, чинності, змісту та сфери застосування їхнього законодавства.

Міжнародне співробітництво з питань, до яких застосовується ця Конвенція, здійснюється будь-якими прийнятними засобами підтвердження, передбаченими законодавством запитуючої Держави та законодавством запитуваної Держави.

Для цілей цієї Конвенції прийнятні засоби включають такі:

a) документальне підтвердження, яке складається із засвідчених копій текстів правових актів із зазначенням їхньої чинності або судових прецедентів;

b) експертний висновок, який складається з думки адвокатів або фахівців з цього питання;

c) інформацію запитуваної Держави про текст, чинність, зміст та сферу застосування її законодавства з конкретних питань.

Судові органи Держав-учасниць цієї Конвенції можуть звертатися із запитом про надання інформації, зазначеної у пункті "c" статті 3.

Держави-учасниці можуть поширити сферу застосування цієї Конвенції на запити про надання інформації від інших установ.

Без шкоди для зазначеного вище, запити від інших установ щодо інформації, зазначеної в пунктах "a" та "b" статті 3, також можуть бути виконані.

Запити, яких стосується ця Конвенція, мають містити:

a) назву установи, яка направляє запит, та суть питання;

b) точний виклад інформації, що запитується, та

c) детальний опис кожного запитання, поставленого у запиті, із зазначенням його змісту і значення та викладом відповідних фактів для його належного розуміння.

Запитувана установа надає відповідь на кожне запитання, що міститься в запиті, настільки повно, наскільки це можливо.

Запит складається офіційною мовою запитуваної Держави або супроводжується перекладом такою мовою. Відповідь складається мовою запитуваної Держави.

Відповідно до цієї Конвенції кожна Держава-учасниця надає відповідь на запити інших Держав-учасниць через свої центральні органи, які можуть передавати такі запити до інших установ цієї самої Держави.

Держава, яка надає інформацію, зазначену в пункті "c" статті 3, не несе відповідальності за висловлену думку та від неї не може вимагатись застосовувати законодавство або сприяти його застосуванню відповідно до змісту наданої відповіді.

Від Держави, яка отримує інформацію, зазначену в пункті "c" статті 3, не вимагається застосовувати законодавство або сприяти його застосуванню відповідно до змісту отриманої відповіді.

Запити, до яких застосовується ця Конвенція, можуть направлятись безпосередньо через судові органи або через центральний орган запитуючої Держави відповідному центрального органу запитуваної Держави, при цьому легалізація не вимагається.

Центральний орган кожної Держави-учасниці отримує запити, складені установами цієї Держави, та направляє їх центральному органу запитуваної Держави.

Ця Конвенція не обмежує жодних положень стосовно інформації про іноземне законодавство в двосторонніх або багатосторонніх договорах, які могли вже бути підписані або можуть бути підписані в майбутньому Державами-учасницями, та не перешкоджає продовженню застосування більш сприятливої практики, якої дотримуються ці Держави.

Для цілей цієї Конвенції кожна Держава-учасниця призначає Центральний орган.

Про таке призначення повідомляють під час здачі на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про приєднання Генеральному секретаріату Організації Американських Держав, який повідомляє про це іншим Державам-учасницям.

Держава-учасниця може змінити свій Центральний орган в будь-який час.

Від Держави-учасниці не вимагається відповідати на запит іншої Держави-учасниці, якщо її інтереси можуть бути порушені питанням, яке стало підставою для запиту про надання інформації, або якщо відповідь може зашкодити її безпеці або суверенітету.

Ця Конвенція відкрита для підписання Державами-членами Організації Американських Держав.

Ця Конвенція підлягає ратифікації. Ратифікаційна грамота здається на зберігання Генеральному секретаріату Організації Американських Держав.

Будь-яка інша Держава може приєднатися до цієї Конвенції. Документ про приєднання здається на зберігання Генеральному секретаріату Організації Американських Держав.

Кожна держава під час підписання, ратифікації або приєднання може зробити застереження до цієї Конвенції за умови, що кожне застереження стосується одного або більше конкретних положень та не є несумісним з предметом та метою цієї Конвенції.

Ця Конвенція набирає чинності на тридцятий день з дати здачі на зберігання другої ратифікаційної грамоти.

Для кожної Держави, яка ратифікує або приєднується до Конвенції після здачі на зберігання другої ратифікаційної грамоти, Конвенція набирає чинності на тридцятий день після здачі на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Якщо Держава-учасниця має дві або більше територіальних одиниць, в яких до питань, які регулюються цією Конвенцією, застосовуються різні правові системи, вона може під час підписання, ратифікації або приєднання заявити, що ця Конвенція поширюється на всі її територіальні одиниці або тільки на одну або більше з них.

Така заява може бути змінена подальшими заявами, в яких буде чітко вказано територіальні одиниці або одиниці, в яких застосовується Конвенція. Такі подальші заяви передаються Генеральному секретаріату Організації Американських Держав та набирають чинності на тридцятий день з дати їх отримання.

Ця Конвенція залишається чинною протягом невизначеного періоду часу, але будь-яка з Держав-учасниць може її денонсувати. Документи про денонсацію здаються на зберігання Генеральному секретаріату Організації Американських Держав. Через рік після дати здачі документа про денонсацію Конвенція припиняє свою дію для Держави, яка її денонсувала, але залишається чинною для інших Держав-учасниць.

Оригінали цієї Конвенції, тексти якої англійською, іспанською, португальською та французькою мовами є рівноавтентичними, здаються на зберігання Генеральному секретаріату Організації Американських Держав, який надсилає її засвідчену копію для реєстрації та публікації до Секретаріату Організації Об’єднаних Націй відповідно до статті 102 Статуту ООН . Генеральний секретаріат Організації Американських Держав повідомляє Державам-членам Організації та Державам, які приєднались до Конвенції, про підписання, здачу на зберігання ратифікаційних грамот, документів про приєднання або денонсацію, а також про висловлені застереження, якщо такі є. Він також передає інформацію, згадану у статті 9, та заяви, зазначені у статті 16 цієї Конвенції.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЦЬОГО ті, що нижче підписалися, повноважні представники, належним чином на те уповноважені їхніми урядами, підписали цю Конвенцію.

ВЧИНЕНО В М. МОНТЕВІДЕО, Республіка Уругвай, восьмого травня тисяча дев’ятсот сімдесят дев’ятого року.