Протокол 1988 року до Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року з поправками 2003, 2004, 2006, 2008, 2012, 2013 та 2014 років до нього

СТОРОНИ ЦЬОГО ПРОТОКОЛУ,

БУДУЧИ СТОРОНАМИ Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року, вчиненої в м. Лондон 5 квітня 1966 року,

ВИЗНАЮЧИ значний внесок, який зроблено вищезгаданою Конвенцією у підвищення безпеки суден і майна на морі та людського життя на борту,

ВИЗНАЮЧИ ТАКОЖ необхідність подальшого покращення технічних положень вищезгаданої Конвенції,

ВИЗНАЮЧИ ДАЛІ необхідність введення до вищезазначеної Конвенції положень про огляд і оформлення свідоцтв, гармонізованих з відповідними положеннями в інших міжнародних документах,

ВВАЖАЮЧИ, що кращим способом для досягнення цієї мети є підписання Протоколу до Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року,

ДОМОВИЛИСЬ про таке:

1. Сторони цього Протоколу зобов’язуються виконувати положення цього Протоколу та Додатків до нього, які становлять невід’ємну частину цього Протоколу. Будь-яке посилання на цей Протокол означає одночасно посилання на Додатки до нього.

2. У відносинах між Сторонами цього Протоколу положення Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року (далі - Конвенція), за винятком статті 29, застосовуються з урахуванням змін і доповнень, викладених у цьому Протоколі.

3. Стосовно суден, що мають право плавати під прапором держави, яка не є Стороною Конвенції і цього Протоколу, Сторони цього Протоколу застосовують вимоги Конвенції і цього Протоколу, наскільки це необхідно, щоб таким суднам не надавався більш сприятливий режим.

1. Незважаючи на будь-які інші положення цього Протоколу, будь-яке Міжнародне свідоцтво про вантажну марку, яке є чинним на момент набрання чинності цим Протоколом для уряду держави, під прапором якої судно має право плавати, залишається чинним до закінчення строку його дії.

2. Сторона цього Протоколу не видає свідоцтв на підставі та відповідно до положень Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року, прийнятої 5 квітня 1966 року.

Сторони цього Протоколу зобов’язуються надсилати і здавати на зберігання Генеральному секретарю Міжнародної морської організації (далі - Організація):

a) тексти законів, постанов, наказів, правил та інших документів, які були опубліковані з різних питань, що порушуються цим Протоколом;

b) список призначених інспекторів або визнаних організацій, які вповноважені від їхнього імені здійснювати вирішення питань, що стосуються вантажної марки, для розсилання Сторонам з метою інформування їхніх посадових осіб, і повідомлення про конкретні обов’язки та умови повноважень, наданих цим призначеним інспекторам або визнаним організаціям; та

c) достатню кількість зразків їхніх свідоцтв, що видаються на підставі положень цього Протоколу.

1. Цей Протокол відкритий для підписання в штаб-квартирі Організації з 1 березня 1989 року до 28 лютого 1990 року і потім залишається відкритим для приєднання. З урахуванням положень пункту 3 держави можуть висловити свою згоду дотримуватися положень цього Протоколу шляхом:

a) підписання без застереження про ратифікацію, прийняття чи затвердження; або

b) підписання з умовою ратифікації, прийняття чи затвердження з подальшою ратифікацією, прийняттям або затвердженням; або

c) приєднання.

2. Ратифікація, прийняття, затвердження або приєднання здійснюються шляхом здачі на зберігання документа про це Генеральному секретарю Організації.

3. Лише держави, які підписали без застережень, прийняли Конвенцію або приєдналися до неї, можуть підписати без застереження, ратифікувати, прийняти, затвердити цей Протокол або приєднатися до нього.

1. Цей Протокол набирає чинності через дванадцять місяців з дати з дати виконання двох зазначених нижче умов:

a) не менше п’ятнадцяти держав, загальна валова місткість торговельних суден яких становить не менше п’ятдесяти відсотків валової місткості суден світового торговельного флоту, висловили свою згоду дотримуватися положень Протоколу відповідно до статті IV; та

b) виконані умови для набрання чинності Протоколом 1988 року до Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року, за умови, що цей Протокол не набере чинності до 1 лютого 1992 року.

2. Для держав, які здали на зберігання ратифікаційну грамоту, документ про прийняття, затвердження цього Протоколу або приєднання до нього після того, як були виконані умови для набрання ним чинності, але до дати набрання чинності, ратифікація, прийняття, затвердження або приєднання наберуть чинності в дату набрання чинності цим Протоколом або після закінчення трьох місяців з дати здачі на зберігання документа, залежно від того, яка з них настане пізніше.

3. Будь-яка ратифікаційна грамота, документ про прийняття, затвердження або приєднання, здані на зберігання після дати, в яку цей Протокол набирає чинності, наберуть чинності після закінчення трьох місяців після здачі на зберігання документа.

4. Після дати, в яку поправка до цього Протоколу або поправка у відносинах між Сторонами цього Протоколу до Конвенції вважається прийнятою відповідно до статті VI, будь-яка здана на зберігання ратифікаційна грамота, документ про прийняття, затвердження або приєднання стосується цього Протоколу або Конвенції з внесеними до нього поправками.

1. До цього Протоколу і, у відносинах між Сторонами цього Протоколу, до Конвенції можуть бути внесені поправки шляхом однієї з процедур, зазначених в наведених нижче пунктах.

2. Поправка після розгляду Організацією:

a) будь-яка поправка, запропонована Стороною цього Протоколу, подається Генеральному секретарю Організації, який потім розсилає її всім членам Організації і всім Договірним Урядам Конвенції щонайменше за шість місяців до її розгляду.

b) Будь-яка поправка, запропонована і розіслана відповідно до вищезазначеного, передається Комітету з безпеки на морі Організації для розгляду.

c) Держави, які є Сторонами цього Протоколу, незалежно від того, чи є вони членами Організації, чи ні, мають право брати участь у роботі Комітету з безпеки на морі під час розгляду і схвалення поправок.

d) Поправки схвалюються більшістю у дві третини Сторін цього Протоколу, які присутні та голосують на Комітеті з безпеки на морі розширеного складу, як це передбачено в підпункті c (далі - Комітет з безпеки на морі розширеного складу) за умови, що під час голосування присутня принаймні одна третина Сторін.

e) Поправки, схвалені відповідно до підпункту d), надсилаються Генеральним секретарем Організації всім Сторонам цього Протоколу для прийняття.

f) i) Поправка до статті чи Додатка А цього Протоколу або поправка, у відносинах між Сторонами цього Протоколу, до статті Конвенції вважається прийнятою в дату, в яку вона прийнята більшістю у дві третини Сторін цього Протоколу.

ii) Поправка до Додатка В цього Протоколу або поправка, у відносинах між Сторонами цього Протоколу, до Додатка до Конвенції вважається прийнятою:

aa) після закінчення двох років з дати, в яку її надіслано Сторонам цього Протоколу для прийняття; або

bb) після закінчення іншого строку, який не повинен бути меншим за один рік, якщо він встановлюється під час її схвалення більшістю у дві третини Сторін, які присутні та голосують в у розширеному складі Комітету з безпеки на морі.

Однак якщо протягом зазначеного строку більше однієї третини Сторін або Сторони, загальний торговельний флот яких за валовою місткістю становить не менше п’ятдесяти відсотків світового флоту всіх Сторін, повідомлять Генеральному секретарю Організації про те, що вони заперечують проти поправки, вона вважається неприйнятою.

g) i) Поправка, згадана в підпункті f) i), набирає чинності для тих Сторін цього Протоколу, які прийняли її, після закінчення шести місяців з дати, в яку вона вважається прийнятою, а для кожної Сторони, яка прийме її після цієї дати, - після закінчення шести місяців з дати прийняття її цією Стороною.

ii) Поправка, згадана в підпункті f) ii), набирає чинності для всіх Сторін цього Протоколу, за винятком тих, які зробили заяву, що вони заперечують проти поправки відповідно до цього підпункту, і які не відкликали такої заяви, після закінчення шести місяців з дати, в яку вона вважається при­йнятою. Однак до встановленої дати набрання чинності поправкою будь-яка Сторона може повідомити Генеральному секретарю Організації про те, що вона звільняє себе від введення цієї поправки на строк, який не перевищує одного року з дати набрання нею чинності, або на більш тривалий строк, який може бути встановлений більшістю у дві третини Сторін, які присутні та голосують в Комітеті з безпеки на морі розширеного складу під час схвалення поправки.

3. Поправка шляхом скликання Конференції:

a) на прохання Сторони цього Протоколу, яку підтримала принаймні одна третина Сторін, Організація скликає Конференцію Сторін для розгляду поправок до цього Протоколу й Конвенції.

b) Кожна поправка, схвалена такою Конференцією більшістю у дві третини Сторін, які присутні та голосують, надсилається Генеральним секретарем Організації всім Сторонам для прийняття.

c) Якщо Конференція не ухвалить іншого рішення, поправка вважається прийнятою та набирає чинності згідно з процедурами, встановленими в підпунктах 2 f) і 2 g) відповідно, за умови, що посилання в цих підпунктах на Комітет з безпеки на морі розширеного складу означає посилання на Конференцію.

4. a) Сторона цього Протоколу, яка прийняла поправку, що набрала чинності, згадану в підпункті 2 f) ii), не зобов’язана поширювати переваги цього Протоколу стосовно свідоцтв, виданих судну, що має право плавати під прапором держави Сторони Протоколу, яка відповідно до положень того підпункту заперечила проти поправки і не відкликала свого заперечення проти неї, але лише в тій мірі, в якій такі свідоцтва стосуються питань, які охоплює згадана поправка.

b) Сторона цього Протоколу, яка прийняла, поправку, що набрала чинності, згадану в підпункті 2 f) ii), поширює переваги цього Протоколу стосовно свідоцтв, виданих судну, що має право плавати під прапором держави Сторони Протоколу, яка відповідно до положень підпункту 2 g) ii) повідомила Генеральному секретарю Організації про те, що вона звільняє себе від введення поправки в дію.

5. Якщо спеціально не обумовлено інше, будь-яка поправка, яку зроблено відповідно до цієї статті і яка стосується конструкції судна, застосовується лише до суден, кілі яких закладені або які перебувають на подібній стадії будівництва, в дату або після дати, в яку поправка набирає чинності.

6. Будь-яка заява про прийняття чи заперечення проти поправки або будь-яке повідомлення, зроблене відповідно до підпункту 2 g) ii), подається у письмовому вигляді Генеральному секретарю Організації, який інформує всі Сторони цього Протоколу про будь-яке таке подання й дату його отримання.

7. Генеральний секретар Організації інформує всі Сторони цього Протоколу про будь-які поправки, що набирають чинності відповідно до цієї статті, а також про дату, в яку кожна така поправка набирає чинності.

1. Цей Протокол може бути денонсований будь-якою Стороною в будь-який час після закінчення п’яти років з дати набрання чинності цим Протоколом для цієї Сторони.

2. Денонсація здійснюється шляхом здачі на зберігання документа про денонсацію Генеральному секретарю Організації.

3. Денонсація набирає чинності після закінчення одного року з дати отримання Генеральним секретарем Організації документа про денонсацію або після закінчення такого більш тривалого періоду, який може бути зазначений в цьому документі.

4. Денонсація Конвенції будь-якою Стороною вважається денонсацією цього Протоколу такою Стороною. Така денонсація набирає чинності з тієї самої дати, що і денонсація Конвенції відповідно до пункту 3 статті 30 Конвенції .

1. Цей Протокол здається на зберігання Генеральному секретарю Організації (далі - депозитарій).

2. Депозитарій повинен:

a) інформувати уряди всіх держав, що підписали цей Протокол або приєдналися до нього, про:

i) кожне нове підписання або здачу на зберігання ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання із зазначенням їх дати;

ii) дату набрання чинності цим Протоколом;

iii) здачу на зберігання будь-якого документа про денонсацію цього Протоколу із зазначенням дати його отримання і дати набрання денонсацією чинності;

b) надсилати засвідчені копії оригінального тексту цього Протоколу урядам усіх держав, що підписали цей Протокол або приєдналися до нього.

3. Як тільки цей Протокол набере чинності, засвідчена копія його оригінального тексту надсилається депозитарієм на адресу Секретаріату Організації Об’єднаних Націй для реєстрації та опублікування відповідно до статті 102 Статуту Організації Об’єднаних Націй .

Цей Протокол складено в одному оригінальному примірнику англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами, при цьому всі тексти є рівно автентичними.

Вчинено у м. Лондон одинадцятого листопада тисяча дев’ятсот вісімдесят восьмого року.

На посвідчення чого ті, що нижче підписалися, належним чином на те уповноважені своїми урядами, підписали цей Протокол.

Cтаття 2

Визначення

Існуючий текст пункту 8 замінюється таким:

"8. "Довжина" означає довжину, що дорівнює 96 відсоткам повної довжини по ватерлінії, яка проходить на висоті, що дорівнює 85 відсоткам найменшої теоретичної висоти борту, виміряної від верхньої кромки кіля, або довжину від передньої кромки форштевня до осі балера руля, взяту по тій самій ватерлінії, залежно від того, яка з них є більшою. У випадку, коли контур форштевня має увігнуту форму вище ватерлінії, що проходить на висоті, яка дорівнює 85 відсоткам найменшої теоретичної висоти борту, як носовий перпендикуляр повної довжини, так і передня кромка форштевня повинні прийматися на вертикальній проекції на цю ватерлінію крайньої кормової точки контуру форштевня (вище цієї ватерлінії). На суднах, спроектованих з нахилом кіля, ватерлінія, по якій вимірюється довжина, повинна бути паралельною конструктивній ватерлінії."

Додається новий пункт 9 такого змісту:

"9. "Щорічна дата" означає день і місяць кожного року, які відповідатимуть даті закінчення строку дії відповідного свідоцтва."

Cтатті 3, 12, 16 та 21

В існуючому тексті цих статей усі посилання на "1966 рік" стосовно Міжнародного свідоцтва про вантажну марку виключаються.

Cтаття 4

Застосування

Існуючий текст пункту 3 замінюється таким:

"3. Правила, що містяться в Додатку I, якщо спеціально не обумовлено інше, застосовуються до нових суден."

Cтаття 5

Виключення

У пункті 2c слова "Пунта-Норте" замінюються на "Пунта Раса (Мис Сан-Антоніо)".

Cтаття 13

Огляд, перевірка і нанесення вантажних марок

Існуючий заголовок замінюється таким:

"Огляди і нанесення вантажних марок"

У рядках 1, 4 та 7 слова "огляд, перевірка і нанесення вантажних марок" замінюються словами "огляди і нанесення вантажних марок".

Cтаття 14

Первісні та періодичні огляди і перевірки

Існуючий заголовок замінюється таким:

"Первісний огляд, огляди для поновлення свідоцтва та щорічні огляди"

Існуючий текст замінюється таким:

"1. Судно підлягає наведеним нижче оглядам:

a) первісний огляд до введення судна в експлуатацію, що включає повну перевірку конструкції та обладнання в межах, передбачених для судна цією Конвенцією. Огляд має засвідчувати, що пристрої, матеріали та розміри елементів конструкції повністю відповідають вимогам цієї Конвенції.

b) Огляд для поновлення свідоцтва через відрізки часу, що встановлені Адміністрацією і не перевищують п’яти років, за винятком випадків, коли застосовуються пункти 2, 5, 6 та 7 статті 19, який має засвідчувати, що конструкція, обладнання, пристрої, матеріали та розміри елементів конструкції повністю відповідають вимогам цієї Конвенції.

c) Щорічний огляд у межах трьох місяців до чи після кожної щорічної дати свідоцтва для того, щоб пересвідчитися, що:

i) в корпусі й надбудовах судна не було здійснено змін, які впливають на розрахунки, що визначають положення вантажних марок;

ii) пристрої та засоби для закриття отворів, леєрні огорожі, штормові портики та засоби доступу до приміщень екіпажу утримуються в належному стані;

iii) вантажні марки нанесені правильно та у спосіб, що забезпечує їхню довговічність;

iv) забезпечена інформація, що вимагається правилом 10.

2. Проведення щорічного огляду, згаданого в пункті 1 c) цієї статті, має підтверджуватися в Міжнародному свідоцтві про вантажну марку або Міжнародному свідоцтві про звільнення для вантажної марки, що видається на судно, якому було надано звільнення відповідно до пункту 2 статті 6 цієї Конвенції.

Cтаття 16

Видача свідоцтв

Вилучається пункт 4.

Cтаття 17

Видача свідоцтв іншим урядом

Існуючий заголовок замінюється таким:

"Видача або підтвердження свідоцтв іншим урядом"

Існуючий текст пункту 1 замінюється таким:

"1. Договірний Уряд на прохання іншого Договірного Уряду може провести огляд судна і, переконавшись, що виконані положення цієї Конвекції, видає чи уповноважує видачу Міжнародного свідоцтва про вантажну марку судну та, де це застосовується, підтверджує або уповноважує підтвердження свідоцтва на судно відповідно до цієї Конвенції".

У пункті 4 посилання на "1966 рік" вилучається.

Cтаття 18

Форма свідоцтв

Існуючий текст замінюється таким:

"Свідоцтва складаються за формою, що відповідає зразкам, наведеним у Додатку III до цієї Конвенції. Якщо мова, що використовується у свідоцтві, не є англійською або французькою, то його текст повинен містити переклад однією із цих мов."

Cтаття 19

Строк чинності свідоцтв

Існуючий заголовок замінюється таким:

"Строк дії і дійсність свідоцтв"

Існуючий текст замінюється таким:

"1. Міжнародне свідоцтво про вантажну марку видається на період, який встановлюється Адміністрацією та який не повинен перевищувати п’яти років.

2. a) Незалежно від вимог пункту 1, коли огляд для поновлення свідоцтва завершено в межах трьох місяців до дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, нове свідоцтво є дійсним з дати закінчення огляду для поновлення свідоцтва до дати, що не перевищує п’яти років з дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва.

b) Коли огляд для поновлення свідоцтва закінчено після дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, нове свідоцтво є дійсним з дати закінчення огляду для поновлення свідоцтва до дати, що не перевищує п’яти років з дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва.

c) Коли огляд для поновлення свідоцтва закінчено більш ніж за три місяці до дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, нове свідоцтво є дійсним з дати закінчення огляду для поновлення свідоцтва до дати, що не перевищує п’яти років з дати закінчення огляду для поновлення свідоцтва.

3. Якщо свідоцтво видається на період менше п’яти років, Адміністрація може продовжити дію свідоцтва з дати закінчення строку дії до максимального періоду, встановленого у пункті 1, за умови, що відповідним чином проведені щорічні огляди, зазначені в статті 14, що застосовуються, коли свідоцтво видається на 5-річний період.

4. Якщо після огляду для поновлення свідоцтва, згаданого в пункті 1 b) статті 14, нове свідоцтво не може бути видане судну до дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, особа або організація, що проводять огляд, можуть продовжити дію існуючого свідоцтва на період, який не повинен перевищувати п’яти місяців. Це продовження має бути підтверджено в свідоцтві та має надаватися лише в тих випадках, коли не здійснювалось жодних змін у конструкції, обладнанні, пристроях, матеріалах або розмірах елементів конструкції, що впливають на величину надводного борту, судна.

5. Якщо в момент закінчення строку дії свідоцтва судно не перебуває в порту, в якому воно має бути оглянуто, строк дії свідоцтва може бути продовжено Адміністрацією, але таке продовження надається лише для того, щоб дати можливість судну закінчити свій рейс в порт, в якому воно має бути оглянуте, і тільки в тих випадках, коли таке продовження виявиться необхідним і доцільним. Жодне свідоцтво не продовжується на період, що перевищує три місяці, і судно, якому надається таке продовження, не має права після прибуття в порт, в якому воно повинно бути оглянуто, залишити цей порт на підставі цього продовження без нового свідоцтва. Коли закінчено огляд для поновлення свідоцтва, нове свідоцтво є дійсним до дати, що не перевищує п’яти років з дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, встановленої до надання продовження.

6. Свідоцтво, видане судну, що здійснює короткі рейси, яке не продовжено відповідно до вищезгаданих положень цієї статті, може бути продовжено Адміністрацією на пільговий строк до одного місяця з дати закінчення зазначеного в ньому строку дії. Коли здійснено огляд для поновлення свідоцтва, нове свідоцтво є дійсним до дати, що не перевищує п’яти років з дати закінчення стоку дії існуючого свідоцтва, встановленої до надання продовження.

7. В особливих випадках, визначених Адміністрацією, нове свідоцтво може не видаватися з дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, як вимагається пунктами 2, 5 та 6. У цих особливих випадках нове свідоцтво є дійсним до дати, що не перевищує п’яти років з дати закінчення огляду для поновлення свідоцтва.

8. Якщо щорічний огляд закінчено до періоду, встановленого в статті 14, то:

a) щорічна дата, зазначена у свідоцтві, має бути змінена шляхом внесення запису в дату, яка повинна бути не пізніше трьох місяців після дати, в яку було закінчено огляд;

b) останній щорічний огляд, що вимагається відповідно до статті 14, має бути закінчений у періоди, передбачені цією статтею, з використанням нової щорічної дати;

c) дата закінчення строку дії свідоцтва може залишатися без змін за умови, що один чи більше щорічних оглядів проводяться таким чином, щоб не були перевищені максимальні періоди між оглядами, передбаченими статтею 14.

9. Міжнародне свідоцтво про вантажну марку втрачає чинність в будь-якому з таких випадків:

a) в корпусі або надбудовах судна були здійснені суттєві зміни, які можуть вимагати збільшення надводного борту;

b) пристрої і засоби, згадані в пункті 1 c) статті 14, не утримуються в належному стані;

c) у свідоцтві немає підтвердження про те, що судно оглянуто відповідно до пункту 1 c) статті 14;

d) міцність конструкції судна знижена до меж, які не забезпечують його безпеку.

10. a) Строк дії Міжнародного свідоцтва про звільнення для вантажної марки, виданого Адміністрацією судну, що звільняється від виконання вимог Конвенції відповідно до пункту 2 статті 6, не повинен перевищувати п’яти років. Таке свідоцтво поновлюється, підтверджується, продовжується й анулюється у тому самому порядку, що й Міжнародне свідоцтво про вантажну марку, згідно із цією статтею.

b) Строк дії Міжнародного свідоцтва про звільнення для вантажної марки, виданого судну, що звільняється від виконання вимог Конвенції відповідно до пункту 4 статті 6, обмежується тривалістю одного рейсу, для якого воно видається.

11. Свідоцтво, видане судну Адміністрацією, втрачає чинність у момент передачі цього судна під прапор іншої держави.

Cтаття 21

Контроль

У пункті 1 c) посилання на "пункт 3" замінюється посиланням на "пункт 9".

У заголовку слова "Міцність корпусу" замінюються словами "Міцність судна".

У першому реченні правила слово "корпус" замінюється словом "судно".

Додаються такі пункти 6 і 7:

"6. Правило 22(2) та правило 27 застосовуються лише до суден, кілі яких закладені або які перебувають в подібній стадії побудови в дату або після дати набрання чинності Протоколом 1988 року до Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року.

7. Нові судна, інші, ніж судна, зазначені в пункті 6, повинні відповідати правилу 27 цієї Конвенції (з поправками) або правилу 27 Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року (прийнятої 5 квітня 1966 року), як визначено Адміністрацією."

Існуючий текст пункту 1 замінюється таким:

"1. Довжина. Довжина (L) повинна прийматися такою, що дорівнює 96 відсоткам повної довжини по ватерлінії, яка проходить на висоті, що дорівнює 85 відсоткам найменшої теоретичної висоти борту, виміряної від верхньої кромки кіля, або довжині від передньої кромки форштевня до осі балера керма, взятої по тій самій ватерлінії, залежно від того, яка з них є більшою. У випадку, коли контур форштевня має увігнуту форму над ватерлінією, що проходить на висоті, що дорівнює 85 відсоткам найменшої теоретичної висоти борту, як носовий перпендикуляр повної довжини, так і передня кромка форштевня повинні прийматися на вертикальній проекції на цю ватерлінію крайньої кормової точки контуру форштевня (вище цієї ватерлінії). На суднах, спроектованих з нахилом кіля, ватерлінія, по якій вимірюється довжина судна, повинна бути паралельною конструктивній ватерлінії."

У пункті 5b слова "теоретичних ліній палуби й обшивки борту" замінюються словами "теоретичних ліній палуби та бортів".

В останньому реченні правила виключаються слова "(див. мал. 2)".

Посилання на "1966 рік" стосовно Міжнародного свідоцтва про вантажну марку виключається.

Існуючий текст пункту 2 замінюється таким:

"2. Кожне судно, для якого відповідно до чинної Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі не потрібне проведення кренування, після закінчення побудови має:

a) підлягати кренуванню, і дійсна водотоннажність та положення центру ваги повинні бути визначені для стану судна порожнем;

b) забезпечуватися такою достовірною інформацією у схваленій формі для використання капітаном, як це необхідно, щоб надати йому можливість у швидкі та прості способи одержати точні відомості про остійність судна за всіх умов, які можливі за нормальної експлуатації;

c) мати постійно на борту схвалену інформацію про остійність що містить підтвердження того, що ця інформація схвалена Адміністрацією;

d) у разі схвалення Адміністрацією, бути звільненим після закінчення побудови від кренування за умови, що основні дані щодо остійності отримані на підставі результатів кренування іншого судна цієї серії і якщо доведено на задоволення Адміністрації, що достовірна інформація про остійність для цього судна може бути отримана на підставі таких основних даних."

В останньому реченні пункту 5 перед словом "інтерполяція" додати слово "лінійна".

У першому реченні пункту 1 між словами "повинні" та "бути" додати слова "за винятком передбачених у пункті 2".

До існуючого тексту додається такий пункт:

"2. Шпігати, що проходять через зовнішню обшивку із закритих надбудов, що використовуються для перевезення вантажів, повинні допускатися лише в тих випадках, коли кромка палуби надводного борту не занурюється у воду при крені судна 5° на будь-який борт. В інших випадках стікання має здійснюватися всередину судна відповідно до вимог чинної Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі."

Існуючі пункти 2-5 перейменовуються на пункти 3-6. У перейменованому пункті 4 посилання на "пункт 1" замінюється посиланням на "пункт 2".

У першому реченні перейменованого пункту 6 слова "Усі клапани та інша арматура біля обшивки" замінюються словами "Уся арматура біля обшивки та клапани".

У пункті 2 правила слова "вантажною ватерлінією" замінюються словами "літньою вантажною маркою (або літньою лісною вантажною маркою, якщо вона призначена)".

У першому реченні пункту 2 слова "обчислена площа" замінюються словами "площа, обчислена відповідно до пункту 1".

У другому реченні пункту 2 перед словом "інтерполяція" додати слово "лінійна".

У пункті 3 слова "судно має ящик, який" замінюються словами "судно, яке має ящик".

Існуючий текст замінюється таким:

"1. Для обчислення величини надводного борту судна поділяються на типи "A" і "B".

Судна типу "A"

2. Судно типу "A" - це судно, яке:

a) спроектоване для перевезення тільки рідких вантажів наливом;

b) має високу конструктивну безперервність відкритої палуби, яка має лише невеликі отвори для доступу до вантажних приміщень, що закриваються водонепроникними, забезпеченими прокладками кришками, виготовленими зі сталі або іншого рівноцінного матеріалу; та

c) має малий коефіцієнт проникності заповнених вантажних приміщень.

3. Судно типу "A", якщо його довжина більше 150 м і йому призначено надводний борт менший, ніж судну типу "B", при завантаженні відповідно до вимог пункту 11, повинно витримувати затоп­лення будь-якого відсіку або відсіків з умовним коефіцієнтом проникності 0,95 внаслідок передбачуваних ушкоджень, зазначених у пункті 12, та залишатися на плаву в задовільному стані рівноваги, як зазначено в пункті 13. Машинне приміщення такого судна повинно розглядатися як затоплюване, але з коефіцієнтом проникності 0,85.

4. Судну типу "A" надводний борт повинен призначатися не менше того, який визначається на основі таблиці А правила 28.

Судна типу "B"

5. Усі судна, які не підпадають під положення, що стосуються суден типу "A", викладених у пунктах 2 і 3, повинні розглядатись як судна типу "B".

6. Суднам типу "B", які мають вантажні люки в районі 1 і забезпечені люковими кришками, що відповідають вимогам правила 15, за винятком пункту 7, повинні бути призначені надводні борти, що базуються на величинах таблиці B правила 28, збільшені на величини, наведені в такій таблиці:

Надбавки до табличного надводного борту суден типу "B" для суден з люковими кришками, що не відповідають правилу 15(7) або правилу 16

Надводні борти при проміжних довжинах судна повинні бути отримані шляхом лінійної інтерполяції. Судна, довжина яких перевищує 200 м, підлягають розгляду Адміністрацією.

7. Суднам типу "B", які мають вантажні люки в районі 1 і забезпечені люковими кришками, що відповідають вимогам правила 15(7) або правила 16, повинні, якщо до них не застосовуються положення, зазначені в пунктах 8-13 цього правила, призначатися надводні борти на основі таблиці "B" правила 28.

8. Будь-якому судну типу "B" завдовжки понад 100 м можуть бути призначені надводні борти менші, ніж ті, що вимагаються пунктом 7, за умови, що стосовно величини допущеного зменшення Адміністрація переконана в тому, що:

a) для захисту екіпажу передбачені відповідні заходи;

b) пристрої для стоку води з палуби достатні;

c) кришки в районах 1 і 2 задовольняють положенням правила 16 і мають достатню міцність; при цьому особлива увага приділяється їхнім ущільнюючим і задраюючим пристроям; та

d) судно при завантаженні відповідно до вимог; пункту 11, повинно витримувати затоплення будь-якого відсіку або відсіків з, умовним коефіцієнтом проникності 0,95 в результаті передбачуваних ушкоджень, зазначених у пункті 12, та залишатися на плаву в задовільному стані рівноваги, як зазначено в пункті 13. Машинне приміщення судна понад 150 м повинно розглядатися як затоплюване, але з коефіцієнтом проникності, що дорівнює 0,85.

9. При обчисленні надводних бортів для суден типу "B", які відповідають вимогам пунктів 8, 11, 12 і 13, величини, зазначені в таблиці B правила 28, не повинні зменшуватися більш ніж на 60 відсотків різниці між табличними величинами "B" і "A" для відповідних довжин суден.

10. a) Зменшення табличного надводного борту, що допускається пунктом 9, може бути доведене до повної різниці між величинами таблиці A і B правила 28 за умови, що судно відповідає вимогам:

i) правила 26, за винятком пункту 4, як якби це судно було типу "A";

ii) пунктів 8, 11 і 13 цього правила; та

iii) пункту 12 цього правила за умови, що по всій довжині судна будь-яка поперечна перегородка розглядатиметься як пошкоджена таким чином, що два суміжні - носовий і кормовий - відсіки будуть затоплятися одночасно, за винятком того, що таке пошкодження не буде стосуватись перегородок, які обмежують машинне приміщення.

b) На такому судні завдовжки понад 150 м машинне приміщення повинно розглядатися як затоп­люване, але з коефіцієнтом проникності, що дорівнює 0,85.

Вихідний стан навантаження

11. Вихідний стан навантаження перед затопленням повинен бути визначений таким чином:

a) судно завантажене по літню ватерлінію і при цьому умовно передбачається, що судно не має диференту.

b) При обчисленні положення центру ваги по висоті необхідно керуватися такими положеннями:

i) перевозиться однорідний вантаж.

ii) Усі вантажні відсіки, за винятком тих, які зазначені в iii, але включаючи відсіки, призначені для часткового заповнення, повинні вважатися завантаженими повністю; при перевезенні рідких вантажів кожний відсік повинен вважатися заповненим на 98 відсотків.

iii) Якщо судно, завантажене по річну ватерлінію, передбачається експлуатувати з порожніми відсіками, то такі відсіки повинні вважатися незаповненими за умови, що обчислене при цьому положення центру ваги по висоті буде не менше обчисленого згідно з ii.

iv) Завантаження всіх цистерн і приміщень, призначених для рідин і запасів, що витрачаються, повинно прийматися на 50 відсотків їхньої повної індивідуальної місткості. Необхідно виходити з припущення, що для кожного типу рідини принаймні одна пара поперечних цистерн або одиночна центральна цистерна має максимальну вільну поверхню, і враховуватися повинна та цистерна або поєднання цистерн, в яких вплив вільних поверхонь найбільший; центр ваги вмісту кожної цистерни повинен прийматися в центрі ваги її обсягу. Решта цистерн повинні вважатися або повністю порожніми, або повністю заповненими, і розподіл рідин, що витрачаються, по цих цистернах повинен бути здійснений таким чином, щоб отримати найбільше можливе піднімання центру ваги над кілем.

v) У кожному відсіку, що містить рідини, як це передбачено в ii, за винятком відсіків з рідинами, що витрачаються, зазначених в iv, найбільший вплив вільної поверхні повинен враховуватися при куті крену не більше 5°. Допускається враховувати реальний ефект вільної поверхні за умови, що методи обчислення будуть прийнятні для Адміністрації.

vi) Ваги повинні бути визначені на основі таких величин питомої ваги:

Передбачувані розміри пошкоджень

12. Застосовуються такі положення щодо характеру передбачуваних пошкоджень:

a) Протяжність пошкоджень по вертикалі передбачається у всіх випадках від основної лінії необмежено вгору.

b) Протяжність пошкоджень в поперечному напрямку, виміряна всередину судна від борту перпендикулярно діаметральній площині на рівні літньої вантажної ватерлінії, що дорівнює В/5 або 11,5 м, залежно від того, що менше.

c) Якщо пошкодження меншої протяжності, ніж зазначено в підпунктах a та b, призводить до більш важкого стану судна, то в розрахунок повинна братися така менша протяжність пошкодження.

d) За винятком випадків, коли передбачені інші вимоги відповідно до пункту 10a, затоплення повинно бути обмежене одним приміщенням між сусідніми поперечними перегородками за умови, що внутрішня поздовжня перегородка приміщення не знаходиться в межах передбачуваної протяжності пошкодження в поперечному напрямку. Перегородки, що утворюють поперечну межу бортових цистерн, які не простягаються по всій ширині судна, повинні вважатися неушкодженими за умови, що вони виходять за межі протяжності передбачуваного пошкодження в поперечному напрямку, передбаченого підпунктом b. Якщо поперечна перегородка має уступи або виступи завдовжки не більше 3 м, розташовані в межах протяжності передбачуваного пошкодження в поперечному напрямку, зазначеного в підпункті b, то така поперечна перегородка може вважатися непошкодженою, а суміжні відсіки можуть розглядатися як такі, що затоплюються роздільно. Проте якщо в межах протяжності передбачуваного пошкодження в поперечному напрямку є уступ або виступ завдовжки понад 3 м в поперечній перегородці, то два відсіки, суміжні з такою перегородкою, повинні вважатися затопленими. Уступ, утворений ахтерпіковою перегородкою і настилом цистерни ахтерпіка, не повинен розглядатися як уступ для цілей цього правила.

e) Якщо головна поперечна перегородка в межах протяжності передбачуваного пошкодження в поперечному напрямку утворює уступ в районі подвійного дна або в районі бортової цистерни завдовжки понад 3 м, то цистерна подвійного дна або бортові цистерни, що прилягають до такого уступу головної поперечної перегородки, повинні вважатися такими, що затоплюються одночасно. Якщо ця бортова цистерна має отвори в один або декілька трюмів, наприклад зернові живильники для зсипання з них зерна, то такий трюм або трюми повинні вважатися такими, що затоплюються одночасно. Подібним чином - на суднах, призначених для перевезення рідких вантажів, якщо бортовий танк має отвори в суміжні відсіки, такі суміжні відсіки повинні розглядатися як порожні й такі, що затоплюються одночасно. Це положення застосовується, навіть якщо такі отвори мають пристрої, що закриваються, за винятком тих випадків, коли перегородки між танками мають клінкетні засувки й управління засувками здійснюється з палуби. Кришки горловин, які закріплюються болтами, що близько розташовані, вважаються еквівалентними суцільній перегородці, за винятком того випадку, коли отвори у верхніх бортових цистернах сполучають їх з трюмами.

f) Коли розглядається затоплення будь-яких двох суміжних - носового і кормового - відсіків, головні поперечні водонепроникні перегородки вважаються ефективними, якщо вони розташовані принаймні на відстані 1/3L-2/3 або 14,5 м, залежно від того, що менше. Коли поперечні перегородки розташовуються на меншій відстані, то одна або декілька з таких перегородок для досягнення вищезазначеної мінімальної відстані повинні прийматися як такі, що не існують."

Умови рівноваги

13. Умови рівноваги судна після затоплення вважаються задовільними, якщо виконуються такі вимоги:

a) Кінцева ватерлінія після затоплення, з урахуванням збільшення осадки, крену та диференту, знаходиться нижче нижньої кромки будь-якого отвору, через який може відбуватися прогресуюче затоплення. До таких отворів належать повітряні труби, вентилятори й отвори, що закриваються водонепроникними дверима (навіть якщо вони відповідають вимогам правила 12) або кришками люків (навіть якщо вони відповідають вимогам правила 16 або правила 19(4). До їхнього числа можуть не включатися отвори, що закриваються кришками горловин і палубними ілюмінаторами (які відповідають вимогам правила 18), кришками вантажних люків типу, встановленого в правилі 27(2), ковзними водонепроникними дверима з дистанційним керуванням і бортовими ілюмінаторами типу, що не відкривається (які відповідають вимогам правила 23). Однак водонепроникні двері, що відділяють приміщення головних механізмів від румпельного відділення, можуть бути навісними швидкодіючого типу, що під час перебування судна в морі закриті, оскільки вони не використовуються, за умови також, що нижній комінгс таких дверей знаходиться вище літньої вантажної ватерлінії.

b) Якщо в межах передбачуваної протяжності пошкодження, зазначеної в пункті 12b, знаходяться труби, канали або тунелі, повинні бути вжиті заходи для того, щоб прогресуюче затоплення не могло поширюватися на інші відсіки, крім тих, затоплення яких береться до уваги в розрахунках для кожного випадку пошкодження.

c) Кут крену, викликаний асиметричним затопленням, не перевищує 15°. Якщо жодна частина палуби не занурена, то кут крену може бути прийнятий збільшеним до 17°.