Протокол N 14-bis до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної в м. Рим 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція),

беручи до уваги Протокол N 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який змінює контрольну систему Конвенції, відкритий для підписання Комітетом міністрів Ради Європи в м. Страсбург 13 травня 2004 р.;

беручи до уваги Висновок N 271 (2009), ухвалений Парламентською Асамблеєю Ради Європи 30 квітня 2009 р.;

зважаючи на невідкладну потребу впровадити певні додаткові процедури до Конвенції для збереження й поліпшення ефективності її контрольної системи на тривалий період, у світлі дедалі більшої завантаженості Європейського суду з прав людини та Комітету міністрів Ради Європи;

зважаючи, зокрема, на потребу забезпечити Судові можливість і далі відігравати свою провідну роль у захисті прав людини в Європі,

домовилися про таке:

Для Високих Договірних Сторін Конвенції, які є зобов'язаними цим Протоколом, Конвенція має редакцію, передбачену в статтях 2-4.

1. Назву статті 25 Конвенції викласти в такій редакції:

"Стаття 25. Канцелярія, юридичні секретарі та доповідачі".

2. Наприкінці статті 25 Конвенції додати новий пункт 2 у такій редакції:

"2. Коли Суд засідає одноособово, Судові надають допомогу доповідачі, які діють під керівництвом Голови Суду. Вони входять до складу канцелярії Суду".

1. Назву статті 27 Конвенції викласти в такій редакції:

"Стаття 27. Одноособовий склад Суду, комітети, палати й Велика палата".

2. Пункт 1 статті 27 Конвенції викласти в такій редакції:

"Для розгляду переданих йому справ Суд засідає у складі одного судді, комітетами - у складі трьох суддів, палатами - у складі семи суддів та Великою палатою - у складі сімнадцяти суддів. Палати Суду створюють комітети на встановлений строк".

3. До статті 27 Конвенції додати новий пункт 2 у такій редакції:

"2. Коли суддя засідає одноособово, він не розглядає жодної заяви проти Високої Договірної Сторони, від якої цього суддю обрано".

4. Пункти 2 і 3 статті 27 Конвенції вважати відповідно пунктами 3 та 4.

Статтю 28 Конвенції викласти в такій редакції:

"Стаття 28. Компетенція суддів, які засідають одноособово, та комітетів

1. Суддя, який засідає одноособово, може оголосити неприйнятною або вилучити з реєстру справ заяву, подану згідно зі статтею 34 у випадках, коли таке рішення може бути прийнято без додаткового вивчення.

2. Таке рішення є остаточним.

3. Якщо суддя, який засідає одноособово, не оголошує заяву неприйнятною або не вилучає її з реєстру справ, то цей суддя передає її до комітету або палати для дальшого розгляду.

4. Щодо заяви, поданої згідно зі статтею 34, комітет одностайним голосуванням може:

a) оголосити її неприйнятною або вилучити її з реєстру справ і у випадках, коли таку ухвалу щодо прийнятності може бути прийнято без додаткового вивчення, або

b) оголосити її прийнятною та водночас прийняти рішення по суті, якщо покладене в основу справи питання щодо тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї вже є предметом усталеної практики Суду.

5. Ухвали щодо прийнятності й рішення по суті за пунктом 4 є остаточними.

6. Якщо суддя, обраний від відповідної Високої Договірної Сторони, не є членом комітету, комітет може на будь-якій стадії провадження запропонувати цьому судді зайняти місце одного із членів комітету, беручи до уваги всі відповідні чинники, у тому числі те, чи висловила Сторона заперечення щодо застосування процедури, визначеної підпунктом "b" пункту 4".

1. Цей Протокол є відкритим для підписання державами - членами Ради Європи, що підписали Конвенцію, які можуть висловити свою згоду на обов'язковість шляхом:

a) підписання без застережень щодо ратифікації, прийняття чи затвердження або

b) підписання, що підлягає ратифікації, прийняттю чи затвердженню, з подальшою ратифікацією, прийняттям чи затвердженням.

2. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження здаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи.

1. Цей Протокол набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку від дати, коли три Високі Договірні Сторони Конвенції висловили свою згоду на обов'язковість для них цього Протоколу згідно з положеннями статті 5.

2. Щодо будь-якої Високої Договірної Сторони, яка згодом висловлює свою згоду на обов'язковість для неї цього Протоколу, Протокол набирає чинності для цієї Високої Договірної Сторони в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку від дати висловлення її згоди на обов'язковість для неї Протоколу згідно з положеннями статті 5.

До набрання цим Протоколом чинності відповідно до умов, установлених згідно зі статтею 6, Висока Договірна Сторона Конвенції, яка підписала або ратифікувала Протокол, будь-коли може заявити, що положення цього Протоколу застосовуються до неї на тимчасовій основі. Така заява набирає чинності в перший день місяця, що настає після дати її отримання Генеральним секретарем Ради Європи.

1. Від дати набрання чинності цим Протоколом або застосування його на тимчасовій основі положення цього Протоколу застосовуються до всіх заяв, що перебувають на розгляді Суду щодо всіх Високих Договірних Сторін, для яких він є чинним або застосовується на тимчасовій основі.

2. Цей Протокол не застосовується до будь-якої індивідуальної заяви, висунутої проти двох чи більше Високих Договірних Сторін, якщо щодо них Протокол є чинним або застосовується на тимчасовій основі чи відповідні положення Протоколу N 14 застосовуються на тимчасовій основі.

Цей Протокол утрачає чинність або перестає застосовуватися на тимчасовій основі з дати набрання чинності Протоколом N 14 до Конвенції.

Генеральний секретар Ради Європи повідомляє всім державам - членам Ради Європи про:

a) будь-яке підписання;

b) здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження;

c) дату набрання чинності цим Протоколом згідно зі статтею 6;

d) будь-яку заяву, зроблену згідно зі статтею 7, а також

e) будь-яку іншу дію, повідомлення чи сповіщення, що стосуються цього Протоколу.

На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином не те вповноважені, підписали цей Протокол.

Учинено в м. Страсбург 27 травня 2009 р. англійською та французькою мовами, причому обидва тексти є рівноавтентичними, в одному примірнику, який здається на зберігання в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії кожній державі - члену Ради Європи.