Угода про фінансування програм за участю багатьох країн

Сума: 10,5 млн. євро на постачання обладнання + 3,0 млн. євро на допомогу на проммайданчику Білоярської АЕС в ході виконання проекту модернізації станції

Тривалість: 36 місяців.

5.1.2. Проектна безпека

5.1.2.1. R2.01/05 - Встановлення "Галузевої системи діагностики" в концерні "Росенергоатом"

Основний обсяг цього проекту підпадає під тему "Експлуатаційна безпека АЕС". Пропонується переглянути та вдосконалити систему, що розроблена та використовується російським оператором, концерном "Росенергоатом" (PEA), для моніторингу експлуатації та різних супровідних систем діагностики атомних електростанцій (АЕС).

Ці заходи регулюються російськими нормативами та правилами, що визначені у "Загальних положеннях стосовно забезпечення безпеки атомних електростанцій" - "ПНАЕ Г-01-011-97". Російський підхід відповідає також деяким рекомендаціям та нормам МАГАТЕ.

Визначені дослідження та передбачені послуги у деякій мірі складають частину програми (на період 2001-2008 років) із розробки та впровадження он-лайнових діагностичних систем для декількох АЕС, розпочатої PEA.

Цей комплексний проект стосується всіх ключових учасників на місцевому рівні (АЕС - Лабораторія технічної діагностики, TDL) і на національному рівні (PEA - Галузева система діагностики).

Організаційна і технічна структура, технічні інструменти (системи діагностики, обробка і передача даних), реалізовані на рівні АЕС, описані у відповідній Таблиці опису проекту. Калінінську АЕС було використано як конкретний приклад. Також було визначено труднощі, що виникли при реалізації та інтерпретації даних діагностики. Всі вони обмежують ефективне використання існуючої "системи експлуатаційної безпеки" PEA.

На основі цього першого розгляду та згідно поставлених цілей було визначено декілька заходів по проекту. Вони спрямовані на аналіз попередньо відомих потреб та усунення недоліків. Хоча Калінінська АЕС буде "пілотним" об'єктом, результати цього великого, але добре структурованого проекту, будуть корисними та можуть застосовуватись для всіх російських АЕС.

5.1.2.2. R2.02/05 - Впровадження технології системи моніторингу ризиків на АЕС з реактором ВВЕР-1000 (В-320)

Цей проект підлягає розгляду у контексті технічних вимог та досліджень, які мають передбачатися оператором атомного об'єкту для підготовки вірогіднісного аналізу безпеки (PSA - Рівень 1). Умови рекомендовані російським регулюючим органом - Ростехнаглядом.

У ході виконання проекту буде розглянуто можливість використання технології моніторингу ризиків як засобу отримання більш детальної інформації про заходи експлуатаційної безпеки при розгляді будь-якого PSA. Він буде орієнтований на моніторинг та оцінку в оперативному режимі експлуатаційних ризиків, безпосередньо пов'язаних із режимом експлуатації реактора.

Хоча проект відноситься до всіх блоків ВВЕР-1000 (модель 320), він використовує перший блок Балаківської АЕС як приклад для вивчення. Однак на цій стадії визначення проекту всіма сторонами було чітко встановлено та узгоджено, що розгляд існуючої моделі PSA першого рівня для першого блоку Балаківської АЕС не дасть детальну оцінку існуючої документації. Розгляд лише створить основу для розробки інших заходів по проекту, тобто виконання моніторингу ризиків.

Комплекс заходів, які були визначені, також дозволить здійснити найбільш ефективну передачу знань в цій галузі ядерної безпеки, яка є основоположним аспектом як для оператора, так і для регулюючих органів.

5.1.3. Внутрішня аварійна готовність

5.1.3.1. R2.03/05 - Постачання транспортних засобів та рятувального обладнання, інструментів та приборів до Нововоронізького аварійного учбового центру

Цей проект є скороченою версією попереднього проекту 1998 року (R2.01/98), скасованого у ході розширеного перегляду у 2002 році, в результаті якого деяке число "старих" проектів було скорочено. Початковий проект 1998 року включав в себе компонент для Смоленської АЕС, який не був переглянутий при визначенні цього нового проекту.

Проект R2.03/05 підпадає під заходи концерну "Росенергоатом" із розвитку та модернізації своїх "Систем аварійного реагування" (ERS). Ця ERS складає частину структури, що охоплює не лише місцеві аварійні центри на проммайданчику та зовнішні аварійні центри, але й центри, створені Росатомом та Ростехнаглядом, що використовуються для управління та реагування на будь-яку ядерну аварійну ситуацію.

У рамках цієї федеральної структури Аварійно-технічний центр (АТЦ) Нововоронізької АЕС відіграє найважливішу роль завдяки географічному положенню та деяким відповідним місцевим потужностям.

Таким чином, проект полягає в поставках обладнання на АТЦ для груп швидкого реагування (автомобілів, обладнання радіаційного контролю та зв'язку), яке було визначене як важливе, але відсутні компоненти. Детальна ідентифікація вже здійснена на цій стадії визначення проекту по декільком партіям поставок. Це повинно полегшити підготовку остаточної технічної специфікації.

5.1.3.2. R2.04/05 - Внесок в проект МАГАТЕ RUS/9/005 Підвищення аварійної готовності та ефективності аварійного реагування на дослідницьких атомних об'єктах

Внесок у цей проект МАГАТЕ для Російської Федерації пропонується в рамках сприяння заходам із підвищення зовнішньої аварійної готовності (OSEP). Це пов'язане з розвитком координації та співробітництва між Агентством і програмою ядерної безпеки Tacis за останні місяці.

Основною метою цього проекту є розвиток російських структур надзвичайного реагування, методів та засобів, необхідних для різноманітних дослідницьких та ядерних об'єктів.

Значення проекту в плані ефективного захисту населення й навколишнього середовища є надзвичайно високим порівняно з передбаченими обмеженими бюджетними витратами.

5.1.4. Підвищення ефективності роботи органів ядерного регулювання

5.1.4.1. R3.01/05 - Підтримка Ростехнагляду з ліцензування Проектів модернізації АЕС в рамках "підходу 2+2" (RF/TS/49)

- Мета проекту - забезпечити відповідне ліцензування Проектів модернізації АЕС, що фінансуються Tacis. Він доповнює проекти допомоги на проммайданчику (OSA) таким чином, щоб як оператор, так ("підхід 2+2").

- Проект є розділеним на різні компоненти. Початковим компонентом є продовження проекту, пов'язаного з ліцензуванням R3.02/02(RF/TS/44). Цей компонент включає ліцензійну підтримку на стадії реалізації Проекту модернізації Білоярської АЕС.

5.1.4.2. R3.02/05 - Підтримка Ростехнагляду при ліцензуванні заходів з виведення з експлуатації (RF/TS/50)

- Мета проекту - забезпечення належного ліцензування промислових проектів, що фінансуються Tacis. Проект розділений на різні компоненти.

- Початковими компонентами проекту є сприяння Ростехнагляду в ліцензуванні виведення з експлуатації дослідницького ядерного реактора на важкій воді в Московському інституті теоретичної та експериментальної фізики та в ліцензуванні виведення з експлуатації декількох атомних установок і потужностей в Московському науково-дослідному центрі "Інститут ім. Курчатова". Загальні основні завдання ліцензування проектів виведення з експлуатації дослідницьких реакторів будуть здійснені паралельно по обом компонентам.

5.1.4.3. R3.03/05 - Підтримка Ростехнагляду в ліцензуванні Проектів поводження з відходами (RF/TS/51)

- Мета проекту - підтримка процесу регулювання на державному рівні радіаційної безпеки у ході робіт з модернізації сховища радіоактивних відходів на ФГУП "Мурманський спеціалізований комбінат "Радон", спираючись на вимоги існуючих стандартів та правил у сфері використання атомної енергії у Російській Федерації.

- Цей проект розділений на різні компоненти. Початковий компонент проекту пов'язаний зі сприянням проекту модернізації Мурманського спеціалізованого комбінату "Радон".

5.1.4.4. R3.04/05 - Сприяння Ростехнагляду у галузі Системи обліку та контролю радіоактивних матеріалів (NMACS) та заходів стосовно гарантій безпеки (RF/TS/52).

- Мета проекту - надати сприяння та підтримку Ростехнагляду в галузі Системи обліку та контролю радіоактивних матеріалів (NMACS) та у сфері Гарантій ядерної безпеки. Цей проект розділений на різні компоненти.

- Мета першого компонента - вдосконалити механізм оцінки стану системи обліку та контролю ядерних матеріалів в рамках обліку балансу маси (МВА), що включає 1 категорію маси ядерних матеріалів, і вдосконалити та доповнити існуючу методику нагляду за системою обліку та контролю ядерних матеріалів на базі заводу РТ-1 ПО "Маяк".

- Мета другого компонента - розробка технічного проекту, спрямованого на захист інформації при її передачі, зберіганні та обробці в інформаційній системі нагляду за обліком і контролем ядерних матеріалів, що дозволить впровадити інформаційну систему нагляду за обліком і контролем ядерних матеріалів згідно існуючих рекомендацій та процедур захисту інформації.

- Можуть проводитись також інші загальні заходи з ліцензування пілотних або промислових проектів у сфері Системи обліку та контролю ядерних матеріалів.

5.1.5. Виведення з експлуатації та поводження з радіоактивними відходами

5.1.5.1. R4.01/05 та R4.05/05 - Поставки технічних засобів та (або) обладнання, що призначені для виведення з експлуатації ядерних або радіаційно-небезпечних об'єктів RRC-KI, поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ОЯТ, SNF) та радіоактивними відходами (PO, RW), реабілітація територій

В результаті розростання міста, територія Інституту ім. Курчатова опинилась в оточенні житлових кварталів та стала частиною центру Москви. Було розроблено програму міжнародної та національної підтримки виведення з експлуатації ядерних та радіаційне небезпечних об'єктів, поводження з відпрацьованим паливом і радіоактивними відходами, фізичного захисту й реабілітації території Курчатівського науково-дослідного центру. Проекти Tacis будуть складовою частиною цієї програми реабілітації, яку розпочато у 2002-2003 роках.

Внесок Tacis у програму виведення з експлуатації повинний здійснитися через два взаємодоповнюючі контракти:

1. Сервісний контракт на визначення необхідного обладнання (включаючи технічні специфікації, тендерну документацію, визначення критеріїв оцінки й т.ін.), здійснення відповідного аналізу вартості й моніторинг відповідного контракту на поставки обладнання згідно загального плану виведення з експлуатації та багатосторонньої донорської програми.

2. Контракт на поставку з придбанням і встановленням цього обладнання.

5.1.5.2. R4.02/05 - Технічна підтримка стосовно виведення з експлуатації реактора на важкій воді у Московському інституті ІТЕФ, поводження з радіоактивними відходами, забрудненою важкою водою та відновлення території навколо будівлі реактора, включаючи систему внутрішнього радіаційного контролю.

В Російській Федерації є близько 25 ядерних дослідницьких реакторів, включаючи учбові, випробувальні реактори, реактори-прототипи, критичні зборки. Вік багатьох з них перевищує 30 років, і вони вже припинили роботу з різних причин: наприклад, з міркувань безпеки, з політичних причин, через відсутність фінансування. Їх потрібно вивести з експлуатації.

Дослідницький реактор на важкій воді (HWR) на 2,5 мегават, розташований поблизу центру м. Москви, припинив роботу у 1987 році після 37 років експлуатації Інститутом теоретичної та експериментальної фізики (ІТЕФ).

Мета цього проекту - допомогти Російській Федерації у завершені проекту виведення з експлуатації і в той же час розширити можливості Росії стосовно безпечного та надійного виведення з експлуатації інших атомних об'єктів шляхом надання обладнання, необхідного для таких видів діяльності як повний демонтаж реактора та дезактивація приміщень для зниження радіаційного фону до природного рівня.

Розробка технічної специфікації та тендерної документації для цього контракту на поставку буде підтримана консультантом, який обиратиметься в ході контрактної процедури у Структурі Tacis.

5.1.5.3. R4.04/05 - Проект з виконання робіт "під ключ" з будівництва об'єкту для екологічної реабілітації Мурманського спецкомбінату "Радон"

В Російській Федерації збір і переробка дослідницьких, медичних та промислових радіоактивних відходів організовано у формі децентралізованої системи переробки та тимчасового зберігання радіоактивних відходів мережею регіональних підприємств "Радон", розташованих по всій країні. Уряд Російської Федерації визнав, що ситуація зі зберіганням, утилізацією та переробкою цих відходів вимагає суттєвого покращення.

Мурманська обласна адміністрація організувала підготовку ТЕО, яке було профінансоване Норвегією та Швецією, стосовно вилучення, обробки та упаковки існуючих відходів, реабілітації наявних потужностей та подальшого тимчасового зберігання існуючих відходів.

Додатково до контракту про надання послуг Групі координації робіт на об'єкті (SCU), що вже включений до програми дій на 2004 рік, цей проект надасть необхідні кошти на забезпечення контракту "під ключ" для екологічної реабілітації і будівництва потужностей на об'єкті шляхом укладання контракту на роботи "під ключ"; виділений бюджет складає 3,1 млн. євро.

5.2. Україна

5.2.1. Підтримка допомоги на проммайданчику

5.2.1.1. U1.04/05 - Проект модернізації Хмельницької АЕС та допомога на проммайданчику для модернізації електрообладнання системи контролю та захисту реактора АЕС і системи моніторингу нейтронного потоку

Системи контролю й захисту реактора і моніторингу нейтронного потоку, встановлені на Хмельницькій АЕС, були створені за оригінальним радянським проектом. Метою цього проекту є модернізація (реконструкція) існуючих систем для вирішення проблем, пов'язаних з їхньою роботою, а саме:

- Відсутність системи вимірювання реактивності у реальному часі;

- Відсутність метрологічної підтримки, яка б забезпечувала метрологічну сертифікацію та періодичне калібрування каналу контролю щільності потоку нейтронів;

- Відсутність обладнання, що працює у реальному режимі часу, для виявлення несправностей чи відмовлень;

- Відхилення в існуючих системах від чинних українських та міжнародних норм, кодексів та стандартів;

- Завершення нормативного терміну експлуатації обладнання.

5.2.2. Проектна безпека

5.2.2.1. U2.01/05 - Розроблення стратегії та методологій обстеження та профілактичного ремонту запобіжних клапанів на українських атомних електростанціях (АЕС)

Цей проект U2.01/05 безпосередньо пов'язаний з експлуатаційною безпекою АЕС. Таким чином, він цілком узгоджується з метою Ядерної безпеки Tacis, яка охоплює всі аспекти допомоги на рівні оператора.

Цей проект визначено як контракт на обслуговування. Його головна мета - забезпечити внесок у реалізацію української Програми модернізації АЕС шляхом аналізу методологій, які широко використовуються в країнах Європейського Союзу для технічного обслуговування та спостереження за запобіжними клапанами АЕС.

Конкретні завдання, які були визначені, стосуються різних аспектів роботи від профілактичного обслуговування і ремонту, огляду, спостереження, діагностики до визначення відповідних характеристик технічного обслуговування. Вони створюють всеохоплюючий "пакет" оглядів та аналізу, що будуть корисними для українського оператора.

Такі цілі були обґрунтовані шляхом визначення кількох основних заходів, необхідних для реалізації проекту. У процесі визначення завдань увага приділялась важливим аспектам передачі знань з цього питання безпеки. Цей підхід буде, звичайно, застосовуватись і далі під час підготовки детального Технічного завдання.

Вибір енергоблоків Запорізької АЕС як "прикладу для вивчення" у цьому проекті здається цілком послідовним, якщо взяти до уваги заходи, розроблені Tacis на рівні обладнання для заміни запобіжних клапанів на компенсаторах тиску та парогенераторах. Проте, загальний характер проекту буде повністю збережено.

5.2.2.2. U2.02/05 - Участь у проекті МАГАТЕ UKR/4/012 Вдосконалення системи підготовки персоналу з технічного обслуговування АЕС

Участь у цьому проекті МАГАТЕ для України є результатом можливих аналогічних ініціатив, про які зазначено вище. Цей проект, у тому вигляді як він пропонується, побудовано на спільних заходах МАГАТЕ та української сторони зі створення Учбового центру для персоналу з технічного обслуговування АЕС разом із розробленням змісту програми підготовки. Центр буде розташовано у Запоріжжі.

Загальний зміст цього значного проекту, а також вагомість питань, пов'язаних з ядерною безпекою експлуатації АЕС, обґрунтовують очікуваний внесок.

5.2.3. Підвищення ефективності роботи органів ядерного регулювання

5.2.3.1. U3.01/05 - Підтримка в проведенні оцінки Звітів стосовно вірогіднісного аналізу безпеки на діючих енергоблоках АЕС (UK/TS/36)

- Програма з розробки Звітів вірогіднісного аналізу безпеки енергоблоків АЕС України наразі перебуває на етапі реалізації. У рамках розширення діяльності, пов'язаної з вірогіднісним аналізом безпеки (PSA), експлуатуюча організація планує вжити заходів, спрямованих на розробку PSA для первісних подій.

- Згідно планів-графіків розробки Звітів з аналізу безпеки, поданих експлуатуючою організацією Державному комітетові ядерного регулювання України (ДКЯРУ), вищезазначені матеріали PSA зараз розробляються для енергоблоків українських АЕС, на яких встановлені реактори типу ВВЕР-1000 - Запорізькій, Хмельницькій чи Рівненській АЕС. Ці матеріали PSA мають бути розроблені і подані на розгляд регулюючому органові.

5.2.3.2. U3.02/05 - Допомога у ліцензуванні переробки радіоактивних відходів з АЕС (UK/TS/37)

- Переробка радіоактивних відходів є досить актуальною проблемою для українських АЕС. Електростанції не мають усього необхідного обладнання для ефективної переробки радіоактивних відходів, а те обладнання, що вони мають, потребує модернізації. АЕС почали модернізацію цього обладнання, а деяку частину ліцензування заходів модернізації було проведено із застосуванням підходу "2+2" (UK/TS/19).

- Цей проект підсилить можливості на місцевому рівні стосовно організації й проведення систематичних процедур ліцензування відповідно до перевіреної практики ЄС. Для ліцензування переробки радіоактивних відходів велике значення приділяється підготовці українських експертів, оскільки модернізація такого роду належить до сфер, в яких українська сторона не має попереднього досвіду. Крим того, цей проект охопить надання підтримки ДКЯРУ стосовно заходів, які проводяться в рамках розроблення Національної стратегії України у сфері переробки й зберігання твердих радіоактивних відходів.

Проект також охоплює надання підтримки ДКЯРУ у ліцензуванні заходів, пов'язаних з проектом модернізації потужностей з переробки твердих радіоактивних відходів на Рівненській АЕС, попереднім проектним плануванням потужностей з переробки твердих радіоактивних відходів на Запорізькій АЕС і, можливо, іншими проектами потужностей з переробки твердих радіоактивних відходів.

5.2.4. Виведення з експлуатації, поводження з радіоактивними відходами, включаючи наслідки Чорнобильської катастрофи

5.2.4.1. U4.01/05 - Створення комплексної системи радіаційного моніторингу та раннього оповіщення в Чорнобильській зоні відчуження

Відповідно до положень "Меморандуму про взаєморозуміння між Урядами країн "Великої сімки ", Європейською Комісією та Урядом України стосовно закриття Чорнобильської АЕС", як частина технічної допомоги Україні започатковуються (будуть започатковані) декілька проектів, що передбачають спорудження потужностей для переробки радіоактивних відходів.

В обсязі цього проекту передбачається створити комплексну систему радіаційного моніторингу та раннього оповіщення. Мається на меті створення сучасної системи вимірювання, оповіщення та прогнозування, а також підтримки прийняття рішень та подолання наслідків можливих радіоактивних викидів у Чорнобильській зоні.

Цей проект реалізовуватиметься протягом двох етапів:

На першому етапі буде проведено комплексне вивчення специфічної структури задоволення потреб з урахуванням зручності у користуванні існуючим обладнанням для моніторингу, а також обладнанням, поставленим за попередніми проектами. Результатом на цьому етапі проекту буде розробка детального проекту системи та специфікацій для закупівель (а також специфікацій для монтажу та (або) специфікацій на розробку програмного забезпечення) для всіх елементів і підсистем, які будуть поставлені.

На другому етапі на основі технічних специфікацій, розроблених протягом реалізації Частини N 1 проекту, буде здійснено закупівлю, поставку, монтаж і введення в експлуатацію усього обладнання. Буде розроблене і випробуване програмне забезпечення. Будуть встановлені необхідні канали зв'язку у межах самої системи та ширшої структури. Уся система буде інтегрована, випробувана та введена в експлуатацію. Буде здійснено підготовку персоналу й розроблення та запровадження експлуатаційних процедур.

5.2.4.2. U4.02/05 - Започаткування діяльності недержавного підприємства з реабілітації земель у Чорнобильській зоні відчуження в умовах соціально-економічного піднесення в України

Загальні висновки за результатами наукових досліджень, проведених до цього часу національними та міжнародними експертами стосовно наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, свідчать про стабілізацію радіаційно-екологічних умов у Чорнобильській зоні відчуження.

Українським урядом було визначено як пріоритетний напрямок діяльності проведення реабілітаційних заходів на деяких ділянках у безпосередній близькості від Чорнобильської зони відчуження. Річні програми, які реалізовуються Міністерством надзвичайних ситуацій та Державним департаментом - Адміністрацією зони відчуження, передбачають продовження науково-практичної діяльності з реабілітації цієї території. Це включає розроблення технологій, стимулювання процесів природної реабілітації та заходи соціальної спрямованості на цій території, у тому числі - заснування територіальних громад та створення нових робочих місць в умовах переходу України до ринкових відносин в економіці.

Головними завданнями цього проекту є (i) реабілітація забруднених територій зони відчуження й (ii) залучення населення до відновлення сільськогосподарської діяльності, яка тут провадилась раніше - рибальство, бджільництво, а також створення нових робочих місць та обмін набутим досвідом. Організації-бенефіціарові буде надаватись підтримка у вигляді передачі досвіду і "ноу-хау", для чого в межах наявного бюджету буде укладено відповідний контракт.

5.3. Казахстан

5.3.1. Підвищення ефективності роботи органів ядерного регулювання

5.3.1.1. K3.01/05 - Технічна допомога Органам нагляду за ядерною безпекою Казахстану в галузі регуляторних та організаційних питань, пов'язаних з запланованим виведенням з експлуатації АЕС Актау (KA/TS/03, продовження)

Конкретні цілі цього проекту полягають в наданні підтримки Комітетові з атомної енергетики Казахстану (КАЕС) із таких питань:

- розробка процедур ліцензування для виведення з експлуатації реактора BN-350,

- оцінка звіту з аналізу безпеки будівництва Установки з переробки натрію, а також Комплексу з переробки рідких радіоактивних відходів в Актау, оцінка правил експлуатації цих потужностей і оцінка документації з безпеки вилучення остаточного натрію з контурів реактора;

- розгортання аварійного центру КАЕС.

5.4. Білорусь

5.4.1. Підвищення ефективності роботи органів ядерного регулювання

5.4.1.1. B3.01/05 - Допомога у регуляторній сфері і технічна підтримка радіаційного захисту й аварійної готовності (BE/RA/04)

Проект спрямований на підвищення кваліфікації персоналу й ефективності регулюючого органу взагалі, вдосконалення правової основи та процедур створення компетентного й ефективного регулюючого органу та впровадження у Білорусі регуляторної практики, заснованій на ліцензуванні.

Конкретні завдання полягають в наданні підтримки у таких напрямах:

- Сприяння в ліквідації сховищ радіоактивних відходів;

- Сприяння в підвищенні контролю над джерелами радіації;

- Сприяння у розробці системи заходів і процедур для підвищення фізичної надійності високоактивних джерел радіації;

- Сприяння у створенні Групи швидкого реагування на надзвичайні ситуації, пов'язані з радіоактивними речовинами;

- Підтримка у модернізації лабораторії калібрування приладів дозиметричного контролю та вимірювальних приладів;

- Підтримка у підвищенні рівня учбових програм із включенням сучасних технологій захисту населення та навколишнього середовища від іонізуючого випромінювання на забруднених територіях;

- Підтримка модернізації системи обміну інформацією та оповіщення у випадку надзвичайної радіологічної ситуації

5.5. Багатосторонні Проекти

5.5.1. Гарантії ядерної безпеки

5.5.1.1. R5/U5/K5/A5/TAREG. - Комплексні гарантії ядерної безпеки та незаконний обіг ядерних матеріалів - сервісна частина

Підхід Європейської Комісії до аспектів, що стосуються гарантій ядерної безпеки та боротьби з незаконним обігом ядерних матеріалів в країнах колишнього СРСР з 1994 року, спирається на такі основні положення:

- Передача шляхом навчання західних методів забезпечення гарантій та застосування системи обліку та контролю ядерних матеріалів для ядерного паливного циклу (а також створення спеціальних учбових центрів);

- Створення зразкових хімічних (аналітичних) лабораторій зі стандартами еталонних матеріалів;

- Розробка (за співробітництва з промисловістю) інструментів забезпечення гарантії ядерної безпеки.

За фінансової підтримки Tacis були встановлені рамки співробітництва Спільного дослідницького центру (JRC) та РФ (Росатом та Держатомнагляд) з Казахстаном (КАЕС) та Україною (Інститут ядерних досліджень - INR).

Як природне продовження цієї стратегії, на другому етапі в проектах Tacis для гарантій ядерної безпеки буде посилено боротьбу з незаконним обігом ядерних матеріалів, при одночасній підтримці обліку та контролю ядерних матеріалів в цивільному ядерному паливному циклі, включаючи відпрацьоване корабельне паливо (підводні човни та криголами). Проекти будуть також географічне поширені на інші країни СНД у відповідних сферах інтересів; зокрема, стосовно незаконного обігу ядерних матеріалів, пілотні проекти здійснюватимуться у Вірменії, Молдові, Україні, Російській Федерації, Грузії та Азербайджані.

Для запобігання дублювання, ця комплексна програма буде регулярно координуватися з програмами, що виконуються іншими міжнародними донорами.

Нижче перераховані основні конкретні завдання (по країнах), які мають виконуватись у ході проекту:

5.6. Науково-технічна допомога і резерв

Реалізація Програми ядерної безпеки Tacis вимагає від Комісії забезпечення управління повним циклом реалізації проекту: від визначення через контрактні процедури до виконання робіт. В області ядерної безпеки проекти є високотехнологійними і доходять до стадії фактичної реалізації після складного процесу визначення та схвалення. Зокрема, необхідно забезпечити чітке дотримання процедури ліцензування.

В цьому процесі є дуже важливою роль Спільних дослідних центрів ("Петтен" та "Іспра"). "Петтен" надає науково-технічну підтримку на протязі повного проектного циклу зі всього спектру програми ядерної безпеки Tacis, забезпечуючи контроль якості і включаючи підготовчі заходи до тендерного процесу (неупередженість,...). "Іспра" керує реалізацією проектів, що стосуються гарантії ядерної безпеки на основі раніше проведеної роботи у цьому секторі і підготовлює їх після детального узгодження з країнами-бенефіціарами точних програм і умов їхньої реалізації.

Ядерна безпека потребує постійної уваги на політичному рівні й необхідної готовності до взаємодії, дотримання темпів реалізації та графіку проекту. Це необхідно для залучення коштів, досягнення більш високої ефективності й забезпечення дієвих результатів у відповідних секторах країн-бенефіціарів.

Досвід показує, що в роботі з усіма державними службами й підрозділами необхідно створювати здорову атмосферу реального співробітництва. Лише за таких умов можливо створити організаційну схему, необхідну для уникнення затримок та гарантії того, що технічні й повсякденні практичні умови не буде порушено.

Комісія пожвавила контакти з нашими партнерами на всіх робочих рівнях. Це було досягнуто завдяки зустрічам Наглядової Ради Tacis з представниками Росії та України. Позитивний результат таких зустрічей вже став очевидним.

Як і в багатьох інших областях, ключовим елементом успіху є володіння проектом з боку кінцевого користувача. Фактично, більша частина допоміжної роботи (такої, як будівництво споруд місцевими підприємствами, в яких встановлюватиметься нове обладнання) може бути своєчасно виконана лише за умови всебічного залучення до роботи кінцевого користувача. Тільки за умови співпраці кінцевого користувача з підрядником від ЄС можна дотриматися графіку виконання проекту й уникнути додаткових витрат.

Було отримано ще один важливий урок, а саме - проекти повинні плануватися і затверджуватися лише тоді, коли вони достатньо опрацьовані і визріли для початку реалізації, коли вони активно підтримуються кінцевим користувачем і добре вписуються в чітко визначену довготермінову стратегію. Саме для цього Європейська Комісія все більш прагне до діалогу з кінцевим користувачем і технічними експертами на початковій стадії. Якщо проекти мають велике значення і добру підтримку, але не досить відпрацьовані, Комісія пропонує спеціальну допомогу для подальшої розробки проекту аж до ретельного технічного опису, який міг би стати основою Технічного завдання для майбутнього контракту.

Процедури реалізації програми потребують спеціальної адаптації до специфіки області ядерної безпеки. В вересні 2000 року в своєму Комюніке, адресованому Парламенту і Раді (СОМ/2000/493, остаточний варіант), Комісія порушувала це питання. Однак ухвалення нового Фінансового регламенту на початку 2003 року створило стабільну структуру для реалізації проектів. Така структура може застосовуватися до всієї допомоги, що надається Європейським Союзом. В певних випадках Комісія повинна розробити процедури, які, для забезпечення їхньої ефективності, повинні зважати на особливості проекту стосовно дотримання принципів Фінансового регламенту.

Прийняття 10 нових країн-членів, що мають значний практичний досвід експлуатації атомних електростанцій, спроектованих в Радянському Союзі, також дає можливість залучення нових учасників до реалізації проектів.

7.1. Чорнобильський фонд "Укриття"

"Чорнобильський фонд "Укриття" був створений в 1997 році і знаходився під управлінням ЄБРР. Мета діяльності фонду - реалізація проекту перетворення існуючого на ЧАЕС саркофагу в безпечну та екологічно стабільну систему.

Комісія взяла на себе обов'язок зробити внесок на загальну суму 190,5 млн.; 168,5 млн. з цієї суми вже були перераховані. Залишок - 22 млн. євро - буде сплачено у 2005 році.

Крім цього, Комісія взяла на себе нове фінансове зобов'язання на загальну суму 49,1 млн. євро.

7.2. Екологічне партнерство "Північний вимір"

Так само, як і для Чорнобильського фонду "Укриття", Комісія надає підтримку "екологічним та ядерним вікнам" Фонду екологічного партнерства "Північний вимір", яким керує ЄБРР. На "ядерне вікно" цього фонду Комісія асигнувала 40 млн. євро. Половина цієї суми була перерахована в 2003 році, а ті 20 млн. євро, що залишилися, будуть перераховані в 2005 році.

7.2.1. Екологічне партнерство "Північний вимір" (NDEP) - "Ядерне Вікно"

Програма NDEP спрямована на залучення коштів міжнародних фінансових організацій - таких як ЄБРР, Світовий банк та Північний інвестиційний банк, що використовуватимуться для вирішення багатьох екологічних проблем на північному заході Росії разом з коштами Європейської Спільноти та інших країн - донорів. Програма "Ядерне вікно" NDEP буде приділяти особливу увагу спадщині, що залишилась після експлуатації атомних човнів радянського Північного флоту, коли впродовж десятиріч відпрацьоване ядерне паливо й радіоактивні відходи зберігалися в неприйнятних умовах повздовж узбережжя Баренцового моря або на суднах і підводних човнах, що очікували на утилізацію.

Ціллю Фонду є використання коштів, наданих вкладниками, для забезпечення технічної допомоги та інвестиційного фінансування пріоритетних проектів, схвалених Асамблеєю вкладників за пропозицією Організаційної групи або окремих вкладників. Комісія, представлена в різних органах NDEP, забезпечуватиме визначення пріоритетних напрямів політики ЄС.

Наразі програма NDEP знаходиться на тій стадії, коли Стратегічний генеральний план вже підготовлений і ухвалений Асамблеєю. Цей документ повинен бути додатково доповнений результатами стратегічних досліджень, а невідкладні проекти знаходяться в стадії розробки.

Координація є важливою частиною реалізації міжнародних проектів.

Для реалізації програми Tacis важливе значення має координація діяльності з країнами-членами, яка здійснюватиметься в ході зустрічей з членами групи експертів з ядерної безпеки PHARE/Tacis (PTEG) і Групою управління регуляторного органу (RAMG) раз або двічі на рік.

Крім цього, Комісія бере участь, зокрема, в трьох великих багатосторонніх проектах: ЕППВ (NDEP) - що вирішує проблеми відпрацьованого ядерного палива і радіоактивних відходів на північному заході Росії; "Рахунок ядерної безпеки" (NSA), який підтримує великі проекти поводження з радіоактивними відходами в Чорнобилі і план створення укриття для ЧАЕС. Всіма проектами керує ЄБРР в Лондоні, який не бере участі в цій Програмі дій.

Комісія бере участь у всіх заходах Групи ядерної безпеки "Великої Вісімки" (NSSG - Nuclear Safety and Security Group), яка є наступником попередньої Робочої Групи з питань ядерної безпеки ""Великої Сімки" (NSWG - Nuclear Safety Working Group). Комісія також представлена в Контактній експертній групі (КЕГ) для обговорення стратегії поводження з радіоактивними відходами на північному заході Росії, а також бере участь в роботі групи з питань безпеки при тривалій експлуатації реакторів на легкій воді (SALTO), спонсором якої є МАГАТЕ.

Впродовж останнього часу Комісія поглиблювала контакти з МАГАТЕ з метою розширення співробітництва і використання інформації та досвіду, що був накопичений в Агентстві. Передбачається, що Програми дій - 2005 та 2006 років розглядатимуть проведення наступних проектів з Агентством.

Управління Програмою дій 2005 здійснюватиме Бюро співробітництва Європейд. Процедури, передбачені Статтею 13 Регламенту Ради (ЄК, Євратом) N 99/2000, що стосуються надання допомоги країнам - партнерам в Східній Європі і Середній Азії, також застосовуються до цієї програми.

Для підтримання мінімально необхідного рівня гнучкості впродовж реалізації програми для неї передбачено резерв, загальна сума якого складає 0,58 млн. євро. Цей резерв призначений для покриття, наприклад, потреб, що виникають раптово, можливих невеликих розбіжностей (стосовно тендерних умов) між сумою, що закладена у бюджет, та необхідною сумою, тощо. Резерв не передбачений для будь-якої особливої технічної сфери та країни.

Програма виконуватиметься відповідно до таких складових частин:

9.1. Виконання й управління

9.1.1 Контракти, що фінансуються за цією програмою, наберуть чинності не раніше дати підписання угоди про фінансування багатосторонніх програм компетентними особами та у встановленій формі, і не пізніше ніж через 36 місяців після набрання чинності відповідними зобов'язаннями про бюджетне асигнування.

Отже:

- Будь-який відповідний контракт або грант повинен набрати чинності після його підписання всіма відповідними сторонами до настання вказаного кінцевого строку;

- Будь-які контракти або гранти, що не набрали чинності, будучи підписаними всіма відповідними сторонами до настання вказаного кінцевого строку, не будуть остаточно оформлені, а будуть анульовані і визнані недійсними;

- Будь-який залишок коштів, передбачених для цієї програми, які не були використані для фінансування контрактів або грантів, що були чинними до вказаного кінцевого строку, буде автоматично скасований через 24 місяці після завершення періоду виконання угоди про фінансування багатосторонніх програм;

- Відповідне подовження періоду виконання угоди про фінансування багатосторонніх програм може бути схвалено за умови належного обґрунтування. Запит на подовження подається і схвалюється до завершення періоду виконання Угоди про фінансування багатосторонніх програм.

9.1.2 Програма буде впроваджуватися Комісією спільно з компетентними органами країн-бенефіціарів на підставі Угоди про фінансування багатосторонніх програм (див. Статтю 3(5) Регламенту 99/2000)(2), партнерів за проектом, компаній та інститутів, залучених на контрактній основі. У стосунках з урядами країн-партнерів відповідальність за загальну координацію дій покладається на Національних координаторів Tacis, діяльність яких підтримується Національними координаційними бюро Tacis.

(2) Регламент Ради (ЄК, Євратом) N 99/2000 від 29 грудня 1999 р., що стосується надання підтримки країнам-партнерам у Східній Європі та Середній Азії.

9.1.3 Залежно від суми, укладання контрактів на постачання обладнання та надання послуг, відповідно до цієї Пропозиції про фінансування, здійснюється або на підставі процедури відкритого чи обмеженого тендеру на надання послуг або в контексті існуючих рамкових контрактів, чи таких, які будуть укладені в майбутньому.

Контракти надаватимуться Комісією від імені країн-партнерів. Вони укладатимуться Комісією (контракти на надання послуг) або Партнером за схваленням Комісії (контракти на постачання).

Фінансовий регламент, що застосовується до загального бюджету і Правил його виконання, застосовуватиметься так само, як і вимога Комюніке Комісії СОМ (2000) 493, остаточний варіант, Раді Європи та Європейському Парламентові стосовно надання підтримки з боку ЄК проектам ядерної безпеки в нових незалежних країнах і в країнах Центральної та Східної Європи.

Усі контракти, що стосуються реалізації Угоди про фінансування, повинні надаватися та виконуватися відповідно до процедур і стандартних документів, розроблених та опублікованих Комісією для здійснення зовнішніх операцій, що діятимуть на початок відповідної процедури.

При всіх оцінках програм необхідно дотримуватися процедур і стандартних документів, розроблених Комісією, що діятимуть на момент прийняття відповідних бюджетних оцінок.

9.2. Моніторинг, оцінка й аудит

Крім контролю термінів виконання і перевірок, які, за необхідності, проводяться на місцях службами Комісії, включаючи Європейське бюро боротьби з шахрайством (OLAF) і Суд Аудиторів, також буде здійснюватися регулярний моніторинг проектів фахівцями відповідної кваліфікації у відповідній сфері. З метою оцінки відповідності, ефективності, результативності й впливу програми, періодично виконуватиметься незалежний аналіз фактичних даних. При цьому береться до уваги Фінансовий Регламент Регламентної Ради (ЄК, Євратом) N 1605/2002 від 25 червня 2002 року та правила його виконання, що визначаються Положеннями Комісії (ЄК, Євратом) N 2342/2002 від 23 грудня 2002 року 1687/2001, яка встановлює правила впровадження окремих положень Фінансового регламенту.

Програма, що повинна бути схвалена, проводитиметься шляхом укладання контрактів на постачання, контрактів на послуги та рамкових контрактів на загальну суму 69,98 млн. євро, що розподіляється по різним регіонам, як показано нижче. Зазначені для країн суми визначалися виходячи з оцінок проектів, представлених в цій Програмі дій. Вони можуть дещо змінюватися відповідно до умов практичного впровадження проектів у майбутньому.

Будуть підготовлені Грантові листи, що охоплюють відповідно проекти у Росії, Україні, Вірменії, Казахстані й Білорусі, а Угода про фінансування буде представлена Координаторам Програми Tacis в цих країнах.