Угода
про створення об'єднаної системи протиповітряної оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав
Дата підписання: 10.02.1995
Дата набрання чинності: 10.02.1995
Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, що підписали цю Угоду, іменовані надалі "держави-учасниці",
керуючись засобами безпеки Співдружності Незалежних Держав,
ґрунтуючись на Рішенні про Меморандум Ради глав держав Співдружності Незалежних Держав "Основні напрямки інтеграційного розвитку Співдружності Незалежних Держав" і Перспективному плані інтеграційного розвитку Співдружності Незалежних Держав від 21 жовтня 1994 року,
виходячи з необхідності об'єднання зусиль з протиповітряної оборони держав-учасниць і охорони їх кордонів у повітряному просторі,
погодилися про таке:
Держави-учасниці створюють об'єднану систему протиповітряної оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (ОС ППО).
В об'єднану систему протиповітряної оборони входять сили і засоби (частина сил і засобів) протиповітряної оборони держав-учасниць, що діють за погодженим Планом і виконують завдання, передбачені статтею 2 цієї Угоди.
Принципи побудови і виконання завдань ОС ППО визначаються Положенням про об'єднану систему протиповітряної оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, що є невід'ємною частиною цієї Угоди.
Об'єднана система протиповітряної оборони створюється для вирішення наступних завдань:
- забезпечення охорони державних кордонів держав-учасниць у повітряному просторі;
- здійснення спільного контролю за порядком використання повітряного простору держав-учасниць;
- оповіщення держав-учасниць про повітряно-космічну обстановку, попередження про ракетний і повітряний напад;
- ведення погоджених дій військ протиповітряної оборони держав-учасниць по відбиттю повітряно-космічного нападу.
З метою узгодження зусиль по створенню і удосконаленню об'єднаної системи протиповітряної оборони й координації дій військ і сил ОС ППО утвориться Координаційний Комітет з питань протиповітряної оборони при Раді міністрів оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Координаційний Комітет).
Головою Координаційного Комітету є Головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони Російської Федерації.
До складу Координаційного Комітету в якості його членів входять командуючі військами ППО (ППО й ВВС) держав-учасниць, а також за рішенням Ради міністрів оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав заступник Голови Координаційного Комітету та інші посадові особи.
Положення про Координаційний Комітет затверджується Радою міністрів оборони держав - учасників Співдружності Незалежних Держав.
Держави-учасниці забезпечують постійну бойову готовність військ і сил, виділених в ОС ППО, і їхньої дії при виконанні спільних завдань протиповітряної оборони.
Порядок взаємодії сил і засобів ОС ППО визначається Планом, розробленим Координаційним Комітетом спільно із Штабом з координації військового співробітництва держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, з урахуванням планів застосування сил й засобів ППО (ППО й ВПС) держав-учасниць. План взаємодії сил і засобів ОС ППО затверджується Радою міністрів оборони держав-учасників Співдружності Незалежних Держав.
Безпосереднє управління військами й силами ППО (ПВО й ВПС) кожної держави - учасника здійснюють командуючі військами ПВО (ППО й ВПС) цих держав з урахуванням Плану взаємодії сил й засобів ОС ППО.
Координація дій сил і засобів ОС ППО здійснюється з Центрального командного пункту Військ протиповітряної оборони Російської Федерації.
Частина сил і засобів ОС ППО здійснює постійне бойове чергування по охороні повітряних кордонів держав-учасниць на основі Плану взаємодії сил і засобів ОС ППО.
Управління черговими силами й засобами ОС ППО здійснюється з командних пунктів ППО (ППО й ВПС) держав-учасниць, а координація їх дій з Центрального командного пункту Військ протиповітряної оборони Російської Федерації.
Поставка озброєння й військової техніки ППО здійснюється на основі двосторонніх угод між урядами держав-учасниць, а ремонт озброєння і військової техніки ПВО - в порядку, установленому Радою глав урядів Співдружності Незалежних Держав.
Держави-учасниці зобов'язуються не продавати й не передавати іншим державам, які не беруть участь у цій Угоді, озброєння й військову техніку ППО, визначену в Переліку, затвердженою Радою глав урядів Співдружності Незалежних Держав за пропозицією Ради міністрів оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, а також не розголошувати відомості, що становлять військову таємницю держав-учасників.
Навчання військових фахівців для сил і засобів ОС ППО здійснюється на основі двосторонніх угод між урядами держав-учасників.
Ця Угода відкрита для приєднання до неї інших держав за згодою всіх держав-учасників.
Кожна держава-учасниця має право вийти із цієї Угоди, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди для цієї держави-учасниці припиняється після закінчення одного року від дня одержання депозитарієм згаданого повідомлення.
Визнати такою, що втратила силу Угода про систему протиповітряної оборони від 6 липня 1992 року.
Ця Угода набуває чинності від дня її підписання.
Вчинено в м. Алмати 10 лютого 1995 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, що направить кожній державі, яка підписала цю Угода, її завірену копію.
За Азербайджанську Республіку За Республіку Молдова
____________________________ ______________________
За Республіку Вірменія За Російську Федерацію
(підпис) (підпис)
За Республіку Білорусь За Республіку Таджикистан
(підпис) (підпис)
(з урахуванням особливої
думки (*)
За Республіку Грузія За Туркменистан
(підпис) (підпис)
(з урахуванням особливої
думки (**)
За Республіку Казахстан За Республіку Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Киргизьку Республіку За Україну
(підпис) (підпис)
(із застереженням (***)
_______________
(*) Особлива думка Республіки Білорусь:
"Принцип створення об'єднаної системи ППО повинен носити регіональний характер, а застосування військ ППО держав-учасниць повинен здійснюватися на основі погоджених Планів взаємодії при координуючій ролі Голови Координаційного Комітету (ЦКП Військ ПВО РФ)".
Особлива думка за Згодою про створення об'єднаної системи ПВО:
"1. Стаття 1: Перший абзац доповнити "... за регіональним принципом";
Другий абзац викласти в редакції: "... за погодженим Планом взаємодії ..." і далі по тексту.
2. Стаття 2: Перший абзац замінити "Об'єднана система ППО створюється для вирішення наступних регіональних завдань".
3. Стаття 4: Перший абзац викласти в редакції: "Держави-учасниці забезпечують постійну готовність військ ППО і їх дії при виконанні спільних завдань протиповітряної оборони".
4. Стаття 5: Перший абзац виключити".
Особлива думка про Положення про об'єднану систему ППО:
"1. Пункт 1: Викласти в редакції: "Об'єднана система ППО держав-учасниць СНД (ОС ППО) створюється по регіональному принципу ..." і далі по тексту.
2. Пункт 2: Перший абзац виключити.
3. Пункт 3: Другий абзац викласти в редакції: "застосування військ і сил за планами держав-учасниць і погодженим Планом взаємодії в інтересах ППО держав-учасниць по регіональному принципу";
Останній абзац виключити.
4. Пункт 6: Внести доповнення після слів "... системи протиповітряної оборони" ... додати "... по регіональному принципу ..." і далі по тексту.
5. Пункт 10: Із другого абзацу вилучити слова "... виділені до складу ОС ППО";
Третій абзац виключити повністю;
П'ятий абзац: слова "... військами, виділеними до складу ОС ППО" замінити на "військ ППО".
(**) Особлива думка Туркменистану:
"У рамках двосторонніх угод з Росією".
(***) Застереження України:
"З урахуванням національного законодавства України".
ДОДАТОК
до Угоди глав держав -
учасниць Співдружності
Незалежних Держав про
створення об'єднаної системи
протиповітряної оборони
держав - учасниць
Співдружності Незалежних
Держав
від 10 лютого 1995 року
ПОЛОЖЕННЯ
про об'єднану систему протиповітряної оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав
1. Об'єднана система протиповітряної оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (ОС ППО) створюється з метою охорони повітряних кордонів держав-учасниць, контролю за порядком використання повітряного простору, попередження про загрозу й початок повітряно-космічного нападу й захисту найважливіших об'єктів держав-учасниць від ударів з повітря.
2. ОС ППО поєднує сили й засоби протиповітряної оборони держав-учасниць для спільного вирішення завдань в інтересах всіх держав-учасниць.
Сили й засоби ППО кожної з держав-учасниць вирішують завдання по протиповітряній обороні своїх територій самостійно й у взаємодії з військами протиповітряної оборони сусідніх держав-учасниць.
3. Погоджене вирішення завдань в інтересах протиповітряної оборони всіх держав-учасників ґрунтується на наступних принципах:
- застосування військ і сил за планами держав-учасниць й погодженому Плану взаємодії в інтересах протиповітряної оборони всіх держав-учасниць;
- оснащення військ ППО держав-учасниць озброєнням і військовою технікою на основі погодженої військово-технічної політики;
- взаємодія сил і засобів ОС ППО на стиках державних кордонів, а також у повітряному просторі держав-учасниць;
- централізація оповіщення й керування діями сил і засобів ОС ППО з командних пунктів військ ППО (ППО й ВПС) держав-учасниць і Центрального командного пункту Військ протиповітряної оборони Російської Федерації;
- єдність основних вимог до бойової готовності, в бойовій та оперативній підготовці органів управління й військ ППО (ППО й ВПС) держав-учасниць.
4. Координацію спільних дій сил і засобів ППО держав-учасників Голова Координаційного Комітету з питанням ППО здійснює через командуючих військами ППО (ППО й ВПС) держав-учасниць.
5. Для організації взаємодії в штаби військ ППО (ППО й ВПС) держав-учасниць за узгодженням з відповідним міністром оборони можуть направлятися представники Голови Координаційного Комітету, Штабу по координації військового співробітництва держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав.
6. Голова Координаційного Космітету у своїй діяльності керується рішеннями Ради глав держав і Ради міністрів оборони держав - учасників Співдружності Незалежних Держав, а також Угодою про створення об'єднаної системи протиповітряної оборони держав - учасників Співдружності Незалежних Держав.
7. Голова Координаційного Комітету має заступника, затвердженого Радою міністрів оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав за поданням Координаційного Комітету.
8. Голова Координаційного Комітету зобов'язаний:
- координувати спільні дії сил і засобів ОС ППО;
- організовувати разом з командуючими військами ППО (ППО й ОС ППО) держав-учасниць розробку плану взаємодії сил і засобів ОС ППО й представляти його на затвердження Раді міністрів оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав;
- інформувати командуючих військами ППО (ППО й ВПС) держав-учасниць про повітряно-космічну обстановку, про єдину мережу ОС ППО і єдиних сигналах взаємодії;
- розробляти разом з командуючими військами ППО (ППО й ВПС) держав-учасниць пропозиції й рекомендації з подальшого розвитку й підвищення бойової готовності сил і засобів ОС ППО та оснащення їх озброєнням і військовою технікою;
- розробляти разом з командуючими військами ППО (ППО й ВПС) держав-учасниць щорічний План проведення спільних оперативних навчань (тренувань) ППО держав-учасниць, а також учбово-методичних зборів і надавати його для затвердження Раді міністрів оборони держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (фінансування передбачених Планом заходів здійснюється за рахунок держав, що беруть участь у них).
9. Голова Координаційного Комітету несе відповідальність за організацію взаємодії сил і засобів ППО держав-учасниць.
10. Голова Координаційного Комітету має право:
- вести хід оперативної й бойової підготовки, стан бойового чергування сил і засобів, виділених до складу ОС ППО;
- приймати, за узгодженням з міністрами оборони держав-учасниць, участь у контролі за ходом оперативної й бойової підготовки, станом готовності чергових сил і засобів, виділених до складу ОС ПВО, у тому числі з використанням контрольних цілей;
- давати рекомендації командуючим військами ППО (ППО й ВПС) держав-учасниць з питань бойового застосування військ, у випадку погрози повітряного нападу або погрози порушення повітряного простору держав-учасниць, а також з питань організації бойового чергування;
- давати щорічні рекомендації з питань удосконалювання бойового чергування, взаємодії, бойової й оперативної підготовки, освоєння нової військової техніки військами, виділеними до складу ОС ППО;
- координувати підготовку фахівців протиповітряної оборони в інтересах ОС ППО;
- встановлювати порядок взаємної інформації про дії чергових сил і засобів ОС ППО.
11. Керівництво силами ОС ППО й взаємодія здійснюються російською мовою.