Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ЕКОНОМІЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО,

іменоване далі "Співтовариство",

ТА РЕСПУБЛІКА АВСТРІЯ, РЕСПУБЛІКА ФІНЛЯНДІЯ, РЕСПУБЛІКА ІСЛАНДІЯ, КОРОЛІВСТВО НОРВЕГІЯ, КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ і ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ,

іменовані далі "країни ЄАВТ",

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Угоди про вільну торгівлю між Співтовариством і кожною із країн ЄАВТ,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Спільну декларацію про створення Європейського економічного простору, ухвалену міністрами країн ЄАВТ та держав - членів Співтовариства й Комісією Європейських співтовариств 9 квітня 1984 року в Люксембурзі, зокрема з огляду на спрощення формальностей на кордонах і правила щодо походження товарів,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ той факт, що в рамках дій, спрямованих на зміцнення внутрішнього ринку Співтовариство вирішило запровадити єдиний адміністративний документ для використання у такій торгівлі з 1 січня 1988 року,

ВВАЖАЮЧИ ЗА ДОЦІЛЬНЕ також спростити формальності і у торгівлі товарами між Співтовариством і країнами ЄАВТ, а також у торгівлі безпосередньо між країнами ЄАВТ, а саме шляхом запровадження єдиного адміністративного документа,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що жодне з положень цієї Конвенції не може бути розтлумачено таким чином, що воно звільняє Договірні сторони від їхніх зобов'язань за іншими міжнародними угодами,

ВИРІШИЛИ УКЛАСТИ ТАКУ КОНВЕНЦІЮ:

1. Ця Конвенція встановлює заходи, спрямовані на спрощення формальностей у торгівлі товарами між Договірними сторонами, а саме шляхом запровадження єдиного адміністративного документа (іменований далі "єдиний документ"), що має використовуватися для будь-якої процедури імпорту чи експорту, а також для процедури спільного транзиту (іменованої далі "транзит"), яка застосовується у торгівлі між Договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів.

2. Для цілей цієї Конвенції "третя країна" означає будь-яку країну, що не є Договірною стороною цієї Конвенції.

3. Від дати, коли приєднання нової Договірної сторони набирає чинності відповідно до Статті 11a, всі посилання на країни ЄАВТ у цій Конвенції застосовуються до цієї країни mutatis mutandis і виключно для цілей цієї Конвенції. (3)

Якщо товари є предметом торгівлі між Договірними сторонами, формальності, пов'язані зі здійсненням такої торгівлі, виконуються з використанням єдиного документа, що ґрунтується на формі декларації, зразок якої наведено у Додатку I до цієї Конвенції. Цей єдиний документ, залежно від обставин, використовується як декларація або документ про експорт, транзит чи імпорт.

Договірна сторона може вимагати подання адміністративних документів на додаток до єдиного документа тільки в таких випадках:

- якщо це явно необхідно для застосування чинного законодавства Договірної сторони, для якого використання єдиного документа не буде недостатнім;

- якщо цього вимагають умови міжнародних договорів, стороною яких вона є;

- якщо цього вимагають від операторів з метою обґрунтування надання їм, на їхнє ж прохання, певних переваг або специфічного спрощення.

1. Жодне з положень цієї Конвенції не перешкоджає Договірним сторонам застосовувати спрощені процедури, що ґрунтуються або не ґрунтуються на використанні комп'ютерів, з метою ще більшого спрощення для операторів.

2. Спрощені процедури можуть, зокрема, полягати в наданні операторам права не пред'являти митному органу відповідні товари або декларацію на них, або ж права складати неповну декларацію. У таких випадках декларація, що за згодою компетентних органів може бути загальною періодичною декларацією, має бути подана в подальшому упродовж строків, установлених цими органами.

У випадках, зазначених у пункті 1, операторам може бути надане право використання комерційних документів замість єдиного документа.

У разі використання єдиного документа зацікавлені особи можуть з дозволу компетентних органів додавати до нього комерційні переліки, що містять опис товарів, замість додаткових аркушів єдиного документа з метою виконання формальностей, передбачених будь-якою процедурою, пов'язаною з експортом або імпортом.

3. Жодне з положень цієї Конвенції не перешкоджає Договірним сторонам:

- звільняти від подання єдиного документа під час оформлення поштових відправлень (листів або бандеролей);

- звільняти від подання письмових декларацій;

- укладати між собою угоди або домовленості з метою подальшого спрощення формальностей відносно всього обсягу або певної частини торгівлі між ними;

- дозволяти використання відвантажувальних специфікацій для виконання формальностей під час транзиту товарних партій, що складаються з декількох видів товарів, замість додаткових аркушів єдиного документа;

- дозволяти, у разі доцільності, подання декларацій, віддрукованих на звичайному папері за допомогою державних чи приватних комп'ютерів із дотриманням вимог, встановлених компетентними органами;

- надавати компетентним органам право вимагати введення даних, необхідних для виконання належних формальностей, у їхні комп'ютеризовані системи обробки декларацій, у разі доцільності, без подання письмової декларації;

- надавати компетентним органам право, у випадку використання комп'ютеризованої системи обробки декларацій, вимагати формування експортної, транзитної чи імпортної декларації або у вигляді єдиного документа, відтвореного цією системою, або шляхом введення даних у комп'ютер, якщо такий документ не відтворюється;

- застосовувати будь-які спрощення, ухвалені рішенням Об'єднаного комітету, як це загадано у частині 3 Статті 11 цієї Конвенції.

1. Положення про виконання, з використанням єдиного документа, формальностей, необхідних для експорту, транзиту та імпорту товарів, викладені в Додатку II до цієї Конвенції.

2. Спільні коди, що мають використовуватись у формах, наведених у Додатку I, зазначені в Додатку III до цієї Конвенції.

1. Декларація повинна бути заповнена однією з офіційних мов Договірних сторін, прийнятною для компетентних органів тієї країни, де виконуються формальності експорту або транзиту. У разі потреби митний орган країни призначення або транзиту може вимагати від декларанта або його представника в цій країні переклад зазначеної декларації на офіційну мову або одну з офіційних мов цієї країни.

2. Як виняток з положень частини 1, декларація заповнюється однією з офіційних мов країни імпорту у всіх випадках, коли декларація в цій країні подається на примірниках декларації, відмінних від тих, що були представлені митним органам країни експорту або відправлення.

1. Декларант або його представник можуть на кожному етапі операції, пов'язаної з торгівлею товарами між Договірними сторонами, використати примірники декларації, необхідні для виконання формальностей, що стосуються лише цього етапу, до яких у разі доцільності можуть бути долучені примірники, необхідні для виконання формальностей, що стосуються одного з подальших етапів цієї операції.

2. Право, що випливає з положень частини 1, не обумовлюється жодними особливими умовами, що висуваються з боку компетентних органів.

Проте, без шкоди особливим положенням, що стосуються переміщення товарів від різних відправників, компетентні органи мають право передбачити, що формальності, пов'язані з експортними та транзитними операціями, виконуються на одній і тій самій формі, з використанням тих примірників, які відповідають цим формальностям.

У випадках, згаданих у Статті 7, компетентні органи повинні, наскільки це можливо, переконатися в повній відповідності даних, зазначених у примірниках декларації, складених у ході різних етапів відповідної операції.

1. Для забезпечення нормального здійснення торгівлі між Договірними сторонами й полегшення виявлення будь-яких невідповідностей або порушень митні служби зацікавлених країн, за запитом або з власної ініціативи, якщо вони вважатимуть це в інтересах іншої Договірної сторони, надають одна іншій всю наявну інформацію (включаючи адміністративні протоколи та висновки експертизи), що становить інтерес для належного застосування цієї Конвенції.

2. Якщо запитувана країна вважає, що сприяння може завдати шкоди її безпеці, громадському порядку (ordre public) чи іншим істотним інтересам або призведе до порушення промислової, комерційної або професійної таємниці, вона може утриматися від сприяння або відмовити в сприянні повністю або частково.

3. Якщо вирішено утриматися від сприяння або відмовити в сприянні, країна, що запитує, повинна бути негайно повідомлена про таке рішення і причини останнього.

4. Якщо митна служба певної країни запитує про сприяння, яке сама не могла б надати у випадку надходження запиту, вона у своєму запиті звертає увагу на цей факт. Виконання такого запиту залишається на розсуд запитуваної митної служби.

5. Інформація, отримана відповідно до частини 1, використовується винятково для цілей цієї Конвенції і країна-одержувач надає їм такий же ступінь конфіденційності, який передбачений для інформації аналогічного характеру національним законодавством цієї країни. Така інформація може бути використана для інших цілей лише за письмової згоди митної служби, що її надала, і за умови дотримання будь-яких обмежень, установлених цією службою.

1. Цим засновується Об'єднаний комітет, у якому представлена кожна Договірна сторона цієї Конвенції.

2. Об'єднаний комітет діє за спільною згодою.

3. Об'єднаний комітет збирається в разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Кожна з Договірних сторін може вимагати проведення засідання.

4. Об'єднаний комітет ухвалює свій внутрішній регламент, що містить, серед іншого, положення щодо порядку проведення засідань та призначення голови і визначення строку його перебування на посаді.

5. Об'єднаний комітет може своїм рішенням створювати будь-які підкомітети або робочі групи, що можуть сприяти виконанню його обов'язків.

1. Саме на Об'єднаний комітет покладено обов'язок із керування цією Конвенцією і забезпечення її належного виконання. З цією метою Договірні сторони регулярно інформують зазначений комітет про досвід, набутий під час застосування цієї Конвенції, а надає рекомендації, у випадках, передбачених у частині 3, приймає рішення.

2. Об'єднаний Комітет, зокрема, надає рекомендації:

a) про внесення змін до Конвенції;

b) про будь-які інші заходи, необхідні для її застосування.

3. Об'єднаний Комітет ухвалює рішення про внесення змін до Додатків до цієї Конвенції, про спрощення, згадані в останньому абзаці частини 3 Статті 4, і про запрошення третіх країн, у сенсі параграфа 2 Статті 1, приєднатися до цієї Конвенції відповідно до Статті 11a. Такі рішення, за винятком запрошень третім країнам, вводяться в дію Договірними сторонами відповідно до їхнього національного законодавства. (4)

4. Якщо представник Договірної сторони в Об'єднаному комітеті погодився з рішенням із застереженням про необхідність виконання конституційних вимог, це рішення набирає чинності, якщо в ньому не зазначена дата такого вступу, у перший день другого місяця, що наступає після дати повідомлення про зняття застереження.

5. Рішення Об'єднаного комітету, згадані в частині 3, про запрошення третьої країни приєднатися до цієї Конвенції направляються до Генерального секретаріату Ради Європейських співтовариств, який направляє їх зацікавленій третій країні разом з текстом Конвенції, чинним на цю дату. (5)

6. Починаючи з дати, зазначеної в параграфі 5, зацікавлена третя країна може бути представлена спостерігачами в Об'єднаному комітеті та його робочих групах.

1. Будь-яка третя країна може стати Договірною стороною цієї Конвенції, якщо її було запрошено з боку депозитарію Конвенції після ухвалення рішення Об'єднаним комітетом.

2. Третя країна, що отримала запрошення стати Договірною стороною цієї Конвенції, приєднується до неї шляхом подання до Генерального секретаріату Ради Європейських співтовариств документа про приєднання. До зазначеного документа додається переклад тексту Конвенції на офіційну мову (мови) країни, що приєднується.

3. Приєднання набирає чинності в перший день другого місяця, що наступає за днем подання документа про приєднання.

4. Депозитарій повідомляє всі Договірні сторони про дату подання документа про приєднання та про дату набрання чинності такого приєднання.

5. Рекомендації та рішення Об'єднаного комітету, зазначені в частинах 2 і 3 Статті 11, прийняті в упродовж проміжку часу між датою, зазначеною в частині 1 цієї Статті, і датою набрання чинності приєднанням, також направляються запрошеній третій країні через Генеральний секретаріат Ради Європейських співтовариств.

Декларація про прийняття таких актів включається або в документ про приєднання або в окремий документ, що подається до Генерального секретаріату Ради Європейських співтовариств протягом шести місяців після дати зазначеного направлення. Якщо декларація не подається на зберігання протягом зазначеного строку, приєднання вважається недійсним. (6)

Кожна Договірна сторона вживає належних заходів для забезпечення ефективного й гармонічного застосування положень цієї Конвенції, зважаючи на потребу в скороченні, наскільки це можливо, формальностей, що покладаються на учасників торгівлі, і необхідність досягнення взаємоприйнятного вирішення будь-яких труднощів, що виникають під час застосування цих положень.

Договірні сторони інформують одна одну про положення, які вони приймають для виконання цієї Конвенції.

Додатки до цієї Конвенції становлять її невід'ємну частину.

1. Ця Конвенція застосовується, з одного боку, до територій, щодо яких діє Договір про заснування Європейського економічного співтовариства та згідно з умовами, встановленими цим Договором, а також до територій країн ЄАВТ, з іншого боку.

2. Ця Конвенція застосовується також до Герцогства Ліхтенштейн доти, доки це Герцогство пов'язане зі Швейцарською Конфедерацією договором про митний союз.

Будь-яка Договірна сторона може денонсувати цю Конвенцію за умови подання письмового повідомлення за дванадцять місяців до денонсації депозитарію, згаданому в Статті 17, який повідомляє про це всі інші Договірні сторони.

1. Ця Конвенція набирає чинності 1 січня 1988 року за умови здачі на зберігання до 1 листопада 1987 року Договірними сторонами своїх документів про прийняття до Генерального секретаріату Ради Європейських співтовариств, що виступає депозитарієм.

2. Якщо ця Конвенція не набере чинності 1 січня 1988 року, вона набирає чинності в перший день другого місяця, що наступає за здачею на зберігання останнього документа про прийняття.

3. Депозитарій повідомляє Договірні сторони про дату здачі на зберігання документа про прийняття кожною Договірною стороною та про дату набрання чинності цією Конвенцією.

Ця Конвенція, укладена в одному оригінальному примірнику датською, голландською, англійською, фінською, французькою, німецькою, грецькою, ісландською, італійською, норвезькою, португальською, іспанською і шведською мовами, причому всі тексти є однаковою мірою автентичними, і зберігається в архівах Генерального секретаріату Ради Європейських співтовариств, яка передає її засвідчену копію кожній Договірній стороні.

Вчинено в Інтерлакені двадцятого травня тисяча дев'ятсот вісімдесят сьомого року. (7)

Цей Додаток містить:

- Доповнення 1: зразок форми єдиного документа, згаданої в пункті "a" частини 1 Статті 1 Додатка II;

- Доповнення 2: зразок форми єдиного документа, згаданої в пункті "b" частини 1 Статті 1 Додатка II;

- Доповнення 3: зразок форми додаткового аркуша, згаданої в пункті "a" частини 2 Статті 1 Додатка II;

- Доповнення 4: зразок форми додаткового аркуша, згаданої в пункті "b" частини 2 Статті 1 Додатка II.

Зразок форми єдиного документа, згаданого в пункті "a" частини 1 Статті 1 Додатка II (9)

Зображення має графічний характер. Не наводиться.

Зразок форми єдиного документа, згаданого в пункті "b" частини 2 Статті 1 Додатка II (10)

Зображення має графічний характер. Не наводиться.

Зразок форми додаткового аркуша, згаданого в пункті "a" частини 2 Статті 1 Додатка II

Зображення має графічний характер. Не наводиться.

Зразок форми додаткового аркуша, згаданого в пункті "b" частини 2 Статті 1 Додатка II

Зображення має графічний характер. Не наводиться.

1. Без шкоди можливості роздільного використання, передбаченого Доповненням 3 до цього Додатка, форми єдиного документа складаються з восьми примірників:

a) або у вигляді комплекту з восьми послідовних аркушів відповідно до зразка, наведеного в Доповненні 1 до Додатка I;

b) або, зокрема у разі друкування з використанням комп'ютеризованої системи обробки декларацій, із двох комплектів з чотирьох послідовних аркушів відповідно до зразка, наведеного в Доповненні 2 до Додатка I;

2. До єдиного документа можуть при необхідності додаватися додаткові аркуші:

a) або у вигляді комплекту з восьми послідовних аркушів відповідно до зразка, наведеного в Доповненні 3 до Додатка I;

b) або у вигляді двох комплектів із чотирьох послідовних аркушів відповідно до зразка, наведеного в Доповненні 4 до Додатка I до цієї Конвенції.

3. Як відступ від положень частини 2 Договірні сторони мають право не дозволяти використання форм додаткових аркушів у випадку застосування комп'ютеризованої системи обробки декларацій, що формує такі декларації.

4. Користувачі можуть просто мати друковані форми, що містять тільки ті примірники зразка, що зазначено в Додатку I, які необхідні їм для заповнення їхніх декларацій.

5. У лівому верхньому куті форми Договірні сторони можуть друкувати напис, що ідентифікує відповідну Договірну сторону. У випадку, коли такі документи пред'являються в іншій Договірній стороні, цей напис не перешкоджає прийняттю декларації.

1. Форми друкуються на самокопіювальному письмовому папері, що має щільність не менш як 40 грамів на квадратний метр. Папір повинен бути досить щільним, щоб інформація на одній його стороні не впливала на розбірливість інформації на іншій стороні, і повинен бути досить міцним, аби за нормального використання легко не рватися й не м'ятися. Для всіх примірників використовується білий папір. При цьому на примірниках, що використовуються для транзиту (1, 4 і 5), графи N 1 (за винятком середнього підрозділу), 2, 3, 4, 5, 6, 8, 15, 17, 18, 19, 21, 25, 27, 31, 32, 33 (перший підрозділ ліворуч), 35, 38, 40, 44, 50, 51, 52, 53, 55 і 56 мають зелений фон. (11) Форми друкуються зеленою фарбою.

1a. Кольорове маркування різних примірників форм виконується в такий спосіб:

a) на формах відповідно до зразків, наведених у Доповненнях 1 і 3 до Додатка I:

- примірники 1, 2, 3 і 5 мають на правому краї суцільне поле червоного, зеленого, жовтого і синього кольору відповідно,

- примірники 4, 6, 7 і 8 мають на правому краї пунктирне поле синього, червоного, зеленого і жовтого кольору відповідно;

b) на формах відповідно до зразків, наведених у Доповненнях 2 і 4 до Додатка I, примірники 1/6, 2/7, 3/8 і 4/5 мають на правому краї суцільне поле й праворуч від нього пунктирне поле червоного, зеленого, жовтого і синього кольору відповідно.

Ширина цих полів становить приблизно 3 міліметри. Пунктирне поле складається з лінії квадратів зі стороною 3 міліметри, розділених пробілами довжиною 3 міліметри. (12)

2. Покажчик примірників, на яких дані, що містяться у формах, повинні з'являтися шляхом самокопіювання, наведений у Доповненні 1. Покажчик примірників, на яких дані, що містяться на додаткових аркушах, повинні з'являтися шляхом самокопіювання, наведений у Доповненні 2.

3. Бланки мають формат 210 х 297 мм із максимальним відхиленням по довжині до 5 мм убік зменшення й до 8 мм убік збільшення.

4. Договірні сторони можуть зажадати, щоб на формах також зазначалися найменування й адреса виготовлювача або позначка, яка дозволяє ідентифікувати виготовлювача.

1. Форми заповнюються відповідно до Пояснень, наведених у Доповненні 3.

2. У випадках, коли формальності виконуються з використанням державних або приватних комп'ютерних систем, компетентні органи дозволяють особам на їхнє прохання заміняти власноручний підпис рівнозначною технічною дією, яка може бути заснована на використанні кодів, коли це можливо, і яка має ті ж юридичні наслідки, що й власноручний підпис. Така можливість надається тільки за умови виконання технічних і адміністративних вимог, установлених компетентними органами.

3. У випадках, коли формальності виконуються з використанням державних або приватних комп'ютерних систем, які також роздруковують декларації, компетентні органи можуть передбачити пряме засвідчення цими системами декларацій, відтворених таким чином, замість ручного або механічного відбитка печатки митного органа й підпису вповноваженої посадової особи.

Положення щодо використання єдиного документа містяться у Додатку 3.

1. У разі використання комплекту єдиного документа для послідовного виконання експортних, транзитних та/або імпортних формальностей кожна особа, що бере участь в операції, несе відповідальність тільки стосовно відомостей, що стосуються процедури, яку він заявив як декларант, принципал або представник декларанта або принципала.

2. Для цілей застосування параграфа 1, якщо заінтересована особа використовує єдиний документ, оформлений на більш ранньому етапі даної торговельної операції, вона зобов'язана до подання своєї декларації перевірити точність зазначених відомостей у графах, за зміст яких вона несе відповідальність, і їх відповідність даним товарам і заявленій процедурі, а також за потреби зобов'язана їх доповнити.

3. У випадках, зазначених у параграфі 2, заінтересована особа повинна негайно інформувати митну службу про будь-яку виявлену невідповідність у відомостях, представлених про дані товари.

1. При експорті товарів з території Договірної сторони потрібні примірники 1, 2 і 3, що відповідають зразку, наведеному в Доповненні 1 до Додатка I, або примірники 1/6, 2/7 і 3/8, що відповідають зразку, наведеному в Доповненні 2 до Додатка I.

При транзиті потрібні примірники 1, 4 і 5, що відповідають зразку, наведеному в Доповненні 1 до Додатка I, або примірники 1/6 і 4/5 (двічі), що відповідають зразку, наведеному в Доповненні 2 до Додатка I. (13)

3. При імпорті товарів на територію Договірної сторони потрібні примірники 6, 7 і 8, що відповідають зразку, наведеному в Доповненні 1 до Додатка I, або примірники 1/6, 2/7 і 3/8, що відповідають зразку, наведеному в Доповненні 2 до Додатка I.

1. Декларації повинні супроводжуватися в межах, установлених Статтею 3 цієї Конвенції, документами, необхідними для поміщення даних товарів під заявлену процедуру.

2. Подання в митний орган декларації, підписаної декларантом або його представником, указує, що дана заінтересована особа декларує даний товар для поміщення під заявлену процедуру й, без шкоди для можливого застосування мір покарання, означає прийняття на себе відповідальності відповідно до правил, що діють у Договірних сторонах, щодо:

- точності відомостей, зазначених у декларації,

- дійсності прикладених документів і

- дотримання всіх зобов'язань, що випливають з поміщення даних товарів під відповідну процедуру.

У випадках, коли потрібні додаткові примірники єдиного документа або декларації, заінтересовані особи можуть у разі потреби використати для цієї мети додаткові аркуші або фотокопії цього документа або декларації, які компетентні органи приймають наче якби це були оригінальні документи, з урахуванням того, що їхня якість і розбірливість будуть враховані даними органами як задовільні.

Існують різні варіанти використання форм, які можна поділити на дві групи:

- повне використання системи

або

- роздільне використання.

1. Повне використання

Зазначене відноситься до випадків, коли під час виконання експортних формальностей зацікавлена особа використовує форму, що містить примірники, необхідні для виконання формальностей, пов'язаних з експортом і транзитом, а також формальностей, які виконуються у країні призначення.

Форма, що використовується для цієї мети, складається з восьми примірників, а саме:

- примірник 1, що залишається в компетентних органах країни експорту (експортні й транзитні формальності);

- примірник 2, що використовується для статистичних цілей країною експорту;

- примірник 3, що повертається експортерові після проставлення печатки митними органами;

- примірник 4, що залишається в ході транзитної операції в митному органі призначення;

- примірник 5, що є копією для повернення для цілей транзиту;

- примірник 6, що залишається в компетентних органах країни призначення (для імпортних формальностей);

- примірник 7, що використовується для статистичних потреб країною призначення (для імпортних формальностей), (14)

- примірник 8, що повертається одержувачеві після проставлення печатки митними органами.

(Примірники 2 і 7 можуть використовуватися для інших адміністративних цілей відповідно до вимог Договірних сторін).

Форма складається, таким чином, з комплекту з восьми примірників, перші три з яких відносяться до формальностей, що виконуються у країні експорту, а наступні п'ять відносяться до формальностей, що виконуються у країні призначення.

Кожний комплект із восьми примірників складений таким чином, що в графи, які повинні містити ідентичні відомості для країн, які беруть участь в операції, ці відомості можуть бути внесені безпосередньо експортером або принципалом до примірника 1 і потім з'являтися на всіх примірниках завдяки хімічній обробці паперу. При цьому у випадках, коли з якої-небудь причини (наприклад, захист комерційної таємниці, різний зміст відомостей для країни експорту й для країни призначення) відомості не повинні передаватися з однієї країни в іншу, дезактивація чутливості паперу, що самокопіюється, забороняє відтворення примірників, призначених для країни експорту.

Якщо використовується та сама графа, але з іншим змістом у країні призначення, то для відтворення цих додаткових даних на примірниках 6 - 8 використовується копіювальний папір.

При цьому, зокрема у випадках застосування комп'ютеризованої обробки декларацій, можна використати не вищезазначений комплект із восьми примірників, а два комплекти із чотирьох примірників, у яких кожний з примірників може мати подвійну функцію: 1/6, 2/7, 3/8, 4/5; перший комплект у такий спосіб відповідав би в тому, що стосується внесених до нього даних, зазначеним вище примірникам 1 - 4, а другий - примірникам 5 - 8. У цьому випадку номери примірників, що використовуються, у кожному комплекті із чотирьох примірників зазначаються шляхом викреслювання з полів форми номерів примірників, що не використовуються.

Кожний комплект із підібраних у такий спосіб чотирьох примірників складений так, щоб відомості, які повинні бути відтворені на різних примірниках, могли відтворюватися на них завдяки хімічній обробці паперу.

2. Роздільне використання

Зазначене відноситься до випадків, коли заінтересована особа не бажає використовувати повний комплект, як передбачено вище в параграфі 1. У такому випадку дана особа може використати для кожного етапу (експорт, транзит або імпорт) операції, пов'язаної з торгівлею товарами між Договірними сторонами, примірники декларації, необхідні для виконання формальностей, що відносяться тільки до даного етапу. На додаток, дана особа за своїм бажанням може додати до цих примірників примірники, необхідні для виконання формальностей, що належать до одного з наступних етапів операції.

Таким чином, у випадку роздільного використання можливі різні комбінації, при цьому номери примірників є такими ж, як зазначені вище в параграфі 1.

Як приклад можливі такі комбінації:

- тільки експорт: примірники 1, 2 і 3;

- експорт + транзит: примірники 1, 2, 3, 4 і 5; (15)

- експорт + імпорт: примірники 1, 2, 3, 6, 7 і 8;

- тільки транзит: примірники 1, 4 і 5; (16)

- транзит + імпорт: примірники 1, 4, 5, 6, 7 і 8;

- тільки імпорт: примірники 6, 7 і 8.

Крім того, трапляються ситуації, коли в місці призначення необхідно представити підтвердження статусу даних товарів як товарів Співтовариства, хоча процедура транзиту не застосовувалася. У таких випадках необхідно використовувати примірник, призначений для цієї мети (примірник N 4), окремо або разом з одним із вищеописаних комплектів. Якщо за правилами Співтовариства документ, що підтверджує статус товарів Співтовариства, повинен бути пред'явлений у трьох примірниках, надаються додаткові примірники або фотокопії примірника N 4.

Форми містять всі відомості, які можуть вимагатися Договірними сторонами. Заповнення деяких граф є обов'язковим, тоді як інші графи заповнюються тільки якщо це потрібно в тій країні, у якій виконуються формальності. У зв'язку із цим необхідно суворо дотримуватися розділу цих Пояснень, присвяченому використанню різних граф.

У будь-якому випадку, без шкоди для застосування спрощених процедур, максимальні переліки граф, які можуть заповнюватися на кожному етапі торговельної операції між Договірними сторонами, включаючи графи, заповнення яких потрібно у випадку застосування спеціального законодавства, такі:

- експортні формальності: графи 1 (перший і другий підрозділ), 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 15a, 15b, 16, 17, 17a, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34a, 34b, 35, 37, 38, 39, 40, 41, 44, 46, 47, 48, 49, 50 та 54,

- транзитні формальності: графи 1 (третій підрозділ), 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 15, 15a, 17, 17a, 18, 19, 21, 25, 26, 27, 30, 31, 32, 33 (перший підрозділ), 35, 38, 40, 44, 50, 51, 52, 53, 55 та 56. (17)

- імпортні формальності: графи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 15a, 16, 17, 17a, 17b, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34a, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 54,

- підтвердження статусу товарів Співтовариства (T2L): графи 1 (крім другого підрозділу), 2, 3, 4, 5, 14, 31, 32, 33, 35, 38, 40, 44, 54.

У всіх випадках, коли даний вид використовуваного комплекту містить хоча б один примірник, що може бути використаний в іншій країні, ніж та, у якій він був початково заповнений, форми повинні заповнюватися за допомогою друкарської машинки або механографічним або аналогічним способом. Для полегшення заповнення за допомогою друкарської машинки форму необхідно помістити в машинку таким чином, щоб перша буква відомостей, унесених у графу 2, містилася в позиційній графі в її верхньому лівому куті.

У випадках, коли всі примірники використовуваного комплекту призначені для використання в одній і тій самій країні й за умови, що в даній країні це дозволено, відомості можуть також вписуватися розбірливо від руки чорнилом заголовними друкованими літерами. Те саме застосовується до відомостей, що вносяться в примірники, які використовуються для цілей процедури транзиту.

У формі не повинно бути підчищень або виправлень. Будь-які зміни провадяться шляхом перекреслення неправильних даних і, за потреби, поповненням необхідних даних. Будь-які зміни, зроблені таким чином, повинні бути підписані особою, що їх виконала, і явно засвідчені компетентними органами. При необхідності останні можуть зажадати подання нової декларації.

Крім того, замість кожного із зазначених вище методів може використовуватися процес автоматичного відтворення й заповнення форм за умови суворого дотримання положень, що стосуються зразків, паперу, розміру, мови, яка використовується, розбірливості, заборони підчищень, змін і виправлень.

Заповнюються, за потреби, тільки пронумеровані графи. Інші графи, відзначені заголовною літерою, призначені винятково для внутрішнього використання адміністративними органами.

На примірниках, що залишаються в митному органі експорту та/або відправлення, повинен бути оригінальний підпис заінтересованих осіб. Підпис принципала або, коли це допускається, його вповноваженого представника покладає на нього відповідальність за всі відомості, що відносяться до транзитної операції, які випливають із виконання відповідних положень, уключаючи описані вище в підрозділі "Б".