Конвенція про Міжнародну морську організацію 1948 року в редакції 1982 року

Держави-учасниці цієї Конвенції цим засновують Міжнародну морську організацію (надалі іменовану "Організація").

Новий текст був схвалений IX сесією Асамблеї ІМКО (Резолюція A. 358 (IX) від 14 листопада 1975 р.) і X сесією Асамблеї ІМКО (Резолюція A. 400 (X) від 17 листопада 1977 р.), включаючи поправку до Резолюції A. 358 (IX) (Резолюція A. 371 від 9 листопада 1977 р.). Текст Конвенції про Міжурядову морську консультативну організацію 1948 р. був опублікований в інформ. зб. ЦНІІМФа "Морське право і практика", N 15, вип. 71.- Л.: Морський транспорт, 1961, с 28-44.

Цілями Організації є:

a) забезпечення механізму для співробітництва урядів у сфері урядового регулювання і заходів, що стосуються всякого роду технічних питань, що торкаються міжнародного торговельного судноплавства: заохочення і сприяння прийняттю всіма країнами високих практично можливих норм у питаннях, що стосуються безпеки на морі, ефективності судноплавства, запобігання забрудненню із суден морського середовища і боротьби з ним, і розгляд адміністративних і правових питань, пов'язаних з цілями, викладеними в цій статті;

b) заохочення усунення дискримінаційних заходів і зайвих обмежень з боку урядів, що стосуються міжнародного торговельного законодавства, з тим, щоб світова торгівля могла без дискримінації користуватися послугами судноплавства: сприяння і заохочення, що здійснюються урядом з метою розвитку свого національного судноплавства та з метою безпеки, не є самі по собі дискримінацією за умови, що такі сприяння і заохочення не ґрунтуються на заходах, розрахованих на обмеження свободи для суден усіх прапорів брати участь у міжнародній торгівлі;

c) забезпечення розгляду Організацією, відповідно до частини II питань, що стосуються несправедливих обмежень з боку судноплавних компаній;

d) забезпечення розгляду Організацією будь-яких питань, що стосуються судноплавства, і впливу судноплавства на морське середовище, які можуть бути передані їй будь-яким органом або спеціалізованою установою і впливу судоплавства на морське середовище, Організації Об'єднаних Націй;

e) забезпечення обміну інформацією між урядами з питань, що розглядаються Організацією.

Для досягнення цілей, викладених у ч. I, Організація:

a) з урахуванням положень статті 3 розглядає і дає рекомендації з питань, що виникають у зв'язку з пунктами a), b) і c) ст. 1, які можуть бути передані їй членами Організації Об'єднаних Націй або будь-якою іншою міжурядовою організацією, або з питань, переданих відповідно до пункту d) статті 1;

b) забезпечує розробку проектів конвенцій, угод або інших відповідних документів, рекомендує їх урядам і міжурядовим організаціям, а також скликає такі наради, які можуть бути необхідними;

c) забезпечує механізм для консультацій між членами Організації й обміну інформацією між урядами;

d) здійснює функції, пов'язані з пунктами a), b) і c) цієї статті, і, зокрема, функції, покладені на неї за міжнародними документами, що стосуються морських питань і впливу судноплавства на морське середовище;

e) сприяє при необхідності і відповідно до ч.X технічному співробітництву в рамках Організації.

З питань, що, на думку Організації, можуть бути вирішені шляхом звичайних методів, прийнятних у міжнародному судноплавстві, вона рекомендує такий шлях вирішення. У випадку, якщо, на думку Організації, яке-небудь питання, що стосується несправедливих обмежень з боку судноплавних компаній, не може бути врегульовано шляхом звичайних методів, прийнятних у міжнародному судноплавстві, або якщо фактично підтвердилося, що воно не може бути вирішено такими методами, то Організація за умови, що це питання вже було предметом прямих переговорів між відповідними членами Організації, на прохання одного з цих членів розглядає це питання.

Прийом в члени Організації відкритий для всіх держав за умови дотримання положень ч. III.

Члени Організації Об'єднаних Націй можуть стати членами Організації, ставши учасниками Конвенції відповідно до положень ст. 71.

Держави, що не є членами Організації Об'єднаних Націй, представники яких були запрошені на Морську конференцію Організації Об'єднаних Націй, скликану в Женеві 19 лютого 1948 р., можуть стати членами Організації, ставши учасниками Конвенції відповідно до положень ст. 71.

Будь-яка держава, що не має права стати членом Організації відповідно до ст. 5 або 6, може через Генерального секретаря звернутися з проханням про прийом її в члени Організації і повинна бути прийнята в члени Організації після того, як вона стане учасницею Конвенції відповідно до положень ст. 71, за умови, що після винесення Радою рекомендації її прохання буде схвалено двома третинами членів Організації, за винятком асоційованих членів.

Будь-яка територія або група територій, на яку відповідно до ст. 72 член Організації, що несе відповідальність за її зовнішні зносини, або Організація Об'єднаних Націй поширили дію Конвенції, може стати асоційованим членом Організації за допомогою письмового повідомлення, що направляється Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй таким членом або Організацією Об'єднаних Націй, залежно від випадку.

Асоційований член Організації має такі ж права і обов'язки по Конвенції, що і член Організації, за винятком того, що він не має права голосу і не може бути членом Ради. З врахуванням цього вираз "член Організації" у цій Конвенції розуміється як такий, що включає асоційованого члена, якщо з контексту не випливає іншого.

Ніяка держава або територія не може стати або залишатися членом Організації всупереч резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй.

Організація складається з Асамблеї, Ради, Комітету з безпеки на морі, Юридичного комітету, Комітету захисту морського середовища, Комітету з технічного співробітництва і таких допоміжних органів, які Організація може в будь-який час вважати необхідними, і Секретаріату.

Асамблея складається з усіх членів Організації.

Чергові сесії Асамблеї скликаються раз на два роки. Надзвичайні сесії скликаються через шістдесят днів після направлення відповідного повідомлення у тих випадках, коли одна третина членів Організації повідомить Генерального секретаря про те, що вони бажають скликання сесії, або якщо Рада вважає це необхідним, за шістдесят днів.

Більшість членів Організації, за винятком асоційованих членів, складають кворум на засіданнях Асамблеї.

У функції Асамблеї входять:

a) обрання на кожній черговій сесії з числа своїх членів, за винятком асоційованих членів, Голови Асамблеї та двох заступників Голови, які зберігають свої повноваження до наступної чергової сесії;

b) розробка своїх правил процедур, за винятком випадків, коли Конвенція передбачає інше;

c) заснування, якщо вона вважає за необхідне, тимчасових або, по рекомендації Ради, постійних допоміжних органів;

d) вибори членів Організації в Раду відповідно до ст. 17;

e) одержання і розгляд звітів Ради і прийняття рішень з будь-якого питання, переданого їй Радою;

f) схвалення програми роботи Організації;

g) голосування по бюджету і вирішення усіх фінансових питань Організації відповідно до ч. XII;

h) розгляд витрат і затвердження фінансових звітів Організації;

i) виконання функцій Організації за умови, що Асамблея передає Раді питання, що стосуються пунктів a) і b) ст. 2, для підготовки рекомендацій або документів щодо них і, що будь-які рекомендації або документи, подані Радою Асамблеї і не прийняті нею, повертаються в Раду для подальшого розгляду з переліком таких зауважень, які може зробити Асамблея;

j) рекомендація для прийняття членами Організації правил і керівних вказівок, що стосуються безпеки на морі, запобігання забрудненню моря із суден і боротьби з ним та інших питань, що стосуються впливу судноплавства на морське середовище, які покладені на Організацію за міжнародними документами, або доповнень до тих правил і керівних вказівок, що їй були передані;

k) вжиття таких заходів, які вона може вважати необхідними для сприяння технічному співробітництву відповідно до пункту e) ст. 1, беручи до уваги особливі потреби країн, що розвиваються;

l) прийняття рішень щодо скликання якої-небудь міжнародної конференції або застосування будь-якої іншої належної процедури для міжнародних конвенцій або поправок до будь-яких міжнародних конвенцій, що були розроблені Комітетом з безпеки на морі, Юридичним комітетом, Комітетом захисту морського середовища, Комітетом з технічного співробітництва або іншими органами Організації;

m) передача Раді на розгляд або вирішення будь-яких питань, що входять до компетенції Організації; однак функція, що стосується рекомендацій, передбачених п. j) цієї статті, такій передачі не підлягає.

Рада складається з 24 членів, що обираються Асамблеєю.

При виборах членів Ради Асамблея притримується таких критеріїв:

a) 6 повинні бути державами, що мають найбільшу зацікавленість у наданні міжнародних послуг морського судноплавства;

b) 6 повинні бути іншими державами, що мають найбільшу зацікавленість у міжнародній морській торгівлі;

c) 12 повинні бути державами, не обраними згідно з вищевказаними пунктами a) і b), що мають особливу зацікавленість у морських перевезеннях або судноплавстві й обрання яких до Ради забезпечить представництво в ньому всіх основних географічних районів світу.

Члени Організації, представлені в Раді відповідно до ст. 17, виконують свої функції до кінця наступної чергової сесії Асамблеї. Члени Ради можуть бути переобрані на новий термін.

a) Рада обирає свого голову і приймає свої Правила процедури, за винятком тих випадків, що передбачені в Конвенції.

b) 16 членів Ради складають кворум.

c) Засідання Ради скликаються через місяць після повідомлення так часто, як це може бути необхідно для ефективного виконання нею своїх обов'язків, за пропозицією Голови Ради або на прохання не менше чотирьох членів. Засідання проводяться там, де це може бути зручно.

Рада запрошує будь-якого члена Організації для участі без права голосу в обговоренні будь-якого питання, що викликає особливий інтерес для даного члена Організації.

a) Рада розглядає проект програми роботи і проект бюджету, підготовлені Генеральним секретарем у світлі пропозицій, винесених Комітетом з безпеки на морі, Юридичним комітетом, Комітетом захисту морського середовища, Комітетом по технічному співробітництву й іншими органами Організації, і, беручи до уваги ці пропозиції, розробляє і подає Асамблеї програму роботи і бюджет Організації з обліком загальних інтересів і пріоритетів Організації.

b) Рада одержує звіти, пропозиції і рекомендації Комітету з безпеки на морі, Юридичного комітету, Комітету захисту морського середовища, Комітету з технічного співробітництва та інших органів Організації і направляє їх Асамблеї, а коли Асамблея не засідає, членам Організації для інформації разом із зауваженнями і рекомендаціями Ради.

c) Питання, про які йдеться в ст. 28, 33, 38 і 43, розглядаються Радою тільки після одержання висновку від Комітету з безпеки на морі, Юридичного комітету, Комітету захисту морського середовища або Комітету з технічного співробітництва, у залежності від випадку.

Рада за схваленням Асамблеї призначає Генерального секретаря. Рада також забезпечує призначення іншого персоналу, який може бути необхідний, і визначає терміни й умови роботи Генерального секретаря й іншого персоналу, причому ці терміни і умови повинні по можливості відповідати термінам і умовам, що існують в Організації Об'єднаних Націй і її спеціалізованих установах.

На кожній черговій сесії Асамблеї Рада представляє доповідь про роботу, виконану Організацією за період після попередньої чергової сесії Асамблеї.

Рада подає Асамблеї фінансові звіти Організації разом зі своїми зауваженнями і рекомендаціями.

a) Рада може укладати договори або угоди щодо взаємин Організації з іншими організаціями, як це передбачено в ч. XV. Такі договори або угоди підлягають схваленню Асамблеєю.

b) 3 урахуванням положень ч. XV і відносин, підтримуваних відповідними комітетами з іншими органами у відповідності зі ст. 28, 33, 38 і 43, Рада в період між сесіями Асамблеї несе відповідальність за відносини з іншими організаціями.

У період між сесіями Асамблеї Рада виконує функції Організації, за винятком функції винесення рекомендацій відповідно до пункту j) ст. 15. Рада, зокрема, координує діяльність органів Організації і може вносити такі зміни в програму роботи Організації, що безумовно необхідні для забезпечення ефективної діяльності Організації.

Комітет з безпеки на морі складається з усіх членів Організації.

a) Комітет з безпеки на морі розглядає будь-які питання, що входять до компетенції Організації і мають відношення до навігаційних засобів, конструкції, устаткування і постачання суден, укомплектування суден екіпажами з точки зору безпеки, правил попередження зіткнення суден, поводження з небезпечними вантажами, регламентації безпеки на морі, гідрографічної інформації, суднових журналів і штурманської документації, розслідувань аварій на морі, пошуку і рятування майна і людей на морі,та будь-які інші питання, що безпосередньо стосуються безпеки на морі.

b) Комітет з безпеки на морі забезпечує механізм для виконання будь-яких обов'язків, покладених на нього цією Конвенцією, Асамблеєю або Радою, або будь-якого обов'язку в рамках цієї статті, що може бути покладений на нього по будь-якому іншому міжнародному документу і визнаний Організацією.

c) 3 урахуванням положень ст. 25 Комітет з безпеки на морі на прохання Асамблеї або Ради або якщо він вважає це корисним в інтересах своєї роботи, підтримує тісні взаємини з іншими органами, які можуть сприяти досягненню цілей Організації.

Комітет з безпеки на морі подає Раді:

a) пропозиції відносно правил безпеки або поправок до правил безпеки, розроблені Комітетом;

b) рекомендації і керівні вказівки, розроблені Комітетом;

c) звіт про роботу Комітету за період після попередньої сесії Ради.

Комітет з безпеки на морі збирається не рідше одного разу на рік. Він обирає своїх посадових осіб раз на рік і ухвалює свої Правила процедури.

Незалежно від положень цієї Конвенції, що передбачають інше, але за умови дотримання положень ст. 27, Комітет з безпеки на морі при виконанні функцій, покладених на нього по якій-небудь міжнародній конвенції або іншому документу, дотримується відповідних положень такої конвенції або документа, зокрема в тому, що стосується норм, що визначають застосовну процедуру.

Юридичний комітет складається з усіх членів Організації.

a) Юридичний комітет розглядає будь-які правові питання, що входять до компетенції Організації.

b) Юридичний комітет вживає всіх необхідних заходів для здійснення будь-яких обов'язків, покладених на нього цією Конвенцією або Асамблеєю або Радою, або будь-якого обов'язку, що випливає з цієї статті, що може бути покладений на нього за яким-небудь іншим міжнародним документом і визнаний Організацією.

c) 3 урахуванням положень ст. 25 Юридичний комітет на прохання Асамблеї або Ради або якщо він вважає це корисним в інтересах своєї роботи, підтримує такі тісні взаємини з іншими органами, які можуть сприяти досягненню цілей Організації.

Юридичний комітет подає Раді:

a) проекти міжнародних конвенцій і поправок до міжнародних конвенцій, розроблені Комітетом;

b) звіт про роботу Комітету за період після попередньої сесії Ради.

Юридичний комітет збирається не рідше одного разу на рік. Він обирає своїх посадових осіб один раз на рік і ухвалює свої Правила процедури.

Незалежно від положень цієї Конвенції, що передбачають інше, але за умови дотримання положень ст. 32, Юридичний комітет при виконанні своїх функцій, покладених на нього по якій-небудь міжнародній конвенції або іншому документу, дотримується відповідних положень такої конвенції або документа, зокрема в тому, що стосується норм, що визначають застосовну процедуру.

Комітет захисту морського середовища складається з усіх членів Організації.

Комітет захисту морського середовища розглядає будь-яке питання, що входить до компетенції Організації і має відношення до запобігання забруднення моря із суден і боротьби з ним, і зокрема:

a) виконує такі функції, що покладені або можуть бути покладені на Організацію по міжнародних конвенціях по запобіганню забрудненню моря із суден і боротьби з ним, зокрема, відносно прийняття правил і поправок до них або інших положень, як це передбачено в таких конвенціях;

b) розглядає питання вживання відповідних заходів, що сприяють забезпеченню виконання конвенцій, згаданих вище в пункті a);

c) забезпечує збір науково-технічної або будь-якої іншої практичної інформації з питання запобігання забрудненню моря з суден і боротьби з ним для розсилання її державам, зокрема країнам, що розвиваються, і, коли це доцільно, виносить рекомендації і розробляє провідні вказівки;

d) сприяє співробітництву з регіональними організаціями, що займаються питаннями запобіганню, забрудненню моря із суден і боротьби з ним з урахуванням положень ст. 25;

e) розглядає і вживає відповідних заходів щодо будь-яких інших питань, що входять до компетенції Організації, що можуть сприяти запобіганню забрудненню моря із суден і боротьби з ним, включаючи співробітництво з іншими міжнародними організаціями з питань навколишнього середовища, з урахуванням положень ст. 25.

Комітет захисту морського середовища подає Раді:

a) пропозиції щодо правил по запобіганню забрудненню моря із суден і боротьби з ним і поправок до таких правил, розроблених Комітетом;

b) рекомендації і провідні вказівки, розроблені Комітетом;

c) звіт про роботу Комітету за період після попередньої сесії Ради.

Комітет захисту морського середовища збирається не рідше одного разу на рік. Він обирає своїх посадових осіб раз на рік і приймає свої Правила процедури.

Незалежно від положень цієї Конвенції, що передбачають інше, але за умови дотримання положень ст. 37, Комітет захисту морського середовища при виконанні функцій, покладених на нього по якій-небудь міжнародній конвенції або іншому документу, дотримується відповідних положень такої конвенції або документа, зокрема в тому, що стосується норм, що визначають застосовну процедуру.

Комітет з технічного співробітництва складається з усіх членів Організації.

a) Комітет з технічного співробітництва розглядає, коли це доцільно, будь-яке питання, що входить до компетенції Організації і що має відношення до здійснення проектів технічного співробітництва, що фінансуються за рахунок відповідної програми Організації Об'єднаних Націй, і відносно яких Організація виступає як виконавець або координатор, або за рахунок цільових внесків, добровільно наданих Організацією, і будь-які інші питання, що відносяться до діяльності Організації в галузі технічного співробітництва.

b) Комітет з технічного співробітництва стежить за роботою Секретаріату, що стосується технічного співробітництва.

c) Комітет з технічного співробітництва виконує функції, покладені на нього цією Конвенцією або Асамблеєю або Радою, або будь-який обов'язок у рамках цієї статті, що може бути покладений на нього по будь-якому іншому міжнародному документу і визнаний Організацією.

d) 3 урахуванням положень ст. 25 Комітет з технічного співробітництва на прохання Асамблеї і Ради, або якщо він вважає це корисним в інтересах своєї роботи, підтримує такі взаємини з іншими органами, які можуть сприяти досягненню цілей Організації.

Комітет з технічного співробітництва подає Раді:

a) рекомендації, розроблені Комітетом;

b) звіт про роботу Комітету за період після попередньої сесії Ради.

Комітет з технічного співробітництва збирається не рідше одного разу на рік. Він обирає своїх посадових осіб раз на рік і приймає свої Правила процедури.

Незалежно від положень цієї Конвенції, що передбачають інше, але за умови дотримання положень ст. 42, Комітет з технічного співробітництва при виконанні функцій, покладених на нього по якій-небудь міжнародній конвенції або іншому документу, дотримується відповідних положень такої конвенції або документа, зокрема в тому, що стосується норм, що визначають застосовну процедуру.

До складу Секретаріату входить Генеральний секретар та інший персонал, який може знадобитися Організації. Генеральний секретар є головною адміністративною посадовою особою Організації і з урахуванням положень ст. 22 призначає вищезгаданий персонал.

Секретаріат веде всю документацію, що може бути необхідна для ефективного виконання функцій Організації, готує, збирає і розсилає матеріали, документи, порядок денний, протоколи й інформацію, що можуть знадобитися для роботи Організації.

Генеральний секретар підготовляє і подає Раді щорічні фінансові звіти і проект бюджету на два роки з вказівкою кошторисів на кожен рік окремо.

Генеральний секретар інформує членів Організації про її діяльність. Кожен член Організації може призначити одного представника або більше для зв'язку з Генеральним секретарем.

При виконанні своїх обов'язків Генеральний секретар і персонал Секретаріату не повинні запитувати або одержувати вказівки від якого б то не було уряду або влади, сторонньої для Організації. Вони повинні утримуватися від будь-яких дій, що могли б відбитися на їхньому положенні як міжнародних посадових осіб. Кожен член Організації зобов'язується у свою чергу поважати строго міжнародний характер обов'язків Генерального секретаря і персоналу Секретаріату і не намагатися робити на них вплив при виконанні ними своїх обов'язків.

Генеральний секретар виконує будь-які інші функції, що можуть бути покладені на нього Конвенцією, Асамблеєю або Радою.

Кожен член Організації несе витрати по заробітній платі, транспортним та іншим витратам своєї делегації, що беруть участь у засіданнях, проведених Організацією.

Рада розглядає фінансові звіти і проекти бюджету, підготовлені Генеральним секретарем, і подає їх Асамблеї зі своїми зауваженнями і рекомендаціями.

a) 3 урахуванням будь-якої угоди між Організацією і Організацією Об'єднаних Націй Асамблея розглядає і затверджує проект бюджету.

b) Асамблея розподіляє витрати між членами Організації відповідно до шкали, що повинна бути встановлена нею після розгляду пропозицій Ради по цьому питанню.

Будь-який член Організації, що не виконав своїх фінансових зобов'язань перед Організацією протягом одного року з дня настання терміну платежу, не матиме права голосу в Асамблеї, Раді, Комітеті з безпеки на морі, Юридичному комітеті, Комітеті захисту морського середовища або Комітеті по технічному співробітництву, якщо Асамблея не відмовиться на свій розсуд від дотримання цього положення.

За винятком випадків, коли передбачено інше в цій Конвенції або якій-небудь міжнародній угоді, що покладають які-небудь функції на Асамблею, Раду, Комітет з безпеки на морі, Юридичний комітет, Комітет захисту морського середовища або Комітет з технічного співробітництва, голосування в цих органах визначається такими положеннями:

a) кожен член Організації має один голос;

b) рішення приймаються більшістю голосів присутніх і голосуючих членів Організації, у випадку, коли для прийняття рішення потрібна більшість у дві третини голосів, - більшістю у дві третини голосів присутніх членів Організації;

c) для цілей цієї Конвенції вираз "присутні і голосуючі члени Організації" означає членів Організації, присутніх і голосуючих за або проти. Члени Організації, що утримуються при голосуванні, розглядаються як такі, що не приймають участь у голосуванні.

a) Штаб-квартира Організації засновується в Лондоні;

b) Асамблея більшістю в дві третини голосів може, якщо це необхідно, змінити місцезнаходження штаб-квартири.

c) Сесії Асамблеї можуть проводитися в будь-якому іншому місці, крім штаб-квартири, якщо Рада вважає це необхідним.

Організація встановлює зв'язок з Організацією Об'єднаних Націй згідно зі ст. 57 Статуту Організації Об'єднаних Націй як спеціалізована установа в галузі судноплавства і впливу судноплавства на морське середовище. Цей зв'язок здійснюється за допомогою угоди з Організацією Об'єднаних Націй відповідно до ст. 63 Статуту Організації Об'єднаних Націй, що буде укладено, як це передбачено.

Організація співробітничає з будь-якою спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй з питань, що являють загальний інтерес для Організації і для такої спеціалізованої установи, і розглядає такі питання і вживає щодо них заходи по узгодженню з такою спеціалізованою установою.

З питань, що входять до її компетенції, Організація може співробітничати з іншими міжурядовими організаціями, які не є спеціалізованими установами Організації Об'єднаних Націй, але інтереси і діяльність яких мають відношення до цілей Організації.

З питань, що входять до її компетенції, Організація може вживати належних заходів для здійснення консультацій і співробітництва з неурядовими міжнародними організаціями.

За умови схвалення Асамблеєю більшістю в дві третини голосів Організація може приймати від будь-яких інших міжнародних організацій, урядових або неурядових, такі функції, заходи і зобов'язання, що входять до компетенції Організації, які можуть бути передані Організації по міжнародних угодах або за взаємоприйнятою домовленістю, досягнутою між компетентними органами відповідних організацій. Подібним же чином Організація може приймати на себе будь-які адміністративні функції, що входять до її компетенції і передані якому-небудь урядові за умовами якого-небудь міжнародного документа.

Правоздатність, привілеї і імунітети, що надаються Організації або в зв'язку з її діяльністю, визначаються і регулюються Загальною конвенцією про привілеї і імунітети спеціалізованих установ, схваленою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 21 листопада 1947 р. , з врахуванням таких змін, що можуть бути внесені в остаточний (або переглянутий) текст додатка, схвалений Організацією відповідно до розділів 36 і 38 вищезгаданої Загальної конвенції.

Надалі до свого приєднання до згаданої Загальної конвенції в тому, що стосується Організації, кожен член Організації зобов'язується застосовувати положення додатка II до цієї Конвенції.

Тексти пропонованих поправок до Конвенції розсилаються Генеральним секретарем членам Організації щонайменше за 6 місяців до їхнього розгляду Асамблеєю. Поправки приймаються Асамблеєю більшістю в дві третини голосів. Кожна поправка набуває чинності для всіх членів Організації після закінчення 12 місяців після прийняття поправки двома третинами членів Організації, за винятком асоційованих членів.

Кожна поправка, прийнята згідно зі ст. 66, здається на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, який негайно розсилає копії поправки всім членам Організації.

Заява або прийняття поправки відповідно до ст. 66 здійснюється шляхом направлення документа Генеральному секретарю для здачі на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Генеральний секретар повідомляє членів Організації про одержання будь-якого такого документа і про дату набрання чинності поправки.

Будь-яке питання або спір щодо тлумачення або застосування Конвенції передається на вирішення Асамблеї або вирішується іншим способом, про який домовляться сторони, що беруть участь у спорі. Ніщо в цій статті не перешкоджає будь-якому органу Організації у врегулюванні будь-якого такого питання або спору, який може виникнути при виконанні його функцій.

Будь-яке юридичне питання, що не може бути вирішено у порядку, що передбачається ст. 69, передається Організацією в Міжнародний суд для консультативного висновку згідно зі ст. 96 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

З урахуванням положень ч. III ця Конвенція залишається відкритою для підписання і прийняття, і держави можуть стати учасниками Конвенції шляхом:

a) підписання без застереження про прийняття;

b) підписання з застереженням про прийняття, за яким слідує прийняття;

c) або прийняття.

Прийняття здійснюється шляхом здачі на зберігання документа про прийняття Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

a) Члени Організації можуть у будь-який час зробити заяву про те, що їхня участь у Конвенції включає участь усіх або групи, або однієї з територій, за міжнародні зносини яких вони несуть відповідальність.

b) Конвенція не поширюється на території, за міжнародні зносини яких несуть відповідальність члени Організації, якщо від їхнього імені не буде зроблено відповідної заяви відповідно до положень пункту a) цієї статті.

c) Заява, зроблена відповідно до пункту a) цієї статті, спрямовується Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, що розсилає копії заяви всім державам, запрошеним на Морську конференцію Організації Об'єднаних Націй, а також іншим державам, що стали членами Організації.

d) У випадках, коли по угоді про опіку Організація Об'єднаних Націй є керівною владою, вона може приєднатися до Конвенції від імені однієї, декількох або всіх підопічних територій відповідно до процедури, викладеної в ст. 71.

a) Кожен член Організації може вийти з Організації, направивши письмове повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, що негайно повідомляє про таке повідомлення інших членів Організації і Генерального секретаря Організації. Повідомлення про вихід може бути дане в будь-який час після закінчення 12 місяців після набрання чинності Конвенції. Вихід з Організації набуває чинності після закінчення 12 місяців з моменту одержання письмового повідомлення Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй.

b) Застосування Конвенції щодо території або груп територій згідно зі ст. 72 може бути припинене в будь-який час, якщо член Організації, відповідальний за міжнародні зносини цієї території, або у випадку підопічної території, коли Організація Об'єднаних Націй є керівною владою цієї території, направить письмове повідомлення про це на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй негайно повідомляє про таке повідомлення всім членам Організації і Генеральному секретарю Організації. Повідомлення набуває чинності після закінчення 12 місяців із дня його одержання Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй.

Ця Конвенція набуває чинності в день, коли згідно зі ст. 71 учасником Конвенції стане 21 держава, 7 з яких повинні мати кожна флот загальною валовою місткістю не менше 1 млн рег. т.

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє усім державам, запрошеним на Морську конференцію Організації Об'єднаних Націй, а також іншим державам, що стали членами Організації, про дату, коли кожна держава стає учасником Конвенції, а також про дату набрання Конвенцією чинності.

Ця Конвенція, англійський, французький і іспанський тексти якої є рівно автентичними, буде здана на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, який направить завірені копії Конвенції кожній з держав, запрошених на Морську конференцію Організації Об'єднаних Націй, а також іншим державам, що стали членами Організації.

Організація Об'єднаних Націй уповноважена зареєструвати Конвенцію, як тільки вона набуде чинності.

На посвідчення чого ті, що нижче підписалися, належним чином на те уповноважені відповідними урядами, підписали цю Конвенцію.

Вчинено в Женеві 6 березня 1948 р.

Згідно з принципами, викладеними в статті 17, початковий склад Ради буде таким:

а) Шість членів Організації відповідно до пункту "а" статті 17, а саме:

b) Шість членів Організації відповідно до пункту "b" статті 17, а саме:

c) Два члени Організації мають бути обрані Асамблеєю згідно з пунктом "c" статті 17 з числа кандидатур, запропонованих шістьма членами Організації, вказаними в пункті "a" цього Додатка.

d) Два члени Організації, обрані Асамблеєю згідно з пунктом "d" статті 17 з числа членів, які мають істотний інтерес до міжнародної морської торгівлі.

(1) Цей додаток був пов'язаний зі ст. 17 початкового тексту Конвенції і згадувався в ній. Не застосовується після набуття чинності 6 жовтня 1967 р. поправки до ст. 17, внесеної Резолюцією Асамблеї A.69 (E.S.II) від 15 вересня 1964 р.

Наступні положення щодо правоздатності, привілеїв і імунітетів повинні застосовуватися членами Організації відносно Організації або в зв'язку з її діяльністю надалі до їх приєднання до Загальної конвенції про привілеї і імунітети спеціалізованих установ у тому, що стосується Організації.

Пункт 1. Організація користується на території кожного з своїх членів такою правоздатністю, яка є необхідною для здійснення її цілей і виконання її функцій.

Пункт 2:

a) Організація користується на території кожного з своїх членів такими привілеями і імунітетами, які є необхідними для здійснення її цілей і виконання її функцій;

b) представники членів Організації, включаючи їхніх заступників і радників, а також посадових осіб і службових організацій, також користуються такими привілеями і імунітетами, які є необхідними для незалежного виконання їхніх функцій, пов'язаних з Організацією.

Пункт 3. При застосуванні положень пп. 1 і 2 цього додатка члени Організації повинні по можливості враховувати стандартні положення Загальної конвенції про привілеї і імунітети спеціалізованих установ.