• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Рішення про Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (укр/рос)

Україна, Грузія | Рішення, Міжнародний документ від 10.02.1995
Реквізити
  • Видавник: Україна, Грузія
  • Тип: Рішення, Міжнародний документ
  • Дата: 10.02.1995
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Україна, Грузія
  • Тип: Рішення, Міжнародний документ
  • Дата: 10.02.1995
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
б) товари, зроблені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, приймаються до уваги тільки в тому випадку, якщо не має ні ідентичних, ні однорідних товарів, вироблених особою - виробником оцінюваних товарів;
в) товари не вважаються ідентичними або однорідними, якщо їхнє проектування, дослідно-конструкторські роботи над ними, їхнє художнє оформлення, дизайн, ескізи і креслення й інші аналогічні роботи виконані в державі ввезення товарів.
Метод на основі вирахування вартості
1. Визначення митної вартості товару за методом оцінки на основі вирахування вартості проводиться в тому випадку, якщо оцінювані, ідентичні або однорідні товари будуть продаватися на території держави ввезення без зміни свого первісного стану.
2. При використанні методу вирахування вартості як основи для визначення митної вартості товару приймається ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні або однорідні товари продаються найбільшою партією на території держави ввезення не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів учасникові угоди, що не є взаємозалежною із продавцем особою.
3. З ціни одиниці товару віднімаються такі компоненти:
а) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток і загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території держави ввезення ввезених товарів того самого класу і виду;
б) суми ввізних митних зборів, податків, зборів і інших платежів, що підлягають сплаті в державі ввезення в зв'язку з ввезенням або продажем товарів;
в) звичайні витрати, понесені в державі ввезення товарів на транспортування, страхування, навантажувальні і розвантажувальні роботи.
4. При відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних або однорідних товарів у такому самому стані, у якому вони знаходилися на момент ввезення, на прохання декларанта може використовуватися ціна одиниці товару, що пройшов переробку, з поправкою на додану вартість і при дотриманні положень пунктів 2 і 3 цієї статті.
Метод на основі додавання вартості
При використанні методу оцінки на основі додавання вартості як основи для визначення митної вартості товару приймається ціна товару, розрахована шляхом додавання:
а) вартості матеріалів і витрат, яких зазнав виготовлювач у зв'язку з виробництвом оцінюваного товару;
б) загальних витрат, характерних для продажу в державу ввезення з країни вивезення товарів того самого виду, у тому числі витрат на транспортування, навантажувальні і розвантажувальні роботи, страхування до місця перетинання митного кордону держави ввезення, і інших витрат;
в) прибутку, звичайно одержуваного експортером у результаті постачання у державу ввезення таких товарів.
Резервний метод
У випадках якщо митна вартість товару не може бути визначена декларантом у результаті послідовного застосування зазначених у статтях 116-120 цих Основ методів визначення митної вартості товару або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, то митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики.
При застосуванні резервного методу митний орган надає декларантові наявну в його розпорядженні цінову інформацію.
2. Як основа для визначення митної вартості товару по резервному методу не можуть бути використані:
а) ціна товару на внутрішньому ринку держави ввезення товару;
б) ціна товару, що поставляється з країни його вивезення в треті країни;
в) ціна на внутрішньому ринку держави ввезення на товари вітчизняного походження;
г) довільно встановлена або вірогідно не підтверджена ціна товару.
Глава 23
Визначення країни походження товару
Мета визначення країни походження товару
Країна походження товару визначається з метою здійснення тарифних і нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію держави і вивезення товару з цієї території.
Принципи визначення країни походження товару ґрунтуються на існуючій міжнародній практиці. Порядок визначення країни походження товару встановлюється національним законодавством на підставі положень цих Основ.
Країна походження товару
Країною походження товару вважається країна, у якій товар був цілком зроблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цими Основами.
При цьому під країною походження товару може розумітися група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їхнього виділення з метою визначення походження товару.
Товар, повністю вироблений у даній країні
Товарами, повністю виробленими в даній країні, вважаються:
а) корисні копалини, добуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі й у морських надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих надр;
б) рослинна продукція, вирощена або зібрана на її території;
в) живі тварини, народжені і вирощені в ній;
г) продукція, отримана в цій країні від вирощених у ній тварин;
д) зроблена в ній продукція мисливського, рибальського і морського промислів;
е) продукція морського промислу, добута і (або) зроблена в Світовому океані суднами даної країни або суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;
ж) вторинна сировина і відходи, що є результатом виробничих і інших операцій, здійснюваних у даній країні;
з) продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах, що належать даній країні або орендованих нею;
и) товари, зроблені в даній країні винятково з продукції, зазначеної в пунктах "а"-"з" цієї статті.
Критерій достатньої переробки товару
Якщо у виробництві товару беруть участь двоє і більше країн, походження товару визначається відповідно до критеріїв достатньої переробки.
Критеріями достатньої переробки товару в даній країні є:
а) зміна товарної позиції (класифікаційного коду товару) за товарною номенклатурою на рівень кожного з перших чотирьох знаків, що відбулася в результаті переробки товару;
б) виконання виробничих або технологічних операцій, достатніх або не достатніх для того, щоб вважалося, що товар походить з тієї країни, де ці операції мали місце;
в) правило адвалорної частки - зміна вартості товару, коли процентна частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки ціни товару, що поставляється.
При цьому вважаються такими, що не відповідають критерію достатньої переробки:
операції щодо забезпечення схоронності товарів під час збереження або транспортування;
операції з підготовки товарів до продажу і транспортування (дроблення партії, формування відправлень, сортування, переупаковка);
прості складальні операції;
змішування товарів (компонентів) без надання отриманій продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;
комбінація двох або більшого числа зазначених вище операцій;
забій худоби.
У випадку якщо стосовно конкретних товарів або країни походження товару особливо не обумовлено, то застосовується загальне правило, відповідно до якого товар вважається підданим достатній переробці, якщо відбулася зміна товарної позиції по товарній номенклатурі на рівні кожного з перших чотирьох знаків.
Критерії достатньої переробки для конкретних товарів і країн встановлюються і застосовуються на підставі цих Основ у порядку, обумовленому національним законодавством.
Визначення країни походження товарів при їхньому постачанні партіями
Товари в розібраному або незібраному вигляді, що поставляються декількома партіями, коли через виробничі або транспортні умови неможливе їхнє відвантаження одною партією, а також у випадках, якщо партія товару розбита на кілька партій у результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта при визначенні країни походження як єдиний товар. Умовою застосування цього правила є:
попереднє повідомлення митного органу про розбивку розібраного або незібраного товару на кілька партій із вказівкою причин такої розбивки, докладною специфікацією кожної партії з вказівкою кодів товарів за товарною номенклатурою, вартості і країни походження товарів, що входять у кожну партію;
документальне підтвердження помилковості розбивки товару на кілька партій;
постачання всіх партій товарів з однієї країни одним постачальником;
ввіз усіх партій товарів через той самий митний орган;
постачання всіх партій товарів у термін, що не перевищує шести місяців з дати прийняття митної декларації або закінчення термінів на її подачу у відношенні першої партії.
Підтвердження походження товару
На посвідчення походження товару з даної країни митний орган вправі вимагати представлення сертифіката про походження товару.
При вивезенні товарів з митної території держави сертифікат про походження товару в тих випадках, коли він необхідний і це зафіксовано у відповідних контрактах, у національних правилах країни ввезення або передбачено міжнародними зобов'язаннями держави, видається уповноваженим на це органом.
При ввезенні товару на митну територію держави сертифікат про походження товару представляється в обов'язковому порядку:
на товари, що походять з країн, яким національне законодавство надає преференції за митним тарифом;
на товари, ввезення яких з даної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) або іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
якщо це передбачено міжнародними угодами, а також національним законодавством в галузі охорони навколишнього природного середовища, здоров'я населення, захисту прав вітчизняних споживачів, суспільного порядку, державної безпеки й інших життєво важливих інтересів;
у випадках, коли в документах, що представляються для митного оформлення, відомості про походження товарів відсутні або в митного органу є підстави думати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.
Сертифікат про походження товару
Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни і повинен містити:
а) письмову заяву відправника про те, що товар відповідає відповідному критерію походження;
б) письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, що видав сертифікат про те, що представлені в сертифікаті відомості відповідають дійсності.
Сертифікат про походження товару надається разом з митною декларацією й іншими документами, що представляються при митному оформленні. При втраті сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.
У випадку виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката або відомостей, що містяться в ньому, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органів, що видали сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості.
Товар не вважається таким, що походить з даної країни доти, поки не буде представлений у випадках, встановлених цими Основами і національним законодавством, належним чином оформлений сертифікат походження або інформація за запитом.
Підстава для відмовлення у випуску товару
Митний орган може відмовити у випуску товару через митний кордон лише при наявності достатніх підстав думати, що він походить із країни, товари якої не підлягають випуску відповідно до національного законодавства і міжнародних угод, учасницею яких є держава.
Ненадання належним чином оформленого сертифіката або відомостей про походження товару не є підставою для відмови у випуску товару через митний кордон.
Додаткові положення, що відносяться до визначення країни походження товару
При визначенні країни походження товару, походження енергії, що використовується для його виробництва, машин, устаткування і інструментів не враховується.
Особливості визначення країни походження товару, ввезеного на митну територію держави з третіх країн, включаючи порядок застосування правила "прямого відвантаження і безпосередньої закупівлі", а також ввезеного з територій вільних митних зон і вільних складів, розташованих на території держави, встановлюються національним законодавством.
РОЗДІЛ V
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ
Глава 24
Загальні положення
Порядок виробництва митного оформлення
Митне оформлення проводиться в порядку, обумовленому цими Основами і національним законодавством.
Місце і час виробництва митного оформлення
Митне оформлення проводиться у визначених для цього місцях у зоні діяльності митного органу, у якому знаходиться відправник або одержувач товарів або їх структурний підрозділ, і під час роботи митного органу.
На прохання зацікавленої особи, за її рахунок і за згодою митного органу митне оформлення може проводитися в інших місцях і поза часом роботи митного органу.
Національним законодавством може бути встановлено, що митне оформлення окремих категорій товарів і транспортних засобів може проводитися тільки визначеними митними органами.
Присутність повноважних осіб і їхніх представників при митному оформленні
Особи, що володіють повноваженнями у відношенні товарів і транспортних засобів, і їхні представники вправі бути присутніми при митному оформленні.
На вимогу митного органу зазначені особи і їх представники зобов'язані бути присутніми при митному оформленні і сприяти посадовим особам митних органів у здійсненні митного оформлення.
Митне оформлення і контроль інших державних органів
У випадках, передбачених національним законодавством, митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон держави, може бути довершено тільки після здійснення ветеринарного, фітосанітарного, екологічного і інших видів державного контролю.
Порядок проведення інших видів державного контролю у відношенні товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон держави, визначається національним законодавством.
Користування і розпорядження товарами і транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не довершене
Ніхто не вправі користуватися і розпоряджатися товарами і транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не довершене, за винятком випадків, передбачених цими Основами і національним законодавством.
Національним законодавством можуть встановлюватися умови і накладатися обмеження на користування і розпорядження товарами і транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не довершене.
Початок митного оформлення
Митне оформлення починається не пізніше 30 хвилин після того, як посадова особа митного органу заявила про свою готовність до здійснення митного оформлення щодо конкретних товарів і транспортних засобів, при дотриманні порядку здійснення попередніх операцій, передбачених цими Основами і національним законодавством.
Спрощений порядок митного оформлення
При ввезенні на митну територію держави і вивезенні з цієї території товарів, необхідних при стихійних лихах, аваріях, катастрофах; живих тварин; швидкопсувних товарів; радіоактивних матеріалів; повідомлень і інших матеріалів для цілей масової інформації; товарів, що направляються на адресу вищих органів законодавчої, виконавчої і судової влади держави, і інших подібних товарів їхнє митне оформлення проводиться в спрощеному вигляді і пріоритетному порядку.
Випадки й умови застосування спрощеного порядку митного оформлення визначаються національним законодавством.
Вантажні й інші операції з товарами і транспортними засобами, необхідні для митного оформлення
За вимогою митного органу особа, що переміщує товари через митний кордон держави, перевізник, власник складу і (або) інша особа, що володіє повноваженнями щодо товарів і транспортних засобів, зобов'язані зробити транспортування, зважування або інше визначення кількості товарів, навантаження, вивантаження, перевантаження, виправлення ушкодженого упакування, розкриття упакування, упакування або переупаковку товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, а також розкриття приміщень, ємностей і інших місць, де можуть знаходитися такі товари і транспортні засоби.
В інших випадках, якщо митне оформлення щодо даних товарів і транспортних засобів не довершено, зазначені операції можуть проводитися тільки з дозволу митного органу.
Вантажні й інші операції з товарами і транспортними засобами не повинні спричинити для митного органу яких-небудь додаткових витрат.
Взяття проб і зразків товарів з метою митного оформлення
З метою митного оформлення митні органи вправі брати проби і зразки товарів і проводити їх дослідження (експертизу).
Проби і зразки товарів, що знаходяться під митним контролем, з дозволу митного органу можуть стягуватися також особами, що володіють повноваженнями щодо товарів, їхніми представниками і іншими органами державного контролю з метою здійснення митного оформлення.
Проби і зразки беруться в мінімальних кількостях, що забезпечують можливість дослідження цих проб і зразків.
Про взяття проб і зразків товарів, що знаходяться під митним контролем, складається акт за формою, яка встановлюється митними органами.
Особи, що володіють повноваженнями щодо товарів, і їх представники вправі бути присутніми при взятті проб і зразків товарів посадовими особами митних органів і інших органів державного контролю. Посадові особи митних органів присутні при взятті проб і зразків товарів іншими органами державного контролю, а також особами, що володіють повноваженнями у відношенні товарів, і їхніми представниками. Зазначені особи і їх представники зобов'язані сприяти посадовим особам митних органів при взятті ними проб і зразків товарів, у тому числі здійснювати за свій рахунок вантажні й інші операції, необхідні для взяття проб і зразків.
Під час відсутності осіб, що володіють повноваженнями щодо товарів, і їхніх представників проби і зразки товарів можуть стягуватися митними органами у випадку неявки таких осіб після закінчення десяти днів після надання товарів, а також за обставин, що не терплять зволікання. При такому взятті проб і зразків товарів присутні не зацікавлені в результаті їхнього дослідження фізичні особи.
Особи, що володіють повноваженнями щодо товарів, і їхні представники вправі знайомитися з результатами проведеного дослідження взятих у них проб і зразків товарів. Митні органи мають бути поінформовані про результати проведеного дослідження проб і зразків товарів, взятих іншими органами державного контролю.
Митні органи не відшкодовують яких-небудь витрат, що виникли в особи в результаті взяття проб і зразків товарів. Витрати на дослідження проб і зразків товарів, що виникли в митних органів і митних лабораторій, особою не відшкодовуються, за винятком випадків, якщо таке дослідження проводиться з ініціативи зазначеної особи.
Порядок взяття проб і зразків товарів, терміни і порядок їх дослідження, а також розпорядження ними встановлюються митними органами.
Глава 25
Попередні операції
Попередні операції
До попередніх операцій відносяться всі дії, що стосуються митної справи передують основному митному оформленню і поміщенню товарів і транспортних засобів під визначений митний режим.
Основне призначення попередніх операцій
Попередні операції покликані полегшити і прискорити виробництво основного митного оформлення товарів і транспортних засобів і їхнє поміщення під визначений митний режим.
При попередніх операціях митні органи роблять попереднє митне оформлення, спрямоване на недопущення ввезення на митну територію держави і вивезення з цієї території товарів і транспортних засобів, заборонених до такого ввезення і вивезення, а також ідентифікацію товарів і транспортних засобів для митних цілей.
Повідомлення митних органів про перетинання митного кордону держави або про намір вивезти товари і транспортні засоби за межі митної території держави
При ввезенні товарів і транспортних засобів на митну територію держави, а також при ввезенні товарів і транспортних засобів із території вільних митних зон і з вільних складів на іншу частину митної території держави перевізник повідомляє митний орган про перетинання митного кордону держави.
При вивезенні товарів і транспортних засобів за межі митної території держави особа, що переміщує товари і транспортні засоби, попередньо повідомляє митні органи про намір вивезти ці товари і транспортні засоби. Митний орган вправі зареєструвати таке повідомлення і призначити час і місце, куди товари і транспортні засоби повинні прибути для здійснення подальшого митного оформлення. Якщо особа, що переміщує товари, не робить зазначеного повідомлення, то такий обов'язок покладається на перевізника.
Положення цієї статті не застосовуються до морських, річкових і повітряних суден, що перетинають митну територію держави без зупинки в порту або аеропорті, розташованому на території цієї держави.
Доставка товарів, транспортних засобів і документів на них у місце, обумовлене митним органом
Після подачі повідомлення, зазначеного в статті 142 цих Основ, перевізник зобов'язаний доставити товари, транспортні засоби і документи на них без якої-небудь зміни їхнього упакування або стану, крім змін внаслідок природного зносу або втрати при нормальних умовах транспортування і збереження, без використання в яких-небудь інших цілях, крім доставки, і по встановлених маршрутах у визначене митним органом місце і знаходитися в цьому місці після прибуття.
Доставка товарів, транспортних засобів і документів на них повинна бути зроблена в терміни, встановлені митним органом відповідно до звичайних термінів доставки, виходячи з можливостей транспортного засобу, встановленого маршруту й інших умов перевезення.
Заходи, прийняті внаслідок аварії або дії непереборної сили
Якщо при доставці товарів, транспортних засобів і документів на них перевізник не може виконати обов'язки, передбачені статтею 143 цих Основ, внаслідок аварії або дії непереборної сили, він зобов'язаний вжити усіх заходів для забезпечення схоронності і недопущення якого-небудь недозволеного використання товарів і транспортних засобів, негайно повідомити в найближчий митний орган про ці обставини, про місце перебування товарів і транспортних засобів. Митний орган визначає, які заходи мають бути вжиті в цьому випадку для забезпечення митного контролю.
Митні органи не відшкодовують перевізникові витрат, понесених у зв'язку з вживанням заходів, передбачених цією статтею.
Положення цієї статті застосовуються також до випадків, коли морські, річкові і повітряні судна, згадані в частині третій статті 142 цих Основ, здійснюють змушену зупинку або посадку на території держави.
Представлення товарів і транспортних засобів у місці доставки
У місці доставки товари і транспортні засоби представляються, а документи на них вручаються митному органу. Представлення виражається в повідомленні про прибуття товарів і транспортних засобів не пізніше 30 хвилин після їхнього прибуття, а у випадку прибуття товарів і транспортних засобів поза часом роботи митного органу - не пізніше 30 хвилин після настання часу початку роботи цього органу.
На вимогу митного органу представлені товари і транспортні засоби фактично пред'являються цьому органу.
Після представлення товарів з дозволу митного органу особи, що володіють повноваженнями у відношенні товарів, і їхні представники можуть брати проби і зразки товарів з метою поміщення їх під митний режим.
Товари і транспортні засоби, що прибули в місце призначення поза часом роботи митного органу, мають бути розміщені в зоні митного контролю.
Залишення транспортних засобів і товарів без догляду, зміна місця стоянки, вивантаження і перевантаження товарів, зміна первісного місця перебування товарів, висаджування пасажирів, розкриття упакування, упакування або переупаковка товарів, зміна, видалення або знищення засобів ідентифікації допускаються тільки з дозволу митного органу.
Порушення положень частини п'ятої цієї статті не тягне відповідальності перевізника тільки у випадку, якщо він доведе, що існувала реальна загроза життю і здоров'ю пасажирів і екіпажу транспортного засобу, погроза знищення, безповоротної втрати або істотного псування товарів і транспортного засобу.
Про обставини, що викликали порушення зазначених положень, перевізник негайно повідомляє митний орган.
Митний орган вправі в будь-який час зажадати негайного виконання дій, передбачених частиною п'ятою цієї статті, або їхнього виконання у встановлений цим органом термін. Усі додаткові витрати, що виникли в перевізника внаслідок дій або обставин, передбачених положеннями дійсної статті, митними органами не відшкодовуються.
Коротка декларація
До поміщення товарів і транспортних засобів під визначений митний режим може застосовуватися коротка декларація.
Форма короткої декларації і перелік відомостей, що підлягають вказівці в ній, встановлюються митними органами.
З дозволу митного органу в якості короткої декларації можуть використовуватися транспортні, комерційні й інші документи, у тому числі складені іноземними мовами, якими володіють посадові особи митного органу, якщо в цих документах є відомості, про які йде мова в частині другій цієї статті.
Коротка декларація подається перевізником одночасно з наданням товарів і транспортних засобів або з дозволу митного органу не пізніше наступного робочого дня після надання товарів і транспортних засобів.
Коротка декларація не подається, якщо товари протягом зазначеного терміну поміщаються під визначений митний режим.
За відсутності представника, спеціально уповноваженого перевізником на подачу короткої декларації, таким для митних цілей є капітан, водій або інша фізична особа, що керує транспортним засобом.
Представник перевізника зобов'язаний сприяти митним органам в оформленні короткої декларації.
Відповідальність перед митними органами при попередніх операціях
До поміщення товарів і транспортних засобів під визначений митний режим усю відповідальність за ці товари і транспортні засоби перед митними органами, включаючи сплату митних платежів, несе перевізник, за винятком випадку у відношенні товарів, згаданого в частині другій статті 142, а також інших випадків, передбачених цими Основами.
Глава 26
Тимчасове зберігання
Тимчасове зберігання
Товари і транспортні засоби з моменту представлення митному органу і до їхнього випуску або надання особі в розпорядження відповідно до обраного митного режиму знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем.
Місця тимчасового зберігання
Тимчасове зберігання здійснюється в спеціально виділених і обладнаних приміщеннях або інших місцях (складах тимчасового зберігання).
Склади тимчасового зберігання можуть засновуватися митними органами або вітчизняними особами.
Ліцензія на встановлення складу тимчасового зберігання
Склад тимчасового зберігання може засновуватися за наявності ліцензії митного органу. Ліцензія не потрібна, якщо засновником складу тимчасового зберігання є митний орган.
Порядок розгляду заяви і видачі ліцензії на встановлення складу тимчасового зберігання і термін її дії визначаються національним законодавством.
За видачу ліцензії на встановлення складу тимчасового зберігання стягується збір у розмірі, обумовленому національним законодавством.
Ліцензія на встановлення складу тимчасового зберігання може бути анульована або відкликана митними органами.
Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія відкликається, якщо власник складу не дотримується вимог цих Основ і національного законодавства. Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.
При анулюванні або відкликанні ліцензії збір за її видачу поверненню не підлягає.
Типи складів тимчасового зберігання
Склади тимчасового зберігання можуть бути відкритого типу, тобто доступними для використання будь-якими особами, і закритого типу, тобто призначеними для зберігання товарів визначених осіб.
Склади тимчасового зберігання, які засновують митні органи, є складами відкритого типу.
Склади тимчасового зберігання закритого типу можуть засновуватися в тому випадку, якщо є достатні підстави для недоцільності встановлення складу відкритого типу.
Товари, що можуть бути поміщені на склад тимчасового зберігання
На складі тимчасового зберігання можуть міститися будь-які товари. Товари, що можуть заподіяти шкоду іншим товарам або такі що потребують особливих умов зберігання, повинні зберігатися в спеціально пристосованих приміщеннях складу тимчасового зберігання.
Взаємини власника складу тимчасового зберігання з особами, що поміщають товари і транспортні засоби на склад
Взаємини власника складу тимчасового зберігання з особами, що поміщають товари і транспортні засоби на склад, ґрунтуються на договірній основі.
Взаємини митних органів, що є власниками складів тимчасового зберігання, з особами, що поміщають товари і транспортні засоби на склад, здійснюються відповідно до цих Основ і національного законодавства.
Документи, необхідні для поміщення товарів і транспортних засобів на склад тимчасового зберігання
При поміщенні товарів і транспортних засобів на склад тимчасового зберігання митні органи вимагають, як правило, лише документи, що дозволяють ідентифікувати товари і транспортні засоби, у тому числі складені іноземними мовами, якими володіють посадові особи митного органу.
Обов'язки власника складу тимчасового зберігання
Власник складу тимчасового зберігання зобов'язаний:
облаштувати склад належним чином з метою забезпечення митного контролю;
виключити можливість вилучення крім митного контролю зі складу товарів і транспортних засобів, що знаходяться на зберіганні;
не ускладнювати здійснення митного контролю;
вести облік і надавати митному органу звітність про товари, що зберігаються, і транспортні засоби у порядку, обумовленому митними органами;
забезпечити неможливість доступу третіх осіб до товарів і транспортних засобів, що зберігаються;
обладнати за необхідності склад подвійними замикаючими пристроями, один з яких повинен перебувати у віданні митного органу;
дотримуватися умови ліцензії на встановлення складу тимчасового зберігання і виконувати вимоги митних органів, включаючи забезпечення доступу до збережених товарів і транспортних засобів посадових осіб митних органів у будь-який час за їхньою вимогою.
Додаткові права митних органів щодо складів тимчасового зберігання
Митні органи можуть встановлювати обов'язкові вимоги до конструкції, облаштованості і місця розташування складів тимчасового зберігання.
Митні органи вправі визначати перелік товарів, що можуть зберігатися тільки на складах тимчасового зберігання, власниками яких є митні органи.
Відповідальність за сплату митних платежів
Відповідальність перед митними органами за сплату митних платежів щодо товарів і транспортних засобів, що зберігаються на складі тимчасового зберігання, несе власник складу, за винятком випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Якщо договором власника складу тимчасового збереження з особою, що поміщає товари і транспортні засоби на склад, передбачено, що відповідальність за сплату митних платежів несе ця особа, то власник такого складу несе солідарну відповідальність із зазначеною особою за сплату митних платежів.
Якщо власником складу тимчасового зберігання є митний орган, відповідальність за сплату митних платежів несе особа, що помістила товари і транспортні засоби на склад тимчасового зберігання, а за відсутності такої особи - особа, що є власником або власником товарів і транспортних засобів.
Терміни тимчасового зберігання
Терміни тимчасового зберігання встановлюються митним органом виходячи з часу, необхідного на подачу митної декларації, характеру товару і використовуваного транспортного засобу.
Встановлені терміни можуть продовжуватися митним органом.
Загальний термін перебування товарів і транспортних засобів на складі тимчасового збереження не може перевищувати двох місяців, за винятком випадків, передбачених іншими статтями цих Основ і національним законодавством.
Митні органи можуть встановлювати більш короткі граничні терміни зберігання товарів окремих категорій.
Операції з товарами, що знаходяться на складі тимчасового зберігання
Товари, що знаходяться на складі тимчасового зберігання, можуть:
оглядатися і вимірятися власником складу тимчасового зберігання, іншою особою, що володіє повноваженнями щодо товарів, і їхніми представниками. З дозволу митного органу можуть братися проби і зразки товарів;
піддаватися операціям, що необхідні для забезпечення їхньої схоронності в незмінному стані, включаючи виправлення ушкодженої упаковки.
Глава 27
Митний агент
Митний агент
Митним агентом (брокером, посередником) може бути створене відповідно до національного законодавства підприємство, організація, установа, що володіють правами юридичної особи і отримали ліцензію митного органу на здійснення діяльності в якості митного агента. Митний агент здійснює свою діяльність відповідно до цих Основ і національного законодавства.
Відносини митного агента з особою-представником ґрунтуються на основі договору.
Ліцензія на здійснення діяльності в якості митного агента
Для одержання ліцензії, що дає право на здійснення діяльності в якості митного агента, необхідно:
1) мати в штаті фахівця з митного оформлення, який одержав кваліфікаційний атестат;
2) мати матеріально-технічне оснащення, достатнє для здійснення діяльності в якості митного агента;
3) мати умови, що забезпечують ведення обліку і звітності, що точно і повно відображають операції з товарами, які підлягають митному контролю;
4) відповідати іншим вимогам, що встановлені національним законодавством.
Порядок видачі ліцензії на здійснення діяльності в якості митного агента і термін її дії визначаються національним законодавством.
Ліцензія може бути анульована митними органами, якщо вона не могла бути видана заявникові на підставі встановленого порядку або вона була видана на основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне значення для ухвалення рішення про її видачу.
Рішення про анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія може бути відкликана митними органами у випадку:
1) невиконання обов'язків митного агента;
2) здійснення правопорушення в сфері митної справи;
3) заподіяння неправомірного істотного збитку особі, що представляється, у тому числі шляхом незаконного використання відомостей, які є комерційною таємницею або конфіденційною інформацією, що встановлено судом;
4) визнання митного агента неспроможним або оголошення ним про свою неспроможність;
5) користування послугами фахівця, що не має або позбавленого кваліфікаційного атестата, фахівця, кваліфікаційний атестат якого анульований, відкликаний або визнаний недійсним, або фахівця, дія кваліфікаційного атестата якого припинена;
6) порушення податкового законодавства держави. Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання. Повторна заява про видачу ліцензії може бути розглянута по закінченні двох років із дня винесення рішення про анулювання або відкликання ліцензії за умови усунення причин, що послужили підставою для її анулювання або відкликання.
Дія ліцензії може бути припинена за наявності достатніх підстав думати, що митний агент зловживає своїми правами. Призупинення дії ліцензії проводиться митними органами на термін до трьох місяців.
Права й обов'язки митного агента
Митний агент вправі від власного імені здійснювати будь-які операції по митному оформленню і виконувати інші посередницькі функції в галузі митної справи за рахунок і за дорученням особи, що представляється.
При здійсненні митного контролю і митного оформлення митний агент виконує всі обов'язки і несе відповідальність, так ніби він самостійно переміщує товари через митний кордон держави.
Права, обов'язки і відповідальність митного агента по відношенню до митних органів не можуть бути обмежені договором з особою, що представляється.
Фахівець з митного оформлення
Правом здійснювати дії по митному оформленню від імені митного агента володіє фахівець, що має кваліфікаційний атестат митного органу.
При здійсненні дій по митному оформленню від імені митного агента фахівцем, згаданим у частині першій цієї статті, вважається, що цей фахівець уповноважений на те митним агентом, якщо митний агент не доведе зворотного.
Митний агент не може обмежити обов'язки фахівця з митного оформлення стосовно митних органів.
Порядок видачі кваліфікаційного атестата, термін його дії, а також вимоги до фахівців з митного оформлення визначаються національним законодавством.
Кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення може бути анульований митними органами, якщо такий атестат не міг бути виданий на підставі встановленого порядку заявникові або він був виданий на основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне значення для ухвалення рішення про видачу атестата.
Рішення про анулювання діє з дати видачі кваліфікаційного атестата.
Кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення може бути відкликаний митними органами у випадку, якщо фахівець:
1) неодноразово не виконав свої обов'язки перед митними органами;
2) неодноразово порушував або не виконував вимоги законодавчих і інших правових актів у митній справі;
3) визнаний винним у підробці документів, здійсненні розкрадання, в хабарництві, а також у випадку здійснення правопорушень у галузі митної справи;
4) неправомірно завдав істотної шкоди особі-представнику, у тому числі шляхом незаконного використання відомостей, які є комерційною таємницею або конфіденційною інформацією, що встановлено судом;
5) порушив податкове законодавство держави.
Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.
У випадку визнання митного агента неспроможним або оголошення ним про свою неспроможність кваліфікаційні атестати його фахівців автоматично визнаються недійсними.
Фахівець з митного оформлення може бути позбавлений кваліфікаційного атестата за рішенням суду.
Повторна заява про видачу кваліфікаційного атестата може бути розглянута після закінчення шести місяців з дня його анулювання, відкликання або визнання недійсним за умови усунення причин, що послужили підставою для цього, або після закінчення терміну, визначеного судом.
Дія кваліфікаційного атестата може бути припинена за наявності достатніх підстав для сумніву в сумлінності здійснення фахівцем з митного оформлення своїх обов'язків.
Призупинення дії кваліфікаційного атестата проводиться митними органами на термін до двох місяців.
Збори за видачу ліцензії, кваліфікаційного атестата і поновлення їхньої дії
За видачу ліцензії на здійснення діяльності в якості митного агента, кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення, а також за поновлення дії ліцензії і кваліфікаційного атестата стягуються збори в розмірах, обумовлених національним законодавством.
При анулюванні, відкликанні або призупиненні дії ліцензії на здійснення діяльності в якості митного агента, анулюванні, відкликанні, визнанні недійсним, призупиненні дії або позбавленні за рішенням суду кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення збори за видачу ліцензії, атестата або за поновлення їхньої дії поверненню не підлягають.
Відношення митного агента і його працівників до інформації, отриманої від особи, яку вони представляють
Інформація, отримана митним агентом і його працівниками від особи, яку вони представляють, для митних цілей, може використовуватися винятково в цих цілях.
Інформація, що складає комерційну, банківську або іншу охоронювану законом таємницю, а також конфіденційна інформація особи, що представляється, не повинні розголошуватися, використовуватися митним агентом і його працівниками у власних цілях, передаватися третім особам, а також державним органам (крім митних органів), за винятком випадків, обумовлених національним законодавством.
Глава 28
Митний перевізник
Митний перевізник
Митним перевізником може бути організація, підприємство, створене відповідно до національного законодавства, яке має права юридичної особи і ліцензію митних органів на здійснення діяльності в якості митного перевізника.
Митний перевізник здійснює свою діяльність у відповідності з цими Основами і національним законодавством.
Взаємини митного перевізника з відправником товарів і документів на них ґрунтуються на договірній основі.
Ліцензія на здійснення діяльності в якості митного перевізника
Для одержання ліцензії, що дає право на здійснення діяльності як митного перевізника, необхідно:
1) мати транспортні засоби, устаткування яких відповідає обумовленим митними органами вимогам, спрямованим на забезпечення дотримання митного законодавства;
2) мати у власності або в повному господарському веденні або орендувати на термін не менш трьох років таку кількість належно обладнаних транспортних засобів, що забезпечувало б прибуття протягом 24 годин хоча б одного транспортного засобу в місце митного оформлення в регіоні діяльності митного органу, у якому митний перевізник зареєстрований;
3) відповідати іншим вимогам, встановленим національним законодавством.
Порядок видачі ліцензії на здійснення діяльності в якості митного перевізника і термін її дії визначаються національним законодавством.
Ліцензія на здійснення діяльності в якості митного перевізника може бути анульована або відкликана або її дія може бути припинена митними органами.
Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на підставі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія відзивається у випадку:
1) кількаразового невиконання обов'язків митним перевізником, включаючи необґрунтовані відмови в перевезенні товарів і документів на них, використання не обладнаних належним чином транспортних засобів і встановлення плати за перевезення, що не відповідає середній вартості послуг, що надаються;
2) здійснення правопорушень в галузі митної справи;
3) заподіяння неправомірної істотної шкоди відправнику товарів і документів на них, у тому числі шляхом незаконного використання відомостей, що складають комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, що встановлено судом;
4) визнання митного перевізника неспроможним або оголошення ним про свою неспроможність.
Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.
Повторна заява про видачу ліцензії може бути розглянута після закінчення одного року з дня винесення рішення про анулювання або відкликання ліцензії за умови усунення причин, що послужили підставою для її анулювання або відкликання.
Дія ліцензії може бути припинена на термін до трьох місяців за наявності достатніх підстав думати, що митний перевізник зловживає своїми правами.
За видачу ліцензії на здійснення діяльності в якості митного перевізника, а також за поновлення її дії стягуються збори в розмірах, обумовлених національним законодавством.
При анулюванні або відкликанні ліцензії або призупиненні її дії збори за видачу ліцензії і за поновлення її дії поверненню не підлягають.
Реєстрація митних перевізників і надання інформації про них
Митний орган реєструє митних перевізників, що мають намір виконувати такі функції в регіоні діяльності даного митного органу.
Реєстрація здійснюється на основі заяви митного перевізника.
Зазначений митний орган надає для загальнодоступного ознайомлення перелік зареєстрованих митних перевізників.