Конвенція про видачу судновим кухарям свідоцтв про кваліфікацію N 69 (укр/рос)

Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Сіетлі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 6 червня 1946 року на свою двадцять восьму сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно видачі судновим кухарям свідоцтв про кваліфікацію, що є частиною четвертого пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять сьомого дня червня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1946 року про видачу судновим кухарям свідоцтв про кваліфікацію:

1. Ця Конвенція застосовується до всіх державних чи приватних морських суден, зайнятих перевезенням вантажів або пасажирів з комерційною метою і зареєстрованих на території, стосовно якої ця Конвенція набула чинності.

2. Національне законодавство, а за відсутності такого законодавства колективні угоди, укладені між роботодавцями і працівниками, визначають, в яких випадках судна чи категорії суден вважаються морськими відповідно до мети цієї Конвенції.

Відповідно до мети цієї Конвенції "судновим кухарем" вважається особа, обов'язком якої є приготування їжі для членів екіпажу судна.

1. Ніхто не може бути прийнятий на службу за кухаря на борту судна, що підпадає під дію цієї Конвенції, без свідоцтва про кваліфікацію, виданого відповідно до положень нижченаведених статей.

2. Компетентний орган влади може допускати вилучення з положень цієї статті у разі, коли, на його думку, спостерігається нестача кваліфікованих кухарів.

1. Компетентний орган влади вживає заходів щодо організації іспитів і видачі свідоцтв про кваліфікацію.

2. Ніхто не може отримати свідоцтво про кваліфікацію, якщо він:

a) не досяг встановленого компетентним органом влади мінімального віку;

b) не пройшов встановленого компетентним органом влади мінімального строку морської служби;

c) не склав встановленого компетентним органом влади іспиту.

3. Встановлений іспит передбачає практичне випробування, метою якого є перевірка вміння кандидата приготувати їжу; він також передбачає перевірку вміння оцінювати поживність харчових продуктів, складати різноманітні та вміло комбіновані меню, обробляти й зберігати на борту продукти харчування.

4. Іспити і видачу свідоцтв про кваліфікацію можуть проводити безпосередньо компетентний орган влади, або, під його наглядом, затверджена з цією метою кулінарна школа чи будь-який інший заклад.

Положення статті 3 застосовуються не більше ніж три роки від дня настання чинності цієї Конвенції на території реєстрації судна; однак щодо моряків, які успішно пропрацювали до закінчення вищезгаданого терміну два роки як кухарі, законодавством країни може передбачатись визнання посвідчення про таку роботу, яке є автентичним свідоцтву про кваліфікацію.

Компетентний орган влади може передбачати визнання свідоцтва про кваліфікацію, виданого на інших територіях.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через шість місяців після того, як будуть зареєстровані документи про ратифікацію від дев'яти країн з числа таких: Австралія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Греція, Данія, Індія, Італія, Ірландія, Канада, Китай, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Фінляндія, Франція, Чилі, Швеція і Югославія, беручи принаймні п'ять країн, кожна з яких має торговельний флот, тоннажність якого становить не менше ніж один мільйон брутто-реєстрових тонн. Це положення внесено з метою полегшити і прискорити ратифікацію цієї Конвенції членами Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через шість місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і який протягом року після закінчення згаданого у попередньому параграфі десятирічного періоду не скористався своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, визначеному в цій статті.

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію і актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним останнього документа про ратифікацію, потрібного для настання чинності цієї Конвенції, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату, від якої ця Конвенція набуває чинності.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що цілком або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не буде передбачено інше, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 9, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 22 квітня 1953 року.

Генеральная Конференция Международной Организации Труда,

созванная в Сиэтле Административным Советом Международного

Бюро Труда и собравшаяся 6 июня 1946 года на свою двадцать восьмую сессию,

постановив принять ряд предложений о выдаче судовым поварам

свидетельств о квалификации, что является частью четвертого пункта повестки дня сессии,

решив придать этим предложениям форму международной

конвенции, принимает сего двадцать седьмого дня июня месяца тысяча девятьсот сорок шестого года нижеследующую Конвенцию, которая будет именоваться Конвенцией 1946 года о выдаче судовым поварам свидетельств о квалификации:

1. Настоящая Конвенция применяется ко всем государственным или частным морским судам, занятым перевозкой грузов или пассажиров в коммерческих целях и зарегистрированным на территории, в отношении которой настоящая Конвенция имеет силу.

2. Национальное законодательство, а при отсутствии такого законодательства коллективные договоры, заключенные между предпринимателями и трудящимися, определяют, в каких случаях суда или категории судов считаются морскими для целей настоящей Конвенции.

Для целей настоящей Конвенции "судовым поваром" считается лицо, на обязанности которого лежит приготовление пищи для лиц судового экипажа.

1. Никто не может быть принят на службу в качестве повара на борту судна, подпадающего под действие настоящей Конвенции, без свидетельства о квалификации, выданного в соответствии с положениями нижеследующих статей.

2. Компетентный орган власти может допускать изъятия из положений настоящей статьи в случае наблюдаемого, по его мнению, недостатка в квалифицированных поварах.

1. Компетентный орган власти принимает меры по организации испытаний и выдаче свидетельств о квалификации.

2. Никто не может получить свидетельства о квалификации:

а) не достигнув установленного компетентным органом власти минимального возраста;

b) не пройдя установленного компетентным органом власти минимального срока морской службы;

с) не выдержав установленного компетентным органом власти экзамена.

3. Установленный экзамен включает практическое испытание, имеющее целью проверить умение кандидата приготовлять пищу; он также включает проверку умения оценивать питательность пищевых продуктов, составлять разнообразные и удачно скомбинированные меню и обрабатывать и содержать в сохранности на борту пищевые продукты.

4. Экзамены и выдача свидетельств о квалификации могут проводиться либо непосредственно компетентным органом власти, либо, под его надзором, утвержденной для этой цели кулинарной школой или каким-либо другим заведением.

Положения статьи 3 применяются не более трех лет со дня вступления в силу настоящей Конвенции на территории регистрации судна; однако в отношении моряков, успешно проработавших до истечения вышеупомянутого срока два года в качестве повара, законодательство страны может предусмотреть признание удостоверения о такой работе равноценным свидетельству о квалификации.

Компетентный орган власти может предусматривать признание свидетельств о квалификации, выданных на других территориях.

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.

1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов Международной Организации Труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным Директором.

2. Она вступает в силу через шесть месяцев после того, как будут зарегистрированы документы о ратификации девяти стран из числа следующих: Австралия, Аргентина, Бельгия, Бразилия, Греция, Дания, Индия, Италия, Ирландия, Канада, Китай, Нидерланды, Норвегия, Польша, Португалия, Соединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии, Соединенные Штаты Америки, Турция, Финляндия, Франция, Чили, Швеция и Югославия, включая по меньшей мере пять стран, каждая из которых располагает торговым флотом водоизмещением не менее одного миллиона брутто-регистровых тонн. Это положение включено с целью облегчить и ускорить ратификацию настоящей Конвенции Членами Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого Члена Организации через шесть месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.

1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному Директору Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.

2. Каждый Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.

1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает всех Членов Международной Организации Труда о регистрации всех документов о ратификации и актов о денонсации, полученных им от Членов Организации.

2. Извещая Членов Организации о регистрации полученного им последнего документа о ратификации, требуемого для вступления в действие настоящей Конвенции, Генеральный Директор обращает их внимание на дату вступления настоящей Конвенции в силу.

Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций полные сведения относительно всех документов о ратификации и актов о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.

Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.

1. В случае если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

а) ратификация каким-либо Членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 9, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае в силе по форме и содержанию для тех Членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую конвенцию.

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Дата вступления в силу: 22 апреля 1953 года.