Рішення про затвердження Концепції Єдиного реєстру правових актів та інших документів Співдружності Незалежних Держав і Положення про Єдиний реєстр правових актів та інших документів Співдружності Незалежних Держав (укр/рос)

Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав вирішила:

1. Затвердити Концепцію Єдиного реєстру правових актів та інших документів Співдружності Незалежних Держав і Положення про Єдиний реєстр правових актів та інших документів Співдружності Незалежних Держав.

2. Це Рішення набуває чинності з дати підписання, а для держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, законодавство яких вимагає виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття ним чинності, - з дати здачі відповідних повідомлень депозитарію.

Учинено в місті Астана 15 вересня 2004 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, що підписала це Рішення, його засвідчену копію.

Концепція Єдиного реєстру правових актів та інших документів Співдружності Незалежних Держав (далі - Концепція) розроблена з метою реалізації Угоди про інформаційне забезпечення виконання багатосторонніх угод від 24 вересня 1993 року, Угоди про обмін правовою інформацією від 21 жовтня 1994 року, Концепції формування інформаційного простору Співдружності Незалежних Держав, затвердженої Рішенням Ради глав урядів Співдружності від 18 жовтня 1996 року, а також ефективного виконання багатосторонніх міжнародних договорів між державами - учасницями Співдружності, і зумовлена необхідністю створення єдиної системи обліку правових актів та інших документів Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД), а також створення відповідного електронного банку даних.

Розроблення Концепції зумовлене необхідністю створення інтегрованої системи формування, накопичення, систематизації та надання у користування правової інформації в рамках держав - учасниць СНД, єдиної системи обліку правових актів та інших документів СНД, а також створення й ведення відповідного електронного банку даних, яка включає дві основні підсистеми: міждержавну підсистему обміну правовою інформацією в рамках держав - учасниць СНД (зокрема як еталонні банки даних правової інформації, так і банки даних проектів законів) і підсистему надання правової інформації (правових актів та інших документів) СНД і створення Єдиного реєстру правових актів та інших документів Співдружності Незалежних Держав (далі - Єдиний реєстр).

У Концепції відображена сукупність поглядів на стан обліку правових актів та інших документів СНД, визначені цілі, завдання, принципи, критерії та основні напрями створення й ведення Єдиного реєстру.

Єдиний реєстр є складовою частиною інформаційної правової системи, спрямованої на забезпечення єдності інформаційно-правового простору СНД, і офіційним виданням СНД.

Єдиний реєстр - система обліку, реєстрації, та офіційного опублікування правових актів та інших документів СНД, яка ґрунтується на використанні сучасних комп'ютерних інформаційних технологій і застосовується для систематизації правових актів та інших документів СНД, включення до відповідного банку даних правової інформації та забезпечення інформаційних потреб користувачів правової інформації.

Облік і реєстрація правових актів та інших документів СНД здійснюється на основі їх збору, систематизації, оброблення, підтримання в актуальному стані, накопичення, зберігання, пошуку, розповсюдження й забезпечення доступності правової інформації, наявної в Єдиному реєстрі.

Актуальність удосконалення системи обліку правових актів та інших документів СНД зумовлена в першу чергу необхідністю використання сучасних комп'ютерних технологій у галузі систематизації правових документів і створення єдиного банку даних правової інформації, надання зазначеної інформації всім державам - учасницям СНД, заінтересованим юридичним і фізичним особам.

Зараз створення зазначеної системи й ведення Єдиного реєстру потребують серйозного аналізу стану цієї роботи із метою застосування принципово нових підходів і використання сучасних технологій.

Упровадження комп'ютерної техніки й перспективних інформаційних технологій оброблення інформації для систематизації та обліку правових актів та інших документів СНД, системного аналізу інформації, зберігання й передачі даних, створення умов і механізму міждержавного обміну правовою інформацією дозволять на більш якісному рівні здійснювати цю діяльність.

Зараз проблема систематизації та обліку правових актів знаходить різні рішення. Починаючи з 1996 року в багатьох державах - учасницях СНД створено державні реєстри та регістри, в яких здійснюються як на паперових носіях, так і в електронному вигляді:

систематизація та ведення фонду національного законодавства;

державна реєстрація нормативних правових актів органів

виконавчої влади;

облік нормативних правових актів

адміністративно-територіальних утворень.

Таким чином, зараз склалася певна практика в державах - учасницях СНД стосовно державної реєстрації та обліку правових актів.

Удосконалення процесів систематизації, обліку та реєстрації правових актів та інших документів СНД дозволить упорядкувати всі потоки правової інформації, здійснити інвентаризацію правових документів (інформаційних ресурсів), організувати їхню юридичну та іншу обробку й зберігання, а також забезпечити оперативний обмін правовою інформацією та передачу даних. Крім того, це дозволить забезпечити доступ користувачів до правової інформації з використанням принципово нових засобів роботи, у тому числі Інтернету.

Складність виконання робіт з організації та реєстрації правових актів та інших документів СНД, значний обсяг цієї інформації потребують вирішення цього завдання із застосуванням сучасних інформаційних технологій, без яких зараз неможливо провести інвентаризацію та облік правових актів та інших документів СНД для подальшого акумулювання їхніх текстів у відповідну базу даних.

Метою виконання цієї роботи є:

утворення єдиної системи обліку правових актів та інших документів СНД і надання відповідної правової інформації;

утворення єдиного електронного банку даних правових актів та інших документів СНД і формування відповідного фонду правової інформації на паперових носіях;

інформаційне забезпечення правовими актами й іншими документами СНД держав - учасниць Співдружності, статутних і галузевих органів СНД, а також інших користувачів, визначених державами - учасницями Співдружності;

забезпечення доступу до електронного банку даних правових актів та інших документів СНД для оперативного отримання необхідної правової інформації;

опублікування правових актів та інших документів СНД, у тому числі і в електронному вигляді.

Відповідно до зазначених цілей необхідно вирішити такі завдання:

установити строки надання правових актів та інших документів СНД для внесення їх до Єдиного реєстру;

проводити інвентаризацію (переоблік) правових актів та інших документів СНД;

розробити порядок обліку й унесення правових актів та інших документів СНД до Єдиного реєстру;

підготувати методичні рекомендації з юридичної обробки правових актів та інших документів СНД, їхньої систематизації і підтримання в актуальному стані;

визначити перелік додаткових відомостей, які підлягають унесенню до Єдиного реєстру;

визначити структурні підрозділи Виконавчого комітету СНД (далі - ВК СНД), відповідальні за організацію і проведення цієї роботи.

Створення й ведення Єдиного реєстру здійснюється на основі таких принципів:

дотримання загально визнаних принципів і норм міжнародного права, міжнародних зобов'язань між державами - учасницями СНД у галузі міждержавного обміну інформацією;

відкритості й доступності інформаційних ресурсів, які містяться в Єдиному реєстрі;

вироблення єдиних стандартизованих критеріїв (вимог) надання даних для формування Єдиного реєстру в електронному вигляді;

взаємовигідності міждержавних інформаційних обмінів;

забезпечення відповідного рівня інформаційної безпеки;

ефективного використання існуючої інформаційної інфраструктури держав - учасниць СНД;

визначення рівності держав - учасниць СНД у праві на отримання й розповсюдження інформації про правові акти й інші документи СНД, що містяться в Єдиному реєстрі.

Основними критеріями формування й ведення Єдиного реєстру є повнота, офіційність, актуальність і достовірність правової інформації, що міститься в Єдиному реєстрі.

3.1 Обліку й унесенню до Єдиного реєстру підлягають: міжнародні договори, укладені в рамках Співдружності;

рішення Ради глав держав;

рішення Ради глав урядів;

рішення Ради міністрів закордонних справ;

рішення Економічного Суду СНД;

постанови Міжпарламентської Асамблеї держав - учасниць СНД;

інші документи, прийняті в рамках Співдружності, депозитарієм

яких є ВК СНД.

Правові акти й інші документи СНД, які містять відомості обмеженого доступу, уносяться до спеціального розділу Єдиного реєстру з відповідним грифом секретності. Види зазначених документів і порядок їхнього унесення до Єдиного реєстру визначаються відповідними органами Співдружності згідно з правилами діловодства ВК СНД стосовно документів обмеженого доступу.

3.2 Порядок подання (надсилання) правових актів та інших документів СНД для внесення до Єдиного реєстру встановлюється Положенням про Єдиний реєстр.

Для обліку й реєстрації в Єдиному реєстрі правові акти й інші документи СНД подаються у вигляді засвідчених копій оригіналу документа на паперовому носії та одночасно в електронному вигляді на магнітних носіях з даними про опублікування документа й відповідною додатковою інформацією.

Правові акти й інші документи СНД надсилаються до ВК СНД у строки, встановлені Положенням про Єдиний реєстр.

Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється відповідним структурним підрозділом ВК СНД.

3.3 Порядок обліку правових актів та інших документів СНД визначається Положенням про Єдиний реєстр.

До Єдиного реєстру вносяться такі дані:

реєстраційний номер правових актів та інших документів СНД;

реквізити правових актів та інших документів СНД (вид документа і найменування органу, що його прийняв, дата прийняття (підписання) акта, його номер і заголовок);

джерела офіційного опублікування правових актів та інших документів СНД;

текси правових актів та інших документів СНД;

додаткові відомості, перелік яких затверджується Положенням про Єдиний реєстр (дата набуття чинності; держави - учасниці СНД, що підписали, ратифікували й приєдналися до договору;

відомості про наявність застереження і його текст; дата включення правового акта або іншого документа СНД у Єдиний реєстр; інформація про припинення дії або визнання такими, що втратили чинність, та інші відомості).

4.1. Для побудови єдиної системи обліку та реєстрації правових актів та інших документів СНД велике значення має системне й прикладне програмне забезпечення.

У складі системного програмного забезпечення повинні бути використані операційні системи (у тому числі й мережеві), інструментальні засоби й системи управління базами даних.

Основними вимогами під час вибору операційних систем є сумісність, можливість перенесення, можливість масштабування, наявність однорідної системи безпеки, надійність і стійкість, можливість локалізації.

Вирішення завдань розроблення прикладного програмного забезпечення повинно здійснюватися з використанням спеціальних інформаційно-програмних засобів, які містять структурно-інформаційні, лінгвістичні й програмні компоненти.

Проблема забезпечення сумісності форматів вхідних і вихідних даних потребує розробки загальних стандартів, які дозволяють визначити набір інструментальних засобів, що підтримують високий ступінь інтеграції програмного забезпечення, і перелік необхідних дій для підтримання зазначеної системи.

4.2. Забезпечення інформаційної безпеки пов'язане з відверненням загроз, під якими слід розуміти фактор або сукупність факторів, що створюють небезпеку для функціонування й розвитку інформаційного середовища.

Завданнями забезпечення інформаційної безпеки є:

виявлення, оцінка й прогнозування джерел загроз інформаційній безпеці;

розроблення механізму реалізації інформаційної безпеки;

координація діяльності органів Співдружності й держав - учасниць СНД стосовно забезпечення інформаційної безпеки;

забезпечення ліквідації наслідків у випадку порушення інформаційної безпеки;

створення комплексу методів і технічних засобів для захисту інформації.

У зв'язку з тим, що передбачається оброблення інформації різних категорій як вільного, так і обмеженого доступу, необхідне розроблення й застосування широкого комплексу організаційно-правових заходів стосовно відвернення загроз інформаційній безпеці.

З урахуванням різноманітності загроз інформаційній безпеці режим захисту повинен формуватися як сукупність заходів і засобів захисту, що циркулює в системі правової інформації та підтримує її інфраструктури від випадкових впливів природного або штучного характеру.

Першочергові заходи з реалізації комплексної системи забезпечення інформаційної безпеки повинні включати:

формування єдиної технічної політики з розробки й удосконалення методів і засобів забезпечення інформаційної безпеки;

розробку необхідних документів, що регламентують порядок надання інформації і відповідальність користувачів;

аналіз вітчизняних і закордонних технічних і програмних засобів з точки зору їхньої відповідності вимогам інформаційної безпеки;

застосування сертифікованих засобів захисту інформації;

визначення необхідних програмних і апаратних ресурсів для реалізації системи забезпечення інформаційної безпеки.

Виконання наведених вище заходів дозволить забезпечити:

взаємодію між системами правової інформації держав - учасниць СНД під час надання правових актів та інших документів СНД для внесення до Єдиного реєстру, а також із зовнішніми системами правової інформації;

забезпечення правовими актами й іншими документами СНД держав - учасниць Співдружності, статутних і галузевих органів СНД, а також інших користувачів, визначених державами - учасницями Співдружності;

формування єдиного інформаційно-правового простору як одного з найважливіших сегментів інформаційного простору СНД, який необхідний для вирішення завдань міждержавного співробітництва і взаємодії;

можливість у перспективі тісної взаємодії інформаційних систем Європейського Співтовариства і СНД для організації обміну правовою та іншою інформацією між ними.

Створення й ведення Єдиного реєстру здійснюється ВК СНД без збільшення пайових внесків держав - учасниць Співдружності, що надсилаються на його утримання.

Для фінансово-економічного забезпечення робіт зі створення й ведення Єдиного реєстру можуть бути використані:

кошти бюджетів міждержавних органів СНД;

кошти, одержувані в рамках програми технічного сприяння за міжнародними програмами;

кошти недержавних організацій, комерційних структур, інші інвестиційні проекти.

Зараз тенденції розвитку співробітництва і взаємодії держав - учасниць СНД визначають умови створення й удосконалення єдиного інформаційно-правового простору на основі взаємодії у галузі інформаційного забезпечення і міждержавного обміну правовою інформацією, вимагають автоматизації процесів обліку, систематизації та підтримання в актуальному стані правових актів та інших документів СНД.

На основі цієї Концепції повинні розроблятися конкретні плани поетапного створення Єдиного реєстру.

Формування й ведення Єдиного реєстру є масштабним і складним завданням, яке потребує координації зусиль у процесі розв'язання широкого кола організаційно-правових, технічних, технологічних і фінансових проблем на міжнародному рівні.

При цьому можна виділити такі основні етапи створення Єдиного реєстру:

I етап - інвентаризація правових актів та інших документів СНД і послідовне внесення до Єдиного реєстру нових прийнятих правових актів та інших документів СНД, ведення електронної бази даних Єдиного реєстру й організація офіційного видання (опублікування) Єдиного реєстру;

II етап - поступове внесення (поряд з новими, що приймаються) правових актів та інших документів СНД, починаючи з 1991 року, які вважаються чинними згідно з рішеннями, прийнятими стосовно них статутними та іншими органами СНД;

III етап - створення повнотекстової електронної бази Єдиного реєстру, яка включає електронні картки й текстові файли правових актів та інших документів СНД;

організація електронного опублікування правових актів та інших документів СНД з використанням Інтернет-технологій.

Концепція повинна стати основою для підготовки й реалізації Плану заходів стосовно створення і ведення Єдиного реєстру.

Першочерговими заходами стосовно реалізації цієї Концепції є:

проведення аналізу стану обліку правових актів та інших документів СНД;

проведення повномасштабної інвентаризації правової бази правових актів та інших документів СНД;

розробка проекту Положення про Єдиний реєстр;

розміщення Єдиного реєстру в мережі Інтернет.

1. Це положення визначає порядок створення й ведення Єдиного реєстру правових актів та інших документів Співдружності Незалежних Держав (далі - Єдиний реєстр), який становить складову частину інтегрованої інформаційно-правової системи формування, накопичення, систематизації та надання в користування правової інформації в рамках держав - учасниць СНД, спрямованої на забезпечення єдності інформаційно-правового простору Співдружності Незалежних Держав.

Користувачами Єдиного реєстру є держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД), статутні й галузеві органи СНД, а також інші користувачі.

Єдиний реєстр - система обліку, реєстрації та офіційного опублікування правових актів та інших документів СНД, яка базується на використанні сучасних комп'ютерних інформаційних технологій для їхньої систематизації, підтримання в актуальному стані й забезпечення інформаційних потреб користувачів правової інформації.

2. Єдиний реєстр ведеться з метою:

забезпечення формування єдиного інформаційно-правового простору СНД;

створення єдиної системи обліку правових актів та інших документів СНД і надання відповідної правової інформації;

створення електронного банку даних правових актів та інших документів СНД і формування відповідного фонду правової інформації на паперових носіях;

інформаційного забезпечення правовими актами й іншими документами СНД держав - учасниць Співдружності, статутних і галузевих органів СНД, а також інших користувачів;

забезпечення доступу до електронного банку даних для оперативного отримання необхідної правової інформації;

опублікування правових актів та інших документів СНД, у тому числі і в електронному вигляді.

3. Ведення Єдиного реєстру здійснюється на паперових та електронних (магнітних) носіях Виконавчим комітетом Співдружності Незалежних Держав (далі - ВК СНД).

Єдиний реєстр ведеться російською мовою.

4. Обліку й унесенню до Єдиного реєстру підлягають:

міжнародні договори, укладені в рамках Співдружності;

рішення Ради глав держав;

рішення Ради глав урядів;

рішення Ради міністрів закордонних справ;

рішення Економічної ради;

рішення Економічного Суду СНД;

постанови Міжпарламентської Асамблеї держав - учасниць СНД;

інші документи, прийняті в рамках Співдружності, депозитарієм

яких є ВК СНД.

Правові акти й інші документи СНД, які містять відомості обмеженого доступу, заносяться до спеціального розділу Єдиного реєстру з відповідними грифами згідно з правилами діловодства ВК СНД стосовно документів обмеженого доступу.

5. Правові акти й інші документи СНД, які підлягають обліку й унесенню до Єдиного реєстру, надсилаються у встановленому порядку до ВК СНД у десятиденний термін з дати їхнього прийняття відповідними органами й оформлюються у вигляді копій оригіналу на паперових носіях і одночасно в електронному вигляді на магнітних носіях.

6. До Єдиного реєстру включаються зазначені нижче дані про правові акти й інші документи СНД:

реєстраційний номер правових актів та інших документів СНД;

реквізити правових актів та інших документів СНД (вид документа і найменування органу, що його прийняв;

дата прийняття (підписання) документа, його номер і заголовок);

джерела офіційного опублікування правових актів та інших документів СНД;

тексти правових актів та інших документів СНД.

7. Додаткові відомості про правові акти й інші документи СНД, які підлягають унесенню до Єдиного реєстру:

дата набуття чинності;

держави - учасниці СНД, які підписали та приєдналися до міждержавного договору;

застереження й особливі думки держав - учасниць СНД;

відомості поро виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності правовим актом або іншим документом СНД;

дата внесення правового акта й іншого документа СНД до Єдиного реєстру;

інформація про вихід держави - учасниці СНД, про припинення дії або визнання такими, що втратили чинність.

8. Правовому акту й іншому документу СНД, унесеному до Єдиного реєстру, надається реєстраційний номер Єдиного реєстру.

9. Стосовно правових актів та інших документів СНД, які припинили дію або визнані в установленому порядку такими, що втратили чинність, до Єдиного реєстру вноситься відповідний запис реквізитів нормативного документа, яким припиняється дія зазначених документів або вони визнаються такими, що втратили чинність.

10. Правові акти й інші документи СНД, унесені до Єдиного реєстру, підлягають опублікуванню у виданні Єдиного реєстру із зазначенням реєстраційного номера, яке є офіційним виданням опублікованих в ньому правових актів та інших документів СНД.

11. Користування Єдиним реєстром здійснюється в порядку, затвердженому ВК СНД.

12. Створення й ведення Єдиного реєстру здійснюється ВК СНД без збільшення пайових внесків держав - учасниць Співдружності, що надсилаються на його утримання.

Для фінансово-економічного забезпечення робіт зі створення й ведення Єдиного реєстру можуть бути використані:

кошти бюджетів міждержавних органів СНД;

кошти, отримувані в рамках програми технічного сприяння за міжнародними програмами;

кошти недержавних організацій, комерційних структур, інші інвестиційні проекти.

Азербайджанська Республіка приймає Концепцію Єдиного реєстру правових актів й інших документів Співдружності Незалежних Держав та Положення про Єдиний реєстр правових актів й інших документів СНД, за винятком норм, що передбачають формування єдиного інформаційного простору держав - учасниць Співдружності.

"Прийняття Україною цих документів, спрямованих на створення Єдиного реєстру правових актів й інших документів Співдружності Незалежних Держав, не створює для України зобов'язань стосовно реалізації положень договірно-правових документів, спрямованих на формування єдиного інформаційного простору Співдружності Незалежних Держав".

Совет глав правительств Содружества Независимых Государств

решил:

1. Утвердить Концепцию Единого реестра правовых актов и других документов Содружества Независимых Государств и Положение о Едином реестре правовых актов и других документов Содружества Независимых Государств.

2. Настоящее Решение вступает в силу с даты подписания, а для государств-участников Содружества Независимых Государств, законодательство которых требует выполнения внутригосударственных процедур, необходимых для его вступления в силу, - с даты сдачи соответствующих уведомлений депозитарию.

Совершено в городе Астане 15 сентября 2004 года в одном подлинном экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в Исполнительном комитете Содружества Независимых Государств, который направит каждому государству, подписавшему настоящее Решение, его заверенную копию.

Концепция Единого реестра правовых актов и других документов Содружества Независимых Государств (далее - Концепция) разработана в целях реализации Соглашения об информационном обеспечении выполнения многосторонних соглашений от 24 сентября 1993 года, Соглашения об обмене правовой информацией от 21 октября 1994 года, Концепции формирования информационного пространства Содружества Независимых Государств, утвержденной Решением Совета глав правительств Содружества от 18 октября 1996 года, а также эффективного выполнения многосторонних международных договоров между государствами-участниками Содружества и обусловлена необходимостью создания единой системы учета правовых актов и других документов Содружества Независимых Государств (далее - СНГ), а также создания соответствующего электронного банка данных.

Разработка Концепции обусловлена необходимостью создания интегрированной системы формирования, накопления, систематизации и предоставления в пользование правовой информации в рамках государств-участников СНГ, единой системы учета правовых актов и других документов СНГ, а также создания и ведения соответствующего электронного банка данных, которая включает две основные подсистемы: межгосударственную подсистему обмена правовой информацией в рамках государств-участников СНГ (включая как эталонные банки данных правовой информации, так и банки данных проектов законов) и подсистему предоставления правовой информации (правовых актов и других документов) СНГ и создание Единого реестра правовых актов и других документов Содружества Независимых Государств (далее - Единый реестр).

В Концепции отражена совокупность взглядов на состояние учета правовых актов и других документов СНГ, определены цели, задачи, принципы, критерии и основные направления создания и ведения Единого реестра.

Единый реестр является составной частью информационной правовой системы, направленной на обеспечение единства информационно-правового пространства СНГ, и официальным изданием СНГ.

Единый реестр - система учета, регистрации и официального опубликования правовых актов и других документов СНГ, основанная на использовании современных компьютерных информационных технологий, применяемая для систематизации правовых актов и других документов СНГ, включения в соответствующий банк данных правовой информации и обеспечения информационных потребностей пользователей правовой информации.

Учет и регистрация правовых актов и других документов СНГ осуществляется на основе их сбора, систематизации, обработки, поддержания в актуальном состоянии, накопления, хранения, поиска, распространения и обеспечения доступности правовой информации, имеющейся в Едином реестре.

Актуальность совершенствования системы учета правовых актов и других документов СНГ обусловлена в первую очередь необходимостью использования современных компьютерных технологий в области систематизации правовых документов и создания единого банка данных правовой информации, предоставления указанной информации всем государствам-участникам СНГ, заинтересованным юридическим и физическим лицам.

Создание указанной системы и ведение Единого реестра требует серьезного анализа состояния этой работы в настоящее время в целях применения принципиально новых подходов и использования современных технологий.

Внедрение компьютерной техники и перспективных информационных технологий обработки информации для систематизации и учета правовых актов и других документов СНГ, системного анализа информации, хранения и передачи данных, создание условий и механизма межгосударственного обмена правовой информацией позволят на более качественном уровне осуществлять эту деятельность.

В настоящее время проблема систематизации и учета правовых актов находит различные решения. Начиная с 1996 года во многих государствах-участниках СНГ созданы государственные реестры и регистры, в которых осуществляется как на бумажных носителях, так и в электронном виде:

систематизация и ведение фонда национального законодательства;

государственная регистрация нормативных правовых актов органов исполнительной власти;

учет нормативных правовых актов административно-территориальных образований.

Таким образом, в настоящее время сложилась определенная практика в государствах-участниках СНГ по государственной регистрации и учету правовых актов.

Совершенствование процессов систематизации, учета и регистрации правовых актов и других документов СНГ позволит упорядочить все потоки правовой информации, осуществить инвентаризацию правовых документов (информационных ресурсов), организовать их юридическую и иную обработку и хранение, а также обеспечить оперативный обмен правовой информацией и передачу данных. Кроме того, это позволит обеспечить доступ пользователей к правовой информации с использованием принципиально новых средств работы, в том числе Интернета.

Сложность выполнения работ по организации учета и регистрации правовых актов и других документов СНГ, значительный объем этой информации требует решения данной задачи с применением современных информационных технологий, без которых в настоящее время невозможно провести инвентаризацию и учет правовых актов и других документов СНГ для последующего аккумулирования их текстов в соответствующую базу данных.

Целями выполнения данной работы являются:

создание единой системы учета правовых актов и других документов СНГ и предоставление соответствующей правовой информации;

создание единого электронного банка данных правовых актов и других документов СНГ и формирование соответствующего фонда правовой информации на бумажных носителях;

информационное обеспечение правовыми актами и другими документами СНГ государств-участников Содружества, уставных и отраслевых органов СНГ, а также других пользователей, определяемых государствами-участниками Содружества;

обеспечение доступа к электронному банку данных правовых актов и других документов СНГ для оперативного получения необходимой правовой информации;

опубликование правовых актов и других документов СНГ, в том числе и в электронном виде.

В соответствии с указанными целями необходимо решить следующие задачи:

установить сроки предоставления правовых актов и других документов СНГ для включения их в Единый реестр;

проводить инвентаризацию (переучет) правовых актов и других документов СНГ;

разработать порядок учета и включения правовых актов и других документов СНГ в Единый реестр;

подготовить методические рекомендации по юридической обработке правовых актов и других документов СНГ, их систематизации и поддержанию в актуальном состоянии;

определить перечень дополнительных сведений, подлежащих включению в Единый реестр;

определить структурные подразделения Исполнительного комитета СНГ (далее - ИК СНГ), ответственные за организацию и проведение данной работы.

Создание и ведение Единого реестра осуществляется на основе следующих принципов:

соблюдения общепризнанных принципов и норм международного права, международных обязательств между государствами-участниками СНГ в области межгосударственного обмена информацией;

открытости и доступности информационных ресурсов, содержащихся в Едином реестре;

выработки единых стандартизованных критериев (требований) предоставления данных для формирования Единого реестра в электронном виде;

взаимовыгодности межгосударственных информационных обменов;

обеспечения соответствующего уровня информационной безопасности;

эффективного использования существующей информационной инфраструктуры государств-участников СНГ;

признания равенства государств-участников СНГ в праве на получение и распространение информации о правовых актах и других документах СНГ, содержащихся в Едином реестре.

Основными критериями формирования и ведения Единого реестра являются полнота, официальность, актуальность и достоверность правовой информации, содержащейся в Едином реестре.

3.1. Учету и включению в Единый реестр подлежат:

международные договоры, заключенные в рамках Содружества;

решения Совета глав государств;

решения Совета глав правительств;

решения Совета министров иностранных дел;

решения Экономического совета;

решения Экономического Суда СНГ;

постановления Межпарламентской Ассамблеи государств-участников СНГ;

другие документы, принятые в рамках Содружества, депозитарием которых является ИК СНГ.

Правовые акты и другие документы СНГ, содержащие сведения ограниченного доступа, включаются в специальный раздел Единого реестра с соответствующим грифом секретности. Виды указанных документов и порядок их включения в Единый реестр определяются соответствующими органами Содружества в соответствии с правилами делопроизводства ИК СНГ по документам ограниченного доступа.

3.2. Порядок представления (направления) правовых актов и других документов СНГ для включения в Единый реестр устанавливается Положением о Едином реестре.

Для учета и регистрации в Едином реестре правовые акты и другие документы СНГ представляются в виде заверенных копий оригинала документа на бумажном носителе и одновременно в электронном виде на магнитных носителях с данными об опубликовании документа и соответствующей дополнительной информацией.

Правовые акты и другие документы СНГ направляются в ИК СНГ в сроки, установленные Положением о Едином реестре.

Внесение сведений в Единый реестр осуществляется соответствующим структурным подразделением ИК СНГ.

3.3. Порядок учета правовых актов и других документов СНГ определяется Положением о Едином реестре.

В Единый реестр вносятся следующие данные:

регистрационный номер правовых актов и других документов СНГ;

реквизиты правовых актов и других документов СНГ (вид документа и наименование принявшего его органа, дата принятия (подписания) акта, его номер и заголовок);

источники официального опубликования правовых актов и других документов СНГ;

тексты правовых актов и других документов СНГ;

дополнительные сведения, перечень которых утверждается Положением о Едином реестре (дата вступления в силу; государства-участники СНГ, подписавшие, ратифицировавшие и присоединившиеся к договору; сведения о наличии оговорки и ее текст; дата включения правового акта или другого документа СНГ в Единый реестр; информация о прекращении действия или признании утратившими силу и иные сведения).

4.1. Для построения единой системы учета и регистрации правовых актов и других документов СНГ важное значение имеет системное и прикладное программное обеспечение.

В составе системного программного обеспечения должны быть использованы операционные системы (в том числе и сетевые), инструментальные средства и системы управления базами данных.

Основными требованиями при выборе операционных систем являются совместимость, переносимость, масштабируемость, наличие однородной системы безопасности, надежность и отказоустойчивость, возможность локализации.

Решение задач разработки прикладного программного обеспечения должно осуществляться с использованием специальных информационно-программных средств, которые включают структурно-информационные, лингвистические и программные компоненты.

Проблема обеспечения совместимости форматов входных и выходных данных требует разработки общих стандартов, позволяющих определить набор инструментальных средств, поддерживающих высокую степень интеграции программного обеспечения, и перечень необходимых действий для поддержания указанной системы.

4.2. Обеспечение информационной безопасности связано с предотвращением угроз, под которыми следует понимать фактор или совокупность факторов, создающих опасность функционированию и развитию информационной среды.

Задачами обеспечения информационной безопасности являются:

выявление, оценка и прогнозирование источников угроз информационной безопасности;

разработка механизма реализации информационной безопасности;

координация деятельности органов Содружества и государств-участников СНГ по обеспечению информационной безопасности;

обеспечение ликвидации последствий при нарушении информационной безопасности;

создание комплекса методов и технических средств по защите информации.

В связи с тем, что предполагается обработка информации различных категорий как свободного, так и ограниченного доступа, необходима разработка и применение широкого комплекса организационно-правовых мероприятий по предотвращению угроз информационной безопасности.

С учетом разнообразия угроз информационной безопасности режим защиты должен формироваться как совокупность мер и способов защиты, циркулирующей в системе правовой информации и поддерживающей ее инфраструктуры от случайных или преднамеренных воздействий естественного или искусственного характера.

Первоочередные мероприятия по реализации комплексной системы обеспечения информационной безопасности должны включать:

формирование единой технической политики по разработке и совершенствованию методов и средств обеспечения информационной безопасности;

разработку необходимых документов, регламентирующих порядок предоставления информации и ответственность пользователей;

анализ отечественных и зарубежных технических и программных средств с точки зрения их соответствия требованиям информационной безопасности;

применение сертифицированных средств защиты информации;

определение необходимых программных и аппаратных ресурсов для реализации системы обеспечения информационной безопасности.

Выполнение вышеуказанных мероприятий позволит обеспечить:

взаимодействие между системами правовой информации государств-участников СНГ при предоставлении правовых актов и других документов СНГ для включения в Единый реестр, а также с внешними системами правовой информации;

обеспечение правовыми актами и другими документами СНГ государств-участников Содружества, уставных и отраслевых органов СНГ, а также других пользователей, определяемых государствами-участниками Содружества;

формирование единого информационно-правового пространства как одного из важнейших сегментов информационного пространства СНГ, который необходим для решения задач межгосударственного сотрудничества и взаимодействия;

возможность в перспективе тесного взаимодействия информационных систем Европейского сообщества и СНГ для организации обмена правовой и иной информацией между ними.

Создание и ведение Единого реестра осуществляется ИК СНГ без увеличения долевых взносов государств-участников Содружества, направляемых на его содержание.

Для финансово-экономического обеспечения работ по созданию и ведению Единого реестра могут быть использованы:

средства бюджетов межгосударственных органов СНГ;

средства, получаемые в рамках программы технического содействия по международным программам;

средства негосударственных организаций, коммерческих структур, иные инвестиционные проекты.

Тенденции развития сотрудничества и взаимодействия государств-участников СНГ в настоящее время предопределяют условия создания и совершенствования единого информационно-правового пространства на основе взаимодействия в области информационного обеспечения и межгосударственного обмена правовой информацией, требуют автоматизации процессов учета, систематизации и поддержания в актуальном состоянии правовых актов и других документов СНГ.

На основе настоящей Концепции должны разрабатываться конкретные планы поэтапного создания Единого реестра.

Формирование и ведение Единого реестра является масштабной и сложной задачей, требующей координации усилий в процессе решения широкого круга организационно-правовых, технических, технологических и финансовых проблем на межгосударственном уровне.

При этом можно выделить следующие основные этапы создания Единого реестра:

I этап - инвентаризация правовых актов и других документов СНГ и последовательное включение в Единый реестр вновь принятых правовых актов и других документов СНГ, ведение электронной базы Единого реестра и организация официального издания (опубликования) Единого реестра;

II этап - постепенное включение (наряду с вновь принимаемыми) правовых актов и других документов СНГ начиная с 1991 года и считающихся действующими в соответствии с решениями, принятыми в отношении их уставными и иными органами СНГ;

III этап - создание полнотекстовой электронной базы Единого реестра, включающей электронные карточки и текстовые файлы правовых актов и других документов СНГ;

организация электронного опубликования правовых актов и других документов СНГ с использованием Интернет-технологий.

Концепция должна стать основой для подготовки и реализации Плана мероприятий по созданию и ведению Единого реестра.

Первоочередными мероприятиями по реализации настоящей Концепции являются:

проведение анализа состояния учета правовых актов и других документов СНГ;

проведение полномасштабной инвентаризации правовой базы правовых актов и других документов СНГ;

разработка проекта Положения о Едином реестре;

размещение Единого реестра в сети Интернет.

1. Настоящее Положение определяет порядок создания и ведения Единого реестра правовых актов и других документов Содружества Независимых Государств (далее - Единый реестр), который является составной частью интегрированной информационно-правовой системы формирования, накопления, систематизации и предоставления в пользование правовой информации в рамках государств-участников СНГ, направленной на обеспечение единства информационно-правового пространства Содружества Независимых Государств.

Пользователями Единого реестра являются государства-участники Содружества Независимых Государств (далее - СНГ), уставные и отраслевые органы СНГ, а также другие пользователи.

Единый реестр - система учета, регистрации и официального опубликования правовых актов и других документов СНГ, основанная на использовании современных компьютерных информационных технологий для их систематизации, поддержания в актуальном состоянии и обеспечения информационных потребностей пользователей правовой информации.

2. Единый реестр ведется в целях:

обеспечения формирования единого информационно-правового пространства СНГ;

создания единой системы учета правовых актов и других документов СНГ и предоставления соответствующей правовой информации;

создания электронного банка данных правовых актов и других документов СНГ и формирования соответствующего фонда правовой информации на бумажных носителях;

информационного обеспечения правовыми актами и другими документами СНГ государств-участников Содружества, уставных и отраслевых органов СНГ, а также других пользователей;

обеспечения доступа к электронному банку данных для оперативного получения необходимой правовой информации;

опубликования правовых актов и других документов СНГ, в том числе и в электронном виде.

3. Ведение Единого реестра осуществляется на бумажных и электронных (магнитных) носителях Исполнительным комитетом Содружества Независимых Государств (далее - ИК СНГ).

Единый реестр ведется на русском языке.

4. Учету и включению в Единый реестр подлежат:

международные договоры, заключенные в рамках Содружества;

решения Совета глав государств;

решения Совета глав правительств;

решения Совета министров иностранных дел;

решения Экономического совета;

решения Экономического Суда СНГ;

постановления Межпарламентской Ассамблеи государств-участников СНГ;

другие документы, принятые в рамках Содружества, депозитарием которых является ИК СНГ.

Правовые акты и другие документы СНГ, содержащие сведения ограниченного доступа, помещаются в специальный раздел Единого реестра с соответствующими грифами в соответствии с правилами делопроизводства ИК СНГ по документам ограниченного доступа.

5. Правовые акты и другие документы СНГ, подлежащие учету и включению в Единый реестр, направляются в установленном порядке в ИК СНГ в десятидневный срок с даты их принятия соответствующим органом и оформляются в виде копий оригинала на бумажных носителях и одновременно в электронном виде на магнитных носителях.

6. В Единый реестр включаются следующие данные о правовых актах и других документах СНГ:

регистрационный номер правовых актов и других документов СНГ;

реквизиты правовых актов и других документов СНГ (вид документа и наименование принявшего его органа, дата принятия (подписания) документа, его номер и заголовок);

источники официального опубликования правовых актов и других документов СНГ;

тексты правовых актов и других документов СНГ.

7. Дополнительные сведения о правовых актах и других документах СНГ, подлежащих включению в Единый реестр:

дата вступления в силу;

государства-участники СНГ, подписавшие и присоединившиеся к международному договору;

оговорки и особые мнения государств-участников СНГ;

сведения о выполнении внутригосударственных процедур, необходимых для вступления в силу правового акта и другого документа СНГ;

дата включения правового акта и другого документа СНГ в Единый реестр;

информация о выходе государства-участника СНГ, о прекращении действия или признании утратившими силу.

8. Правовому акту и другому документу СНГ, включенному в Единый реестр, присваивается регистрационный номер Единого реестра.

9. По правовым актам и другим документам СНГ, прекратившим действие либо признанным в установленном порядке утратившими силу, в Единый реестр вносится соответствующая запись реквизитов нормативного документа, которым прекращается действие или признаются утратившими силу указанные документы.

10. Правовые акты и другие документы СНГ, включенные в Единый реестр, подлежат опубликованию в издании Единого реестра с указанием регистрационного номера, которое является официальным изданием опубликованных в нем правовых актов и других документов СНГ.

11. Пользование Единым реестром осуществляется в порядке, утвержденном ИК СНГ.

12. Создание и ведение Единого реестра осуществляется ИК СНГ без увеличения долевых взносов государств-участников Содружества, направляемых на его содержание.

Для финансово-экономического обеспечения работ по созданию и ведению Единого реестра могут быть использованы:

средства бюджетов межгосударственных органов СНГ;

средства, получаемые в рамках программы технического содействия по международным программам;

средства негосударственных организаций, коммерческих структур, иные инвестиционные проекты.