Угода про принципи і механізм обслуговування внутрішнього боргу колишнього СРСР (укр/рос)

Уряди держав-учасниць цієї Угоди,

визнаючи необхідність наступності за зобов'язаннями колишнього Союзу РСР перед громадянами,

виходячи з необхідності фінансового забезпечення заходів щодо оздоровлення економіки і переходу до ринку, проведення узгодженої фінансово-кредитної та соціальної політики,

погодились про таке:

Для цілей цієї Угоди до державного внутрішнього боргу відносяться заборгованість уряду колишнього СРСР населенню щодо залишку внесків в ощадних банках, щодо випущених і непогашених державних позик випуску 1982 і 1990 років, включаючи нараховану компенсацію, доходи і відсотки щодо них, суми компенсації на внески громадян за довгостроковими договорами страхування, а також інша заборгованість Держбанку СРСР, використаних для фінансування витрат союзного бюджету.

Сторони беруть зобов'язання щодо погашення державного боргу колишнього Союзу РСР перед населенням у сумах пропорційно залишку заборгованості, яка рахується на 1 січня 1991 року на балансах установ Ощадбанку СРСР на території кожної зі Сторін.

Розподіл між Сторонами решти заборгованості Держбанку СРСР, Держстраху СРСР і за іншими складовими внутрішнього боргу здійснюється за інтегрованим показником, виходячи з відповідних частин кожної Сторони у виробленому національному доході та використаному обсязі централізованих капітальних вкладень із союзного бюджету на території кожної зі Сторін у середньому за 1986-1991 роки.

Усі витрати на обслуговування державного внутрішнього боргу колишнього Союзу РСР за період, починаючи з 1 січня 1992 року, здійснюються Сторонами за рахунок їхніх державних бюджетів.

Визнати за доцільне провести конверсію облігацій державної внутрішньої виграшної позики випуску 1982 року і державних казначейських зобов'язань колишнього СРСР щодо позики, випущеної в 1990 році, шляхом зарахування відповідних сум до внесків у банки, обміну на облігації державних позик та інші форми залучення коштів населення держав-учасниць цієї Угоди.

Тиражі виграшів щодо державної внутрішньої виграшної позики СРСР випуску 1982 року в подальшому не проводити.

Доручити міністерствам фінансів сторін прийняти на свої баланси від Держбанку СРСР відповідні суми державного боргу колишнього СРСР перед населенням, переоформивши на борг цих держав у порядку, погодженому з центральними (національними) банками.

Порядок поділу і взаєморозрахунків щодо решти частини державного внутрішнього боргу колишнього Союзу РСР визначається окремою угодою з урахуванням положення, що випливає із статті 2 цієї Угоди.

Угода набуває чинності з моменту її підписання.

ВЧИНЕНО в м. Москві 13 березня 1992 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що підписали цю Угоду, його завірену копію.

Статтею 2 згаданої Угоди передбачається, що держави-учасниці Співдружності приймають зобов'язання щодо погашення державного боргу колишнього Союзу РСР перед населенням своїх держав у сумах, що відповідають залишку заборгованості, що нараховувалась на 1 січня 1991 року на балансах установ Ощадбанку на території кожної із держав-учасниць Співдружності.

Зазначена заборгованість утворилась у зв'язку із вилученням союзними органами коштів у Ощадбанку і склалась нерівномірно по союзних республіках.

Враховуючи це, вважаємо, що Угода про розподіл внутрішнього боргу повинна підписуватись одночасно з Угодою про розподіл активів і пасивів колишнього Державного банку СРСР.

Міністерство Закордонних Справ України засвідчує свою повагу Виконавчому Комітету Співдружності Незалежних Держав і, посилаючись на Угоду про принципи і механізм обслуговування внутрішнього боргу колишнього СРСР від 13 березня 1992 року, має честь повідомити від імені Уряду України про таке.

При підписанні Угоди від 13 березня 1992 року Українська Сторона підтримала пропозицію Республіки Білорусь про необхідність одночасного вирішення питання про поділ активів і пасивів колишнього Державного банку СРСР шляхом укладення окремої угоди. При цьому особливо підкреслювалось, що заборгованість, яка налічувалась на 1 січня 1991 року на балансах установ Ощадбанку СРСР на території кожної з держав-учасниць Співдружності, утворилась у зв'язку з вилученням союзними органами коштів з Ощадбанку.

Виходячи з цього, міжнародно-правові зобов'язання України, що випливають з Угоди від 13 березня 1992 року, в тому числі стосовно погашення відповідної заборгованості уряду колишнього СРСР населенню щодо залишку вкладів у ощадних банках на території України, виникають лише після поділу активів і пасивів колишнього Державного банку СРСР.

Міністерство Закордонних Справ України просить розповсюдити цю Ноту з викладеною в ній позицією серед держав-учасниць Угоди від 13 березня 1992 року.

Міністерство Закордонних Справ України користується цією нагодою, щоб поновити Виконавчому комітету Співдружності Незалежних Держав запевнення у своїй глибокій повазі.

Виконавчий комітет Співдружності Незалежних Держав засвідчує свою повагу Міністерствам Закордонних Справ держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і, діючи як депозитарій документів, прийнятих у рамках Співдружності Незалежних Держав, має честь повідомити таке.

Виконавчий комітет супроводжує на прохання Міністерства Закордонних Справ України до держав-учасниць Угоди про принципи і механізм обслуговування внутрішнього боргу колишнього СРСР, прийнятої 13 березня 1992 року в місті Москві, Ноту N 21/5212-680-976 від 25 червня 1992 року.

Виконавчий комітет користується нагодою, щоб поновити Міністерствам Закордонних Справ держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав запевнення у своїй вельми високій повазі.