Договір з відкритого неба (Постатейна характеристика)

Викладаються загальні політичні заяви щодо цілей Договору, в яких підкреслюється важливість режиму відкритого неба для забезпечення безпеки, довір'я та стабільності в Європі та Північній Америці.

Наводиться загальне визначення режиму відкритого неба як режиму, який дозволяє Державам-учасницям здійснювати взаємне спостереження за територією одна одної.

Містяться визначення термінів стосовно цього Договору.

Визначаються право Держави-учасниці Договору проводити певну кількість спостережних польотів над територіями інших Держав-учасниць (активна квота) та зобов'язання Держави-учасниці приймати певну кількість спостережних польотів над своєю територією (пасивна квота).

Кожна Держава-учасниця має право на таку ж кількість спостережних польотів над територією будь-якої Держави-учасниці, яку ця Держава-учасниця має право провести над нею. Тобто, активна квота для будь-якої держави не може перевищувати її пасивну квоту.

Жодна з Держав-учасниць Договору не проводить над територією іншої Держави-учасниці спостережних польотів більше, ніж 50 відсотків її власної активної квоти або пасивної квоти цієї Держави-учасниці залежно від того, що менше.

Визначається можливість щорічного перерозподілу активних квот.

Передбачається можливість об'єднання окремих Держав-учасниць в групи Сторін двох типів: коли об'єднуються та перерозподіляються активні квоти при збереженні індивідуальних пасивних квот та коли об'єднуються індивідуальні пасивні квоти, стосовно чого розподіляється загальна сукупна активна квота.

Визначається порядок урахування квот, а також процедури входження та виходу з групи.

Визначаються категорії апаратури спостереження, яка може використовуватись в спостережних польотах: кадрові та панорамні аерофотоапарати, відеокамери, інфрачервоні пристрої лінійного сканування та радіолокаційні станції бокового огляду з синтезованою апертурою, - та обмеження на її використання.

В разі, коли літак спостереження надається Стороною, яка спостерігається, він має бути обладнаний усіма категоріями апаратури спостереження з максимальними передбаченими Договором можливостями.

Передбачається, що будь-яка апаратура спостереження, встановлена на літаку спостереження, може бути придбана усіма Державами-учасницями на комерційних умовах. Використання апаратури спостереження можливо тільки після її огляду разом з літаком спостереження.

Надається право кожній Державі-учасниці виділяти власні літаки спостереження, та визначається порядок виділення літака спостереження та повідомлення про це.

Викладаються загальні принципи організації та проведення місії спостережного польоту, в основу яких покладені рекомендована практика Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (ІКАО) та національні правила польотів.

Надається пріоритетне право Стороні, яка спостерігається, використовувати власний літак спостереження для польоту над своєю територією.

Визначається, що Сторона, яка спостерігається, має право приймати одночасно, протягом 96 годин, не більше одного спостережного польоту.

Викладаються вимоги до плану місії, що надається Стороною, яка спостерігає, для організації спостережного польоту, процедури його узгодження, порядку виконання спостережного польоту, а також вимоги до звіту про такий політ. План місії передбачає спостережний політ, який забезпечує спостереження будь-якої точки території Сторони, яка спостерігається.

Визначається кількість персоналу обох Сторін, який може знаходитись на борту літака під час спостережного польоту.

Регламентується здійснення транзитних польотів для цілей Договору, які виконуватимуться відповідно до існуючої міжнародної практики. При цьому забороняється використання апаратури спостереження та визначаються відповідні процедури контролю.

Надається право Стороні, яка спостерігається, заборонити спостережний політ та визначаються можливі причини для такої заборони з подальшим наданням письмового роз'яснення усім Державам-учасницям.

Надається право Стороні, яка спостерігається, вносити зміни до плану місії, та визначається порядок їх подальшого узгодження.

Визначаються причини, за яких допускається відхилення від затвердженого плану польоту, та порядок використання апаратури спостереження при відхиленні від маршруту польоту. При цьому Стороні, яка спостерігає, надається право припинити спостережний політ.

При відхиленні від плану спостережного польоту, а також при виникненні надзвичайних ситуацій екіпаж літака спостереження повинен діяти відповідно до національних правил польотів держави, над якою здійснюється такий політ.

В разі заборони або припинення спостережного польоту він не зараховується до квоти жодної з Держав-учасниць.

Визначаються вимоги до запису інформації, зібраної під час спостережного польоту, та порядок обробки носіїв інформації.

Викладаються права та обов'язки обох Сторін, яка спостерігає і яка спостерігається, щодо надання та отримання інформації, одержаної під час спостережного польоту.

Зафіксовано право усіх Держав-учасниць мати доступ до усієї інформації одержаної під час спостережного польоту будь-якою Державою-учасницею.

Засновується Консультативна комісія з відкритого неба (ККВН) як імплементаційний орган Договору.

Визначаються функції, які покладаються на ККВН.

Зафіксовано, що рішення та рекомендації ККВН приймаються за умови відсутності заперечень з боку будь-якої Держави-учасниці.

Зазначається, що всі повідомлення та звіти, передбачені Договором, надаються в письмовій формі з використанням дипломатичних або інших офіційних каналів.

Міститься загальне положення про те, що відповідно до міжнародного права Держава-учасниця несе відповідальність і зобов'язана сплачувати компенсацію за причинену нею шкоду юридичним або фізичним особам під час виконання Договору.

Визначається порядок призначення персоналу кожної Держави-учасниці для виконання положень Договору, в'їзду/виїзду його на територію Сторони, яка спостерігається, а також право надання йому привілей та імунітетів відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, які можуть використовуватись тільки для виконання обов'язків, пов'язаних з цим Договором.

Встановлюється, що для цілей цього Договору Бельгія, Нідерланди та Люксембург вважаються однією Державою-учасницею Бенілюкс. Визначається порядок припинення дії такої домовленості.

Констатується, що цей Договір є безстроковим. Надається право кожній Державі-учасниці виходу з Договору, і визначається порядок такого виходу.

Визначається порядок внесення, розгляду та прийняття поправок до Договору, які набирають чинності через 60 днів після здачі на зберігання відповідних ратифікаційних грамот Держав-учасниць.

Встановлюються строки для періодичного розгляду виконання Договору через 3 роки після набрання ним чинності і надалі через кожні 5 років.

Визначається порядок набрання чинності Договором та приєднання до нього інших держав. Договір набирає чинності через 60 днів після здачі на зберігання 20 ратифікаційних грамот, включаючи грамоти Держав-депозитаріїв та Держав-учасниць, чия пасивна квота складає 8 або більше.

Визначаються обов'язки Держав-депозитаріїв.

Встановлюється поетапна реалізація Договору, відповідно до чого період до набрання ним чинності визначається як період тимчасового застосування. Перший етап реалізації Договору визначається з дати набрання чинності, діє до 31 грудня третього року, наступного за роком набрання чинності, після чого розпочинається другий етап реалізації Договору.

Зазначається, що на першому етапі реалізації Договору обов'язковим є надання літака спостереження, обладнаного тільки одним панорамним або двома кадровими фотоапаратами, та анотування даних, яке може здійснюватись відповідно до національної практики. На першому етапі реалізації Договору не є обов'язковим надання літака, спроможного досягти без дозаправки половини встановленої максимальної дальності спостережного польоту.

Визначається, що тексти Договору англійською, іспанською, італійською, німецькою, російською та французькою мовами є рівно аутентичними. Оригінали текстів зберігаються депозитаріями, а завірені копії розсилаються ними Державам-учасницям.

Дата підписання: 24.03.92

Дата підписання, приєднання Україною: 24.03.92

Набуття чинності: через 60 днів після здачі на зберігання 20 ратифікаційних грамот, включаючи грамоти держав, пасивна квота яких складає 8 або більше

Термін участі: безстроковий

Зафіксовано кількість виділених пасивних квот для всіх Держав-учасниць, яка для України становить 12. На першому етапі реалізації Договору Україна зобов'язана прийняти 9 спостережних польотів (75% від своєї пасивної квоти). Надається перший розподіл активних квот для спостережних польотів, який діятиме до 31 грудня року, наступного за роком набрання чинності Договором.

Відповідно до першого розподілу активних квот Україна зобов'язана прийняти спостережні польоти таких держав: США разом з Канадою - 1, Великої Британії - 1, ФРН - 1, Польщі - 1, Словаччини - 1, Угорщини - 1, Румунії - 1, Туреччини - 2 (1 разом з Італією). Разом з тим, Україна має право провести спостережні польоти над Польщею - 1, Румунією - 1, Словаччиною - 1, Угорщиною - 1, Туреччиною - 2.

Встановлюються максимальні дальності спостережних польотів для всіх Держав-учасниць. Для України максимальна дальність становить 2100 км.

Наводиться перелік технічних характеристик апаратури спостереження, які надаються іншим Державам-учасницям при виділенні літака спостереження.

Визначаються елементи інформації, які підлягають анотуванню, та порядок їх анотування на носіях інформації.

Визначається технічна інформація щодо літака спостереження, яка надається всім Державам-учасницям при виділенні літака спостереження.

Визначаються цілі та порядок проведення огляду літаків спостереження та апаратури спостереження. Огляду підлягає один літак спостереження кожного типу та моделі і, пов'язаний з ним, комплект апаратури спостереження. В огляді має право брати участь кожна Держава-учасниця. Огляд включатиме перевірку на землі та перевірку в польоті. За результатами огляду Державами-учасницями, які братимуть у ньому участь, складається звіт, в якому робиться висновок про можливість використання літака спостереження для спостережних польотів. В разі, коли Держава-учасниця, яка проводить огляд, і Держави-учасниці, які беруть участь в огляді, не можуть дійти згоди щодо змісту звіту, літак спостереження не може використовуватися для спостережних польотів.

Наводяться вимоги до вимірювального полігону для перевірки можливостей апаратури спостереження під час огляду та демонстраційних польотів.

Міститься загальна методологія виконання перевірки в польоті та зобов'язання щодо розробки в період тимчасового застосування Договору методологій визначення мінімальних висот, на яких дозволяється використання всіх категорій апаратури спостереження.

Примітка: ККВН розроблені методології визначення мінімальної висоти застосування фотоапаратів, відеокамер та інфрачервоних пристроїв, а також методологія визначення розрізняльної здатності радіолокаційних станцій бокового огляду з синтезованою апертурою, і прийняті відповідні рішення, які набирають чинності разом з Договором і діятимуть протягом такого ж часу, що і Договір.

Регламентуються процедури прибуття персоналу Сторони, яка спостерігає, на територію Сторони, яка спостерігається.

Встановлюються загальні правила визначення максимальної дальності спостережного польоту.

Містяться координати пунктів в'їзду/виїзду, аеродромів відкритого неба, аеродромів дозаправки та точок входу та виходу у повітряний простір держави. Визначається можливість проведення передпольотної інспекції літака та апаратури спостереження в пунктах в'їзду/виїзду та на аеродромах відкритого неба.

Для України пунктом в'їзду/виїзду та аеродромом відкритого неба визначено аеропорт Бориспіль, аеропортами дозаправки - аеропорти Одеса та Львів.

Визначаються цілі та порядок проведення передпольотної інспекції літака спостереження, наданого як Стороною, яка спостерігає, так і Стороною, яка спостерігається. Передпольотна інспекція включає передпольотну інспекцію апаратури спостереження та демонстраційний політ.

Зазначається, що демонстраційні польоти виконуються на запит Сторони, яка спостерігається, або Сторони, яка спостерігає, в залежності від того, хто надає літак спостереження. Витрати, пов'язані з демонстраційним польотом, відшкодовуються Стороною, на чий запит він проводиться.

Визначаються права бортконтролерів - від Сторони, яка спостерігається, льотних представників та представників - від Сторони, яка спостерігає, під час спостережного польоту.

Містяться принципи, порядок та строки планування спостережних польотів Державами-учасницями на кожний рік та кожний квартал, яке проводиться на підставі повідомлень Держав-учасниць щодо своїх намірів проводити спостережні польоти.

Визначається, яка інформація щодо повітряного простору кожної Держави-учасниці надається іншим Державам-учасницям. Зазначається, що така інформація повинна відповідати вимогам ІКАО і надаватися не раніше, ніж через 90 днів після набрання чинності Договором, але не пізніше 30 днів після отримання запиту щодо надання такої інформації.

Регламентуються польоти над протоками Босфор, Дарданели та Мраморним морем відповідно до Конвенції Монтрьо 1936 року.

Визначається інформація щодо обладнання для обробки фотоплівки, множувального обладнання та характеристик фотоплівки, яка надається Державам-учасницям при проведенні огляду літака спостереження.

Надається право, та регламентується порядок контролю обробки фотоплівки представниками Держав-учасниць при проведенні огляду, демонстраційних та спостережних польотів.

Регламентується діяльність Консультативної комісії з відкритого неба.

Визначаються процедури щорічного розподілу активних квот при бажанні Держави-учасниці змінити минулорічний розподіл її активної квоти.

Передбачається можливість виконання надзвичайних спостережних польотів на прохання органів НБСЄ, пов'язаних з врегулюванням та запобіганням конфліктів та кризових ситуацій.

Визначається можливість застосування режиму відкритого неба в інших галузях, зокрема для екологічного моніторингу навколишнього середовища.

Договір з відкритого неба, підписаний у м. Хельсінкі 24 березня 1992 року 25 державами, став для України однією з перших міжнародних угод, яку вона підписала як суверенна держава.

Договір є безстроковим і встановлює так званий режим відкритого неба, який надає можливість державам-учасницям здійснювати спостережні польоти над територіями одна одної. Метою таких польотів є сприяння контролю за виконанням діючих за майбутніх угод у галузі обмеження озброєнь, досягненню більшої відкритості у військовій діяльності, розширенню миротворчих можливостей Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо запобігання криз та врегулювання кризових ситуацій.

Таким чином, Договір з відкритого неба, базуючись на принципах ОБСЄ, виконуватиме додаткові верифікаційні функції у галузі контролю над озброєннями та роззброєння і разом з діючими міжнародними угодами, такими як Договір про звичайні збройні сили в Європі та Віденський документ переговорів щодо заходів зміцнення довір'я та безпеки, займатиме важливе місце у розвитку процесу зміцнення взаємного довір'я та безпеки.

Крім того, у майбутньому передбачається можливість розповсюдження режиму відкритого неба на нові галузі, зокрема, екологічний моніторинг навколишнього середовища.

Структурно Договір з відкритого неба складається з преамбули, 19 статей, 11 додатків та 3 додань до них. Постатейна характеристика Договору додається.

За Договором з відкритого неба кожна держава-учасниця зобов'язана прийняти та має право виконати певну кількість спостережних польотів, яка визначається, відповідно, виділеною кожній державі пасивною квотою та щорічним розподілом активних квот. Щорічний перерозподіл активних квот проводиться на підставі та з урахуванням побажань усіх держав-учасниць, при цьому кожній державі надається право здійснювати польоти над тими державами, які здійснюють польоти над нею.

Характерною особливістю Договору, яка має позитивне значення для України, є можливість входження в режим відкритого неба протягом тривалого часу шляхом поетапної реалізації Договору. Стан з моменту підписання Договору до набуття ним чинності визначається як період тимчасового застосування, під час якого в рамках Консультативної комісії з відкритого неба - імплементаційного органу Договору - приймаються рішення щодо методологій огляду апаратури спостереження, визначення мінімальної висоти польоту, обробки інформації, одержаної у спостережному польоті, і необхідного для цього обладнання, форматів повідомлень тощо.

Починаючи з дати набуття чинності Договором, до 31 грудня третього року, наступного за роком набуття чинності, діє перший етап реалізації Договору, коли обов'язковим є надання літака спостереження, обладнаного тільки одним панорамним або двома кадровими фотоапаратами. На першому етапі кожна держава-учасниця зобов'язана прийняти 75% польотів від її пасивної квоти. Після цього розпочинається в повному обсязі.

Спостереження здійснюватиметься з використанням різних категорій апаратури спостереження, встановленої на літаку спостереження, а саме: кадрових і панорамних фотоапаратів, відеокамер, інфрачервоних пристроїв лінійного сканування та радіолокаційних станцій бокового огляду з синтезованою апаратурою. Передбачається можливість придбання апаратури спостереження та обладнання для обробки інформації на комерційних умовах.

Договір регламентує вимоги до літаків спостереження, визначає технічні можливості апаратури спостереження, містить процедури організації спостережних польотів та обробки зібраної під час цих польотів інформації, а також юридичні положення, необхідні для правового забезпечення реалізації режиму відкритого неба, включаючи питання надання інформації третім державам-учасницям. Враховуючи можливості апаратури спостереження отримувати у спостережному польоті значні обсяги інформації, передбачені певні стабілізуючі заходи щодо неї, зокрема, обмеження припустимих значень розв'язувальної здатності на місцевості та максимально припустимих значень ширини маршруту спостереження.

Для виконання спостережних польотів будь-яка держава-учасниця може використовувати або власний літак спостереження, або літак спостереження третьої держави-учасниці на умовах оренди. Враховуючи передбачену Договором можливість спостереження будь-якої точки території держави, яка спостерігається, позитивним для України з точки зору захисту її державних інтересів є пріоритетне право цієї держави використовувати власний літак спостереження для польоту над своєю територією. При цьому максимальна дальність спостережного польоту визначається в залежності від кількості та розташування аеродромів відкритого неба. На даний час Україна визначила один аеродром відкритого неба - Бориспіль, відповідно до чого максимальна дальність спостережного польоту над Україною складає 2100 км.

В основу проведення спостережних польотів покладені національні правила польотів та практика, рекомендована Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію. Планування місії спостережного польоту проводиться державою, яка спостерігає, з урахуванням інформації про повітряний простір, включаючи детальну інформацію про небезпечний повітряний простір. При цьому держава, яка спостерігається, має право на внесення певних змін до плану місії. У разі, коли спостережний політ не відповідає вимогам Договору, держава, яка спостерігається, має право його заборонити.

Економічні умови реалізації Договору полягають у тому, що витрати на пально-мастильні матеріали, технічне та комерційне обслуговування літака, носії інформації та хімікати, додаткові послуги, пов'язані з виконанням спостережних польотів, покриваються стороною, яка спостерігає. Сторона, яка спостерігає, також покриває витрати на розміщення та харчування свого персоналу в розмірі на більше 75 екю у конвертованій валюті на кожну людину в день. Оплата не стягується за використання навігаційного забезпечення та послуги органів керування повітряним рухом, посадку та взліт в аеропорту, наземне аеродромне обслуговування, стоянку та забезпечення охорони на землі для всіх літаків, що здійснюють транзитні, транспортні та спостережні польоти в рамках режиму відкритого неба.

Виходячи з того, що кількість польотів, яку кожна держава-учасниця має право провести протягом року над територіями інших держав-учасниць, не перевищуватиме кількості польотів, яку вона зобов'язана прийняти, є можливими очікувати, що здійснення та прийом Україною місій спостережних польотів відбуватиметься без додаткових витрат. Починаючи з 1 січня 1993 року Україна сплачує свою частку внесків на відшкодування загальних витрат на роботу Консультативної комісії з відкритого неба, яка складає 1,77%.

Конкретні розрахунки необхідних асигнувань на забезпечення підготовки України до реалізації та забезпечення 1-го етапу дії Договору (1995-1998 рр.) додаються. Після ратифікації Договору Верховною Радою Урядом України буде затверджено Державну програму його реалізації.

На сьогодні Консультативною комісією з відкритого неба прийняті передбачені Договором рішення, які набувають чинності разом з Договором і діятимуть протягом такого ж часу, що й Договір, і які задовольняють усі суттєві передумови для набуття ним чинності. Набуття Договором чинності вимагає його ратифікації 20-ма державами-учасницями (ст.XVII), включаючи держави-депозитарії та держави, пасивна квота яких складає 8 або більше польотів. До останніх належить і Україна, яка має пасивну квоту 12 польотів. На сьогоднішній день Договір ратифікували 22 держави, і для набуття ним чинності потрібно, щоб його крім України, ратифікували Білорусь та Росія.

В ході підготовки до виконання Договору в Україні міжвідомчою експортною групою розроблено Державну програму реалізації Договору з відкритого неба, створено відповідні підрозділи, підготовлено два літаки спостереження Ан-30 для першого етапу реалізації Договору, здійснено 8 тренувальних спостережних польотів з Великою Британією, США, Словаччиною та ФРН.

Ратифікація і подальша реалізації Україною Договору з відкритого неба з використанням власного літака спостереження матиме для України суттєве значення з політичної, військово-політичної, науково-технічної та економічної точок зору і дозволить:

- підтвердити свою прихильність курсу зміцнення взаємного довір'я, стабільності, безпеки та миру в Європі;

- підвищити роль України при вирішенні важливих загальноєвропейських питань, включаючи розв'язання кризових ситуацій;

- одержувати підтвердження виконання іншими державами зобов'язань відповідно до діючих міжнародних угод в галузі роззброєння;

- надати новий поштовх для розробки нових технологій у авіаційній та радіоелектронній промисловості;

- створити на базі українського літака багатоцільовий авіаційний комплекс спостереження з залученням інших держав для виконання спостережних польотів, польотів з метою екологічного моніторингу, аеротопозйомки;

- надавати український літак спостереження в оренду іншим країнам, що разом з економічною вигодою сприятиме входженню авіаційної промисловості України в світовий ринок.

Положення Договору з відкритого неба не суперечать Конституції України, Конституційному Договорові та чинному законодавству України.

Документ погоджено з Кабінетом Міністрів України, заінтересованими міністерствами та відомствами України.

При розгляді Верховною Радою проекту Закону України про ратифікацію Договору з відкритого неба його представлятиме Міністерство закордонних справ України.