Угода про формування Єдиного економічного простору

Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Російська Федерація та Україна, далі - Сторони,

прагнучи сприяти економічному та соціальному прогресу своїх народів, підвищенню рівня їхнього життя;

керуючись прагненням зміцнити економіки Сторін та забезпечити їхній гармонічний розвиток, послідовно здійснюючи економічні реформи для подальшого поглиблення багатостороннього економічного співробітництва та посилення інтеграційних процесів шляхом досягнення взаємовигідних домовленостей щодо формування Єдиного економічного простору (далі - ЄЕП);

визнаючи при цьому право Сторін визначати свою участь у процесі формування ЄЕП з урахуванням їхньої готовності до подальшого поглиблення інтеграційних процесів;

підтверджуючи дружні відносини, які пов'язують держави і народи, прагнучи забезпечити їхнє процвітання, ґрунтуючись на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права;

беручи до уваги Заяву Президентів Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації та України від 23 лютого 2003 року;

домовились про таке:

З метою створення умов для стабільного та ефективного розвитку економік Сторін та підвищення рівня життя населення Сторони розпочинають процес формування ЄЕП.

Під Єдиним економічним простором Сторони розуміють економічний простір, який об'єднує митні території Сторін, на якому функціонують механізми регулювання економік, які ґрунтуються на єдиних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили, та здійснюється єдина зовнішньоторговельна та узгоджена, тією мірою і в тому обсязі, в яких це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції та підтримання макроекономічної стабільності, податкова, грошово-кредитна та валютно-фінансова політика.

Сторони прагнуть сприяти:

розвитку торгівлі та інвестицій між Сторонами, який забезпечуватиме сталий розвиток економік Сторін на базі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, а також правил і принципів СОТ;

зміцненню єдності та розвитку економічних потенціалів, а також підвищенню конкурентоспроможності економік Сторін на зовнішніх ринках.

Поетапне вирішення завдань поглиблення інтеграції обумовлене виконанням Сторонами взятих зобов'язань та фактичним виконанням таких завдань:

формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, яка передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів на основі проведення єдиної політики у сфері тарифного та нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій та інших форм державної підтримки;

уніфікація принципів розробки та застосування технічних регламентів і стандартів, санітарних та фітосанітарних норм;

гармонізація макроекономічної політики;

створення умов для вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили;

гармонізація законодавств Сторін тією мірою, якою це необхідно для функціонування ЄЕП, включаючи торговельну та конкурентну політику;

формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій (у сфері залізничного транспорту, магістральних телекомунікацій, транспортування електроенергії, нафти, газу та інших сферах), єдиної конкурентної політики та забезпечення недискримінаційного доступу та однакового рівня тарифів на послуги суб'єктів природних монополій.

Сторони згідно із зазначеними у статтях 1 і 2 цієї Угоди цілями та завданнями здійснюють заходи, передбачені Концепцією щодо формування Єдиного економічного простору, яка додається до цієї Угоди і є її невід'ємною частиною.

З метою реалізації цієї Угоди Сторони розробляють Комплекс основних заходів щодо формування Єдиного економічного простору.

Координація процесів формування та функціонування ЄЕП здійснюється відповідними органами, структура яких формується з урахуванням рівня інтеграції.

Органи ЄЕП створюються на основі поєднання міждержавних елементів та принципу передачі частини повноважень Сторін єдиному регулюючому органу з поступовим підвищенням значущості останнього.

Здійснення координації та управління формуванням і функціонуванням ЄЕП на міждержавному рівні забезпечується Радою глав держав (далі - РГД).

Кількість голосів кожної держави-учасниці в рамках РГД розподіляється виходячи з принципу "одна держава - один голос". Рішення РГД приймаються консенсусом.

Сторони засновують єдиний регулюючий орган ЄЕП, якому вони на основі міжнародних договорів делегують частину своїх повноважень. Його рішення є обов'язковими для виконання усіма Сторонами.

У єдиному регулюючому органі ЄЕП рішення з усіх питань приймаються виваженим голосуванням. Кількість голосів кожної зі Сторін визначається з урахуванням її економічного потенціалу. Розподіл голосів встановлюється на основі домовленості Сторін.

Будь-яка Сторона має право внести до РГД пропозицію про перегляд рішення єдиного регулюючого органу ЄЕП.

Окремим міжнародним договором буде передбачено механізм компенсації, якщо прийняте рішення завдає суттєвих економічних збитків одній або декільком Сторонам.

ЄЕП формується поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої та різношвидкісної інтеграції.

Перехід від одного етапу до іншого здійснюють ті Сторони, які у повному обсязі виконали заходи, передбачені у попередньому етапі Комплексу основних заходів щодо формування Єдиного економічного простору.

Сторони приєднуються до міжнародних договорів, які забезпечують формування та функціонування ЄЕП, у міру готовності. При цьому кожна Сторона повинна дотримуватися узгодженої послідовності приєднання до таких міжнародних договорів. Жодна зі Сторін не може перешкоджати іншим Сторонам прискорено просуватися до більш високого ступеня інтеграції.

Різнорівнева та різношвидкісна інтеграція означає, що кожна Сторона самостійно визначає, в яких з напрямків розвитку інтеграції або окремих інтеграційних заходах вона бере участь та у якому обсязі.

Правовою основою забезпечення формування та функціонування ЄЕП є міжнародні договори та рішення органів ЄЕП, які укладаються та приймаються з урахуванням законодавств Сторін та згідно із загальновизнаними нормами та принципами міжнародного права.

Спори та розбіжності між Сторонами щодо тлумачення та/або застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом проведення консультацій та переговорів.

Ця Угода відкрита для приєднання інших держав, які поділяють її цілі та принципи, на умовах, узгоджених з усіма Сторонами цієї Угоди.

Для держави, яка приєднується, ця Угода набуває чинності з дня отримання депозитарієм останнього повідомлення Сторін про згоду на таке приєднання.

За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються окремими протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди та набувають чинності у порядку, передбаченому статтею 10 цієї Угоди.

Ця Угода набуває чинності з дня отримання депозитарієм останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Ця Угода укладається на невизначений термін.

Кожна Сторона може вийти з цієї Угоди шляхом письмового повідомлення про це депозитарію не менше ніж за 12 місяців до виходу.

Депозитарієм цієї Угоди є Республіка Казахстан.

Депозитарій повідомляє у місячний термін усім учасникам цієї Угоди про вихід будь-якої Сторони з Угоди.

Вчинено у місті Ялта, 19 вересня 2003 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в архіві Республіки Казахстан, яка направить кожній державі, яка підписала цю Угоду, її завірену копію.

Україна братиме участь у формуванні та функціонуванні Єдиного економічного простору в межах, що відповідають Конституції України.

Концепція формування Єдиного економічного простору (далі - Концепція) являє собою програму заходів щодо формування Єдиного економічного простору Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації та України (далі - держави-учасниці) з метою поглиблення багатостороннього економічного співробітництва.

Під Єдиним економічним простором (далі - ЄЕП) держави-учасниці розуміють економічний простір, що поєднує митні території держав-учасниць, на якому функціонують механізми регулювання економік, які грунтуються на єдиних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили, та проводиться єдина зовнішньоторговельна і узгоджена, у тій мірі та у тому обсязі, в яких це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції і підтримання макроекономічної стабільності, податкова, грошово-кредитна, валютно-фінансова політика.

Метою формування ЄЕП є створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік держав-учасниць і підвищення рівня життя населення.

Держави-учасниці прагнуть сприяти:

розвитку торгівлі та інвестицій між державами-учасницями, що забезпечуватиме сталий розвиток економік держав-учасниць на основі загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

створенню можливостей для розвитку підприємницької діяльності шляхом встановлення гармонізованих систем регулювання та інтегрування інфраструктурного комплексу;

інтеграції та нарощуванню економічних потенціалів держав-учасниць з метою підвищення конкурентоспроможності економік держав-учасниць на зовнішніх ринках.

Поетапне вирішення завдань поглиблення інтеграції обумовлюється виконанням державами-учасницями взятих зобов'язань та фактичним вирішенням таких завдань:

формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, що передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів на базі проведення єдиної політики в галузі тарифного і нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій та інших форм державної підтримки;

уніфікація принципів розробки та застосування технічних регламентів і стандартів, санітарних і фітосанітарних норм;

гармонізація макроекономічної політики;

створення умов для вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили;

гармонізація законодавств держав-учасниць у тій мірі, в якій це необхідно для функціонування ЄЕП, включаючи торгову і конкурентну політику;

формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій (у сфері залізничного транспорту, магістральних телекомунікацій, транспортування електроенергії, нафти, газу та інших сферах), єдиної конкурентної політики та забезпечення недискримінаційного доступу та однакового рівня тарифів на послуги суб'єктів природних монополій.

Основними принципами функціонування ЄЕП є забезпечення свободи переміщення товарів, послуг, капіталу та робочої сили через кордони держав-учасниць.

Принцип вільного руху товарів передбачає усунення вилучень з режиму вільної торгівлі та зняття обмежень у взаємній торгівлі на основі уніфікації митних тарифів, формування спільного митного тарифу, встановленого на основі погодженої державами-учасницями методики, заходів нетарифного регулювання, застосування інструментів регулювання торгівлі товарами з третіми країнами. Механізми застосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних, спеціальних і захисних заходів будуть замінятися єдиними правилами в галузі конкуренції та субсидій.

Принцип забезпечення вільного руху послуг передбачає формування загальних правил та підходів для забезпечення повного доступу на ринок послуг та постачальників послуг у рамках ЄЕП і проведення узгодженої політики щодо доступу третіх країн на ринок послуг і постачальників послуг ЄЕП.

Принцип забезпечення вільного руху капіталу передбачає поетапне зняття всіх обмежень на рух капіталу з держав-учасниць у рамках ЄЕП та проведення узгодженої політики в галузі розвитку ринку капіталів за умови забезпечення макроекономічної стабільності.

Принципом забезпечення вільного руху робочої сили є забезпечення безперешкодного переміщення фізичних осіб держав-учасниць у рамках ЄЕП та формування узгодженої міграційної політики щодо третіх країн з урахуванням норм і принципів міжнародного права та СОТ.

Принцип проведення узгодженої макроекономічної політики забезпечує конвергенцію макроекономічних показників, у тому числі вирівнювання рівня внутрішніх цін, у першу чергу - на енергоносії, та тарифів на послуги природних монополій.

Принципи проведення спільної політики щодо окремих галузей передбачають укладення секторальних угод, розроблених у розвиток Угоди про формування Єдиного економічного простору.

ЄЕП формується поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої та різношвидкісної інтеграції.

Різношвидкісна інтеграція означає, що кожна держава самостійно визначає момент приєднання до того чи іншого міжнародного договору, що призводить до різнорівневої інтеграції, коли держави-учасниці знаходяться на різних рівнях інтеграційної взаємодії.

Різнорівнева та різношвидкісна інтеграція означає, що кожна держава-учасниця самостійно визначає, в яких з напрямів розвитку інтеграції чи окремих інтеграційних заходах вона братиме участь і в якому обсязі. Держава має можливість приєднатися до міжнародних договорів, що забезпечують формування та функціонування ЄЕП, у міру готовності. При цьому держава повинна дотримуватись погодженої послідовності приєднання до переліку міжнародних договорів. Для приєднання держав до діючих в рамках ЄЕП міжнародних договорів потрібна згода всіх держав-учасниць цих міжнародних договорів. Це правило поширюється на функціонування основних принципів і умов ЄЕП, які визначаються цією Концепцією.

Перехід від одного етапу формування ЄЕП до іншого здійснюють ті держави-учасниці, які виконали заходи, передбачені у попередньому етапі Комплексу основних заходів щодо формування Єдиного економічного простору.

Обсяг переваг, що надаються державами-учасницями одна одній, визначається угодами з формування ЄЕП, учасницями яких вони є.

Неучасть або часткова участь будь-якої держави-учасниці в окремих напрямах розвитку інтеграції чи окремих інтеграційних заходах не повинна бути перешкодою для інших держав-учасниць у здійсненні зазначених напрямів розвитку інтеграції чи окремих інтеграційних заходів.

Більш пізні терміни приєднання будь-якої держави-учасниці до окремих напрямів розвитку інтеграції чи окремих інтеграційних заходів не змінюють її статусу учасниці ЄЕП.

Враховуючи різні ступені інтеграції держав-засновниць ЄЕП (Російська Федерація і Республіка Білорусь - Союзна держава, Російська Федерація, Республіка Білорусь та Республіка Казахстан - члени ЕврАзЕС), терміни можливого переходу до більш високих ступенів інтеграції визначаються кожною державою-учасницею самостійно.

Завершення формування зони вільної торгівлі є першочерговим та базовим етапом формування ЄЕП.

ЄЕП формується з урахуванням таких принципів, як добровільність, економічна взаємовигідність, відсутність дискримінації, правова гарантованість, сполученість цілей, відповідальність за взяті зобов'язання, транспарентність.

ЄЕП формується поступово, шляхом підвищення рівня інтеграції, через синхронізацію здійснюваних державами-учасницями перетворень в економіці, спільних заходів з проведення узгодженої економічної політики, гармонізацію та уніфікацію законодавства у галузі економіки, торгівлі та в інших напрямах, з урахуванням загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, а також досвіду і законодавства Європейського Союзу.

Напрями інтеграції та заходи з їхньої реалізації визначаються на основі відповідних міжнародних договорів і рішень органів ЄЕП, які передбачають обов'язковість їхнього виконання для кожної з держав-учасниць у повному обсязі, а також механізм їхньої реалізації та відповідальності за невиконання узгоджених рішень.

Формування ЄЕП передбачає здійснення таких основоположних заходів:

встановлення для товарів торговельного режиму без вилучень та обмежень на базі:

- реалізації комплексу заходів, спрямованих на завершення створення зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, яка передбачає вільне пересування товарів і послуг на основі єдиних правил конкуренції та застосування субсидій, проведення узгодженої політики у галузі тарифного і нетарифного регулювання;

- формування спільного митного тарифу;

- визначення єдиних правил конкурентної політики, регулювання природних монополій, у тому числі забезпечення недискримінаційного доступу та однакового рівня тарифів на послуги суб'єктів природних монополій, субсидування та інших форм державної підтримки;

- уніфікації заходів нетарифного регулювання на основі норм і правил СОТ, створення уніфікованого порядку їхнього застосування щодо третіх країн;

- незастосування тарифних і нетарифних обмежень у взаємній торгівлі;

- уніфікації торговельних режимів держав-учасниць щодо третіх країн;

- спрощення порядку митного оформлення і митного контролю на внутрішніх митних кордонах з подальшою їхньою відміною на завершальному етапі;

уніфікація принципів розробки і застосування технічних регламентів і стандартів, санітарних і фітосанітарних норм;

лібералізація режимів доступу на ринок послуг, поступове усунення наявних тут бар'єрів та обмежень;

узгодження умов для створення сприятливого клімату для залучення інвестицій у пріоритетні галузі та виробництва;

проведення єдиної політики в галузі охорони прав інтелектуальної власності;

гармонізація принципів оподаткування, у тому числі перехід на узгоджені принципи стягнення непрямих податків без вилучень, недопущення використання податків і зборів як інструмента захисту внутрішнього ринку та національних виробників;

створення умов для взаємної конвертованості національних валют і переходу до розрахунків у національних валютах, послідовної лібералізації валютної політики, узгодження механізму встановлення валютних курсів національних валют, формування дійової платіжної системи, підвищення ступеня лібералізації руху капіталу в міру покращення економічного стану держав-учасниць;

створення спільного ринку праці з вільним пересуванням громадян держав-учасниць;

вжиття заходів з правового оформлення та забезпечення формування ЄЕП;

розробка механізму вжиття і забезпечення виконання заходів, які вживаються.

Виконання вищезазначених заходів забезпечується шляхом реалізації Комплексу основних заходів з формування Єдиного економічного простору.

Формування і діяльність ЄЕП здійснюються з урахуванням норм і правил СОТ.

Виходячи з того, що держави-учасниці знаходяться на різних етапах переговорного процесу щодо приєднання до цієї організації, необхідно виробити механізм узгодження позицій при проведенні переговорів щодо приєднання до СОТ з урахуванням можливостей різнорівневої і різношвидкісної інтеграції. Цей механізм може передбачати:

проведення щоквартальних консультацій для обговорення ходу переговорів щодо приєднання до СОТ;

приєднання держав-учасниць до СОТ на узгоджених умовах.

Держави-учасниці самостійно обирають конкретні форми механізму узгодження позицій при проведенні переговорів щодо приєднання до СОТ.

У разі вступу однієї з держав-учасниць до СОТ раніше за інших вона:

сприятиме якнайшвидшому приєднанню до СОТ інших держав-учасниць;

утримуватиметься від висунення вимог до інших держав-учасниць у рамках переговорів щодо приєднання до СОТ.

Координація процесів формування ЄЕП здійснюється відповідними органами, які створюються на основі окремих міжнародних договорів. Структура органів формується з урахуванням рівнів інтеграції.

Органи ЄЕП створюються на основі поєднання міждержавних елементів і принципу передачі частини повноважень держав-учасниць єдиному регулюючому органу з поступовим підвищенням значущості останнього.

Здійснення координації й управління формуванням ЄЕП на міждержавному рівні забезпечуватиметься Радою глав держав-учасниць (далі - РГД).

Кількість голосів кожної держави-учасниці у рамках РГД розподіляється виходячи з принципу "одна держава - один голос". Рішення РГД приймаються консенсусом.

Держави-учасниці засновують єдиний регулюючий орган (Комісію), якому вони на основі міжнародних договорів делегують частину своїх повноважень. Його рішення є обов'язковими для виконання всіма державами-учасницями.

Комісія розпочинає своє функціонування з моменту введення спільного митного тарифу або єдиних правил конкуренції залежно від того, що вводиться раніше. У міру розвитку та поглиблення інтеграційних процесів повноваження єдиного регулюючого органу відповідно розширюються.

У Комісії рішення з усіх питань приймаються зваженим голосуванням. Кількість голосів кожної з держав-учасниць визначається з урахуванням її економічного потенціалу. Розподіл голосів і процедура голосування встановлюються на основі домовленості держав-учасниць.

Основними повноваженнями РГД є:

визначення перспектив подальшої інтеграції у рамках ЄЕП;

контроль за виконанням Комплексу основних заходів з формування Єдиного економічного простору;

забезпечення застосування і дотримання основних принципів та заходів, які приймаються для формування ЄЕП;

вироблення торгово-економічної політики стосовно третіх країн;

прийняття рішень про прийняття нових членів до ЄЕП;

постановка завдань з уніфікації митно-тарифної і конкурентної політики держав-учасниць ЄЕП та розгляд доповідей Комісії;

прийняття інших рішень з принципових питань функціонування ЄЕП.

Для забезпечення належного функціонування та розвитку ЄЕП Комісія у рамках своєї компетенції:

забезпечує реалізацію цілей і завдань ЄЕП;

приймає рішення і дає висновки з питань, пов'язаних з досягненням цілей та виконанням завдань ЄЕП;

розробляє проекти нормативних правових актів, методичні матеріали та інші документи, необхідні для досягнення цілей і виконання завдань ЄЕП;

здійснює інші повноваження.

Правовою основою формування та діяльності ЄЕП є міжнародні договори та рішення органів ЄЕП, що укладаються та приймаються з урахуванням інтересів і законодавств держав-учасниць, і відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права.

Беручи до уваги різношвидкісний та різнорівневий характер інтеграції, рішення про завершення роботи з підготовки проектів міжнародних договорів та інших документів ЄЕП приймаються, якщо відповідний проект узгоджений не менше ніж трьома державами-учасницями, на які припадає не менше двох третин сукупного валового внутрішнього продукту.

Держави-учасниці визнають необхідність закріплення механізму реалізації прийнятих рішень, введення санкцій за їхнє невиконання, а також механізму вирішення спорів у кожному укладеному ними міжнародному договорі, спрямованому на формування ЄЕП. Ці документи повинні містити положення про неприпустимість застережень до них.

Фінансування органів ЄЕП здійснюється за рахунок пайових внесків держав-учасниць, пропорційних числу голосів держав-учасниць в єдиному регулюючому органі.

Для забезпечення функціонування ЄЕП формується база даних, в якій концентрується інформація економічного та правового характеру, яка постійно оновлюється.

ЄЕП відкритий для приєднання до нього інших держав за умови прийняття ними зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів, які укладаються та діють в рамках ЄЕП, їхньої відповідності встановленим угодою держав-учасниць макроекономічним та інституціональним критеріям і за згодою всіх держав-учасниць.

Будь-яка держава-учасниця має право виходу з ЄЕП, попередньо врегулювавши свої зобов'язання, прийняті в рамках формування ЄЕП.

З дня виходу держави-учасниці з ЄЕП зобов'язання інших держав-учасниць перед цією державою-учасницею, що випливають з укладених в рамках ЄЕП міжнародних договорів та прийнятих рішень, втрачають силу.