Угода про виконання положень Конвенції Організації Обєднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними (укр/рос)

Держави-учасниці цієї Угоди,

посилаючись на відповідні положення Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року,

маючи твердий намір забезпечити довгострокове збереження та стале використання транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб,

сповнені рішучості удосконалювати співробітництво між державами з цією метою,

закликаючи до того, щоб держави прапора, держави порту та прибережні держави більш ефективно забезпечували виконання заходів щодо збереження та управління, прийнятих для таких запасів,

прагнучи вирішувати, зокрема, проблеми, зазначені в програмній галузі C глави 17 Порядку денного на XXI століття, прийнятого на Конференції Організації Об'єднаних Націй з питань навколишнього середовища та розвитку, а саме недоліки в управлінні рибальством у відкритому морі в багатьох регіонах та надмірну експлуатацію деяких ресурсів; відзначаючи наявність проблем нерегульованого рибальства, надлишкових капіталовкладень, надмірного розміру флоту, зміни прапора судна з метою уникнення контролю, недостатньої вибірковості знарядь лову, ненадійності баз даних та недостатнього співробітництва між державами,

зобов'язуючись дотримуватися відповідального рибальства,

усвідомлюючи необхідність уникати негативного впливу на морське середовище, зберігати біологічну різноманітність, підтримувати цілісність морських екосистем та максимально скорочувати ризик довгострокових або необоротних наслідків риболовних операцій,

визнаючи необхідність надавати конкретну допомогу, включаючи фінансову, наукову та технічну, для того, щоб держави, які розвиваються, мали змогу ефективно брати участь у збереженні транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб, управлінні ними та їх сталому використанні,

будучи переконаними в тому, що найбільш оптимальним шляхом досягнення зазначених цілей та сприяння підтримці міжнародного миру та безпеки була б угода про виконання відповідних положень Конвенції,

підтверджуючи, що питання, які не регулюються Конвенцією та цією Угодою, продовжують регламентуватись нормами та принципами загального міжнародного права,

погодились про таке:

1. Для цілей цієї Угоди:

a) "Конвенція" означає Конвенцію Організації Об'єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року;

b) "заходи щодо збереження та управління" означає спрямовані на збереження одного або більше видів живих морських ресурсів та управління ними заходи, які приймаються або вживаються відповідно до норм міжнародного права, відображених у Конвенції та цій Угоді;

c) "риби" включає молюсків та ракоподібних, за винятком тих, які належать до "сидячих видів" відповідно до визначення у статті 77 Конвенції;

d) "домовленість" означає механізм співробітництва, який запроваджується згідно з Конвенцією та цією Угодою двома або більше державами з метою, зокрема, встановлення заходів щодо збереження та управління в субрегіоні або регіоні для одного або більше транскордонних рибних запасів або запасів далеко мігруючих риб.

2. a) "Держави-учасниці" означає держави, які дали згоду на обов'язковість для себе цієї Угоди та для яких Угода набула чинності;

b) ця Угода застосовується mutatis mutandis:

i) до будь-якого з перелічених у пункті 1 c, d та e статті 305 Конвенції суб'єктів права та

ii) за умови дотримання статті 47 до будь-якого суб'єкта права, згаданого як "міжнародна організація" у статті 1 Додатка IX Конвенції,

які стають учасниками цієї Угоди і такою мірою "держави-учасниці" означає цих суб'єктів права.

3. Ця Угода застосовується mutatis mutandis до інших суб'єктів права, які займаються рибним промислом і проводять вилов риби у відкритому морі.

Мета цієї Угоди - забезпечити довгострокове збереження та стале використання транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб за допомогою ефективного виконання відповідних положень Конвенції.

1. Якщо не передбачено інше, ця Угода застосовується для збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними за межами районів під національною юрисдикцією, за тим винятком, що статті 6 та 7 застосовуються також для збереження таких запасів і управління ними у районах під національною юрисдикцією за умови дотримання різних правових режимів, які застосовуються відповідно до Конвенції у районах під національною юрисдикцією та у районах поза межами національної юрисдикції.

2. При здійсненні своїх суверенних прав з метою розвідування, експлуатації, збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними в районах під національною юрисдикцією прибережна держава застосовує mutatis mutandis загальні принципи, перелічені у статті 5.

3. Держави належним чином беруть до уваги наявні у держав, що розвиваються, відповідні можливості застосовувати статті 5, 6 та 7 у районах під національною юрисдикцією та їх потребу в допомозі, передбаченій цією Угодою. З цією метою Частина VII застосовується mutatis mutandis по відношенню до районів під національною юрисдикцією.

Ніщо у цій Угоді не завдає шкоди правам, юрисдикції та обов'язкам держав відповідно до Конвенції. Ця Угода тлумачиться та застосовується у контексті Конвенції та згідно з нею.

Для збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними прибережні держави та держави, які ведуть рибний промисел у відкритому морі, в порядку реалізації свого обов'язку співробітничати згідно з Конвенцією:

a) вживають заходів щодо забезпечення довгострокової сталості транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і сприяння меті їх оптимального використання;

b) забезпечують, щоб такі заходи грунтувались на найбільш достовірних наявних наукових даних та були спрямовані на підтримку чи відновлення запасів на рівнях або до рівнів, за яких може бути забезпечений максимальний стабільний вилов, який визначається відповідними екологічними та економічними факторами, включаючи особливі потреби держав, що розвиваються, та з урахуванням методів ведення рибного промислу, взаємозалежності запасів, а також будь-яких загальнорекомендованих міжнародних мінімальних стандартів як субрегіональних і регіональних, так і всесвітніх;

c) застосовують обережний підхід згідно зі статтею 6;

d) оцінюють вплив рибальства, інших видів людської діяльності та екологічних факторів на запаси та види, які є об'єктом спеціалізованого промислу, а також на запаси та види, що належать до тієї ж екосистеми або асоційовані з запасами, які є об'єктом спеціалізованого промислу або залежать від них;

e) вживають, у разі необхідності, заходів щодо збереження та управління по відношенню до видів, які належать до тієї ж екосистеми або асоційовані з запасами, які є об'єктом спеціалізованого промислу або залежать від них, з метою підтримки або відновлення популяцій таких видів вище рівнів, на яких їхнє відтворення може наражатись на серйозну небезпеку;

f) максимально скорочують забруднення, відходи, викиди, попадання риби у загублені чи кинуті знаряддя лову, виловлювання видів, які не є об'єктом спеціалізованого промислу, як рибних, так і нерибних (далі - "види, які не є об'єктом спеціалізованого промислу"), - і вплив на асоційовані або залежні види, зокрема на види, що знаходяться під загрозою зникнення, за допомогою заходів, що включають, наскільки це практично можливо, розробку та застосування вибіркових, екологічно безпечних та економічних знарядь і методів вилову;

g) охороняють біологічну різноманітність морського середовища;

h) вживають заходів щодо попередження чи усунення надмірної експлуатації та надлишкового рибопромислового потенціалу та забезпечення того, щоб інтенсивність промислового зусилля не перевищувала рівнів, сумірних зі сталим використанням рибних ресурсів;

i) беруть до уваги інтереси рибалок, які займаються кустарним та натуральним промислом;

j) своєчасно збирають та взаємно обмінюються повними та точними даними щодо риболовної діяльності, зокрема щодо місцезнаходження судна, вилову видів, які є і не є об'єктом спеціалізованого промислу, і промислового зусилля, як це передбачено в Додатку I, а також інформацією, що одержується в межах національних і міжнародних дослідницьких програм;

k) заохочують та проводять наукові дослідження і розробляють відповідні технології, які допомагають зберігати рибальство та управляти ним; і

l) вживають заходів щодо збереження та управління і забезпечують їхнє виконання за допомогою ефективного моніторингу, контролю та спостереження.

1. Держави широко застосовують обережний підхід до збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб, управління ними та їхнього використання з тим, щоб захищати морські живі ресурси та зберігати морське середовище.

2. Якщо інформація має невизначений, ненадійний або недостатній характер, то держави діють з більшою обережністю. Відсутність достатньої наукової інформації не використовується як підстава для того, щоб відкладати або не вживати заходів щодо збереження та управління.

3. При здійсненні обережного підходу держави:

a) удосконалюють процес прийняття рішень у галузі збереження рибних ресурсів і управління ними шляхом одержання найбільш достовірної наявної наукової інформації, взаємного обміну нею та впровадження удосконалених методів регулювання ризику та невизначеності;

b) застосовують керівні принципи, викладені у Додатку II, визначають на основі найбільш достовірної наявної наукової інформації опорні критерії щодо конкретних запасів та заходи, яких слід вживати у разі їх перевищення;

c) беруть до уваги, зокрема, фактори невизначеності щодо розміру та продуктивності запасу (запасів), опорні критерії, стан запасів з точки зору таких критеріїв, рівні та розподіл промислової смертності та вплив риболовної діяльності на види, які не є об'єктом спеціалізованого промислу, та асоційовані або залежні види, а також існуючі та прогнозовані океанічні, природні та соціально-економічні умови;

d) розробляють програми збору даних та проведення досліджень для оцінки впливу рибальства на види, що не є об'єктом спеціалізованого промислу, та асоційовані або залежні види та їхнє середовище, і приймають плани, необхідні для забезпечення збереження таких видів та охорони місць існування, які викликають особливе занепокоєння.

4. Держави вживають заходів для забезпечення того, щоб при наближенні до опорних критеріїв не виникало їхнє перевищення. При їхньому перевищенні держави негайно вживають заходів, передбачених пунктом 3b, з метою відновлення запасів.

5. Коли стан запасів, які є об'єктом спеціалізованого промислу, або видів, які не є об'єктом такого промислу, або асоційованих чи залежних видів, викликає занепокоєння, держави ведуть посилений моніторинг таких запасів і видів, щоб проводити огляд їхнього стану і дієвості заходів щодо збереження та управління. Вони регулярно переглядають такі заходи у світлі нової інформації.

6. Для нових промислів або рибопромислового розвідування держави в можливо короткі терміни вживають обережних заходів щодо збереження та управління, включаючи, зокрема, обмеження щодо улову та промислового зусилля. Такі заходи залишаються чинними доти, доки не надійдуть достатні дані, що дозволяють оцінити вплив промислу на довгострокову сталість запасів, після чого вживаються заходи щодо збереження та управління на підставі цієї оцінки. Ці останні заходи у відповідних випадках дозволяють поступово розвивати промисел.

7. Якщо на стан транскордонних рибних запасів або запасів далеко мігруючих риб в значній мірі негативно впливає будь-яке природне явище, то держави вживають заходів щодо збереження та управління на надзвичайній основі з метою забезпечення того, щоб такий негативний вплив не посилювався риболовною діяльністю. Держави також вживають таких заходів на надзвичайній основі там, де промислова діяльність являє собою серйозну загрозу сталості таких запасів. Заходи, що вживаються на надзвичайній основі, є тимчасовими і грунтуються на наявних найбільш достовірних наукових даних.

1. Без шкоди для передбачених Конвенцією суверенних прав прибережних держав у питаннях розвідування, експлуатації, збереження живих морських ресурсів та управління ними в районах під національною юрисдикцією і для права всіх держав надавати своїм громадянам можливість займатися рибальством у відкритому морі згідно з Конвенцією:

a) щодо транскордонних рибних запасів відповідні прибережні держави та держави, громадяни яких ведуть промисел таких запасів у прилеглому районі відкритого моря, намагаються безпосередньо або через відповідні механізми співробітництва, передбачені Частиною III, узгоджувати заходи, необхідні для збереження цих запасів у прилеглому районі відкритого моря;

b) щодо запасів далеко мігруючих риб, відповідні прибережні держави та інші держави, громадяни яких ведуть у регіоні промисел таких запасів, співпрацюють або безпосередньо, або через відповідні механізми співробітництва, передбачені Частиною III, у справі забезпечення збереження та сприяння меті оптимального використання таких запасів на всій території регіону як у межах, так і за межами районів під національною юрисдикцією.

2. Заходи щодо збереження та управління, які вводяться для відкритого моря та вживаються у районах під національною юрисдикцією, є порівнянними, забезпечуючи збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними в цілому. Для цього прибережні держави та держави, які ведуть промисел у відкритому морі, зобов'язані співробітничати в справі розробки порівнянних заходів щодо таких запасів. При визначенні порівнянних заходів щодо збереження та управління держави:

a) беруть до уваги заходи щодо збереження та управління, які прийняті та вживаються відповідно до статті 61 Конвенції щодо тих же запасів прибережними державами у районах під національною юрисдикцією, та забезпечують, щоб заходи, які запроваджуються по відношенню до цих запасів для відкритого моря, не підривали ефективність таких заходів;

b) беруть до уваги узгоджені раніше заходи, які запроваджені та застосовуються для відкритого моря відповідно до Конвенції щодо цих же запасів відповідними прибережними державами та державами, які ведуть промисел у відкритому морі;

c) беруть до уваги узгоджені раніше заходи, які запроваджені та застосовуються відповідно до Конвенції щодо тих же запасів субрегіональною або регіональною рибогосподарською організацією або домовленістю;

d) беруть до уваги біологічну єдність та інші біологічні характеристики запасів і взаємозв'язок між розподілом запасів, рибними промислами та географічними особливостями відповідного регіону, включаючи наявність запасів та інтенсивність їхнього промислу в районах під національною юрисдикцією;

e) беруть до уваги залежність прибережних держав і, відповідно, держав, які ведуть промисел у відкритому морі, від запасів, про які йде мова, і

f) забезпечують, щоб такі заходи не призводили до негативного впливу на живі морські ресурси в цілому.

3. Реалізуючи свій обов'язок співпрацювати, держави докладають усіх зусиль для того, щоб узгодити порівнянні заходи щодо збереження та управління у розумний термін.

4. Якщо протягом розумного терміну не може бути досягнуто згоди, будь-яка із заінтересованих держав може вдатися до процедур врегулювання спорів, передбачених Частиною VIII.

5. До укладення угоди про порівнянні заходи щодо збереження та управління заінтересовані держави в дусі взаєморозуміння та співробітництва докладають усіх зусиль з тим, щоб досягти тимчасової домовленості практичного характеру. В тому разі, якщо вони не можуть узгодити таку домовленість, будь-яка із заінтересованих держав з метою приписання тимчасових заходів може передати цей спір на розгляд суду або трибуналу відповідно до процедур урегулювання спорів, передбачених Частиною VIII.

6. Тимчасові домовленості або заходи, що вживаються або приписуються на підставі пункту 5, враховують положення цієї Частини, належним чином беруть до уваги права та обов'язки усіх заінтересованих держав, не ставлять під загрозу та не ускладнюють досягнення остаточної згоди про порівнянні заходи щодо збереження та управління та не завдають шкоди остаточному результатові будь-якої процедури урегулювання спорів.

7. Діючи або безпосередньо, або через відповідні субрегіональні чи регіональні рибогосподарські організації або домовленості, або за допомогою інших відповідних засобів прибережні держави регулярно інформують держави, які ведуть промисел у відкритому морі в цьому субрегіоні або регіоні, про заходи, вжиті ними щодо транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб у районах під їхньою національною юрисдикцією.

8. Діючи або безпосередньо, або через відповідні субрегіональні чи регіональні рибогосподарські організації або домовленості, або за допомогою інших відповідних засобів, держави, які ведуть промисел у відкритому морі, регулярно інформують інші заінтересовані держави про заходи, вжиті ними з метою регулювання діяльності суден, що плавають під їхнім прапором і ведуть промисел таких запасів у відкритому морі.

1. Прибережні держави та держави, які ведуть рибний промисел у відкритому морі, налагоджують відповідно до Конвенції співробітництво щодо транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб або безпосередньо, або через відповідні субрегіональні чи регіональні рибогосподарські організації або домовленості, беручи до уваги особливості субрегіону або регіону, з метою забезпечення ефективного збереження цих запасів і управління ними.

2. Держави сумлінно та без зволікання проводять консультації, особливо у випадках, коли є дані про те, що відповідні транскордонні рибні запаси та запаси далеко мігруючих риб можуть опинитись під загрозою надмірної експлуатації, або коли організується новий промисел цих запасів. Для цього на прохання будь-якої заінтересованої держави можуть бути розпочаті консультації, які мають на меті досягти відповідної домовленості щодо забезпечення збереження запасів і управління ними. До узгодження такої домовленості держави дотримуються положень цієї Угоди і діють сумлінно та з належним урахуванням прав, інтересів і обов'язків інших держав.

3. Там, де субрегіональна або регіональна рибогосподарська організація або домовленість компетентна запроваджувати заходи щодо збереження та управління щодо конкретних транскордонних рибних запасів або запасів далеко мігруючих риб, держави, які ведуть промисел запасів у відкритому морі, та відповідні прибережні держави виконують свій обов'язок співпрацювати шляхом вступу до такої організації або стаючи учасницями такої домовленості, або шляхом висловлення згоди на вжиття введених такою організацією або домовленістю заходів щодо збереження та управління. Держави, що проявляють реальний інтерес до відповідного промислу, можуть стати членами такої організації або учасницями таких домовленостей. Умови участі у такій організації або домовленості не виключають можливості приєднання таких держав до числа членів або учасниць; крім того, вони не вживаються у такий спосіб, який призводить до дискримінації по відношенню до будь-якої держави або групи держав, які виявляють реальний інтерес до відповідного промислу.

4. Тільки ті держави, які є членами такої організації чи учасницями такої домовленості або згодні на вжиття заходів щодо збереження та управління, які запроваджені такою організацією або домовленістю, мають доступ до промислових ресурсів, до яких застосовуються ці заходи щодо збереження та управління.

5. Там, де відсутня субрегіональна або регіональна рибогосподарська організація або домовленість, яка могла б запровадити заходи для збереження та управління щодо конкретного транскордонного рибного запасу або запасу далеко мігруючих риб, відповідні прибережні держави і держави, які ведуть промисел такого запасу у відкритому морі у цьому субрегіоні або регіоні, співпрацюють у справі заснування такої організації або укладення інших відповідних домовленостей з тим, щоб забезпечити збереження такого запасу та управління ним, та беруть участь у роботі цієї організації або домовленості.

6. Будь-яка держава, що має намір внести пропозицію щодо будь-яких дій міжурядової організації, яка компетентна займатися питаннями живих ресурсів, повинна в тих випадках, коли такі дії значно позначилися б на заходах щодо збереження та управління вже запроваджених компетентною субрегіональною або регіональною організацією або домовленістю, консультуватися через цю організацію або домовленість з її членами або учасниками. Такі консультації повинні, наскільки це можливо, проводитись до внесення пропозиції до міжурядової організації.

1. При заснуванні субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій або при укладенні субрегіональних чи регіональних рибогосподарських домовленостей для збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб і управління ними держави, зокрема, узгоджують:

a) запаси, до яких вживають заходів щодо збереження та управління, з урахуванням біологічних характеристик відповідних запасів і характеру відповідного промислу;

b) галузь застосування з урахуванням пункту 1 статті 7 і характеристик субрегіону або регіону, включаючи соціально-економічні, географічні та природні фактори;

c) співвідношення між роботою нової організації або домовленості та роллю, цілями та діяльністю будь-яких відповідних рибогосподарських організацій або домовленостей; і

d) механізми, за допомогою яких організація або домовленість буде одержувати наукові рекомендації та проводити огляд стану запасів, включаючи в належних випадках створення науково-консультативного органу.

2. Держави, які співробітничають у створенні субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації або домовленості, інформують інші держави, які, як їм відомо, виявляють реальний інтерес до роботи пропонованої організації або домовленості, про таке співробітництво.

Виконуючи свій обов'язок співробітничати по лінії субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій або домовленостей, держави:

a) узгоджують та дотримуються заходів щодо збереження та управління з тим, щоб забезпечити довгострокову сталість транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб;

b) належним чином узгоджують права участі, як-то квоти допустимого улову або рівні промислового зусилля;

c) приймають та застосовують будь-які загальнорекомендовані міжнародні мінімальні стандарти відповідального ведення риболовної діяльності;

d) одержують та оцінюють наукові рекомендації, проводять огляд стану запасів та оцінюють вплив рибальства на види, які не є об'єктом спеціалізованого промислу, та асоційовані або залежні види;

e) узгоджують стандарти збору, повідомлення, перевірки даних щодо промислу запасів та обміну ними;

f) збирають та поширюють точні та повні статистичні дані, описані у Додатку I, забезпечуючи тим самим наявність найбільш достовірних наукових даних з дотриманням у відповідних випадках конфіденційності;

g) заохочують і проводять наукові оцінки запасів і відповідні дослідження та розповсюджують їхні результати;

h) створюють належні механізми співробітництва для ефективного моніторингу, контролю, нагляду та забезпечення виконання;

i) узгоджують способи, за допомогою яких враховуватимуться промислові інтереси нових членів організації або нових учасників домовленості;

j) узгоджують процедури прийняття рішень, які сприяють своєчасному та ефективному вжиттю заходів щодо збереження та управління;

k) сприяють мирному врегулюванню спорів відповідно до Частини VIII;

l) забезпечують всебічне співробітництво своїх відповідних національних установ та підприємств у виконанні рекомендацій і рішень організації або домовленості;

m) належним чином опубліковують інформацію про заходи щодо збереження та управління, що запроваджуються організацією або домовленістю.

При визначенні характеру та обсягу прав участі для нових членів субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації чи для нових учасників субрегіональної або регіональної рибогосподарської домовленості держави беруть до уваги, зокрема:

a) стан транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб і теперішню інтенсивність промислового зусилля на промислі;

b) відповідні інтереси, схеми ведення промислу та практику рибальства нових та вже існуючих членів або учасників;

c) відповідний внесок нових та вже існуючих членів або учасників у збереження запасів і управління ними, у збір та надання точних даних і у проведення наукових досліджень щодо запасів;

d) потреби прибережних рибальських общин, які головним чином залежать від промислу цих запасів;

e) потреби прибережних держав, чия економіка великою мірою залежить від експлуатації морських живих ресурсів; і

f) інтереси держав субрегіону або регіону, що розвиваються, у районах яких під національною юрисдикцією також зустрічаються ці запаси.

1. Держави забезпечують гласність в ході прийняття рішень та іншої діяльності субрегіональних та регіональних рибогосподарських організацій і домовленостей.

2. Представникам інших міжурядових організацій та представникам неурядових організацій, які займаються транскордонними рибними запасами та запасами далеко мігруючих риб, надається можливість брати участь у роботі засідань субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій і домовленостей спостерігачами або, залежно від обставин, в іншій якості згідно з процедурами відповідної організації або домовленості. Такі процедури не мають неадекватно обмежувального характеру в цьому відношенні. Такі міжурядові організації і неурядові організації одержують своєчасний доступ до документації та звітності таких організацій і домовленостей з дотриманням процедурних норм доступу до них.

Держави співробітничають у справі зміцнення існуючих субрегіональних та регіональних рибогосподарських організацій і домовленостей для того, щоб підвищувати їхню ефективність щодо введення та здійснення заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними.

1. Держави забезпечують, щоб риболовні судна, що плавають під їхнім прапором, надавали таку інформацію, яка може виявитись необхідною для виконання їхніх зобов'язань за цією Угодою. Для цього відповідно до Додатка І держави:

a) збирають наукові, технічні та статистичні дані щодо промислу транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та обмінюються цими даними;

b) забезпечують достатньо докладний збір даних для того, щоб сприяти ефективній оцінці запасів, і їх своєчасне надання для дотримання вимог субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій чи домовленостей; і

c) вживають відповідних заходів щодо перевірки точності таких даних.

2. Діючи або безпосередньо, або через субрегіональні чи регіональні рибогосподарські організації, або домовленості, держави співпрацюють у тому, щоб:

a) узгоджувати параметри даних і форму їх подання таким організаціям або домовленостям, враховуючи характер запасів та промислу цих запасів;

b) розробляти техніку аналізу і методики оцінки запасів та взаємно обмінюватися ними для вдосконалення заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб і управління ними.

3. Діючи або безпосередньо, або через компетентні міжнародні організації, держави відповідно до Частини XIII Конвенції співпрацюють заради загального блага у справі зміцнення науково-дослідного потенціалу в галузі рибальства та заохочення наукових досліджень, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними. З цією метою держава або компетентна міжнародна організація, що веде такі дослідження за межами районів під національною юрисдикцією, активно сприяють публікації та поширенню серед будь-яких заінтересованих держав результатів таких досліджень, а також інформації про їхні цілі та методи і полегшують, наскільки це можливо, участь учених із цих держав у таких дослідженнях.

При виконанні цієї Угоди у замкнутому або напівзамкнутому морі держави враховують природні особливості цього моря і діють також відповідно до Частини IX Конвенції та інших відповідних її положень.

1. Держави, які здійснюють промисел транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб у районі відкритого моря, що повністю оточений районом під національною юрисдикцією будь-якої однієї держави, і ця держава співпрацюють у питанні запровадження заходів щодо збереження цих запасів і управління ними у цьому районі відкритого моря. Враховуючи природні особливості цього району, держави приділяють особливу увагу запровадженню порівнянних заходів щодо збереження цих запасів і управління ними відповідно до статті 7. Заходи, запроваджені щодо відкритого моря, враховують права, обов'язки та інтереси прибережної держави за Конвенцією, грунтуються на найбільш достовірних наявних наукових даних, а також враховують будь-які заходи щодо збереження та управління, що прийняті та застосовуються прибережною державою в районі під її національною юрисдикцією щодо тих самих запасів відповідно до статті 61 Конвенції. Держави домовляються також щодо заходів моніторингу, контролю, нагляду за здійсненням і забезпеченням виконання заходів для збереження та управління щодо відкритого моря.

2. На виконання статті 8 держави діють сумлінно і докладають всіх зусиль для негайного досягнення домовленості про згадані у пункті 1 заходи для збереження та управління, які будуть вживатися під час ведення промислових операцій у цьому районі. Якщо протягом розумного періоду часу відповідні держави, які ведуть промисел, та прибережна держава не в змозі досягти домовленості щодо таких заходів, вони з урахуванням пункту 1 застосовують пункти 4, 5 та 6 статті 7, які стосуються тимчасових домовленостей або заходів. До набуття чинності такими тимчасовими домовленостями або заходами відповідні держави вживають заходів відносно суден, які плавають під їхнім прапором, з тим, щоб вони не вели промисел, який може завдати шкоди запасам, про які йде мова.

1. Держава, яка не є членом субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації або учасницею субрегіональної чи регіональної рибогосподарської домовленості та яка не дає яким-небудь іншим чином своєї згоди на вжиття заходів для збереження та управління, що запроваджені такою організацією або домовленістю, не звільняється від обов'язку співпрацювати відповідно до Конвенції і цієї Угоди у збереженні відповідних транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними.

2. Така держава не дозволяє суднам, які плавають під її прапором, проводити операції з промислу транскордонних рибних запасів або запасів далеко мігруючих риб, які підпадають під вжиття заходів щодо збереження та управління, які запроваджені такою організацією або домовленістю.

3. Держави, які є членами субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації або учасницями субрегіональної або регіональної рибогосподарської домовленості, індивідуально або спільно пропонують зазначеним у пункті 3 статті 1 суб'єктам права, які займаються рибним промислом і мають у відповідному районі рибальські судна, повною мірою співпрацювати з такою організацією або домовленістю у здійсненні запроваджених нею заходів щодо збереження та управління, з тим щоб досягти якомога ширшого фактичного вжиття таких заходів до рибальської діяльності у відповідному районі. Пільги участі у рибному промислі, якими користуються такі суб'єкти права, що займаються рибним промислом, пропорційні їхній відданості дотриманню заходів для збереження та управління, які запроваджені щодо запасів.

4. Держави, які є членами такої організації або учасницями такої домовленості, обмінюються інформацією про діяльність риболовних суден, які плавають під прапорами держав, що не є ні членами організації, ні учасницями домовленості і ведуть операції з промислу відповідних запасів. Вони вживають, за цією Угодою та міжнародним правом, заходів щодо запобігання діяльності таких суден, яка підриває ефективність субрегіональних або регіональних заходів для збереження та управління.

1. Держава, судна якої ведуть рибний промисел у відкритому морі, вживає необхідних заходів для забезпечення того, щоб судна, що плавають під її прапором, дотримувались субрегіональних і регіональних заходів для збереження та управління і щоб такі судна не займались будь-якою діяльністю, яка підриває ефективність таких заходів.

2. Держава дозволяє використання суден, що плавають під її прапором, для рибальства у відкритому морі тільки у тому випадку, якщо вона здатна ефективно нести свою відповідальність за такі судна відповідно до Конвенції і цієї Угоди.

3. Заходи, які мають вживатися державою по відношенню до суден, що плавають під її прапором, включають:

a) контроль за такими суднами у відкритому морі за допомогою риболовних ліцензій, дозволів або дозвільних свідоцтв відповідно до будь-яких застосовних процедур, узгоджених на субрегіональному, регіональному або світовому рівні;

b) встановлення правил з метою:

i) домовитися щодо термінів використання та умов ліцензій, повноважень або дозволів, які необхідні для виконання будь-яких субрегіональних, регіональних або всесвітніх зобов'язань держави прапора;

ii) заборонити рибний промисел у відкритому морі для суден, які не мають необхідних ліцензій або дозволів на вилов риби чи на рибний промисел для суден у відкритому морі, що не відповідає вимогам ліцензії, дозволу або дозвільного свідоцтва;

iii) приписувати суднам, які ведуть рибний промисел у відкритому морі, постійно мати на борту ліцензію, дозвіл або дозвільне свідоцтво і пред'являти їх належним чином для огляду на вимогу уповноваженій особі; і

iv) забезпечити, щоб судна під її прапором не займались недозволеним рибним промислом у районах під національною юрисдикцією інших держав;

c) заснування національного реєстру риболовних суден, яким дозволяється вести промисел у відкритому морі, і надання безпосередньо заінтересованим державам на їхнє прохання доступу до інформації, яка міститься в такому реєстрі, з урахуванням будь-яких національних законів держави прапора щодо розголошення такої інформації;

d) вимоги щодо маркірування рибальських суден і знарядь лову для розпізнавання відповідно до єдиних і міжнародно визнаних систем маркірування суден та знарядь лову, а саме Нормативів Продовольчої і сільськогосподарської організації Організації Об'єднаних Націй з маркірування та ідентифікації риболовних суден;

e) вимоги щодо реєстрації та своєчасного повідомлення про місцезнаходження судна, улов видів, які є або не є об'єктом спеціалізованого промислу, промислове зусилля та інших відповідних промислових даних згідно з субрегіональними, регіональними та світовими стандартами збору таких даних;

f) вимоги щодо перевірки улову видів, які є або не є об'єктом спеціалізованого промислу, за допомогою таких заходів, як програми використання спостерігачів, інспекційні схеми, звіти про вивантаження, нагляд за перевалкою і моніторинг вивантажуваних уловів, ринкова статистика;

g) моніторинг, контроль та нагляд за такими суднами, їхніми промисловими операціями і супутньою діяльністю за допомогою, зокрема:

i) здійснення національних інспекційних схем і субрегіональних та регіональних схем співробітництва у забезпеченні виконання статей 21 та 22, включаючи вимоги про те, щоб такі судна дозволяли доступ належним чином уповноваженим інспекторам з інших держав;

ii) здійснення національних програм використання спостерігачів і субрегіональних та регіональних програм використання спостерігачів, в яких бере участь держава прапора, включаючи вимоги про те, щоб такі судна дозволяли доступ спостерігачам з інших держав для виконання функцій, узгоджених за програмою; і

iii) розробки та впровадження систем моніторингу за суднами, включаючи в разі необхідності системи супутникових передавачів, згідно з тими або іншими національними програмами та програмами, узгодженими між заінтересованими державами на субрегіональній, регіональній та всесвітній основі;

h) регулювання перевалочних операцій у відкритому морі для забезпечення того, щоб не підривалась ефективність заходів для збереження та управління; і

i) регулювання риболовної діяльності з метою забезпечення виконання субрегіональних, регіональних або всесвітніх заходів, у тому числі спрямованих на максимальне скорочення вилову видів, що не є об'єктом спеціалізованого промислу.

4. За наявності діючої субрегіонально, регіональне або всесвітньо узгодженої системи моніторингу, контролю та нагляду держави забезпечують, щоб заходи, які ними запроваджуються щодо суден, що плавають під їхнім прапором, були сумісними з цією системою.

1. Держава забезпечує виконання суднами, які плавають під її прапором, субрегіональних та регіональних заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними. З цією метою ця держава:

a) забезпечує виконання таких заходів незалежно від того, де відбуваються порушення;

b) негайно і в повному обсязі розслідує будь-які передбачувані порушення субрегіональних або регіональних заходів щодо збереження та управління, що може включати огляд відповідних суден, і оперативно інформує державу, яка повідомила про порушення, і відповідну субрегіональну або регіональну організацію або домовленість про хід і результати розслідування;

c) вимагає від будь-якого судна, яке плаває під її прапором, надавати слідчому органу інформацію про місцезнаходження судна, улови, знаряддя лову, риболовні операції та пов'язану з цим діяльність у районі передбачуваного порушення;

d) пересвідчившись у наявності достатніх доказів щодо передбачуваного порушення передає справу своїм властям на предмет негайного порушення розгляду згідно зі своїми законами, а в належних випадках затримує відповідне судно; і

e) забезпечує, щоб у тих випадках, коли згідно з її законами було встановлено, що судно причетне до скоєння серйозного порушення таких заходів, це судно не вело риболовних операцій у відкритому морі доти, доки не будуть виконані всі санкції, які введені державою прапора за це порушення.

2. Будь-яке розслідування та судочинство проводиться оперативно. Санкції, які застосовуються в разі порушень, повинні бути достатньо суворими, щоб ефективно забезпечувати виконання заходів і бути фактором стримування порушень, де б вони не відбувалися, а також позбавляти порушників доходів від їхньої незаконної діяльності. Заходи, які вживаються щодо капітанів та інших осіб командного складу рибальських суден, включають положення, які можуть допускати, зокрема, ненадання, позбавлення або тимчасове вилучення дозволу на роботу в якості капітана або особи командного складу на таких суднах.

1. Діючи або безпосередньо, або через субрегіональні чи регіональні організації, або домовленості, держави співробітничають у забезпеченні дотримання та виконання субрегіональних і регіональних заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними.

2. Держава прапора, яка проводить розслідування передбачуваного порушення заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними, може звернутися по допомогу до будь-якої іншої держави, чиє співробітництво може бути корисним у проведенні цього розслідування. Усі держави прагнуть задовольняти розумні прохання держави прапора у зв'язку з такими розслідуваннями.

3. Держава прапора може проводити такі розслідування безпосередньо, у співробітництві з іншими заінтересованими державами або через відповідну субрегіональну чи регіональну рибогосподарську організацію або домовленість. Інформація про хід та результати розслідування надається усім заінтересованим державам та державам, яких зачіпає таке передбачуване порушення.

4. Держави сприяють одна одній у розпізнаванні суден, які можливо займались діяльністю, яка підриває ефективність субрегіональних, регіональних або всесвітніх заходів щодо збереження та управління.

5. В обсязі, дозволеному національними законами та правилами, держави досягають домовленості про надання правоохоронним органам інших держав доказів щодо передбачуваних порушень таких заходів.

6. Якщо є вагомі підстави вважати, що судно у відкритому морі займалось недозволеним промислом у районі під юрисдикцією прибережної держави, держава прапора цього судна на прохання відповідної прибережної держави проводить негайне і повне розслідування цього питання. Держава прапора співпрацює з прибережною державою щодо вжиття в таких випадках відповідних заходів для забезпечення виконання і може уповноважити відповідні власті прибережної держави провести висадку на судно та його огляд у відкритому морі. Цей пункт не завдає шкоди статті III Конвенції.

7. Держави-учасниці, які є членами субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації, або учасницями субрегіональної чи регіональної рибогосподарської домовленості, можуть вживати заходів згідно з міжнародним правом, у тому числі через посередництво субрегіональних або регіональних процедур, які встановлені з цією метою, для того щоб не допускати судна, які займаються діяльністю, що підриває ефективність вжитих цією організацією або домовленістю заходів щодо збереження і управління, або іншим чином порушують ці заходи, вести промисел у відкритому морі у цьому субрегіоні або регіоні до тих пір, поки відповідні заходи не будуть вжиті державою прапора.

1. У будь-якому районі відкритого моря, що охоплюється субрегіональною або регіональною рибогосподарською організацією чи домовленістю, держава-учасниця, що є членом такої організації або учасницею такої домовленості, може через своїх належним чином уповноважених інспекторів проводити згідно з пунктом 2 висадку на борт і огляд рибальських суден, які плавають під прапором іншої держави-учасниці цієї Угоди, незалежно від того, чи є така держава-учасниця членом такої організації або учасницею такої домовленості, з метою забезпечити дотримання заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними, які запроваджені цією організацією або домовленістю.

2. Діючи через субрегіональні або регіональні рибогосподарські організації або домовленості, держави встановлюють процедури висадки на борт і огляду на виконання пункту 1, а також процедури щодо здійснення інших положень цієї статті. Ці процедури узгоджуються з цією статтею і основоположними процедурами, викладеними у статті 22, і не ведуть до дискримінації сторін, що не є членами організації або учасницями домовленості. Висадка та огляд, а також будь-які подальші заходи щодо забезпечення виконання проводяться згідно з такими процедурами. Держави належним чином публікують інформацію про процедури, встановлені для виконання цього пункту.

3. Якщо протягом двох років з моменту прийняття цієї Угоди будь-яка організація або домовленість не затвердить такі процедури, то висадка та огляд на виконання пункту 1, а також будь-які подальші заходи щодо забезпечення виконання до моменту встановлення таких процедур проводяться згідно з цією статтею і основоположними процедурами, викладеними у статті 22.

4. До вжиття заходів згідно з цією статтею держави, що проводять огляд, діючи або безпосередньо, або через відповідну субрегіональну або регіональну рибогосподарську організацію або домовленість, інформують усі держави, судна яких ведуть промисел у відкритому морі в субрегіоні або регіоні, щодо форми посвідчень, що видаються їхнім належним чином уповноваженим інспекторам. Судна, які використовуються для висадки і огляду, повинні мати чіткі розпізнавальні знаки, які вказують на те, що вони несуть державну службу. Стаючи учасницею цієї Угоди, держава призначає відповідний орган для одержання сповіщень на виконання цієї статті та належним чином оприлюднює інформацію про таке призначення через відповідну субрегіональну або регіональну рибогосподарську організацію чи домовленість.

5. Коли після висадки та огляду є розумні підстави припускати, що судно займалось будь-якою діяльністю, яка суперечить згаданим у пункті 1 заходам щодо збереження та управління, держава, що проводить огляд, у відповідних випадках забезпечує схоронність доказів та оперативно повідомляє державу прапора про передбачуване порушення.

6. Держава прапора відповідає на повідомлення, отримане згідно з пунктом 5, протягом трьох робочих днів з дати його одержання або такого іншого періоду, який може бути передбачений у процедурах, що встановлюються згідно з пунктом 2, і або:

a) безвідкладно виконує свої зобов'язання згідно зі статтею 19 та проводить розслідування і за наявності відповідних доказів вживає щодо судна заходів для забезпечення виконання, в разі чого вона оперативно інформує державу, яка провела огляд, про результати розслідування і будь-які вжиті заходи щодо забезпечення виконання; або

b) уповноважує державу, яка провела огляд, провести розслідування.

7. Якщо держава прапора уповноважує державу, яка провела огляд, провести розслідування передбачуваного порушення, то держава, яка провела огляд, негайно повідомляє державу прапора про результати такого розслідування. Держава прапора за наявності відповідних доказів виконує свої обов'язки та вживає щодо судна заходів для забезпечення виконання. Замість цього держава прапора може уповноважити державу, яка провела огляд, вжити щодо судна таких заходів для забезпечення виконання, які можуть бути зазначені державою прапора, згідно з правами та зобов'язаннями держави прапора за цією Угодою.

8. Якщо після висадки та огляду є чіткі підстави вважати, що судно зробило серйозне порушення, а держава прапора або не надала відповіді, або не вжила заходів, передбачених пунктом 6 або 7, то інспектори можуть залишатися на борту і забезпечувати схоронність доказів та можуть вимагати від капітана сприяння їм у подальшому розслідуванні, включаючи, де це доречно, шляхом негайного переходу судна до найближчого відповідного порту або до іншого такого порту, який може бути зазначений у процедурах, встановлених згідно з пунктом 2. Держава, що провела огляд, негайно інформує державу прапора про назву порту, в який повинно прямувати судно. Держава, яка провела огляд, і держава прапора та у відповідних випадках держава порту вживають всіх необхідних заходів для того, щоб забезпечити благополуччя членів екіпажу судна незалежно від їхнього громадянства.

9. Держава, яка провела огляд, інформує державу прапора та відповідну організацію або учасників відповідної домовленості про результати будь-якого подальшого розслідування.

10. Держава, яка проводить огляд, приписує своїм інспекторам дотримуватись загальноприйнятих міжнародних правил, процедур і практики стосовно безпеки судна та екіпажу, зводить до мінімуму втручання у риболовні операції та, наскільки це практично можливо, уникає вжиття заходів, які б негативно впливали на якість улову, що знаходиться на борту. Держава, яка проводить огляд, забезпечує, щоб висадка та огляд не завдавали клопоту будь-якому риболовному судну.