Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 167/2013 від 05 лютого 2013 року про затвердження сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів та ринковий нагляд щодо них

5. Акредитована внутрішня технічна служба повинна задовольняти вимоги відповідних положень цієї статті.

1. Держави-члени повинні повідомляти Комісії найменування, адресу, зокрема електронну адресу, відповідальних осіб та категорію діяльності кожної призначеної ними технічної служби, а також повідомляти Комісію про будь-які подальші зміни таких призначень. У повідомленні повинно бути зазначено, для яких питань із переліку, поданого в додатку I, було призначено відповідні технічні служби.

2. Технічна служба може здійснювати діяльність, зазначену в статті 59(1), від імені органу затвердження, який здійснює призначення, відповідального за затвердження типу, лише у разі, якщо про це було заздалегідь повідомлено Комісію відповідно до параграфа 1 цієї статті.

3. Ту саму технічну службу може призначити декілька органів затвердження, які здійснюють призначення, про що повідомляють держави-члени таких органів затвердження, які здійснюють призначення, незалежно від категорії чи категорій діяльності, яку здійснюватиме така технічна служба, відповідно до статті 59(1).

4. Комісія повинна бути повідомлена про будь-які подальші відповідні зміни такого призначення.

5. Якщо певну організацію або компетентний орган, що здійснює діяльність, не зазначену в статті 59(1), потрібно призначити на підставі одного з актів, перелік яких подано в додатку I, повідомлення повинне здійснюватися згідно з положеннями цієї статті.

6. Комісія повинна публікувати на своєму вебсайті перелік технічних служб, про які було повідомлено відповідно до цієї статті, та детальну інформацію про них.

1. Якщо орган затвердження, який здійснює призначення, з’ясував або отримав інформацію про те, що призначена ним технічна служба припинила відповідати вимогам, встановленим у цьому Регламенті, або що така служба не виконує свої обов’язки, орган затвердження, який здійснює призначення, повинен обмежити, призупинити або анулювати відповідне призначення відповідно до випадку залежно від серйозності невідповідності таким вимогам або невиконання таких обов’язків. Держава-член, яка повідомила про таку технічну службу, повинна негайно відповідним чином поінформувати Комісію. Комісія повинна відповідним чином змінювати опубліковану інформацію, зазначену в статті 63(6).

2. У випадку обмеження, призупинення або анулювання призначення, або якщо технічна служба припинила свою діяльність, орган затвердження, який здійснює призначення, повинен ужити відповідних заходів для забезпечення того, щоб матеріали такої технічної служби опрацьовувала інша технічна служба, або щоб їх надавали органам затвердження, що здійснюють призначення, або органам ринкового нагляду на їхній запит.

1. Комісія повинна розслідувати всі випадки, коли в неї виникають сумніви, або коли її увагу звертають на сумніви щодо компетентності технічної служби або щодо постійного виконання технічною службою вимог і обов’язків, передбачених для неї.

2. Держава-член органу затвердження, який здійснює призначення, повинна на вимогу надавати Комісії усю інформацію, пов’язану з підставою призначення або продовження призначення відповідної технічної служби.

3. Комісія повинна забезпечувати конфіденційність усієї секретної інформації, отриманої в ході розслідування таких випадків.

4. Якщо Комісія встановлює, що технічна служба більше не відповідає або припинила відповідати вимогам до її призначення, вона повинна повідомити про це державу-члена органу затвердження з метою запровадження у співпраці з такою державою-членом необхідних коригувальних заходів, а також повинна звернутися до такої держави-члена із запитом щодо вжиття таких коригувальних заходів, в тому числі анулювання призначення, якщо це необхідно.

1. Технічні служби повинні здійснювати категорії діяльності, до яких їх було призначено, від імені органу затвердження, який здійснює призначення, та згідно з процедурами оцінювання та випробування, передбаченими цим Регламентом та актами, перелік яких подано в додатку I.

Технічні служби повинні здійснювати нагляд за випробуваннями, необхідними для затвердження, чи самостійно їх проводити або здійснювати інспектування, як визначено в цьому Регламенті або в одному з актів, перелік яких подано в додатку I, окрім випадків, коли дозволено застосування альтернативних процедур. Технічні служби не повинні здійснювати випробування, оцінювання або інспектування, для яких їх не було належним чином призначено відповідним органом затвердження.

2. Технічні служби повинні завжди:

(a) дозволяти своєму органу затвердження, що здійснює призначення, у відповідних випадках спостерігати за роботою технічної служби під час оцінювання відповідності; та

(b) без обмеження статті 57(9) та статті 67 надавати своєму органу затвердження, який здійснює призначення, таку інформацію щодо категорій здійснюваної ними діяльності, на яку поширюється сфера застосування цього Регламенту, на яку може бути здійснений запит.

3. Якщо технічна служба з’ясовує, що виробник не задовольняє вимоги, встановлені в цьому Регламенті, вона повинна повідомити про це орган затвердження, який здійснює призначення, для встановлення таким органом затвердження, який здійснює призначення, вимог щодо вжиття виробником коригувальних заходів і подальшого невидання сертифіката про затвердження типу, окрім випадків, коли відповідні коригувальні заходи задовольнили орган затвердження.

4. Якщо в ході моніторингу відповідності виробництва після видання сертифіката про затвердження типу технічна служба, яка діє від імені органу затвердження, що здійснює призначення, з’ясовує, що транспортний засіб, система, компонент або окремий технічний вузол більше не відповідає цьому Регламенту, така технічна служба повинна повідомити про це орган затвердження, який здійснює призначення. Такий орган затвердження повинен вжити відповідних заходів, як передбачено у статті 28.

1. Технічні служби повинні інформувати відповідні органи затвердження, які здійснюють призначення, про:

(a) будь-яку виявлену невідповідність, для якої може виявитися необхідною відмова у наданні сертифіката про затвердження типу, його обмеження, призупинення або анулювання;

(b) будь-які обставини, які впливають на сферу або умови їх призначення;

(c) будь-які запити на інформацію щодо їх діяльності, яку вони отримали від органів ринкового нагляду.

2. У відповідь на запит від відповідного органу затвердження, який здійснює призначення, технічні служби повинні надавати інформацію стосовно діяльності у межах сфери їх призначення, а також стосовно будь-якої іншої здійснюваної діяльності, в тому числі транскордонної діяльності та субпідряду.

Для досягнення цілей цього Регламенту, а також для встановлення однакових умов для імплементації цього Регламенту Комісія повинна відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 69(2), ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють такі імплементаційні інструменти:

(a) шаблони для інформаційного документа та комплекту документів, зазначених у статті 22;

(b) система нумерації сертифікатів про затвердження типу ЄС, зазначена в статті 24(4);

(c) шаблон для сертифіката про затвердження типу ЄС, зазначеного в статті 25(2);

(d) шаблон для протоколу результатів випробувань, який додається до сертифіката про затвердження типу ЄС, зазначеного в статті 25(3);

(e) шаблон для переліку застосовних вимог або актів, зазначених у статті 25(6);

(f) загальні вимоги до формату протоколу випробувань, зазначеного в статті 27(1);

(g) шаблон для сертифіката відповідності, зазначеного в статті 33(2);

(h) зразок марковання про затвердження типу ЄС, зазначеного в статті 34;

(i) авторизації на надання затвердження типу ЄС зі звільненням для нових технологій або нових концепцій, зазначеного в статті 35(3);

(j) шаблони для сертифіката про затвердження типу та сертифіката відповідності стосовно нових технологій або нових концепцій, зазначених у статті 35(4);

(k) авторизації для держав-членів щодо розширення затвердження типу, зазначеного у статті 36(2);

(l) перелік складових частин та обладнання, як зазначено у статті 45(2);

(m) шаблон та система нумерації для сертифіката, зазначеного в статті 46(3), а також усі аспекти, які стосуються процедури авторизації, зазначеної в тій самій статті;

(n) шаблон для сертифіката, який слугує доказом відповідності для органу затвердження, як зазначено в статті 53(8).

1. Комісії надає допомогу Технічний комітет з сільськогосподарських транспортних засобів (TC-AV). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) 182/2011.

Якщо комітет не надає жодного висновку, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта, і застосовується третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

Без обмеження інших положень цього Регламенту стосовно внесення змін до його додатків Комісія також уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 71 стосовно внесення змін до додатка I для додання покликань на регулятивні акти та врахування виправлень.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надані Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 17(5), статті 18(4), статті 19(6), статті 20(8), статті 27(6), статті 28(6), статті 45(4), статті 49(3), статті 53(12), статті 61 і статті 70, надані Комісії на п’ятирічний період, починаючи з 22 березня 2013 року. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду. Комісія повинна скласти звіт про делегування повноважень не пізніше ніж до 22 червня 2022 року та не пізніше, ніж за 9 місяців до кінця такого 5-річного періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 17(5), статті 18(4), статті 19(6), статті 20(8), статті 27(6), статті 28(6), статті 45(4), статті 49(3), статті 53(12), статті 61 і статті 70, можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє дію делегованих повноважень, визначених у такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу або з пізнішої дати, вказаної у ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких уже введених у дію делегованих актів.

4. Щойно Комісія ухвалює делегований акт, вона повинна повідомити про нього одночасно Європейський Парламент і Раду.

5. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 17(5), статті 18(4), статті 19(6), статті 20(8), статті 27(6), статті 28(6), статті 45(4), статті 49(3), статті 53(12), статті 61 і статті 70, набуває чинності, лише якщо з боку Європейського Парламенту чи Ради впродовж двох місяців з дати повідомлення Європейського Парламенту й Ради про цей акт не було висловлено жодних заперечень або якщо ще до закінчення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісію, що вони не заперечуватимуть. Такий період продовжується ще на два місяці за ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

1. Держави-члени повинні передбачати санкції за порушення суб’єктами господарювання цього Регламенту та делегованих або імплементаційних актів, ухвалених відповідно до цього Регламенту. Вони повинні вживати усіх необхідних заходів для забезпечення імплементації таких санкцій. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними. Держави-члени повинні повідомити про такі положення Комісії до 23 березня 2015 року, а також повинні невідкладно повідомляти їй про будь-які подальші зміни, що стосуються таких положень.

2. Типи порушень, які підпадають під санкції, охоплюють:

(a) подання неправдивих заяв під час процедур затвердження або процедур, які призводять до відкликання;

(b) фальсифікацію результатів випробування для затвердження типу або на експлуатаційну відповідність;

(c) замовчування даних або технічних специфікацій, що може призвести до відкликання, або анулювання затвердження типу або відмови у наданні затвердження типу;

(d) використання нейтралізаційних пристроїв;

(e) відмову надати доступ до інформації;

(f) надання суб’єктом господарювання на ринку транспортних засобів, систем, компонентів або окремих технічних вузлів, які підлягають затвердженню, без такого затвердження або з підробленням документів або марковання з таким наміром.

1. Без обмеження інших положень цього Регламенту цей Регламент не припиняє дію будь-якого затвердження типу ЄС, наданого транспортним засобам, системам, компонентам або окремим технічним вузлам до 01 січня 2016 року.

2. Органи затвердження повинні й надалі надавати розширення затверджень для транспортних засобів, систем, компонентів або окремих технічних вузлів, зазначених у параграфі 1, відповідно до положень Директиви 2003/37/ЄС та будь-якої з директив, перелік яких подано в статті 76(1). Утім, такі затвердження не повинні використовуватися для отримання затвердження типу цілого транспортного засобу відповідно до цього Регламенту.

3. Як відступ від цього Регламенту, нові системи, компоненти, окремі технічні вузли або транспортні засоби типів, які отримали затвердження типу цілого транспортного засобу згідно з Директивою 2003/37/ЄС, можна продовжувати реєструвати, вводити в обіг або вводити в експлуатацію до 31 грудня 2017 року. Нові транспортні засоби типів, які не підлягали затвердженню типу згідно з Директивою 2003/37/ЄС, також можна продовжувати реєструвати або вводити в експлуатацію до зазначеної дати відповідно до законодавства держави-члена щодо введення в експлуатацію або реєстрації.

У такому випадку національні органи не повинні забороняти та обмежувати реєстрацію, введення в обіг і введення в експлуатацію транспортних засобів, які відповідають затвердженому типу, або перешкоджати такій реєстрації, введенню в обіг або введенню в експлуатацію.

1. До 31 грудня 2019 року держави-члени повинні поінформувати Комісію про застосування процедур затвердження типу, встановлених у цьому Регламенті.

2. На підставі інформації, наданої відповідно до параграфа 1, Комісія повинна до 31 грудня 2020 року надати Європейському Парламенту та Раді звіт про застосування цього Регламенту.

1. До 31 грудня 2022 року Комісія повинна подати до Європейського Парламенту і Ради звіт стосовно питань, зазначених у параграфі 3.

2. Зазначений звіт повинен ґрунтуватися на консультаціях з відповідними зацікавленими сторонами та повинен враховувати наявні пов’язані європейські та міжнародні стандарти.

3. До 31 грудня 2021 року держави-члени повинні відзвітувати перед Комісією про:

(a) кількість окремих затверджень на рік, здійснених національними органами відповідної держави-члена з 01 січня 2016 року щодо транспортних засобів, охоплених цим Регламентом, до їх першої реєстрації;

(b) національні критерії, на які спиралося таке затвердження, якщо такі критерії відрізнялися від вимог, обов’язкових для затвердження типу ЄС.

4. Звіт у застосовних випадках повинен супроводжуватися законодавчими пропозиціями, і в ньому повинне розглядатися питання внесення окремих затверджень до цього Регламенту на підставі гармонізованих вимог.

1. Без обмеження статті 73(2) цього Регламенту, директив 76/432/ЄЕС, 76/763/ЄЕС, 77/537/ЄЕС, 78/764/ЄЕС, 80/720/ЄЕС, 86/297/ЄЕС, 86/298/ЄЕС, 86/415/ЄЕС, 87/402/ЄЕС, 2000/25/ЄС, 2003/37/ЄС, 2008/2/ЄС, 2009/57/ЄС, 2009/58/ЄС, 2009/59/ЄС, 2009/60/ЄС, 2009/61/ЄС, 2009/63/ЄС, 2009/64/ЄС, 2009/66/ЄС, 2009/68/ЄС, 2009/75/ЄС, 2009/76/ЄС та 2009/144/ЄС скасовано з 01 січня 2016 року.

2. Покликання на скасовані директиви необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і читати, коли це стосується Директиви 2003/37/ЄС, згідно з кореляційною таблицею, наведеною в додатку III.

Перший абзац пункту (e) статті 1(2) Директиви 2006/42/ЄС викласти в такій редакції:

"- сільськогосподарські та лісогосподарські трактори, за винятком машин, змонтованих на таких транспортних засобах,".

1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Він застосовується з 01 січня 2016 року.

З 22 березня 2013 року національні органи не повинні відмовляти у наданні затвердження типу ЄС або національного затвердження типу для нового типу транспортного засобу або забороняти реєстрацію, введення в обіг або введення в експлуатацію нового транспортного засобу, якщо відповідний транспортний засіб відповідає цьому Регламенту та делегованим та імплементаційним актам, ухваленим відповідно до цього Регламенту, якщо виробник здійснює відповідний запит.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Кількість одиниць у межах типу, які будуть надані на ринку, зареєстровані або введені в експлуатацію за рік у кожній державі-члені, не повинна перевищувати значення, подане нижче для відповідної категорії транспортного засобу.