Про затвердження Особливостей приватизації в будівництві

У відповідності з Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" та з метою забезпечення реалізації Державної програми приватизації майна державних підприємств Фонд державного майна і Міністерство України у справах будівництва і архітектури

1. Затвердити Особливості проведення приватизації у будівництві.

2. Особливості ввести в дію з 1 січня 1993 року.

3. Начальнику Управління справами М. О. Соколенку в строк до 15 січня 1993 року розіслати дані Особливостей згідно з розрахунком розсилки.

4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на начальника Управління стратегії та методології реформування власності В. В. Васильєва та начальника Головного управління економіки та кошторисних норм у будівництві А. В. Беркуту.

Даний порядок проведення приватизації враховує діюче законодавство, галузеві особливості будівництва і рекомендується для застосування в процесі приватизації майна державних будівельно-монтажних організацій, підприємств будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, науково-дослідних, проектно-пошукових, проектно-конструкторських організацій будівельної галузі (надалі "підприємств") незалежно від їх підпорядкування.

Врахування в процесі приватизації технологічних, організаційних, економічних особливостей галузі є об'єктивною необхідністю, ігнорування якої не дасть очікуваних від приватизації наслідків, може привести до загострення кризових явищ у будівництві, розриву технологічних і господарських зв'язків між його учасниками. Основні із цих особливостей такі:

багатогалузевий характер діяльності будівельно-монтажних трестів (ДБК), в склад яких крім будівельних входять базові і обслуговуючі структурні підрозділи (механізації, транспортні, комплектації, промислові, соціально-побутові та інші), необхідність координації їх діяльності, налагодження між ними зв'язків, доцільність централізованого виконання спільних функцій;

значна юридична, організаційна, економічна самостійність структурних підрозділів будівельно-монтажних трестів, їх територіальна розкиданість, відсутність, як правило, технологічних зв'язків між будівельними підрозділами і їх велика технологічна залежність від діяльності базових підрозділів;

нерівномірність розподілу майна між будівельно-монтажними організаціями і їх підрозділами, його зосередження, в основному, в організаціях, підприємствах і підрозділах матеріально-технічної бази, що забезпечує їм монопольне положення у взаємовідносинах з іншими учасниками будівництва;

універсальність і мобільність будівельної техніки, що створює передумови для її використання в інших галузях та регіонах;

складність будівництва ряду будівельних об'єктів, участь в їх спорудженні значної кількості учасників, необхідність координації їх діяльності.

Вищенаведені та інші особливості будівництва, важливість збереження технологічних і господарських зв'язків між його учасниками і недопущення посилення монопольного положення окремих із них зумовлюють необхідність при проведенні приватизації в галузі в першочерговому порядку врахувати інтереси учасників будівництва (підприємств і підрозділів), що відповідають за створення кінцевої продукції і технологічної залежності від своїх контрагентів.

Для забезпечення цієї задачі приватизацію в галузі слід здійснювати з урахуванням наступного:

1. При приватизації майна структурного підрозділу, як самостійного майнового комплексу, в склад комісії по приватизації залучається представник підприємства. За його участю визначаються повноваження підрозділу, як часткового правонаступника підприємства, його зобов'язання по збереженню технологічних та господарських зв'язків, використанню та фінансуванню об'єктів спільного призначення.

При виникненні розходжень між підрозділом та підприємством по найбільш актуальних питаннях приватизації майна підрозділу (об'єкт, спосіб, строки приватизації і т. і.) до прийняття рішення відповідний орган приватизації для консультації залучає спеціалістів органів управління, об'єднань, в склад яких входить підприємство.

2. Рішення трудового колективу підприємства про його участь в приватизації, створення товариства покупців (організації орендарів) при неможливості проведення загальних зборів трудового колективу приймаються на загальних зборах колективів окремих структурних підрозділів. Результати голосування трудовим колективом підприємства в цілому визначаються по результатах голосування в колективах окремих підрозділів.

Колективи підрозділів, що в процесі голосування прийняли рішення про вихід зі складу підприємства, створюють товариство покупців і подають заяву на приватизацію свого майна у встановленому порядку самостійно.

До складу комісії з приватизації майна підприємства залучають спеціалістів державного органу управління, об'єднання, до якого входить це підприємство.

При реорганізації чи ліквідації діючого підприємства і створення на його основі кількох підприємств комісія з приватизації приймає рішення про розподіл майна між новими самостійними структурами, визначає їх повноваження, як правонаступників діючого підприємства, зобов'язання по збереженню технологічних і господарських зв'язків, фінансування соціально-побутових та інших об'єктів спільного використання.

3. Майно підприємств, структурні підрозділи яких технологічно пов'язані і складають єдиний виробничо-технологічний комплекс (підприємства з багатогалузевим характером діяльності), здійснюють будівництво складних об'єктів, як правило, приватизується шляхом їх акціонування, з наданням підрозділам після приватизації статусу дочірніх підприємств.

При виборі іншого варіанту приватизації майно базових підрозділів, які займають в підприємстві монопольне положення (управлінь механізації, матеріально-технічного забезпечення, промислових виробництв, автобаз і т. і.) слід приватизувати після приватизації або одночасно з приватизацією майна інших підрозділів методам акціонування. Працівники інших підрозділів через товариства покупців мають право на пільгових умовах підписуватись на акції акціонерних товариств, що створюються на основі базових підрозділів згідно з долею, визначеною пропорційно чисельності працюючих, доходу, фонду оплати праці чи іншого показника для кожного підрозділу. Частина акцій цих акціонерних товариств може залишатись у власності відповідного органу приватизації на період до усунення їх монопольного положення.

4. Приватизацію майна підприємств, структурні підрозділи яких об'єднані лише через централізацію окремих функцій виробництва та управління, доцільно здійснювати децентралізовано, шляхом приватизації майна підрозділів і їх перетворення в самостійні підприємства.

На базі майна структурних підрозділів, окремих видів майна спільного використання можуть створюватись товариства.

5. Приватизація майна територіальних базових підприємств (трестів механізації, автотрестів, підприємств будівельної індустрії, підприємств матеріально-технічного постачання і комплектації і т. і.) повинна здійснюватись, як правило, після приватизації майна будівельно-монтажних організацій - споживачів їх продукції (робіт, послуг).

Приватизація здійснюється, як правило, шляхом перетворення базових підприємств або структурних підрозділів у відкриті акціонерні товариства. Частина акцій цих акціонерних товариств може реалізуватись колективам технологічно зв'язаних з ними підприємств (при їх згоді), а також залишатись у власності відповідного органу приватизації на період до усунення їх монопольного положення.

6. Приватизація майна підприємств промисловості будівельних матеріалів здійснюється на загальних підставах. Майно підприємств, діяльність структурних підрозділів яких технологічно ув'язана, доцільно приватизувати в складі єдиного виробничо-технологічного комплексу. Майно підприємств гірничо-добувної промисловості, а також підприємств, що займають монопольне положення у виробництві своєї продукції, слід приватизувати шляхом акціонування, і, як правило, після приватизації майна підприємств-споживачів їх продукції і за участю цих підприємств.

Майно підприємств, які використовують унікальні родовища касліну, блоків з граніту, лабрадариту, габро тощо приватизується у спеціальному режимі, що встановлюється Міністерством будівництва і Фондом державного майна України по узгодженню.

7. Приватизація об'єктів, від діяльності яких залежить нарощування економічного потенціалу галузі, впровадження ресурсозберігаючих екологічно чистих технологій, модернізація і технологічне переоснащення діючих підприємств здійснюється із залученням іноземних інвесторів.

8. При приватизації майна науково-дослідних, проектних і проектно-пошукових, проектно-конструкторських та інших подібних організацій в процесі інвентаризації їх майна виявляються архіви і фонди державного значення і приймається рішення про можливість їх приватизації. До архівів і фондів державного значення відносяться:

архіви і фонди організацій, виконуючих функції головних по напрямках наукових досліджень, стандартизації і нормування, а також функції територіальних організацій по містобудуванню, розробці схем промислових вузлів;

єдиний державний територіальний фонд матеріалів комплексних інженерних досліджень для будівництва і банки даних про особливості природних умов території;

міжгалузевий фонд алгоритмів і програм, що знаходиться в користуванні наукових організацій;

фонд оригіналів проектної документації масового застосування (типової проектної документації);

інші фонди державного значення.

Щодо архівів і фондів державного значення організацій, що входять складу Мінбуду України, а також приміщень, де вони розташовані, Фондом державного майна України за поданням міністерства може бути прийнято рішення про їх вилучення зі складу майна, що приватизується, і залишення у державній власності.

Без узгодження з науково-дослідними, проектними, проектно-пошуковими, проектно-конструкторськими організаціями не рекомендується приватизація їх науково-експериментальних виробництв.

Організації, які займають державні приміщення на правах оренди, мають право на приватизацію площі і майна, що ними використовувались, за станом на 1 липня 1992 року.