ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
| 11.06.2007 N 2914/К/17-0715 |
Про розгляд листа
Державна податкова адміністрація України розглянула лист, що надійшов з Міністерства праці та соціальної політики України, та в межах своєї компетенції повідомляє наступне.
Закон України від 22.10.93 N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон N 3551) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Статтею 13 Закону N 3551 установлені пільги, що надаються інвалідам війни, зокрема, п. 23 цієї статті передбачено звільнення інвалідів війни від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку.
Однак, Закон N 3551 не є законом про оподаткування і не може встановлювати пільги щодо оподаткування.
Ст. 46 Конституції України передбачає право громадян на соціальний захист. Зазначена стаття також установлює порядок реалізації права на соціальний захист шляхом забезпечення громадян у разі втрати повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Також, ч. 2 ст. 46 Конституції України встановлений вичерпний перелік гарантій права на соціальний захист.
Право на соціальний захист не може включати право на пільгу щодо оподаткування, оскільки така пільга не може гарантуватися загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У Розділі II Конституції України зазначені права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Так, згідно з ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Поряд з цим, згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
У зв'язку з цим, прийняття Закону України від 22.05.2003 N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) ніяким чином не звузило права і свободи громадян, а лише запровадило новий порядок виконання ними свого конституційного обов'язку щодо сплати податку з одержуваних доходів.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 25.06.91 N 1251 "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Зазначену вище норму Закону підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 р. по справі N 1-16/2001 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).
Закон N 889 не передбачає звільнення будь-якої категорії платників податків, в т. ч. інвалідів війни, від сплати цього податку, а лише надає певні пільги з оподаткування.
Так, Законом N 889 установлено пільги всім платникам податку (незалежно від розміру одержаного доходу) - у вигляді невключення до об'єкта оподаткування окремих видів доходів (п. 4.3 ст. 4 Закону N 889), надання податкового кредиту, а для малозабезпечених платників - ще й у вигляді надання податкової соціальної пільги (ст. 6 Закону N 889).
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 6.3.1 ст. 6 Закону N 889.
Визначення поняття "заробітна плата" наведено у пункті 1.3 "д" ст. 1 Закону N 889. Так, "заробітна плата" - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Крім того, для цілей Закону N 889 під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із Законом (п. 1.1 ст. 1 Закону N 889).
Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону N 889 будь-якому платнику податку надається податкова соціальна пільга у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року за одним місцем роботи, якщо його місячна заробітна плата не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Тобто у 2007 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 740 грн. (525 грн. х 1,4). У 2006 році цей розмір становив 680 грн. на місяць.
Згідно із пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону N 889 інваліди, зокрема, II групи при додержанні встановленого рівня заробітної плати мають право на застосування до своєї місячної заробітної плати податкової соціальної пільги у розмірі 150% суми пільг, визначеної за правилами пп. 6.1.1 ст. 6 Закону N 889.
Учасники бойових дій під час Другої світової війни або особи, які у той час працювали в тилу, на яких поширюється дія Закону N 3551, мають право на 200% податкової соціальної пільги, визначеної за правилами пп. 6.1.1 ст. 6 Закону N 889 (пп. 6.1.3 ст. 6 Закону N 889).
Разом з тим, відповідно до пп. "е" пп. 6.3.3 ст. 6 Закону N 889 податкова соціальна пільга не застосовується до доходів самозайнятої особи, одержаних від здійснення підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної, в т. ч. адвокатської, діяльності.
Водночас повідомляємо, що згідно з п. 22.2 ст. 22 Закону N 889 у разі, якщо норми інших законів чи законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам Закону N 889, пріоритет мають норми Закону N 889, а згідно з п. 22.11 цієї статті інші неподаткові закони, в т. ч. і Закон N 3551, повинні бути приведені у відповідність до Закону N 889 у частині оподаткування і звільнення від сплати податку з доходів фізичних осіб.
Щодо питання сплати внесків на державне пенсійне страхування зазначимо, що воно не відноситься до компетенції органів державної податкової служби, і за їх з'ясуванням пропонуємо звернутися до Пенсійного фонду України.
| Заступник Голови ДПА України | С.Лекарь |
