Щодо податкового кредиту при проведенні розрахунків за рахунок субвенцій з держбюджету

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо визначення суми податкового кредиту під час проведення розрахунків з постачальниками за рахунок субвенцій з державного бюджету, які призначені для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, і в доповнення до листа ДПА України від 07.09.2006 р. N 16715/7/16-1517 повідомляє.

Податковий кредит у платників, які отримали зазначені субвенції як різницю в тарифах на теплову енергію, формується за загальновстановленими правилами, а саме.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, установленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону "Про податок на додану вартість", протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому у разі застосування касового методу податкового обліку дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону, у разі коли товари (роботи, послуги) виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

А тому право на податковий кредит по придбаних товарах (роботах, послугах) підприємство має лише в розмірі, який відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях.

Таким чином, формування податкового кредиту під час проведення розрахунків з постачальниками за рахунок субвенцій з державного бюджету, які призначені для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, платником, який застосовує касовий метод податкового обліку, повинно здійснюватися пропорційно частці використання оплачених товарів (послуг) в оподатковуваних операціях.

Крім того, при формуванні податкового кредиту необхідно враховувати терміни позовної давності, установлені ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III. Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми вищезазначеного Закону. Аналогічне правило застосовується і при формуванні податкового кредиту.

У зв'язку з цим податкова накладна, отримана після закінчення термінів позовної давності, не може бути використана для отримання податкового кредиту.