ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Р О З ' Я С Н Е Н Н Я
| N 378/6/17-0576 від 18.01.2002 |
Про застосування шкали ставок прогресивного оподаткування прибутковим податком доходів громадян
Обчислення прибуткового податку з доходів громадян, одержаних, зокрема, за місцем основної роботи, регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 (із змінами та доповненнями) та Інструкцією про прибутковий податок з громадян, розробленою на підставі ст. 23 Декрету і затвердженою наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. N 12 (зареєстровано в Мін'юсті України 09.06.93 р. за N 64, із змінами та доповненнями).
Інструкцією визначено механізм застосування норм Декрету в умовах змін у законодавчому полі України, зокрема, п.7.1 Інструкції визначається порядок застосування прогресивної шкали ставок прибуткового податку, наведених у п. 1 ст. 7 Декрету, залежно від змін розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який встановлюється іншими, ніж Декрет, нормативно-правовими актами Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що згідно з п. 1 ст. 6 Декрету в прогресивну шкалу ставок оподаткування (п. 1 ст. 7 Декрету) введено неоподатковуваний мінімум, а не мінімальну заробітну плату.
Уперше до прогресивної шкали ставок оподаткування розмір неоподатковуваного мінімуму (4600 крб.), який на той час дорівнював розміру мінімальної заробітної плати, було запроваджено Декретом Кабінету Міністрів України від 29.12.92 р. N 19-92 "Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсій".
Починаючи з 1 червня 1993 р., за дорученнями Верховної Ради України (Постанови Верховної Ради України від 01.06.93 р. N 3243-XII (п. 2), від 27.08.93 р. N 3415-XII та від 25.11.93 р. N 3653-XII "Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсій за віком") розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян переглядався Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.93 р. N 433 "Про збільшення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і ставки їх прогресивного оподаткування" при перегляді Кабінетом Міністрів України за дорученнями Верховної Ради України розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян було встановлено шкалу ставок прогресивного оподаткування доходів громадян, виходячи з неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що застосовувалася до доходів громадян, нарахованих з 1 червня 1993 р. Згаданою постановою було встановлено розмір неоподатковуваного мінімуму - 13800 крб., тоді як розмір мінімальної заробітної плати в цей період становив 6900 крб. (Постанова Верховної Ради України від 01.06.93 р. N 3243-XII.
Постановою від 14.12.93 р. N 1032 "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та ставки їх прогресивного оподаткування" Кабінет Міністрів України з 1 грудня 1993 р. установив неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі 120 тис. крб., тоді як розмір мінімальної заробітної плати становив в цей час 60 тис. крб.
Надалі розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян при обчисленні прибуткового податку з доходів громадян встановлювався указами Президента України. З 1 жовтня 1994 р. Указом Президента України від 13.09.94 р. N 519/94 (у редакції Указу від 31.10.94 р. N 649/94 розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з 120 тис. крб. збільшився до 780 тис. крб., тоді як розмір мінімальної заробітної плати залишився без змін (60 тис. крб.).
З 1 лютого по 30 вересня 1995 р. Указом Президента України від 03.02.95 р. N 100 неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановлено в розмірі 1400000 крб., тоді як розмір мінімальної заробітної плати залишився без змін - 60000 крб.
З 1 жовтня 1995 р. Указом Президента України від 21.11.95 р. N 1082/95 "Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року N 519" розмір неоподатковуваного мінімуму збільшено до 1700000 крб. (17 грн.) з одночасною зміною структури ставок податку, яка передбачала зменшення податкового навантаження саме на малозабезпечених громадян, тобто тих, які одержували порівняно невеликі доходи. На той час цей Указ було видано як Указ з питань економічної реформи.
Згідно зі ст. 114-5 (пп. 4 - 7) Конституції (Основного Закону) України (втратила чинність відповідно до Закону України від 28.06.96 р. N 254/96-ВР Президент України мав право ухвалювати укази з питань економічної реформи, не врегульовані законами України, що мають бути чинними до ухвалення відповідних законів. Оскільки закони з питань оподаткування прибутковим податком доходів фізичних осіб останнім часом не ухвалювалися, Указ від 21.11.95 р. N 1082/95 "Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року N 519" є обов'язковим для виконання на території України до їх ухвалення.
Для зручності при використанні в практичній роботі працівників, на яких покладено обов'язок з нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів, що виплачуються громадянам, шкалу ставок прогресивного оподаткування, встановлену зазначеним вище Указом Президента, було згідно із наказом ДПА України від 28.04.2000 р. N 222 внесено до Інструкції про прибутковий податок з громадян.
Підтвердженням правомірності застосування шкали ставок, розрахованої виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, є й те, що Верховна Рада України в Постанові від 07.04.95 р. N 130/95-ВР "Про введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 1995 рік" (п. 4) постановила, що податки, які нараховувались у співвідношенні з мінімальною заробітною платою, визначаються у співвідношенні з розміром установленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць.
Отже, нині Указ Президента України від 13.09.94 р. N 519/94 "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" (у редакції Указу Президента України від 21.11.95 р. N 1082/95, який було підписано до набрання чинності Конституцією України, чинності не втратив і є обов'язковим до виконання на території України.
| Заступник Голови ДПА України | Г.Бондаренко |
"Праця і зарплата",
N 4, січень, 2002 р.
