Про курсові різниці

Державна податкова адміністрація України <...> щодо включення до валових доходів або валових витрат курсових різниць повідомляє.

1. Заборгованість в іноземній валюті, що виникла за операціями, які не відображаються в податковому обліку

Відповідно до підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) з метою оподаткування будь-яка заборгованість в іноземній валюті, що перебувала на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю такої заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду.

Указаним підпунктом передбачено відображення в податковому обліку платника податку розрахованих курсових різниць за будь-якою заборгованістю в іноземній валюті, але за умови, якщо така заборгованість перебувала на обліку платника податку, тобто основна сума боргу відображена саме в податковому обліку, на що чітко вказує також підпункт 7.3.3 вказаного пункту Закону.

Податковий облік податку на прибуток підприємств - це облік валових доходів, валових витрат та їх коригування, а також визначення сум амортизаційних відрахувань, з метою визначення об'єкту оподаткування (ст. 3 і ст. 11 Закону).

Отже, однією з умов відображення вищезазначених різниць в податковому обліку є вплив (відображення) господарської операції, що призвела до появи заборгованості в іноземній валюті, на суму валового доходу, валових витрат або розмір балансової вартості відповідних груп основних фондів, нематеріальних активів та витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин.

Наприклад, відповідно до підпунктів 7.9.1 - 7.9.2 ст. 7 Закону одержання платником податку іноземної валюти у фінансовий кредит не включається до валового доходу, а повернення платником податку основної суми кредиту кредиторам не включається до валових витрат, тобто операції з одержання та повернення сум фінансового кредиту не відображаються в податковому обліку платника податку. У зв'язку з цим заборгованість в іноземній валюті за фінансовими кредитами з метою оподаткування не підлягає перерахунку для визначення курсових різниць.

2. Заборгованість в іноземній валюті за бартерними контрактами та за авансами

Пунктом 7.3 статті 7 Закону встановлено порядок оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону бартер (товарний обмін) - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Визначення доходів і витрат від здійснення товарообмінних операцій здійснюється у порядку, встановленому п. 7.1 ст. 7 Закону.

Таким чином, при бартерних розрахунках операцій із розрахунками в іноземній валюті не відбувається і тому п. 7.3 ст. 7 Закону в такому випадку не застосовується. Тобто різниці, що виникають у зв'язку із перерахунком заборгованості, вираженої в іноземній валюті, за зобов'язаннями за бартерними контрактами, в податковому обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють товарообмінні (бартерні) операції без грошових розрахунків, не відображаються.

Так само і при оплаті коштами вартості товарів, що придбаваються на умовах попередньої (авансової) оплати їх вартості, валові витрати на придбання товарів визначаються в сумі, що перерахована постачальнику як авансова сплата за товари. Якщо підприємство перерахувало або отримало як аванс (передоплату) відповідну суму коштів у іноземній валюті, то відповідна дебіторська заборгованість, яка виникла у покупця, та кредиторська заборгованість, яка виникла у продавця, не підлягає перерахунку, оскільки погашення такої заборгованості відбудеться шляхом поставки товарів (робіт, послуг), а не шляхом здійснення розрахунків у іноземній валюті. Отже, така заборгованість не підпадає під регулювання пункту 7.3 ст. 7 Закону, який регулює виключно оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті, а не операцій із товарними розрахунками.

Враховуючи вищезазначене, різниці, розраховані за будь-якою заборгованістю в іноземній валюті - дебіторською (від'ємної різниці) та кредиторською (позитивної) включаються до валових витрат і відображаються у рядку 29.10 додатка 3 та/або в рядку 2.5 додатка Б до декларації про прибуток підприємства лише за наявності всіх нижченаведених умов:

1) існує заборгованість в іноземній валюті;

2) заборгованість погашається шляхом здійснення операцій із розрахунками в іноземній валюті (заборгованість за монетарними статтями балансу);

3) операція, що призвела до появи суми заборгованості, відображається в податковому обліку.

3. Особливості порядку відображення курсових різниць в податковому обліку підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті

Особливістю порядку відображення в податковому обліку підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року, сум позитивної або від'ємної різниці між результатом перерахунку заборгованості, вираженої в іноземній валюті, що перебувала на обліку платника податку і перераховується в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, та балансовою вартістю іноземної валюти, є те, що з метою оподаткування заборгованість в іноземній валюті таких підприємств перераховується у гривні в тому звітному періоді, в якому вона була погашена (підпункт 7.3.6 Закону).

Таким чином, у вищезазначених платників податку до моменту погашення заборгованості в іноземній валюті позитивна або від'ємна курсова різниця, що виникає за результатом перерахунку цієї заборгованості, не включається до валових доходів або валових витрат.