ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І
ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
Л И С Т
N 10-121/10-6229 від 20.09.96
м.Київ
Державним податковим інспекціям
по Автономній Республіці Крим,
областях, мм.Києву та Севастополю
Міністерству сільського господарства
Автономної Республіки Крим,
Управлінням сільського господарства
і продовольства областей
Про державний контракт та регіональний державний контракт на сільськогосподарську продукцію
У зв'язку з необхідністю формування державних ресурсів та забезпечення регіонів сільськогосподарською продукцією у 1996 році Головна державна податкова інспекція України повідомляє.
Згідно з Законом України від 22.12.95 р. N 493/95-ВР "Про поставки продукції для державних потреб" державне замовлення - це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності.
Державні замовники - це міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська держадміністрації, державні організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення.
Виконавці державного замовлення - це суб'єкти господарської діяльності України всіх форм власності, які виготовляють і поставляють продукцію для державних потреб відповідно до умов укладеного державного контракту.
Державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення.
Указом Президента України від 18 січня 1996 року N 62/96 "Про задоволення державних і регіональних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік" установлено, що уповноважені Кабінетом Міністрів України міністерства та відомства через державний контракт забезпечують формування державних ресурсів зерном, сортовим та елітним насінням за переліком і в обсягах, передбачених додатками N 1 і N 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.96 р. N 323 "Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік".
Державним замовником на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння є Мінсільгосппрод. Закуплені за державним замовленням зерно і насіння розподіляються Мінсільгосппродом між споживачами за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Виконавцями державного замовлення на сільськогосподарську продукцію можуть бути підприємства, організації та інші сільськогосподарські товаровиробники усіх форм власності.
Закупівля сільськогосподарської продукції на поставку до централізованих фондів провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України та бюджетних позичок, наданих заготівельним підприємствам і організаціям агропромислового комплексу під державний контракт у 1994-1995 роках, що підлягають поверненню.
Крім цього, в рахунок оплати державного контракту виконавцям державного контракту за їхнім погодженням можуть поставлятися матеріально-технічні ресурси, в тому числі через постачальницько-збутові та заготівельні підприємства і організації.
Одночасно з цим, вищезазначеним Указом Президента України установлено, що у 1996 році Уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують населення своїх регіонів сільськогосподарською продукцією і продуктами харчування в обсягах, необхідних для задоволення регіональних потреб та насичення споживчого ринку продовольчими товарами через регіональні контракти. Поставки продукції для виконання регіональних потреб забезпечуються за рахунок коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також позабюджетних джерел, що залучаються для цієї мети.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21.10.94 р. N 223/94-ВР "Про стан реалізації Постанови Верховної Ради України "Про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі", з моменту її чинності, а саме з 06.11.94 р., сільськогосподарські товаровиробники звільняються від сплати податку на добавлену вартість на продукцію, яка реалізується по держконтракту і держзамовленню.
Розрахунки за сільськогосподарську продукцію, що закуповується підприємствами, яким уповноважені Кабінетом Міністрів України міністерства та відомства делегували частину своїх функцій, в рахунок державного контракту, а також за продукцію, що закуповується обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в рахунок регіонального державного контракту, проводяться без врахування сум податку на добавлену вартість за умови обов'язкової наявності у сільськогосподарських постачальників (виробників) слідуючих документів:
- належним чином окремо оформлених державного контракту і регіонального державного контракту, підписаних з однієї сторони товаровиробником, з другої - організацією, на яку уповноваженими Кабінетом Міністрів України міністерствами і відомствами покладено функції укладати контракти та проводити закупівлю сільськогосподарської продукції до централізованих і окремо до регіональних фондів, в яких визначаються економічні і правові зобов'язання сторін (в тому числі джерело фінансування контракту) і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця; зазначені договори повинні бути зареєстровані в інспекції заготівель і якості сільськогосподарської продукції;
- накладної (квитанції), виданої товаровиробнику (постачальнику) безпосередньо організацією, на яку покладено функції закупівлі сільськогосподарської продукції, з відміткою "в рахунок державного контракту за гривні" або "в рахунок регіонального державного контракту эа гривні".
Податок на добавлену вартість, що сплачений або підлягає сплаті сільськогосподарськими товаровиробниками постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріально-технічні ресурси, вартість яких включається до вартості продукції, що реалізується в рахунок державного контракту та регіонального державного контракту, відноситься на розрахунки з бюджетом.
Якщо продукція реалізується для задоволення регіональних потреб і фінансування її здійснюється шляхом притягнення позабюджетних джерел, то джерело такого фінансування та механізм доведення таких коштів до виконавця регіонального замовлення повинні бути доведені до державних податкових інспекцій.
З метою більш повного задоволення потреб сільськогосподарських товаровиробників, які виконують державний і регіональний державні контракти, постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.95 N 1008 "Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників пально-мастильними матеріалами та іншими матеріально-технічними ресурсами за рахунок товарного кредиту" запроваджено товарний кредит як одну із форм забезпечення сільськогосподарських товаровиробників основними матеріально-технічними ресурсами (пально-мастильні матеріали, мінеральні добрива, сільськогосподарська техніка тощо). Установлено, що матеріально-технічні ресурси, надані у вигляді товарного кредиту суб'єктами підприємницької діяльності усіх форм власності на підставі угод, укладених ними з Міністерством фінансів, Урядом Автономної Республіки Крим та державними адміністраціями, використовуються для забезпечення сільськогосподарських товаровиробників в рахунок виконання ними державного і регіонального державного контрактів на сільськогосподарську продукцію та закладення в державний резерв цієї продукції, продуктів її переробки.
При цьому, Законом України від 10.07.96 N 301/96-ВР "Про внесення доповнення до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" передбачено звільнення від податку на добавлену вартість оборотів з реалізації товарів при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України за рахунок коштів іноземних кредитів, наданих Кабінету Міністрів України або отриманих під гарантії Уряду України за умови їх використання в рахунок фінансування державного контракту та державного замовлення в порядку, визначеному законодавством України. У разі використання зазначених товарів на інші цілі податок на добавлену вартість справляється в повному обсязі, включаючи суму недоїмки та нарахування пені з моменту реалізації таких товарів.
При зустрічних розрахунках іншими матеріально-технічними ресурсами за продукцію, що реалізується в рахунок державного контракту або регіонального державного контракту, в розрахункових документах (відвантажувальних) податок на добавлену вартість виділяється окремим рядком і сплачується у загальновстановленому порядку, передбаченому чинним законодавством для здійснення товарообмінних операцій на території України.
Разом з цим, суми податку на добавлену вартість, що виділені у відвантажувальних документах по зустрічній поставці матеріально-технічних ресурсів, вартість яких сільськогосподарськими товаровиробниками відноситься до витрат основного виробництва, не включаються до витрат такого виробництва, а враховуються при визначенні розміру податку на добавлену вартість, що належить сплаті до бюджету.
По іншій сільськогосподарській продукції, яка виготовляється і реалізується сільськогосподарськими товаровиробниками, податок на добавлену вартість обчислюється і сплачується у відповідності до діючого законодавства.
У разі виникнення перевищення сплачених постачальникам сум податку на добавлену вартість по матеріально-технічних ресурсах, роботах, послугах, вартість яких відноситься на собівартість сільськогосподарської продукції, над одержаними у складі ціни реалізації сільськогосподарської продукції, сільськогосподарські товаровиробники згідно Постанови Верховної Ради України від 14.02.95 N 55/95-ВР "Про стан підготовки та створення сприятливих економічних умов для проведення весняно-польових робіт у 1995 році" мають право на відшкодування з Державного бюджету України від'ємного значення податку.
Зазначене відшкодування проводиться сільськогосподарським товаровиробникам на підставі поданих ними до державних податкових інспекцій декларацій по формі N 1 окремо по реалізації сільськогосподарської продукції з відображенням суми перевищення (від'ємного значення податку) у рядку 6 і окремо по іншій реалізації.
Таке відшкодування повинно проводитись у відповідності з пунктом 44 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 10.02.93 N 3 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 31.03.93 N 18 на протязі 20 календарних днів з відображенням відшкодованих сум по особовому рахунку платника за звітний період.
Одночасно повідомляємо, що Законом України від 11.07.96 N 312/96-ВР "Про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 18-92 "Про акцизний збір", який набув чинності з дня опублікування, а саме з 31.07.96, зупинено дію пільг по акцизному збору по підакцизних товарах власного виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу при використанні їх для обміну на пально-мастильні матеріали для сільського господарства.
Про зазначене необхідно повідомити підвідомчі установи та організації.
Перший заступник Міністра сільського господарства N 37-21-1-10/7851 від 25.09.96 і продовольства України Б.К.Супіханов Заступник міністра фінансів,начальник Головної державноїподаткової інспекції України В.Н.Ільїн