ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 14758/7/16-1201 від 08.11.2000
м.Київ
Про податок на додану вартість
У зв'язку з наявністю запитів стосовно застосування окремих норм податкового законодавства суб'єктами підприємницької діяльності, діяльність, яких пов'язана з рибною продукцією, Державна податкова адміністрація України вважає за необхідне надати наступні роз'яснення.
Спеціальний режим використання сум податку на додану вартість, встановлений Указом Президента України від 02.12.98 р. N 1328/98 "Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" (який був чинним з 01.01.99р. включно до 24.05.2000 р.), поширювався на сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності, за результатами операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки.
В той же час Законом України від 13.07.2000 р. N 1874 "Про внесення зміни до Закону України "Про податок на додану вартість", який набув чинності з 27.07.2000 р. тимчасово до 1 січня 2001 року поновлено порядок, при якому залишається в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників сума податку на додану вартість, визначена як різниця між сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем сільськогосподарськими товаровиробниками сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, виготовлених на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, та сумою відповідного податкового кредиту.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.99 р. N 391-р до осіб, які здійснюють свою діяльність у галузі сільськогосподарського виробництва, було приєднано рибницькі та рибальські, включаючи риболовецькі господарства, що займаються риборозведенням, вирощуванням товарної риби, виловом, переробкою та збутом власної рибопродукції (незалежно від організаційно-правових форм власності та господарювання).
Оскільки в розпорядженні єдиною ознакою, яка слугує критерієм для його поширення на рибницькі і рибальські господарства, є власна рибопродукція, то суб'єкт господарювання, який самостійно не вирощує та не розводить рибу, а предметом його діяльності являється лише її вилов та реалізація без переробки (можливо з переробкою), то такі суб'єкти не підпадають під правила вищезазначеного розпорядження. А тому виловлена в морському просторі риба не може вважатися продуктом власного виробництва. Також не може бути поширена дія цього розпорядження на суб'єктів, які лише закуповують рибу та здійснюють її переробку.
Питання щодо застосування в практичній діяльності розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.99 р. N 391 також розглядалося 23.10.2000 р. на нараді у віце-прем'єр-міністра України Гладія М.В., в результаті. Обговорення якого з керівниками міністерств агропромислової політики, фінансів, економіки, юстиції, державної податкової адміністрації, державного комітету статистики та Держстандарту України було зобов'язано (доручення Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 р. N 18027/98) такі міністерства і відомства забезпечити безумовне виконання вказаного розпорядження про віднесення господарств рибної галузі внутрішніх водойм до сільськогосподарських товаровиробників.
Повідомляючи викладене, Державна податкова адміністрація України зобов'язує довести зазначене до відома органів державної податкової служби всіх рівнів та до відома платників податку, а також врахувати при проведенні попередніх перевірок податкової звітності та документальних перевірок платників податку.
В доповнення до викладеного, ДПА України просить надати інформацію в період дії вищезазначених Указу Президента України та Закону України з наступних питань:
- про кількість рибницьких та рибальських, включаючи риболовецьких підприємств, які підпадають під дію вищезазначеного законодавства, в тому числі окремо по суб'єктах, які займаються риборозведенням, вирощуванням товарної риби, та тих, які здійснюють повний цикл операцій;
- сума податку на додану вартість, яка залишена в розпорядженні таких суб'єктів, в тому числі яка із них використана на придбання матеріально-технічних ресурсів, наявність фактів не цільового використання коштів;
- про кількість підприємств, які займаються лише виловом риби (з наступною її переробкою чи реалізація її, як товарної продукції), указати їх обсяги;
- указати, чи мали місце в регіоні випадки поширення норм Указу та Закону на суб'єктів господарювання, якими здійснюється лише вилов риби (без процесу її розведення, вирощування), указати кількість таких осіб, обсяги продажу такої продукції та суму податку на додану вартість, залишену в їх розпорядженні та окремо використану на цільове придбання, а також вжити заходи зі сторони податкових органів щодо повноти сплати до бюджету податку на додану вартість такими платниками.
Заступник Голови Г.М.Оперенко "Вісник податкової служби України", N 43\2000