Про розгляд листа (щодо тривалості позачергової податкової перевірки)

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> від 07.07.2010 N 423 стосовно тривалості позачергової податкової перевірки та повідомляє наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1-1 статті 11 Закону України від 04.12.90 N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон N 509), при отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі внаслідок неукладення такою особою трудових договорів з найманою особою згідно із Кодексом законів про працю України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також пасивних доходів, керівник відповідного податкового органу має право прийняти рішення про проведення позачергової податкової перевірки такого платника без його попереднього попередження. Рішення податкового органу має бути оформлене у письмовому вигляді, скріплено підписом керівника, печаткою та вручене платнику податку перед початком проведення такої перевірки.

Стаття 11-1 Закону N 509 визначає тривалість проведення та терміни продовження планової виїзної та позапланової виїзної перевірки суб'єктів господарювання.

Тривалість позачергової податкової перевірки Законом N 509 не визначено.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов:

- аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм;

- суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання;

- повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками;

- пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому;

- винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті;

- обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Такої думки дотримується Міністерство юстиції України у своєму листі від 30.01.2009 N Н-35267-18.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Верховний суд України у своїй постанові від 18.12.2009 N 14 зазначив, що у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Позаплановою перевіркою відповідно до статті 11-1 Закону N 509 вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин. Зокрема, такими обставинами є неподання платником податків в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, проведення реорганізації (ліквідація) підприємства та інше. Підстави для проведення позачергової податкової перевірки визначені у пункті 1-1 статті 11 Закону N 509.

Враховуючи викладене вище, можливо застосувати до позачергової податкової перевірки терміни проведення, які визначені для позапланової виїзної перевірки, оскільки дані перевірки (позачергова та позапланова) не передбачені в планах роботи органів ДПС та проводяться при наявності певних обставин.

Разом з тим, з метою уникнення неоднозначного тлумачення пункту 1-1 статті 11 Закону N 509, пропонуємо звернутись за відповідним роз'ясненням до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.