Про примусове лікування і трудове перевиховання хронічних алкоголіків

Враховуючи побажання та пропозиції громадських організацій, колективів трудящих і органів охорони здоров'я про посилення боротьби з алкоголізмом, Президія Верховної Ради Української РСР

1. Встановити, що злісні п'яниці, які, незважаючи на вжиті до них заходи громадського або адміністративного впливу, систематично зловживають спиртними напоями, порушують трудову дисципліну, громадський порядок та правила соціалістичного співжиття, підлягають направленню до лікувально-трудового профілакторію для примусового лікування і трудового перевиховання на строк від шести місяців до одного року.

2. Питання про направлення до лікувально-трудового профілакторію осіб, зазначених у статті 1, розглядається районним (міським) народним судом за клопотанням державних, громадських організацій, колективів трудящих або членів сім'ї і при наявності медичного висновку у відкритому судовому засіданні в присутності особи, відносно якої порушено клопотання, а в необхідних випадках - і представників державної, громадської організації або колективу трудящих чи членів сім'ї, які порушили клопотання.

Постанова суду про направлення до лікувально-трудового профілакторію або про відмову в цьому оскарженню не підлягає, але може бути опротестована порядком нагляду.

Постанова суду виконується органами охорони громадського порядку. В необхідних випадках зазначені особи можуть бути доставлені у профілакторій під конвоєм.

3. Підготовка матеріалів про направлення на примусове лікування і трудове перевиховання та передача їх в суд здійснюється органами міліції.

Особи, відносно яких порушено клопотання про примусове лікування і трудове перевиховання, в разі ухилення їх від явки на медичний огляд або в суд підлягають приводу органами міліції.

4. Встановити, що особа, направлена до лікувально-трудового профілакторію, може бути достроково звільнена за поданням адміністрації районним (міським) народним судом за місцем знаходження профілакторію після того, як мине половина призначеного судом строку при умові закінчення курсу спеціального лікування і якщо вона зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довела своє виправлення. Скорочення строку не застосовується до осіб, яких було повторно направлено до лікувально-трудового профілакторію.

За постановою суду особи, які знаходяться у профілакторії, можуть бути достроково виписані в разі тяжкого захворювання, що перешкоджає дальшому їх перебуванню в цій установі.

5. Час перебування в лікувально-трудовому профілакторії зараховується в загальний трудовий стаж, відпустка за цей період не надається.

Із заробітної плати або пенсії особи, яка утримується в лікувально-трудовому профілакторії, провадяться відрахування на її харчування і утримання, а також інші відрахування на загальних підставах. Якщо у таких осіб є непрацездатні члени сім'ї, то за час перебування цих осіб у профілакторії їх заробіток після відповідних відрахувань направляється сім'ї, а при відсутності непрацездатних членів сім'ї - зараховується на особовий рахунок особи, яка утримується в профілакторії.

Трудове влаштування осіб, які повертаються з лікувально-трудового профілакторію, здійснюється, як правило, за місцем їх попередньої роботи і покладається на виконавчі комітети районних, міських Рад депутатів трудящих.

За особами, які перебувають у лікувально-трудовому профілакторії, зберігається право на жилу площу за попереднім місцем їх проживання.

6. Втеча з лікувально-трудового профілакторію або з дороги до профілакторію карається за статтею 184 Кримінального кодексу Української РСР.

7. Не підлягають направленню до лікувально-трудового профілакторію: неповнолітні, психічно хворі, інваліди першої та другої груп, вагітні жінки та матері, що мають грудних дітей, а також чоловіки віком понад 60 років і жінки понад 55 років.

8. Встановити, що особам, які були направлені на примусове лікування відповідно до статті 9 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 12 червня 1961 року "Про посилення боротьби з особами, які ухиляються від суспільно корисної праці і ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя", строк перебування в лікувально-трудовому профілакторії може бути скорочений в порядку, передбаченому статтею 4 цього Указу.

9. Доручити Раді Міністрів Української РСР прийняти постанову про проведення необхідних заходів, що випливають з цього Указу, і затвердити Положення про лікувально-трудові профілакторії.

10. Цей Указ ввести в дію з 1 березня 1967 року.

11. Визнати такими, що втрачають чинність з введенням в дію цього Указу, ст. ст. 9, 9-1 і 9-2 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 12 червня 1961 року "Про посилення боротьби з особами, які ухиляються від суспільно корисної праці і ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., N 25, ст. 292; 1962 р., N 37, ст. 462).