Угода між Урядом України та Урядом Королівства Бельгія про автотранспортне сполучення

Уряди України та Королівства Бельгія, надалі Договірні Сторони,

прагнучи забезпечити кращі можливості для розвитку торговельних відносин між їх країнами і створити розвинену систему перевезення вантажів і пасажирів;

беручи до уваги процес лібералізації в Європі, який сприяє вільному потоку вантажів та послуг, а також вільному пересуванню осіб;

враховуючи основні вимоги до охорони навколишнього середовища і безпеки руху,

домовились про таке:

1. Положення цієї Угоди застосовуються для автомобільних перевезень вантажів і пасажирів за наймом, за плату або за власний рахунок між територіями Договірних Сторін, транзитом через їх території в або з третіх країн, що здійснюються перевізником, зареєстрованим на території однієї з Договірних Сторін.

2. Договірні Сторони повинні гарантувати дотримання прав і обов'язків, що випливають з угод, укладених між Європейським Союзом і Україною, та інших багатосторонніх угод, підписаних обома Сторонами.

Для цієї Угоди:

1. Термін "перевізник" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, уповноважену перевозити пасажирів та вантажі відповідно до законів, правил і норм, затверджених Договірними Сторонами.

2. Термін "транспортний засіб" означає механічний транспортний засіб, зареєстрований на території Договірної Сторони, або комбіновані транспортні засоби, з яких принаймні механічний транспортний засіб зареєстрований на території Договірної Сторони і використовується та призначений виключно для перевезення вантажів або пасажирів.

3. Термін "автобус" означає транспортний засіб для перевезення пасажирів, призначений за своєю конструкцією і спеціально обладнаний для перевезення більш як дев'ять чоловік, включаючи водія, і який використовується для цієї мети.

4. Термін "перевезення" означає перевезення навантажених або порожніх транспортних засобів по дорозі, якщо навіть на частині маршруту транспортного засобу, причепа або напівпричепа використовується залізнична або водна магістраль.

5. Термін "регулярне автобусне сполучення" означає послуги, призначені для перевезення пасажирів за заданими інтервалами по визначених маршрутах; при цьому пасажири набираються і висаджуються на передбачених заздалегідь зупинках.

6. Термін "човникове сполучення" означає організоване міжнародне перевезення пасажирів, попередньо зформованих у групи відповідно до тривалості поїздки, з одного й того ж пункту відправлення до одного й того ж пункту призначення, а також їх повернення до пункту відправлення наприкінці запланованого періоду (пасажири, які подорожують в групі, зобов'язані усі повернутися з тією ж самою групою, при цьому перше повернення з поїздки та остання поїздка до пункту призначення здійснюються без пасажирів).

7. Термін "нерегулярне сполучення" означає послуги, що не підходять ні під визначення - регулярне автобусне сполучення, ні під визначення - човникове сполучення.

Вони включають:

а) туристичні поїздки, тобто перевезення, при яких один і той же транспортний засіб використовується для перевезення однієї або більше груп пасажирів, коли кожна група повертається назад до пункту її відправлення, і

б) послуги, що надаються для груп пасажирів, які не повертаються до пункту відправлення протягом одного й того ж рейсу, та

в) послуги, які не відповідають згаданим критеріям, тобто інші послуги.

8. Термін "компетентні органи" означає:

для України - Міністерство транспорту України,

для Бельгії - Міністерство комунікацій і інфраструктури Бельгії.

1. Кожна Договірна Сторона повинна дозволяти будь-якому перевізнику, зареєстрованому на території іншої Договірної Сторони, здійснювати будь-яке перевезення вантажів та пасажирів:

а) між будь-яким пунктом на її території та будь-яким пунктом на території іншої Договірної Сторони;

б) транзитом через її територію за дозволами або повноваженнями, які повинні бути видані компетентними органами кожної Договірної Сторони.

2. Транспортні засоби, зареєстровані на території однієї з Договірних Сторін, не повинні перевозити пасажирів і вантажі між будь-якими двома пунктами на території іншої Договірної Сторони.

Без дозволу компетентного органу іншої Договірної Сторони перевізник однієї з Договірних Сторін не може перевозити вантажі з території іншої Договірної Сторони у треті країни й навпаки.

1. Вага і розміри транспортних засобів повинні відповідати офіційно зареєстрованим даним про транспортні засоби і не можуть перевищувати граничних показників, чинних у приймаючій країні.

2. У випадку, якщо вага та/або розміри навантаженого або порожнього транспортного засобу, який здійснює перевезення відповідно до умов цієї Угоди, перевищують максимальні показники, встановлені на території іншої Договірної Сторони, потрібен спеціальний дозвіл компетентного органу.

Перевізники Договірної Сторони та екіпажі цих транспортних засобів, під час перебування на території іншої Договірної Сторони, повинні дотримуватись законів і правил, що діють в цій країні.

У випадку будь-якого порушення положень цієї Угоди перевізником Договірної Сторони, Договірна Сторона, на території якої скоєно порушення, може без відмови від права на розгляд справи згідно з власним законодавством повідомити про це іншу Договірну Сторону, яка повинна вжити заходів, передбачених для таких випадків її національним законодавством, включаючи скасування дозволу або

повноважень чи заборону здійснювати перевезення по території іншої Договірної Сторони. Договірні Сторони зобов'язані інформувати одна одну про вжиті санкції.

1. Транспортні засоби, включаючи запасні частини до них, які здійснюють перевезення відповідно до цієї Угоди, взаємно звільняються від усіх податків та зборів, що стягуються за використання і володіння транспортним засобом.

2. Не передбачені звільнення від податків і зборів за паливо, ПДВ на транспортні послуги, митних зборів і податків за одержання спеціальних дозволів, передбачених у статті 4.

3. Паливо, що знаходиться в основних баках транспортних засобів, як і мастильні матеріали, що знаходяться у транспортних засобах, і які використовуються виключно для роботи цих транспортних засобів, повинні звільнятися від митних зборів та будь-яких інших податків і платежів.

1. Компетентні органи Договірних Сторін повинні регулювати усі питання, пов'язані із застосуванням та виконанням цієї Угоди.

2. З цією метою Договірні Сторони мають створити Змішану Комісію.

3. Змішана Комісія повинна регулярно скликатися на вимогу будь-якої Договірної Сторони і повинна складатися з представників компетентних органів Договірних Сторін, які можуть запрошувати представників дорожньо-транспортних асоціацій.

4. Змішана Комісія розробляє свої власні правила та процедури і скликається по черзі на території однієї з Договірних Сторін. Засідання оформляються підписанням протоколу.

5. Відповідно до статті 3 Змішана Комісія приймає рішення по видах і кількості дозволів та повноважень і умовах доступу до ринку. Змішана Комісія може розширити перелік видів перевезень, які не потребують дозволів або повноважень, що не протирічить пункту 2 статті 12.

6. Змішана Комісія повинна приділяти особливу увагу таким проблемам:

- гармонійному розвитку перевезень між Договірними Сторонами з врахуванням, поряд з іншими, проблем охорони навколишнього середовища;

- координації дій дорожньо-транспортної поліції, транспортного законодавства та застосування його Договірними Сторонами на національному та міжнародному рівнях;

- формулюванню можливих рішень для повноважних представників влади, якщо виникають проблеми, особливо в галузі оподаткування, соціальної, митної служб і охорони навколишнього середовища, включаючи забезпечення громадського порядку;

- обміну відповідною інформацією;

- методу визначення ваги та розмірів;

- сприяння співробітництву між транспортними підприємствами і організаціями;

- сприяння розвитку багатофункціонального транспорту, включаючи всі питання, пов'язані з доступом до ринку.

1. Перевізник кожної Договірної Сторони може здійснювати регулярні перевезення до або регулярні транзитні перевезення через територію іншої Договірної Сторони після попереднього одержання дозволу компетентного органу іншої Договірної Сторони.

2. Заявки на одержання дозволів на регулярні перевезення повинні подаватися компетентним органам країни, на території якої перевізник зареєстрований.

Ці заявки подаються іншій Договірній Стороні і включають принаймні:

- найменування перевізника (фірми);

- маршрут слідування;

- розклад руху;

- тариф;

- пункти зупинок, в яких перевізник здійснює посадку та висадку пасажирів, а також

- початок та приблизний час регулярних перевезень.

3. Рішення про видачу дозволів повинні прийматися спільно органами Договірних Сторін. Вони видаються компетентними органами обох Договірних Сторін кожне для своєї території.

4. Заявка на одержання дозволу може бути відхилена у випадку, коли:

- заявник неспроможний надати послуги, зазначені у заявці, за допомогою обладнання, що є у нього в наявності;

- якщо раніш заявник порушував національне або міжнародне законодавство стосовно автомобільних перевезень, зокрема умови і вимоги відносно дозволів на міжнародні перевезення пасажирів, або скоїв серйозні порушення законодавства з дорожнього руху, зокрема правил, що відносяться до транспортних засобів, керування транспортними засобами та часу відпочинку водіїв;

- якщо у випадку заявки на оновлення дозволу умови дозволу були не виконані.

5. Рішення про видачу дозволу повинно прийматися компетентними органами протягом 3-х місяців з дати подання повної заявки.

6. Дозвіл дійсний максимум протягом трьох років і може бути продовженим на вимогу.

7. Дозвіл або його засвідчена копія повинні знаходитися у транспортному засобі.

1. Дозвіл не потрібен для здійснення човникових перевезень з наданням житла, які забезпечуються українськими або бельгійськими перевізниками, якщо тільки при таких перевезеннях країнами відправлення є відповідно Україна або Бельгія.

2. Човникові перевезення без надання житла розглядаються як регулярні перевезення.

3. Для човникових перевезень, згаданих у пункті 1 цієї статті, повинні застосовуватися повністю заповнені дорожні листи на перевезення пасажирів.

Для нерегулярних перевезень дозвіл не потрібен. Повністю заповнений дорожній лист на перевезення пасажирів повинен знаходитися в транспортному засобі.

1. Дозволи на перевезення вантажів повинні видаватися в межах квоти, що визначається щорічно компетентними органами Договірних Сторін. Кожний дозвіл видається на 1 (одну) поїздку (туди і назад) і на період 13 місяців, починаючи з 1 січня кожного календарного року. Дозволи повинні знаходитися у транспортних засобах.

2. Дозволи або повноваження не потрібні для таких видів перевезень або для поїздок без вантажу, що здійснюються у зв'язку з такими перевезеннями:

а) особистих речей у зв'язку з переміною місця проживання;

б) матеріалів, предметів, виробів мистецтва, призначених для аукціонів, виставок або обладнання некомерційного характеру по території іншої Договірної Сторони;

в) матеріалів і предметів, призначених виключно для рекламних, навчальних та інформаційних цілей;

г) апаратури та обладнання, тварин для театральних, музичних вистав, професійних кінозйомок або спортивних змагань, цирків, ярмарків, які відбуваються на території іншої Договірної Сторони;

д) обладнання для радіо- або професійного звукозапису, обладнання для професійних кінозйомок і телеобладнання;

е) похоронними перевезеннями;

є) перевезеннями пошти для обслуговування населення;

ж) перевезеннями пошкоджених транспортних засобів або таких, що зазнали аварії;

з) перевезеннями бджіл або мальків риб;

и) перевезеннями вантажів транспортними засобами, допустима вага яких, включаючи вагу причепів, не перевищує 6 тонн або допустиме корисне навантаження яких, включаючи вагу причепів, не перевищує 3,5 тонни;

і) перевезеннями медичних вантажів та обладнання або інших вантажів, необхідних при надзвичайній ситуації, зокрема у випадках стихійного лиха та надання гуманітарної допомоги.

3. Дозвіл повністю заповнюється до початку маршруту. На дозволі ставиться штамп митниці при в'їзді на територію іншої Договірної Сторони.

При перетині кордону в місці, де відсутня митниця, водій повинен вручну на місці штампу митниці в дозволі відмітити місце, дату і час перетину кордону.

4. Відповідно до пункту 2 статті 4 заявка на одержання спеціального дозволу для транспортних засобів, що перевозять вантажі, вага і розміри яких перевищують допустимі на території приймаючої Договірної Сторони, повинна включати:

а) прізвище та адресу водія;

б) марку транспортного засобу, тип і реєстраційний номер;

в) кількість осей і розподіл осей за призначенням;

г) розміри і вагу транспортного засобу;

д) вантажопідйомність;

е) розміри і масу вантажів;

є) при необхідності ескіз транспортного засобу разом з вантажем;

ж) навантаження на кожну вісь;

з) адресу місця завантаження і розвантаження;

і) заплановане місце перетину кордону і дату, а також маршрут руху.

1. Ця Угода буде попередньо застосовуватися з дати її підписання. Договірні Сторони повідомлять одна одну в письмовій формі, що положення внутрішнього законодавства стосовно набуття чинності цією Угодою виконані повністю.

Ця Угода набуває чинності з першого дня другого місяця після дати останнього повідомлення.

2. Угода лишатиметься чинною протягом одного року після набуття чинності. Після цього строк її дії буде автоматично продовжуватися з року в рік доти, доки одна з Договірних Сторін за 6 місяців до закінчення зазначеного терміну не зробить письмово повідомлення про свій намір припинити її дію.

На посвідчення вищезазначеного уповноважені на це належним чином підписали цю Угоду.

Вчинено в 2-х примірниках в м.Києві 28 липня 1997 р. українською, голандською і французькою мовами, при цьому всі примірники є автентичними.