Угода між Кабінетом Міністрів України та Федеральним Урядом Республіки Австрія про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю

Кабінет Міністрів України та Федеральний Уряд Республіки Австрія (далі - Договірні Сторони),

з метою розвитку і зміцнення відносин між Україною та Республікою Австрія,

висловлюючи стурбованість поширенням міжнародної злочинності, яка загрожує безпеці та іншим суттєвим інтересам України та Республіки Австрія,

декларуючи прагнення до посилення співробітництва у сфері протидії міжнародній злочинності,

на підставі Єдиної конвенції про наркотичні засоби від 30 березня 1961 року з поправками, унесеними до неї згідно з Протоколом від 25 березня 1972 року про поправки до Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року, Конвенції про психотропні речовини від 21 лютого 1971 року та Конвенції про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року, а також Резолюції Генеральної асамблеї ООН від 14 грудня 1990 року № 45/123 щодо міжнародного співробітництва в боротьбі з організованою злочинністю та Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року, уключаючи Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року,

відповідно до норм законодавства держав Договірних Сторін,

домовилися про таке:

1. Договірні Сторони зобов'язуються в рамках положень національного законодавства своїх держав зміцнювати співробітництво компетентних органів для попередження, виявлення і розслідування злочинів, а також надавати одна одній професійну допомогу.

2. Співробітництво поширюється, у першу чергу, на боротьбу з організованою злочинністю, передусім у наступних сферах:

a) злочини проти життя, здоров'я і особистої свободи особи;

b) тероризм, уключаючи його фінансування;

c) торгівля людьми в усіх її проявах та організація незаконного переправлення осіб через державний кордон;

d) виготовлення та розповсюдження предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію;

e) незаконне виготовлення, ввезення, вивезення, перевезення, пересилання та обіг, що включає придбання, зберігання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів;

f) незаконні виробництво, зберігання, торгівля, а також контрабанда зброї, боєприпасів, вибухових, ядерних, радіоактивних, хімічних і біологічних речовин;

g) викрадення, незаконна торгівля та контрабанда предметів, що мають культурну та історичну цінність;

h) злочини проти власності, зокрема, пов'язані з незаконним заволодінням та незаконною торгівлею транспортними засобами;

i) виготовлення та розповсюдження підробленої національної валюти держав Договірних Сторін чи іноземної валюти;

j) підроблення безготівкових платіжних засобів та цінних паперів, а також їх використання;

k) підроблення офіційних, зокрема ідентифікаційних документів фізичної особи та їх використання;

і) злочини у сфері господарської діяльності та легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

m) комп'ютерна злочинність (злочини у сфері використання комп'ютерів, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж);

n) злочини проти інтелектуальної власності;

о) корупційні правопорушення, злочини у сфері службової діяльності.

3. Ця Угода не стосується співробітництва у сферах екстрадиції та надання правової допомоги в кримінальних провадженнях, якщо запит та його виконання належать до компетенції органів юстиції Договірних Сторін, а також співробітництва у фіскальних питаннях.

1. Компетентними органами, відповідальними за співробітництво в рамках цієї Угоди, відповідно до національного законодавства держав Договірних Сторін є:

a. Для Української Договірної Сторони:

- Міністерство внутрішніх справ;

- Міністерство доходів і зборів;

- Служба безпеки;

- Адміністрація Державної прикордонної служби;

- Державна служба фінансового моніторингу.

b. Для Австрійської Договірної Сторони:

- Федеральний міністр внутрішніх справ.

2. Договірні Сторони повідомляють одна одну про зміни, що відбулися в компетенції чи в назві компетентних органів, зазначених у пункті 1 цієї статті, дипломатичним шляхом.

3. Після набрання чинності цією Угодою Договірні Сторони обміняються адресами, номерами телефонів та факсів компетентних органів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також іншою інформацією, необхідною для виконання цієї Угоди.

Відповідно до цієї Угоди співробітництво між компетентними органами Договірних Сторін здійснюється, зокрема, у наступних формах:

1. Обмін інформацією.

2. Взаємна підтримка у здійсненні розшуку осіб та предметів, установленні особистості та ідентифікація невстановлених трупів.

3. Координації спільних дій, направлених на попередження та боротьбу зі злочинністю.

4. Формування спільних робочих груп.

5. Обмін досвідом у сфері боротьби зі злочинністю, а також стажування та навчання працівників.

6. Регулярний обмін інформаційними та аналітичними матеріалами щодо форм і проявів торгівлі людьми, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон, у тому числі базуючись на досвіді фахівців з дослідження документів.

1. Запити про надання сприяння і відповіді на них передаються в письмовій формі. У невідкладних випадках допускається направлення запитів в усній формі з негайним письмовим підтвердженням. Передача запитів і відповідей у письмовій формі здійснюється поштовими відправленнями або з використанням технічних засобів передачі інформації, дозволених національним законодавством держав Договірних Сторін. Якщо є сумніви в достовірності чи змісті запиту, можливо запитати додаткове підтвердження.

2. Запити надсилаються мовою запитуючої Договірної Сторони з додаванням перекладу на мову запитуваної Договірної Сторони або англійською мовою. Відповіді на запит надсилаються в якомога стислі строки мовою запитуваної Договірної Сторони з додаванням перекладу на мову запитуючої Договірної Сторони або англійською мовою.

3. У запиті про надання сприяння зазначається:

a) найменування запитуючого компетентного органу та запитуваного компетентного органу;

b) мета запиту, його обґрунтування та відомості, необхідні для його виконання;

c) перелік питань, на які необхідно одержати відповідь, або заходів, які необхідно здійснити;

d) бажані терміни виконання запиту.

4. Компетентні органи Договірних Сторін можуть інформувати один одного в окремих випадках без відповідного запиту в разі, якщо наявна інформація може бути важлива в боротьбі з загрозами громадській безпеці і громадському порядку або в попередженні і боротьбі зі злочинами.

5. Якщо запитуваний компетентний орган не має повноважень на виконання цього запиту, він передає запит компетентному органу своєї Договірної Сторони.

6. Якщо запитуваний компетентний орган Договірної Сторони потребує додаткової інформації для виконання запиту, він може звернутися до запитуючого компетентного органу іншої Договірної Сторони для її отримання.

1. Якщо одна з Договірних Сторін вважає, що виконання запиту про допомогу або іншого заходу співробітництва може загрожувати суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим важливим інтересам її держави, або він суперечить національному законодавству її держави, вона може повністю чи частково відмовитися від виконання запиту або іншого заходу співробітництва або обумовити умови його виконання.

2. У такому випадку запитуюча Договірна Сторона письмово повідомляється про прийняте рішення згідно з пунктом 1 цієї статті із зазначенням причин.

Здійснення співробітництва між Договірними Сторонами можливе через офіцера зв'язку або уповноваженого представника. Офіцер зв'язку або уповноважений представник виконує інформаційні та консультаційні функції. Призначення і направлення офіцерів зв'язку або уповноважених представників не є взаємним обов'язком.

1. Інформація і документи, якими компетентні органи Договірних Сторін обмінюються в рамках цієї Угоди, не можуть бути передані третій стороні без письмової згоди компетентного органу, який їх передав. Зазначені інформація і документи не можуть бути використані з іншою метою ніж тією, задля якої вони були передані, без попередньої згоди компетентного органу Договірної Сторони, який їх передав.

2. Передача і взаємний захист інформації з обмеженим доступом у рамках цієї Угоди здійснюватиметься Договірними Сторонами відповідно до національного законодавства своїх держав та на підставі відповідних міжнародних договорів.

1. Незалежно від наведених нижче положень про захист персональних даних компетентні органи Договірних Сторін при реалізації цієї Угоди враховують зміст і цілі Конвенції Ради Європи від 28 січня 1981 року про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до Конвенції від 8 листопада 2001 року, а також рекомендації № R (87) 15 Комітету міністрів Ради Європи від 17 вересня 1987 року по регулюванню використання персональних даних поліцією, навіть у разі обробки даних із застосуванням неавтоматизованих засобів. Взаємна передача персональних даних (далі - даних) між компетентними органами Договірних Сторін відбувається з урахуванням умов компетентного органу, який їх передає, і відповідно до існуючих вимог і принципів, які застосовуються як для автоматизованої, так і для неавтоматизованої обробки даних.

2. Отримані від компетентного органу дані не можуть використовуватися в інших цілях, ніж ті, які були підставою для передачі, без попередньої згоди компетентного органу, який їх передав. Така згода може бути надана тільки в тому випадку, якщо національне законодавство держави компетентного органу, який передає дані, допускає таке використання в інших цілях. У разі запиту компетентного органу, який передав дані, компетентний орган, який прийняв дані, повинен надати довідку про можливе використання отриманих даних і отримані, завдяки цьому, результати.

3. Компетентний орган, який передає дані, зобов'язаний забезпечувати достовірність даних, що підлягають передачі, а також зважати на їхню необхідність та відповідність меті цієї передачі. При цьому слід дотримуватися заборон щодо передачі даних, установлених національним законодавством. Передача даних не відбувається в разі, якщо компетентний орган, який передає дані, має підстави вважати, що це суперечить цілям національного законодавства, або завдасть шкоди гідним захисту інтересам особи, якої ці дані стосуються. У випадку передачі недостовірних даних або даних, які передачі не підлягали, необхідно негайно поінформувати про це компетентний орган, який їх отримав.

4. Дані, отримані від компетентного органу іншої Договірної Сторони, слід знищити або привести у відповідність, якщо:

a) дані є недостовірними;

b) компетентний орган, який передав дані, надішле обґрунтований запит про необхідність знищення даних;

c) дані більше не потрібні для досягнення мети, з якою вони були передані;

d) у разі припинення дії цієї Угоди.

5. Компетентні органи Договірних Сторін використовують для передачі даних тільки такі засоби комунікації, які забезпечують необхідний захист даних від несанкціонованого доступу або зміни третіми сторонами в процесі передачі. Спосіб передачі слід вибирати відповідно до важливості даних, що передаються. Компетентні органи забезпечують доступ до відповідного комунікаційного пристрою виключно уповноваженим особам. Компетентні органи не надають прямий доступ до даних, обробка яких здійснюється автоматизовано.

6. Компетентний орган, який отримав дані, зобов'язаний ефективно захищати дані від випадкового або несанкціонованого знищення або випадкової втрати, несанкціонованого доступу, зміни або розголошення.

7. Компетентні органи, які передають або отримують дані, зобов'язані документувати кожну передачу та отримання даних. У ході документування зазначаються мета, зміст і час передачі або отримання даних, а також компетентний орган, який передає або отримує дані. Те ж стосується і знищення даних. Зазначене документування використовується виключно для контролю за дотриманням відповідних норм законодавства про захист даних.

8. Особі, якої це стосується, на підставі її заяви надається інформація щодо даних, які були передані стосовно неї та про передбачувану мету їх використання. Обов'язок надання інформації не виникає, якщо в окремому випадку було прийнято рішення, що суспільні інтереси в ненаданні такої інформації переважають інтерес особи, якої це стосується, у наданні інформації. Крім того, право особи, якої це стосується, на отримання інформації щодо існуючих про неї даних, регулюється національним законодавством держави Договірної Сторони, на території якої подано заяву про надання інформації. Дані особи, якої вони стосуються, підлягають знищенню або виправленню, в разі якщо вони були використані всупереч положенням цієї Угоди. Особі, дані якої були передані, гарантуються відповідні права, зокрема, на виправлення або знищення недостовірних даних, та використання засобів правового захисту.

9. Компетентні органи Договірних Сторін несуть відповідальність відповідно до національного законодавства їх держав за шкоду, заподіяну особі внаслідок обробки даних, переданих відносно неї відповідно до цієї Угоди. У межах цієї відповідальності компетентні органи Договірних Сторін відповідно до національного законодавства їх держав не можуть посилатися перед потерпілим на те, що передані дані були недостовірними або неправомірно переданими. Якщо компетентний орган Договірної Сторони, який отримав дані, виплачує компенсацію за шкоду, заподіяну через використання недостовірних або неправомірно переданих даних, то компетентний орган Договірної Сторони, який передав такі дані, відшкодовує компетентному органу Договірної Сторони, який їх отримав, повну суму виплаченої компенсації.

Представники компетентних органів Договірних Сторін у разі необхідності проводять зустрічі з метою оцінки співробітництва в рамках цієї Угоди та для розгляду нових стратегій і подальшого розвитку майбутнього співробітництва.

Компетентні органи Договірних Сторін самостійно несуть витрати, які виникають під час реалізації цієї Угоди, якщо в окремих випадках не було досягнуто інших домовленостей.

1. Ця Угода не зачіпає прав та зобов'язань, що випливають з інших двосторонніх або багатосторонніх міжнародних договорів, учасником яких є будь-яка із держав Договірних Сторін.

2. Ця Угода не впливає на зобов'язання Республіки Австрія, які випливають із її членства в Європейському Союзі.

1. Спори, пов'язані з тлумаченням чи застосуванням цієї Угоди, вирішуються шляхом переговорів між компетентними органами Договірних Сторін.

2. У випадку, якщо в результаті переговорів, зазначених в пункті 1 цієї статті, не вдалося досягнути консенсусу, то питання вирішується дипломатичним шляхом.

1. Ця Угода набирає чинності через 30 днів з дати, коли Договірні Сторони письмово повідомили одна одну дипломатичними каналами про те, що всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання нею чинності, виконані. Відповідною датою є день надходження останнього повідомлення.

2. Ця Угода укладається на невизначений строк. Будь-яка з Договірних Сторін у будь-який час може припинити цю Угоду шляхом надіслання письмового повідомлення дипломатичними каналами. У цьому випадку Угода припиняється через б місяців з дати отримання такого письмового повідомлення іншою Договірною Стороною.

3. До цієї Угоди за взаємною згодою Договірних Сторін можуть уноситися зміни і доповнення, що оформлюються окремими протоколами.

Учинено в м. Відень 21 листопада 2013 року у двох примірниках, українською та німецькою мовами кожний, при цьому всі тексти є автентичними.