Угода між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень

Україна та Аргентинська Республіка, далі - Сторони,

вважаючи, що порушення митного законодавства Сторін завдають шкоди економічним, фіскальним, соціальним, культурним і торговельним інтересам Сторін, а також безпеці та здоров'ю людей;

вважаючи, що незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів завдає шкоди здоров'ю людей і суспільству;

враховуючи важливість забезпечення правильності оцінки товарів з метою забезпечення правильного застосування митних податків на імпорт і експорт товарів, а також правильного виконання вимог митного законодавства Сторін щодо контролю, обмежень та заборон;

будучи переконаними в тому, що боротьба з митними правопорушеннями Сторін буде більш ефективною завдяки тісному співробітництву між митними органами Сторін;

враховуючи Конвенцію Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин від 20 грудня 1988 року і додатки до неї;

враховуючи також Рекомендації Ради митного співробітництва (зараз - Всесвітня митна організація) про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року, сформульовані в Рамкових стандартах, спрямованих на забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі, одностайно прийнятих членами Ради під час щорічної сесії у червні 2005 року в Брюсселі;

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. "Митний орган" для України означає Державну митну службу України, для Аргентинської Республіки - Федеральну адміністрацію державних доходів - Генеральне митне управління.

2. "Митне законодавство" означає систему правових норм, які регулюють порядок ввезення, вивезення і транзиту товарів, ручної поклажі та багажу пасажирів, поштових відправлень, валютних переказів та інших цінностей, стягнення податків та інших платежів або встановлених пільг, заборон та обмежень, а також контролю за переміщенням товарів через митні кордони.

3. "Запитуючий орган" означає митний орган, який звертається із запитом про допомогу.

4. "Запитуваний орган" означає митний орган, до якого надсилається запит про надання допомоги.

5. "Митне правопорушення" означає будь-які порушення або спроби порушення митного законодавства.

6. "Особа" означає будь-яку фізичну або юридичну особу.

7. "Територія" означає митну територію держави - Сторони, так, як вона визначається відповідно до її національного законодавства.

1. Митні органи Сторін погоджуються надавати взаємно і безпосередньо один одному допомогу відповідно до положень, викладених у цій Угоді, з метою виявлення, запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень в кожній із Сторін.

2. Будь-яка допомога, передбачена пунктом 1 цієї статті, не включає стягування мита, штрафів та інших платежів на користь іншої Сторони.

3. На запит митного органу однієї Сторони митний орган запитуваної Сторони повідомляє заінтересованим особам, що знаходяться або засновані на їх території, всі відомості, рішення, положення або інші документи, які надходять від запитуючої Сторони і належать до застосування митного законодавства.

4. Допомога, передбачена цією Угодою, надається відповідно до законодавства, чинного на території запитуваної Сторони, та в рамках компетенції та наявних ресурсів її митного органу.

1. Митні органи Сторін надають один одному за власною ініціативою та без затримки всю наявну інформацію щодо:

а) вчинених або запланованих дій, які є або можуть вважатися митними правопорушеннями відповідно до митного законодавства іншої Сторони;

б) нових засобів і методів митних порушень;

в) осіб, про яких відомо, що вони вчинили або підозрюються у вчиненні митного правопорушення їх Сторін;

г) суден, літаків та інших транспортних засобів, які підозрюються в тому, що вони були використані для вчинення митних правопорушень;

д) нових методів боротьби проти митних правопорушень, ефективність яких було доведено;

е) оновлених переліків товарів, які підозрюються в тому, що вони можуть бути об'єктами незаконних перевезень між територіями обох Сторін.

2. На письмовий запит у стислі терміни митні органи передають:

a) витяги з митних документів, які стосуються дій, що є або могли б бути митними правопорушеннями, і які можуть бути надіслані у вигляді належним чином підтверджених або засвідчених копій;

b) будь-яку інформацію, що може бути використана для розкриття митних правопорушень запитуючої Сторони або злочинів у відповідній сфері.

1. Запити відповідно до цієї Угоди надаються у письмовій формі. До запиту додаються документи, необхідні для його виконання. У випадку термінової необхідності запит може бути прийнятий в усній формі, але він має бути невідкладно підтверджений у письмовій формі.

2. У випадках, коли запитуваний митний орган не має в своєму розпорядженні запитуваної інформації, він повинен вжити всіх необхідних заходів, передбачених національним законодавством, з метою виконання запиту запитуючого митного органу.

3. Запити мають містити таку інформацію:

• назва та статус запитуючого органу;

• характер провадження, що здійснюється;

• мета і причина запиту;

• імена, прізвища та адреси осіб, яких стосується запит;

• короткий опис справи, а також правові положення, що застосовуються;

• інша наявна інформація, яка має відношення до цього випадку.

4. Запити надаються офіційною мовою держави запитуваного органу, англійською або іншою мовою, прийнятною для запитуваного органу.

5. Якщо при складанні запиту не були дотримані формальні вимоги, інша Сторона може вимагати його виправлення або доповнення, однак, це не перешкоджає вжиттю запобіжних заходів.

На запит митного органу однієї зі Сторін, запитуваний митний орган відповідно до своєї адміністративної практики, здійснює особливий нагляд за:

а) переміщенням і, особливо, за в'їздом до та виїздом з території своєї держави осіб, які підозрюються у порушенні або про яких відомо, що вони порушили митне законодавство держави запитуючої Сторони;

б) переміщенням товарів, визначених запитуючою Стороною як таких, що є об'єктом незаконного переміщення з або до територій відповідних держав;

в) місцями зберігання товарів, щодо яких запитуюча Сторона має підстави вважати, що вони призначені для незаконного ввезення на її територію;

г) автомобілями, суднами, літаками та будь-якими іншими транспортними засобами, щодо яких запитуюча Сторона має підстави підозрювати, що вони можуть бути використані для вчинення порушення чинного на її території митного законодавства;

д) діями, щодо яких є підстави вважати, що вони пов'язані з незаконним перевезенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Про висновки за результатами такого нагляду повідомляється митному органу запитуючої Сторони.

Митні органи можуть надавати відповідно до їх національного законодавства за взаємною згодою та під їхнім контролем дозвіл на імпорт, експорт або транзит незаконних або підозрілих товарів через їхні території з метою припинення митних правопорушень. У разі, якщо видання такого дозволу знаходиться за межами компетенції митного органу, такий орган має налагодити співпрацю з державними органами влади, які мають таку компетенцію або передати справу до таких органів.

1. З метою сприяння розслідуванню та припиненню митних порушень на їх території, митні органи кожної зі Сторін, на запит запитуючого митного органу, відповідно до національного законодавства, в межах своєї компетенції та наявних можливостей, проводять розслідування та перевірки, опитують відповідних осіб та заслуховують свідків. Про результати таких дій повідомляється запитуючому митому органу.

2. Запитуваний митний орган, відповідно до процедури, встановленої національним законодавством, може дозволити посадовим особам запитуючого митного органу бути присутніми при таких розслідуваннях та перевірках.

3. Такі запити розглядаються відповідно до чинного законодавства запитуваної Сторони та виконуються під контролем представників митого органу цієї Сторони.

1. Інформація, одержана згідно з положеннями цієї Угоди, не повинна використовуватися для інших цілей, ніж це визначено цією Угодою, за винятком випадків, коли на це є письмова згода митного органу, що надав таку інформацію.

2. Митні органи обох Сторін можуть вважати доказами у своїх позовах, звітах та заявах під час судових розглядів інформацію та документи, отримані згідно з цією Угодою.

3. Доказова сила такої інформації та документів, а також їх використання в судах, визначаються законодавством держави запитуючого органу.

1. На прохання судових або адміністративних органів Сторони, в якій розслідується митне правопорушення, митний орган іншої Сторони може уповноважити своїх посадових осіб виступити в якості експертів чи свідків у таких судах або органах.

2. Запит про участь має чітко визначати суть справи і компетенцію посадової особи, відповідно до якої вона буде опитувана.

3. Такі посадові особи дають свідчення в межах повноважень, наданих їхніми митними органами, щодо фактів порушень, виявлених ними під час виконання своїх службових обов'язків.

1. Митні органи обох Сторін приймуть рішення щодо встановлення прямих робочих контактів між посадовими особами своїх служб, уповноважених здійснювати заходи щодо запобігання, розслідування та боротьби з митними правопорушеннями, з метою обміну інформацією.

2. Митні органи Сторін здійснюють обмін списками посадових осіб, спеціально призначених з цією метою.

1. Митні органи Сторін не зобов'язані надавати допомогу, передбачену цією Угодою, у випадках, якщо це може заподіяти шкоду суверенітету, громадському порядку чи іншим суттєвим інтересам держави, або коли це призведе до розголошення державної, комерційної, професійної або іншого виду таємниці, передбаченої їх законодавством.

2. Якщо митний орган Сторони, яка запитує про надання допомоги, не може виконати подібного запиту, наданого запитуваному органу, він має зазначити цей факт у своєму запиті. У такому разі, запитуваний митний орган, на свій розсуд, приймає рішення щодо виконання такого запиту.

3. Будь-яка відмова у наданні допомоги має бути обґрунтована в письмовій формі.

1. Митні органи Сторін відмовляються від пред'явлення будь-якої вимоги щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, за винятком витрат, які стосуються експертів та свідків, про яких йдеться в Статті 9 цієї Угоди, а також усних та письмових перекладачів, які не є державними службовцями.

2. Якщо виконання запиту про допомогу потребує значних витрат, Сторони проводять консультації з метою визначення умов та способів оплати цих витрат.

Ця Угода застосовується на територіях обох Сторін.

1. Конкретні механізми виконання цієї Угоди митні органи Сторін визначають спільно.

2. Будь-які розбіжності щодо тлумачення або застосування цієї Угоди вирішуються митними органами Сторін шляхом консультацій або переговорів.

3. Будь-які розбіжності щодо тлумачення або застосування цієї Угоди Сторони мають вирішувати шляхом переговорів.

4. Будь-який обмін інформацією між митними органами Сторін, незалежно від способу передачі, підлягатиме тому ж рівню конфіденційності та захисту даних, який передбачений законодавством держави митного органу Сторони, яка отримує цю інформацією.

Ця Угода набирає чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення Сторін про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності.

Ця Угода укладається на невизначений строк. Дія Угоди припиняється через шість (6) місяців з дати отримання дипломатичними каналами однією зі Сторін письмового повідомлення іншої Сторони про її намір припинити дію цієї Угоди.

Вчинено в м. Буенос-Айрес, "24" квітня 2012 року у двох (2) примірниках, кожний українською, іспанською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні положень цієї Угоди переважну силу матиме текст англійською мовою.