Угода між Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки про повітряне сполучення

Дата підписання: 28.07.1995

Дата набрання чинності для України: 30.01.1996

Уряд України та Уряд Азербайджанської Республіки, далі іменовані як "Договірні Сторони",

будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року,

бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями та за їх межами,

погодились про таке:

1. У цій Угоді нижченаведені терміни означають:

а) "Конвенція" - Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року; термін містить будь-який Додаток, прийнятий згідно зі Статтею 90 цієї Конвенції, та будь-яку поправку до Додатків або Конвенції, яка була прийнята згідно із Статтями 90 і 94 Конвенції у тій мірі, як ці Додатки та поправки прийняті обома Договірними Сторонами;

б) "авіаційні власті" щодо України - Державний Департамент авіаційного транспорту, а щодо Азербайджанської Республіки - Державний концерн "Азербайджан Хава Йоллари", або в обох випадках будь-яку особу чи орган, що уповноважені здійснювати функції, які виконують на цей час згадані власті;

в) "призначене авіапідприємство" - авіапідприємство, яке було призначене та отримало дозвіл на виконання польотів відповідно до положень Статті 4 цієї Угоди;

г) "територія"

- щодо України - земні поверхні, територіальні та внутрішні води і повітряний простір над ними, які перебувають під суверенітетом України;

- щодо Азербайджанської Республіки - земні та водні поверхні та повітряний простір над ними, які перебувають під суверенітетом Азербайджанської Республіки;

д) "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" і "зупинка з некомерційними цілями" мають значення, вказані в Статті 96 Конвенції;

е) "тариф" - ціни за перевезення пасажирів, багажу, вантажу та умови застосування цих цін, включаючи ціни та умови за агентські та інші додаткові послуги, але за винятком винагороди та умов щодо перевезення пошти.

2. Додаток до цієї Угоди складає її невід'ємну частину.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою встановлення міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, вказаних у Додатку до цієї Угоди (далі іменуються відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути").

2. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, буде користуватися при експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах такими правами:

а) здійснювати проліт території іншої Договірної Сторони;

б) здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони з некомерційними цілями в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди;

в) здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, з метою навантаження і (або) вивантаження пасажирів, пошти і вантажу міжнародного прямування.

3. Зазначене у пункті 2 цієї Статті не буде розглядатися як надання права призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони брати на борт за винагороду чи на умовах оренди пасажирів, пошту та вантаж для їх перевезення між пунктами на території іншої Договірної Сторони.

4. Маршрути польотів повітряних суден по договірних лініях та пункти прольоту державних кордонів встановлюються кожною Договірною Стороною на своїй території.

1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне або декілька авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити на кожну договірну лінію лише одне авіапідприємство.

2. Після отримання такого повідомлення авіаційні власті іншої Договірної Сторони з дотриманням положень пунктів 3 та 4 цієї Статті негайно нададуть призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на виконання польотів.

3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно застосовуються цими властями при здійсненні міжнародних повітряних сполучень.

4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити у наданні дозволу на польоти, зазначеного у пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання таких умов, які вона вважає за потрібне висунути при користуванні призначеним авіапідприємством правами, зазначеними в Статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння цим авіапідприємством та фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам.

5. Авіапідприємство, яке таким чином призначене і отримало дозвіл, може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що тарифи, встановлені згідно з положеннями Статті 11 цієї Угоди, введені в дію на цих лініях, а також вирішені технічні та комерційні питання відповідно до пункту б) Статті 3 цієї Угоди.

6. Усі технічні та комерційні питання, що стосуються польотів повітряних суден та перевезень пасажирів, вантажу та пошти на договірних лініях, а також усі питання, які належать до комерційного співробітництва, зокрема, до розкладу, частоти рейсів, типів повітряних суден, технічного обслуговування повітряних суден на землі та до порядку фінансових розрахунків, будуть вирішуватися за домовленістю між призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін та подаватися авіаційним властям обох Договірних Сторін на затвердження.

1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на польоти чи припинити користування вказаними в Статті 2 цієї Угоди правами, що надані призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме за потрібне висунути при користуванні цими правами:

а) у будь-якому випадку, якщо вона не переконана в тому, що переважне володіння цим авіапідприємством та фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам, або

б) у випадку, якщо це авіапідприємство не дотримується законів і правил Договірної Сторони, яка надає ці права, або

в) у випадку, якщо авіапідприємство якимось іншим чином не дотримується умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо негайне скасування дозволу, тимчасове припинення користування правами чи вимога виконання умов, зазначених у пункті 1 цієї Статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів і правил, тоді право, про яке йдеться в цьому пункті, буде використовуватися лише після консультації з іншою Договірною Стороною. Такі консультації між авіаційними властями повинні відбутися протягом 30 днів з дати одержання запиту.

1. Повітряні судна призначених авіапідприємств під час польотів над територією іншої Договірної Сторони повинні мати пізнавальні та реєстраційні знаки своїх держав, реєстраційні посвідчення, посвідчення про придатність до польотів та інші судові документи, встановлені авіаційними властями Договірних Сторін. Пілоти та інші члени екіпажу повинні мати свідоцтва і посвідчення встановленого зразка. Вимоги, згідно з якими такі свідоцтва і посвідчення видаються, повинні відповідати мінімальним стандартам, встановленим відповідно до вимог Конвенції, або перевищувати їх.

2. Усі зазначені в пункті 1 цієї Статті документи, а також свідоцтва (сертифікати) експлуатанта, ліцензії і (або) комерційні дозволи на здійснення відповідних перевезень, які видані або затверджені однією з Договірних Сторін і не прострочені, будуть визнаватися дійсними на території іншої Договірної Сторони.

1. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють приліт на її територію і виліт з неї повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію та навігацію цих повітряних суден під час їх перебування в межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною.

2. Закони та правила однієї Договірної Сторони щодо міжнародних перевезень, які регулюють прибуття на територію, перебування в її межах та відправлення з неї пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти, й, зокрема, паспортні, митні, валютні і санітарні формальності, будуть застосовуватися до пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їх перебування у межах вказаної території.

1. Призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони повинно не пізніше ніж за тридцять (30) днів до початку польотів подати авіаційним властям іншої Договірної Сторони передбачуваний розклад на затвердження, зазначивши частоту польотів, тип повітряного судна, компоновку та запропоновану для продажу кількість місць.

2. Будь-які наступні зміни щодо затвердженого розкладу призначеного авіапідприємства повинні подаватися на затвердження авіаційним властям іншої Договірної Сторони.

Будь-які збори та платежі за користування кожним аеропортом, включаючи його споруди, технічні та інші засоби і послуги, а також будь-які платежі за користування аеронавігаційними засобами, засобами зв'язку і послугами будуть стягуватися відповідно до ставок і тарифів, встановлених кожною Договірною Стороною, за умови, що такі збори і платежі не повинні перевищувати аналогічних зборів, які стягуються з повітряних суден інших держав.

Пасажири, багаж і вантаж, які прямують прямим транзитом через територію однієї Договірної Сторони і не залишають зони аеропорту, відведеної для цієї мети, будуть підлягати лише спрощеному контролю за винятком заходів безпеки щодо актів насильства, повітряного піратства та боротьби з наркотиками.

1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін будуть надані справедливі та рівні умови експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах між їх відповідними територіями.

2. При експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не завдати шкоди перевезенням останнього авіапідприємства, яке експлуатує авіалінію за цим же маршрутом або його частиною.

3. Договірні лінії, які обслуговуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні відповідати громадському попиту на перевезення по встановлених маршрутах, і кожне авіапідприємство повинно мати першочерговою задачею надання такої ємності, яка при розумному коефіцієнті завантаження відповідала б існуючим і обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу та пошти між територіями обох Договірних Сторін.

1. Тарифи на будь-якій договірній лінії повинні встановлюватися на розумному рівні з урахуванням усіх відповідних факторів. Ці тарифи повинні бути встановлені відповідно до зазначених нижче положень цієї Статті.

2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї Статті, повинні, по можливості, погоджуватися по кожному із встановлених маршрутів між зацікавленими призначеними авіапідприємствами після консультації з іншими авіапідприємствами, які експлуатують весь маршрут або його частину. Погоджені таким чином тарифи підлягають затвердженню авіаційними властями Договірних Сторін. Узгоджені таким чином тарифи подаються авіаційним властям Договірних Сторін на затвердження не менш ніж за тридцять (30) днів до початку експлуатації.

3. Якщо призначені авіапідприємства не зможуть погодитися з будь-яким з цих тарифів, або з будь-яких інших причин тариф не може бути погоджений відповідно до умов пункту 2 цієї Статті, авіаційні власті Договірних Сторін повинні спробувати встановити тариф за домовленістю між собою.

4. Якщо авіаційні власті не зможуть досягти згоди з питання затвердження будь-якого тарифу, поданого їм відповідно до пункту 2 цієї Статті, або з питання встановлення будь-якого тарифу відповідно до пункту 3 цієї Статті, ця розбіжність повинна бути врегульована згідно з умовами Статті 17 цієї Угоди.

5. Жоден тариф не повинен бути введений в дію, якщо авіаційні власті обох Договірних Сторін не затвердять його.

6. Встановлені тарифи повинні залишатися в дії доти, доки не будуть встановлені нові тарифи згідно з умовами цієї Статті.

1. Повітряні судна, які експлуатуються на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, а також їх табельне майно, запаси палива і мастильні матеріали, бортові припаси (включаючи продукти харчування, напої та тютюнові вироби), що знаходяться на борту таких повітряних суден, будуть звільнятися від сплати мит та зборів після прибуття на територію іншої Договірної Сторони за умови, що це майно, матеріали та запаси залишаються на борту повітряного судна до моменту їх вивезення у зворотному напрямку.

2. Також будуть звільнятися від сплати таких мит і зборів, за винятком зборів за надане обслуговування та ремонт:

а) бортові припаси, взяті на території однієї Договірної Сторони в межах лімітів, встановлених властями згаданої Договірної Сторони, та призначені для використання на борту повітряного судна, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони;

б) запасні частини та обладнання, ввезені на територію однієї Договірної Сторони для технічного обслуговування та ремонту повітряного судна, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони;

в) паливо і мастильні матеріали, призначені для використання повітряним судном, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, навіть якщо ці запаси будуть використовуватися на частині маршруту в межах території іншої Договірної Сторони, де вони взяті на борт.

3. Матеріали, вказані вище в пункті 2 цієї Статті, на вимогу однієї з Договірних Сторін можуть бути взяті під контроль митних властей.

4. Табельне майно, матеріали, припаси і запасні частини, які знаходяться на борту повітряного судна, що експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, можуть бути вивантажені на території іншої Договірної Сторони тільки у разі згоди митних властей цієї Договірної Сторони.

5. Багаж та вантаж, які прямують транзитом через територію однієї з Договірних Сторін, будуть звільнені від сплати мит та зборів, що мають еквівалентну дію.

6. Паливо, мастильні матеріали, запасні частини, табельне майно, бортові припаси, включаючи продукти харчування, напої та тютюнові вироби, рекламні матеріали, автотранспорт, електронне обладнання для бронювання і зв'язку та запасні частини до них, меблі та предмети для обладнання і діяльності представництв, перевізні документи, доставлені чи які доставляються призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони на територію іншої Договірної Сторони для своїх експлуатаційних потреб, звільняються від сплати мит та зборів під час їх ввезення, вивезення і перебування на території цієї іншої Договірної Сторони.

1. Для забезпечення експлуатації договірних ліній призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони надається право відкрити на території іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, свої представництва з необхідним адміністративним, комерційним і технічним персоналом у відповідності до чинного законодавства Договірних Сторін.

2. Базуючись на принципі взаємності, призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони буде вільно продавати авіатранспорті послуги на території іншої Договірної Сторони як безпосередньо, так і через агентів згідно з відповідними дозволами та відповідно до законів та правил цієї іншої Договірної Сторони.

3. Розрахунки між призначеними авіапідприємствами будуть здійснюватися відповідно до діючих між Договірними Сторонами угод про розрахунки та платежі.

4. Кожна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони право вільного переказу сум перевищення доходів над видатками, які були отримані цим авіапідприємством від експлуатації договірних ліній.

5. Такий переказ повинен здійснюватись відповідно до положень угоди, яка регулює фінансові відносини між Договірними Сторонами. У разі відсутності такої угоди або відповідних положень у цій угоді переказ повинен здійснюватися відповідно до чинного законодавства Договірних Сторін.

6. Порядок оподаткування доходів, які були отримані призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони від експлуатації договірних ліній, визначається відповідно до чинного законодавства Договірних Сторін.

1. Відповідно до своїх прав та зобов'язань, які випливають із міжнародного права, Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання є невід'ємною частиною цієї Угоди. Не обмежуючи загальне застосування своїх прав та зобов'язань згідно з міжнародним правом, Договірні Сторони діють відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден, підписаної в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, підписаної в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, до положень чинних двосторонніх угод між Договірними Сторонами, а також тих угод, які будуть укладені між ними в майбутньому.

2. Договірні Сторони будуть подавати на прохання усю необхідну допомогу одна одній для запобігання незаконному захопленню повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, їх пасажирів та членів екіпажів, аеропортів та аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Договірні Сторони діють відповідно до положень з авіаційної безпеки та технічних вимог, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації та визначених як Додатки до Конвенції, у тій мірі, у якій такі положення і вимоги застосовні до Договірних Сторін; вони будуть вимагати, щоб експлуатанти повітряних суден їх реєстрації і експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються або мають основне місце діяльності на їх території, та експлуатанти міжнародних аеропортів на їх території діяли відповідно до таких положень з авіаційної безпеки.

4. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що інша Договірна Сторона може вимагати від таких експлуатантів повітряних суден дотримання згаданих у пункті 3 цієї Статті положень з авіаційної безпеки, котрі передбачаються іншою Договірною Стороною щодо в'їзду, виїзду та перебування в межах її території. Кожна Договірна Сторона буде забезпечувати вживання належних заходів у межах її території для захисту повітряних суден та перевірки у цілях безпеки пасажирів, членів екіпажів, ручної поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів до і під час посадки чи навантаження. Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розгляне будь-яке прохання іншої Договірної Сторони про вживання спеціальних заходів безпеки у випадку конкретної загрози.

5. У випадку дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільного повітряного судна або з іншими незаконними актами, спрямованими проти безпеки повітряних суден, їх пасажирів та членів екіпажів, аеропортів і аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони подаватимуть одна одній допомогу шляхом полегшення зв'язку і вживання відповідних заходів з метою швидкого та безпечного усунення таких дій або загрози дій.

6. Якщо будь-яка з Договірних Сторін має достатні підстави вважати, що інша Договірна Сторона відхиляється від положень з авіаційної безпеки цієї Статті, авіаційні власті цієї Договірної Сторони можуть просити про проведення негайних консультацій з авіаційними властями іншої Договірної Сторони.

У випадку недосягнення прийнятної домовленості протягом 15 днів від дати звернення з проханням про проведення консультації або появи безпосередньої загрози безпеці цивільної авіації виникне підстава для застосування Статті 4 цієї Угоди.

Для полегшення тісного співробітництва з усіх питань щодо виконання цієї Угоди між авіаційними властями Договірних Сторін час від часу будуть проводитися консультації.

Авіаційні власті однієї Договірної Сторони на запит авіаційних властей іншої Договірної Сторони будуть надавати періодично статистичну інформацію, яка може обґрунтовано вимагатися з метою визначення обсягів перевезень, що здійснюються призначеним авіапідприємством першої Договірної Сторони на договірних лініях.

Будь-який спір стосовно тлумачення чи застосування цієї Угоди або Додатка до неї буде вирішуватися шляхом прямих переговорів між авіаційними властями обох Договірних Сторін. Якщо згадані власті не дійдуть згоди, спір буде вирішуватися безпосередньо між Договірними Сторонами.

Якщо одна з Договірних Сторін буде вважати за бажане змінити положення цієї Угоди або Додатка до неї, вона може запитати консультацію між авіаційними властями обох Договірних Сторін щодо передбачуваної зміни. Така консультація повинна розпочатися протягом 60 днів з дати запиту, якщо тільки авіаційні власті Договірних Сторін не домовляться про продовження цього періоду. Будь-які зміни, узгоджені таким чином, набудуть чинності після підтвердження їх шляхом обміну нотами по дипломатичних каналах. Будь-які зміни можуть бути внесені до Додатка шляхом безпосереднього узгодження між авіаційними властями обох Договірних Сторін.

Ця Угода та будь-які поправки до неї повинні реєструватися в Міжнародній організації цивільної авіації.

1. Ця Угода укладена на необмежений строк.

2. Кожна Договірна Сторона може в будь-який час повідомити по дипломатичних каналах іншу Договірну Сторону про свій намір припинити чинність цієї Угоди. Таке повідомлення повинно бути одночасно направлено до Міжнародної організації цивільної авіації. Якщо таке повідомлення отримане, ця Угода втратить чинність через 12 місяців з дати одержання повідомлення іншою Договірною Стороною, якщо тільки повідомлення про втрату Угодою чинності не буде відкликано за взаємною згодою до вичерпання цього строку. У разі відсутності підтвердження про одержання від іншої Договірної Сторони, повідомлення буде вважатися отриманим через 14 днів після одержання повідомлення Міжнародною організацією цивільної авіації.

Ця Угода набуде чинності з дня одержання останнього письмового повідомлення про виконання Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання Угодою чинності.

Вчинено в м. Баку 28 липня 1995 року, у двох примірниках, кожен українською, азербайджанською та російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу. Однак у разі розбіжностей тексту російською мовою віддається перевага.