Угода про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Азербайджанської Республіки

Дата підписання: 21.10.1992

Дата набуття чинності: 21.10.1992

Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство внутрішніх справ Азербайджанської Республіки, далі іменовані "Сторони",

поважаючи суверенітет і незалежність обох держав,

надаючи важливе значення розвитку взаємодії в області боротьби із злочинністю і забезпечення надійного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян обох держав,

виходячи із обопільного бажання зміцнювати і розвивати взаємну довіру між органами внутрішніх справ України і Азербайджанської Республіки,

керуючись Угодою про взаємодію міністерств внутрішніх справ незалежних держав в сфері боротьби із злочинністю від 24 квітня 1992 року, Угодами про співробітництво в області забезпечення матеріально-технічними засобами і виробами спеціальної техніки і про взаємовідносини в сфері обміну інформацією від 3 серпня 1992 року, керуючись також міжнародними зобов'язаннями і законодавством своїх держав

домовились про таке:

Сторони у межах своєї компетенції забезпечують однаковий захист прав, свобод, законних інтересів і майна громадян та юридичних осіб обох держав.

Сторони зобов'язуються забезпечувати безперешкодний прийом і розгляд органами внутрішніх справ заяв і скарг громадян та юридичних осіб обох держав з питань, віднесених до компетенції цих органів.

Сторони на основі чинного законодавства своїх держав здійснюють співробітництво в слідуючих напрямках:

а) боротьби із злочинністю проти життя, здоров'я, свободи, гідності громадян і власності;

б) боротьби з організованою злочинністю і корупцією;

в) боротьби з бандитизмом, тероризмом і міжнародною злочинністю;

г) боротьби з незаконними операціями зі зброєю, боєзапасами, вибуховими, отруйними речовинами і радіоактивними матеріалами;

д) боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин;

е) боротьби з виготовленням і збутом підроблених документів, грошей та цінних паперів;

є) боротьби із злочинами в сфері економіки;

ж) боротьби з контрабандою, а також із злочинами, об'єктом яких є культурні та історичні цінності;

з) розшуку злочинців, осіб, які переховуються від слідства, суду і відбування покарання, пропали безвісти, а також осіб, які ухиляються від сплати аліментів і виконання рішення суду по позовах;

и) розшуку предметів (речей), які мають номери чи специфічні розпізнавальні прикмети, а також автотранспорту та вогнепальної зброї, викрадених на території держав Сторін;

і) встановлення невпізнаних трупів, особистості невідомих хворих і дітей;

ї) боротьби із злочинами на автомобільному, залізничному, водному, повітряному та трубопровідному транспорті;

й) забезпечення безпеки дорожнього руху і протипожежної безпеки;

к) забезпечення безпеки польотів літаків, їх екіпажів і пасажирів;

л) контролю за дотриманням паспортної і дозвільної систем;

м) контролю руху через державний кордон людей, вантажів і цінностей;

н) розвитку наукових, інформаційних і технічних зв'язків;

о) ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій і катастроф, гасіння великих пожеж, припинення розповсюдження епідемій і епізоотій.

Надалі, до укладення державами відповідних угод про надання взаємної правової допомоги, Сторони на основі практики, що склалася, національного законодавства, міжнародно-правових норм і на умовах взаємності зобов'язуються здійснювати співробітництво у боротьбі із злочинністю шляхом проведення оперативно-розшукових і процесуальних дій, виконання запитів та доручень, а також в інших формах, які не суперечать законодавству двох держав.

Сторони будуть здійснювати співробітництво у таких формах:

а) виконання запитів і доручень у кримінальних справах, справах оперативного обліку та по матеріалах про адміністративні правопорушення;

б) обміну оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою і криміналістичною інформацією про злочини, що готуються або скоєні, та причетних до них осіб, оперативною інформацією про тяжкі злочини, а також архівною інформацією;

в) узгодженого, а в разі необхідності і спільного, здійснення оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій;

г) переміщення засуджених громадян для відбування покарання в державу, громадянами якої вони є, згідно з міждержавними угодами;

д) обміну досвідом роботи, законодавчими і нормативними актами, учбовою літературою з питань діяльності органів внутрішніх справ;

е) сприяння, на взаємній основі, у підготовці, перепідготовці і підвищенню кваліфікації кадрів;

є) здійснення взаємовигідних поставок автомобільної, криміналістичної, пожежної та спеціальної техніки, засобів зв'язку, речового майна і продукції виробничо-технічного призначення, запасних частин, витратних матеріалів;

ж) надання взаємної допомоги у встановленні прямих зв'язків з підприємствами-постачальниками, розташованими на території Сторін;

з) обміну науково-технічною інформацією з питань діяльності органів внутрішніх справ, спільного проведення кримінологічних досліджень і розробок актуальних проблем, що становлять взаємний інтерес, обміну з цією метою фахівцями, проведення спільних семінарів і робочих зустрічей;

и) організація шифрованого зв'язку;

і) здійснення транзитних перевозок спеціальних та інших вантажів, конвоювання і етапування;

ї) розвитку спортивних і культурних зв'язків, наданні сприяння у лікуванні, санаторно-курортному оздоровленні працівників органів внутрішніх справ і членів їх сімей.

З метою виконання положень цієї Угоди структурні підрозділи органів внутрішніх справ Сторін, далі іменовані "структурні підрозділи", у межах своєї компетенції і з дозволу керівництва міністерств можуть встановлювати безпосередні контакти і підписувати додаткові документи про співробітництво по окремих напрямках своєї діяльності.

Запити і доручення, передбаченні пунктом "а" статті 4 цієї Угоди, повинні бути належним чином оформлені і мати такі реквізити:

а) найменування органу внутрішніх справ чи самостійного структурного підрозділу Сторони, від якого виходить запит чи доручення, і найменування органу внутрішніх справ чи самостійного структурного підрозділу Сторони, до якого вони звернені;

б) найменування справи чи матеріалу, по яких направлено запит чи доручення;

в) прізвища свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, розшукуваних, підсудних чи засуджених, їх громадянство, рід занять і постійне місце проживання чи місце перебування, а при необхідності і прізвища та адреси їх законних представників;

г) зміст запиту чи доручення, а також необхідні відомості по їх суті і описання складу правопорушення.

До запиту чи доручення додаються також належним чином оформлені спеціальні постанови, які необхідні для здійснення санкціонованих дій.

Запит чи доручення повинні бути скріплені гербовою печаткою і підписом керівника органу внутрішніх справ чи самостійного структурного підрозділу Сторони. При виконанні запиту чи доручення Сторони користуються російською мовою.

До документів, що додаються до запиту чи доручення, складеного на державній мові запитуючої Сторони, прикладається належним чином засвідчений переклад на російську мову.

При виконанні запиту і доручення документи, які складені державною мовою виконуючої Сторони, перекладаються нею на російську мову.

Переклади засвідчуються печаткою компетентної установи і підписом посадової особи.

У невідкладних випадках можуть робитися запити в усній формі, але вони повинні бути негайно підтверджені письмово, в тому числі з використанням технічних засобів передачі тексту.

Кожна із Сторін може відмовити повністю або частково в задоволенні запитів чи доручень по кримінальних справах, справах оперативного обліку та матеріалах про адміністративні правопорушення, в здійсненні оперативно-розшукових заходів, слідчих дій, якщо їх виконання може призвести до порушень прав людини, суверенітету, безпеки чи інших важливих інтересів своєї держави чи якщо такі дії суперечать законодавству, діючому на території держави запитуючої Сторони.

В разі прийняття такого рішення Сторони письмово повідомляють одна одну із зазначенням причин відмови.

Сторони, керуючись національним законодавством, зобов'язуються по прийнятому компетентними органами своїх держав рішенню належним чином сприяти один одному:

а) в розшуку, затриманні осіб, які переховуються від слідства і суду, взятті їх у необхідних випадках під варту;

б) у видачі осіб для притягнення їх до кримінальної відповідальності чи для приведення вироку до виконання.

Кожна із Сторін забезпечує конфіденційність відомостей, переданих іншою Стороною, якщо ці відомості мають закритий характер або Сторона, яка їх передає, вважає небажаним розголошення їх змісту. Ступінь таємності відомостей визначається Стороною, яка їх передає.

У випадку необхідності передачі третій Стороні інформації, матеріалів, а також технічного обладнання, одержаних однією зі Сторін у межах цієї Угоди, обов'язково потрібна згода Сторони, яка передала інформацію, матеріали і обладнання.

Сторони зобов'язуються безоплатно передавати одна одній в необхідних випадках дані, що знаходяться в їх інформаційно-розшукових системах, криміналістичних та інших обліках з дотриманням умов, які передбачені статтею 9 цієї Угоди.

Сторони за взаємною домовленістю можуть направляти своїх працівників у службові відрядження в органи внутрішніх справ іншої Сторони.

Працівникам, що знаходяться в службових відрядженнях, надається необхідна допомога у виконанні покладених на них обов'язків, забезпечується їх правовий захист у відповідності до законодавства держав Сторін.

Сторони домовились не перешкоджати переходу працівників на службу в органи внутрішніх справ іншої Сторони, відповідно з нормативними актами своїх держав про проходження служби в органах внутрішніх справ вирішувати питання збереження їм стажу служби для виплати процентної надбавки за вислугу років, присвоєння спеціальних звань, оплати праці, встановлення прав і пільг та призначення державних пенсій у розмірах, встановлених для працівників органів внутрішніх справ тієї Сторони, куди було здійснено переведення.

Сторони також домовились, що питання врегулювання пенсійного забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, постійно проживаючих на території держав Сторін, вирішуються на основі міждержавних Угод, законів про пенсійне забезпечення.

Витрати, які пов'язані з виконанням цієї Угоди, Сторони несуть самостійно в розмірах, необхідних для виконання ними своїх обов'язків.

В разі необхідності Сторони несуть спільні витрати по цій Угоді, що оформляється відповідними взаємоприйнятними угодами чи домовленостями в кожному окремому випадку.

Сторони при здійсненні співробітництва по виконанню цієї Угоди користуються російською мовою.

У випадках використання державних мов Сторони забезпечують усний і письмовий переклад на російську мову.

Ця Угода не зачіпає зобов'язань Сторін по інших міжнародних договорах і угодах і не перешкоджає розробці інших взаємоприйнятних напрямків і форм співробітництва між Сторонами.

В цю Угоду Сторони можуть вносити взаємоприйнятні поправки і доповнення, які вступають в силу після підписання відповідних угод.

В разі виникнення спорів між Сторонами відносно тлумачення чи застосування цієї Угоди Сторони консультуються між собою з метою врегулювання спорів.

При необхідності може бути створена погоджувальна комісія із повноважних представників Сторін, якій доручається врегулювання спірних питань. Протокол погоджувальної комісії, підписаний повноважними представниками Сторін, приймається для виконання обома Сторонами.

Ця Угода укладається на п'ять років, і її дія автоматично продовжується на наступний п'ятирічний строк, якщо одна із Сторін чи обидві Сторони не побажають припинити її дію.

Кожна із Сторін може денонсувати цю Угоду в будь-який час шляхом письмового повідомлення іншої Сторони. Угода втрачає свою силу через шість місяців з моменту отримання іншою Стороною письмового повідомлення з боку Сторони, бажаючої денонсувати цю Угоду.

Здійснено в м. Києві 21 жовтня 1992 р. в двох примірниках, кожний українською і азербайджанською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.