Договір між Україною та Азербайджанською Республікою про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання

Дата підписання: 24.03.1997

Дата ратифікації: 21.11.1997

Дата набуття чинності: 27.04.1998

Україна і Азербайджанська Республіка, які далі іменуються "Договірні Сторони",

- виходячи із принципів державного суверенітету, рівноправності і взаємної поваги,

- ґрунтуючись на нормах міжнародного права і бажаючи розвивати міждержавне співробітництво в галузі кримінального права,

- враховуючи, що відбування засудженими покарання у державі, громадянами якої вони є, сприяє більш ефективному досягненню мети виконання покарання, поверненню правопорушників до нормального життя у суспільстві,

- керуючись принципами гуманізму і поваги прав людини,

домовились про наступне:

1. Для досягнення цілей цього Договору вказані нижче терміни означають:

1) "Держава винесення вироку" - Договірна Сторона, судом якої був винесений вирок про засудження особи до покарання у вигляді позбавлення волі;

2) "Держава виконання вироку" - Договірна Сторона, якій передається для відбування покарання особа, засуджена до позбавлення волі, і яка є її громадянином;

3) "Засуджений" - особа, засуджена судом однієї з Договірних Сторін за скоєння злочину до покарання у вигляді позбавлення волі;

4) "Близькі родичі" - особи, які перебувають у спорідненості - мати, батько, чоловік, дружина, діти, рідні брати і сестри, онуки, дід і бабка, усиновлювачі, усиновлені;

5) "Компетентні органи" - органи Договірних Сторін, що виконують рішення про передачу засуджених;

6) "Центральні органи" - Міністерства юстиції Договірних Сторін.

2. З питань виконання цього Договору компетентні органи Договірних Сторін вступають у взаємовідносини один з одним через центральні органи.

Договірні Сторони зобов'язуються згідно з умовами цього Договору передавати на запит один одного засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі за скоєння злочинів на території держави винесення вироку і мають громадянство другої Договірної Сторони, для відбування покарання у державі виконання вироку.

1. Засуджена особа може бути передана згідно з цим Договором тільки за умов:

1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;

2) якщо вирок набув чинності;

3) якщо в момент отримання запиту про передачу засуджений повинен ще відбувати покарання протягом не менш як шість місяців;

4) якщо на передачу згодна засуджена особа або, зважаючи на її вік, фізичний або психічний стан, одна з Договірних Сторін чи близькі родичі, чи законний представник засудженої особи вважають це за необхідне;

5) якщо діяння, за яке був винесений вирок, є злочином згідно з законодавством держави виконання вироку;

6) якщо відшкодовані матеріальні збитки, заподіяні злочином;

7) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.

2. Про можливість передачі та її юридичні наслідки засудженому або його законному представнику має бути роз'яснено посадовими особами органів управління кримінально-виконавчої системи держави винесення вироку.

3. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитись на передачу засудженої особи навіть якщо їй залишається відбувати міру покарання менш як шість місяців або якщо матеріальні збитки, заподіяні злочином, відшкодовані не в повному обсязі.

Передача засудженого не здійснюється, якщо:

1) покарання не може бути виконано Договірною Стороною, громадянином якої є засуджений, внаслідок закінчення строку давності кримінального переслідування за законодавством цієї Договірної Сторони;

2) запитуючою Договірною Стороною належним чином не виконані вимоги статті 7 цього Договору.

Договірні Сторони беруть на себе зобов'язання:

1) через центральні органи письмово інформувати одна одну про засудження до позбавлення волі громадян другої Договірної Сторони, а також про їх місцезнаходження;

2) роз'яснювати і реально забезпечувати засудженим, їх законним представникам або близьким родичам можливість звертатися до компетентних органів будь-якої з Договірних Сторін із заявою про передачу у державу, громадянами якої вони є.

1. Передача засудженого для відбування покарання може здійснюватись за пропозицією Договірної Сторони, судом якої був винесений вирок, якщо Договірна Сторона, громадянином якої є засуджений, згодна прийняти його для виконання вироку, дотримуючись умов цього Договору.

2. Договірна Сторона, громадянином якої є засуджений, може звернутися до Договірної Сторони, судом якої був винесений вирок, з проханням розглянути питання про можливість передачі засудженого.

1. Запит про передачу засудженого складається у письмовій формі і до нього компетентним органом держави винесення вироку додаються:

1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження);

2) документ, що підтверджує громадянство засудженого;

3) текст статей кримінального закону, на основі якого засуджено особу;

4) письмова заява засудженого або, у випадках, передбачених підпунктом "4" пункту 1 статті 3 цього Договору, його близьких родичів чи його законного представника про згоду на передачу;

5) копії вироку і рішень вищих судових органів, документів про набуття вироком чинності, що є у справі;

6) документ про відбуту частину покарання і ту частину покарання, яка підлягає подальшому відбуванню;

7) документ про виконання додаткового покарання, якщо воно було призначено;

8) медичний висновок про стан здоров'я і відомості про поведінку засудженого;

9) відомості про наявність матеріальних збитків і порядок їх відшкодування;

10) копії інших документів можуть додаватися лише за взаємною згодою компетентних органів.

2. Всі перелічені документи мають бути підписані і завірені гербовою печаткою.

1. Держава винесення вироку забезпечує, щоб особа, яка дає згоду на передачу відповідно до підпункту "4" пункту 1 статті 3 цього Договору, робила це добровільно і з повним усвідомленням правових наслідків такої згоди.

2. Держава винесення вироку надає державі виконання вироку можливість перевірити за допомогою офіційної особи, що згоду на передачу засудженої особи отримано відповідно до пункту 1 цієї статті.

1. Рішення щодо запиту, який надійшов, про згоду або відмову у передачі приймається Договірною Стороною не пізніше місячного строку з дня отримання документів, перелічених у пункті 1 статті 7 цього Договору. Про прийняте рішення у письмовій формі повідомляється особі, стосовно якої направлений запит, або особі, яка звернулася із заявою про передачу.

2. Рішення про відмову у передачі засудженого має бути мотивованим.

Місце і порядок передачі засудженого встановлюється органами Договірних Сторін, які виконують покарання.

Всі витрати, пов'язані з передачею засуджених, крім тих, які виникли на території держави винесення вироку, несе держава виконання вироку.

1. Держава виконання вироку зобов'язана забезпечити виконання вироку у повному обсязі, керуючись при цьому своїм національним законодавством.

2. Держава виконання вироку забезпечує продовження відбування покарання відповідно до свого законодавства, не погіршуючи стану засудженого. Питання, пов'язані з виконанням вироку другою Договірною Стороною, визначаються за законодавством кожної з Договірних Сторін.

3. Призначене засудженому покарання відбувається на підставі вироку суду держави винесення вироку. Суд держави виконання вироку, виходячи з винесеного вироку, приймає рішення про його виконання.

4. Якщо за законодавством держави виконання вироку за дане діяння граничний строк позбавлення волі менший, ніж призначений за вироком, суд держави виконання вироку визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений законодавством цієї держави.

5. Якщо вирок стосується двох чи більше діянь, з яких одне чи кілька не визнаються злочинами у державі виконання вироку, суд цієї держави визначає, яка частина покарання застосовується до діяння, що є злочином.

6. Рішення про виконання додаткового покарання приймається судом держави виконання вироку, якщо таке покарання за скоєне діяння передбачено законодавством цієї держави.

Кожна Договірна Сторона вправі застосовувати до переданого засудженого помилування чи амністію.

Переглядати вирок у частині його обґрунтованості стосовно переданого засудженого правочинна лише держава винесення вироку.

1. У випадку перегляду вироку держава його винесення негайно направляє державі виконання вироку завірену копію рішення суду, яким відмінено чи змінено вирок.

2. Якщо після передачі засудженого для відбування покарання вирок у державі винесення вироку відмінено і передбачено нове розслідування чи судовий розгляд, копія рішення про це, матеріали кримінальної справи та інші матеріали за результатами проведення необхідних процесуальних дій, можливих за відсутності засудженого, з перекладом усіх матеріалів кримінальної справи на російську мову, направляються державі виконання вироку для здійснення кримінального переслідування за законодавством цієї держави.

3. У випадку припинення кримінальної справи за результатами додаткового розслідування з реабілітуючих підстав чи винесення судом виправдального вироку, збитки, заподіяні особі безпідставним притягненням до кримінальної відповідальності, відшкодовуються державою, на території якої скоєний злочин.

4. Якщо після передачі засудженого для відбування покарання вирок державою його винесення змінений, копія рішення про це та інші необхідні документи направляються компетентному органу держави виконання вироку. Суд держави виконання вироку вирішує питання про виконання такого рішення в порядку, передбаченому статтею 12 цього Договору.

1. Стосовно особи, переданої для відбування покарання державі виконання вироку, настають такі самі правові наслідки засудження, як і стосовно осіб, засуджених на території цієї держави за скоєння такого ж діяння.

2. Особа, передана для виконання вироку, винесеного компетентним судом другої Договірної Сторони, не може бути знов притягнута до кримінальної відповідальності на території держави виконання вироку за те саме діяння, у зв'язку з яким був винесений вирок, що набув чинності.

1. Одна Договірна Сторона відповідно до свого законодавства може задовольнити прохання про транзитне перевезення засудженої особи по її території, якщо друга Договірна Сторона звертається до неї з таким проханням і якщо Договірна Сторона, що звертається, домовились з третьою державою про передачу такої особи на її територію чи з її території.

2. Витрати, пов'язані із здійсненням транзитного перевезення засудженої особи, несе Договірна Сторона, що звертається з проханням про таке перевезення.

Питання, що виникають про застосуванні цього Договору, вирішують центральні органи Договірних Сторін.

1. При виконанні цього Договору Договірні Сторони користуються своїми державними мовами.

2. До документів, виконаних державними мовами Договірних Сторін, додаються завірені переклади російською мовою.

Положення цього Договору не зачіпають прав і обов'язків Договірних Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасниками яких вони є.

Дія цього Договору поширюється і на осіб, засуджених судами Договірних Сторін до набуття Договором чинності.

1. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності через тридцять днів після обміну ратифікаційними грамотами Договірними Сторонами.

2. Договір укладається на невизначений період.

3. Дія цього Договору припиняється після перебігу шести місяців з моменту отримання однією з Договірних Сторін письмового повідомлення другої Договірної Сторони про намір припинити його дію.

Вчинено 24 березня 1997 року у м.Києві у двох примірниках, кожний українською, азербайджанською і російською мовами, причому всі тексти автентичні.

У випадку виникнення розбіжностей при тлумаченні тексту цього Договору Договірні Сторони звертатимуться до тексту, викладеного російською мовою.