МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
Н А К А З
02.07.2008 N 795
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
25 липня 2008 р.
за N 689/15380
Про затвердження Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства інфраструктури N 598 від 24.11.2014 N 224 від 21.05.2018 N 721 від 24.12.2021 )
Відповідно до статті 6 Закону України "Про хімічні джерела струму" та Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 N 789, з метою установлення правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей, застосування яких забезпечують можливість виконання основних вимог до безпечності технічного стану колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, що додаються.
2. Державному департаменту автомобільного транспорту (Овчар П.А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Сергієнка Л.Г.
Міністр Й.ВінськийПОГОДЖЕНО:Міністр промислової політикиУкраїни В.НовицькийГолова Державного комітетуУкраїни з питань технічногорегулювання та споживчої політики Л.В.ЛосюкЗаступник Голови Державноїприкордонної служби України О.Б.ЛантвойтМіністр охорони навколишньогоприродного середовища України Г.ФіліпчукПерший заступник Міністра Україниз питань надзвичайних ситуаційта у справах захисту населеннявід наслідків Чорнобильськоїкатастрофи В.АнтонецьЗаступник Голови Службибезпеки України О.СклярМіністр оборони України Ю.І.ЄхануровМіністр внутрішніх справУкраїни Ю.В.ЛуценкоВ.о. Голови Державного комітетуУкраїни з питань регуляторноїполітики та підприємництва А.О.ГотаЗаступник Міністра юстиції В.І.ЦокланЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту та зв'язку
України
02.07.2008 N 795
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
25 липня 2008 р.
за N 689/15380
ПРАВИЛА
експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі
I. Загальні положення
1.1. Ці Правила розроблено на виконання статті 6 Закону
України "Про хімічні джерела струму" ( 3503-15 ).
1.2. Терміни, позначення, скорочення та посилання на
стандарти
1.2.1. У цих Правилах наведені позначення та скорочення мають
таке значення:
АБ - акумуляторна свинцева стартерна батарея;
А.год - ампер-година;
Е - величина електрорушійної сили;
е.р.с. - електрорушійна сила;
ETN - європейська нумерація типів АБ (European Type Number) -
стандарт асоціації європейських виробників АБ;
ЗмО - щозмінне технічне обслуговування;
I - струм холодної прокрутки;
хп
КТЗ - колісний транспортний засіб;
КТЦ - контрольно-тренувальний цикл АБ;
С - номінальна ємність АБ для 20-годинного розрядного
20
режиму;
С - резервна ємність АБ;
р
СКТЗ - спеціальний колісний транспортний засіб;
ТО - технічне обслуговування;
ТО-1 - технічне обслуговування N 1 чи прирівняні до нього
види технічного обслуговування, установлені виробником КТЗ;
ТО-2 - технічне обслуговування N 2 чи прирівняні до нього
види технічного обслуговування, установлені виробником КТЗ.
1.2.2. Перелік стандартів, на які зроблено посилання
Національні стандарти
ДСТУ ГОСТ 959:2006 - Батареї акумуляторні свинцеві стартерні
для автотракторної техніки. Загальні
технічні умови.
ДСТУ 3211-95 - Брухт і відходи кольорових металів і
сплавів. Загальні технічні умови.
ДСТУ 4500-5:2005 - Вантажі небезпечні. Маркування.
Міждержавні стандарти
ГОСТ 112-78 - "Термометры метеорологические стеклянные.
Технические условия".
ГОСТ 667-73 - "Кислота серная аккумуляторная.
Технические условия".
ГОСТ 2156-76 - "Натрий двууглекислый. Технические
условия".
ГОСТ 6709-72 - "Вода дистиллированная. Технические
условия".
ГОСТ 8273-75 - "Бумага оберточная. Технические условия".
ГОСТ 8711-93 - "Приборы аналоговые показывающие
электроизмерительные прямого действия и
вспомогательные части к ним. Часть 2.
Особые требования к амперметрам и
вольтметрам".
ГОСТ 10354-82 - "Пленка полиэтиленовая. Технические
условия".
ГОСТ 14192-96 - "Маркировка грузов".
ГОСТ 15150-69 - "Машины, приборы и другие технические
изделия. Исполнение для различных
климатических районов. Категории, условия
эксплуатации, хранения и транспортирования
в части воздействия климатических факторов
внешней среды".
ГОСТ 16350-80 - "Климат СССР. Районирование и
статистические параметры климатических
факторов для технических целей".
ГОСТ 18477-79 - "Контейнеры универсальные. Типы, основные
параметры и размеры".
ГОСТ 18481-81 - "Ареометры и цилиндры стеклянные.
Технические условия".
ГОСТ 21150-87 - "Смазка Литол-24. Технические условия".
ГОСТ 21650-76 - "Средства крепления тарно-штучных грузов
в транспортных пакетах. Общие требования".
ГОСТ 23216-78 - "Изделия электротехнические. Хранение,
транспортирование, временная
противокоррозионная защита и упаковка.
Общие требования и методы испытаний".
ГОСТ 28498-90 - "Термометры жидкостные стеклянные. Общие
технические требования. Методы испытаний".
ГОСТ 29111-91 - "Свинцово-кислотные стартерные батареи.
Часть 1. Общие требования и методы
испытаний".
Стандарти міжнародних організацій зі стандартизації,
регіонів, спілок
EN 50342-1:2006 - Lead-acid starter batteries. Part 1.
General requirements, methods of test
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 1. Загальні вимоги, методи
випробувань).
EN 50342-2:2007 - Lead-acid starter batteries. Part 2.
Dimensions of batteries and marking of
terminals
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 2. Розміри батарей і марковання
виводів).
EN 60095-1:95 - Lead-acid starter batteries. Part 1.
General requirements and methods of test
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 1. Загальні вимоги та методи
випробувань).
EN 60095-2-93 - Lead-acid starter batteries. Part 2.
Dimensions of batteries and dimensions and
marking of terminals
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 2. Розміри батарей, розміри і
марковання виводів).
IEC 60095-1:2000 - Lead-acid starter batteries. Part 1.
General requirements and methods of test
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 1. Загальні вимоги та методи
випробувань).
IEC 60095-2-84 - Lead-acid starter batteries. Part 2.
Dimensions of batteries and dimensions and
marking of terminals
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 2. Розміри батарей, розміри і
марковання виводів).
SAE J537:2000 - Society of Automotive Engineers J537.
Storage Batteries
(Стандарт спілки автомобільних інженерів
J537. Зберігання батарей).
1.2.3. Терміни та їх визначення вжито в цих Правилах у такому
значенні:
акумулятор - оборотне електрохімічне джерело електричної
енергії, що має два електроди із свинцевого сплаву, які поміщені в
електроліт;
акумуляторна свинцева стартерна батарея - сукупність
послідовно з'єднаних свинцевих акумуляторів, розміщених у
спільному корпусі;
акумуляторний шлам - сукупність дрібних кристалів і зерен
двооксиду свинцю та інших домішок до електроліту, що осідають на
дні акумуляторів;
АБ, що вичерпала ресурс чи втратила споживчі властивості, -
АБ, непридатна для експлуатування внаслідок фізичного зносу,
непоправного браку, пошкоджень або з інших причин;
уведення АБ в експлуатування - сукупність операцій/робіт з
підготовки до застосування, контролю технічного стану, закріплення
АБ за КТЗ з оформленням картки обліку та обігу АБ;
відпрацьовані АБ - не придатні для використання за
призначенням АБ, цілі чи розламані, окремі складники, виведені з
експлуатування власником АБ, чи списані відповідно до
законодавства;
відставалий акумулятор - акумулятор повністю зарядженої АБ,
номінальна ємність якого визначена за густиною електроліту, менша
номінальної ємності решти акумуляторів АБ;
гарантійний наробіток АБ - тривалість експлуатування АБ,
виражена в календарних місяцях чи в кілометрах пробігу КТЗ або в
мотогодинах наробітку, протягом якої за умови дотримання
споживачем вимог експлуатаційної документації на АБ і КТЗ гарант
(продавець, виробник, виконавець робіт гарантійного ТО та/або
ремонту) виконує свої гарантійні зобов'язання;
дефект - будь-яка невідповідність АБ вимогам, установленим
виробником та законодавством;
експлуатаційна норма середнього ресурсу АБ -
середньостатистична величина ресурсу АБ для визначених умов
безпечного й економічно доцільного періоду експлуатування;
електрорушійна сила - різниця потенціалів між електродами
акумулятора чи полюсними виводами АБ у разі розімкненої зовнішньої
електричної мережі, до якої підключено акумулятор чи АБ;
живлення струмом двох рівнів напруги - процес живлення
стартера електромережею КТЗ струмом номінальної напруги 24 В, а
інших споживачів електроенергії - номінальної напруги 12 В;
заготівля АБ, що вичерпали ресурс чи втратили споживчі
властивості, - дії суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язані
із збиранням, закупівлею, перевезенням, зберіганням та
утилізуванням відпрацьованих АБ спеціалізованим підприємствам з
утилізування;
залишковий ресурс АБ - можливий середньостатистичний сумарний
наробіток АБ у визначених умовах експлуатування в період від
моменту контролю технічного стану до її переходу в граничний стан.
Залишковий ресурс визначають відніманням величини наробітку АБ на
момент контролю технічного стану від величини експлуатаційної
норми середнього ресурсу АБ;
заряджання АБ - процес накопичення електричної енергії, який
спричиняє зростання густини електроліту і різниці потенціалів між
полюсними виводами АБ, підключеної до джерела електричної енергії;
зберігання АБ - утримання АБ у спеціальному відповідно до
вимог законодавства приміщенні з визначеними виробником умовами
мікроклімату, режимами контролю і підтримування технічного стану
для забезпечення її збережуваності протягом установленого
виробником терміну;
зсув активної маси - відпадіння дрібних частинок (кристалів і
зерен двооксиду свинцю) та інших складників (активної маси) від
позитивних електродів акумулятора;
наробіток - тривалість чи обсяг роботи АБ, виміряний у
календарних місяцях, кілометрах пробігу КТЗ чи мотогодинах;
номінальна ємність (С ) - кількість електрики в
20
ампер-годинах, яку повинна віддати повністю заряджена АБ зі
струмом величиною (0,05+-С +-2%) А з падінням напруги на
20
полюсних виводах АБ до величини 10,5 В +-0,05 В;
номінальна напруга АБ - різниця потенціалів між різнойменними
полюсними виводами повністю зарядженої АБ за умови, що
електромережа КТЗ живить лише контрольно-вимірювальні прилади КТЗ;
перемичка - свинцева струмопровідна деталь, що з'єднує
акумулятори АБ;
підзаряджання - процес систематичного заряджання АБ з метою
компенсації втраченої електричної енергії для живлення споживачів
електроенергії зі складу КТЗ;
полярність АБ - здатність АБ проявляти властивості джерела
постійного струму відповідно до замаркованих знаками "+" і "-" її
полюсних виводів;
приймальний пункт - стаціонарний або пересувний відокремлений
підрозділ виробника АБ чи спеціалізованого підприємства з
утилізування, який здійснює операції із заготівлі АБ, що вичерпали
ресурс чи втратили споживчі властивості іншим чином;
резервна ємність АБ - запас ємності, виміряний у хвилинах
тривалості розряджання АБ струмом 25 А +-0,25 А до величини
напруги на полюсних виводах 10,5 В +-0,05 В;
ремонт - операція чи комплекс операцій з відновлення
справності та/або роботоздатності та з поновлення ресурсу АБ;
ресурс - сумарний наробіток АБ від початку її експлуатування
чи поновлення після ремонту до переходу в граничний стан,
виміряний у календарних місяцях, кілометрах пробігу КТЗ чи
мотогодинах;
розряджання АБ - процес віддачі електроенергії АБ,
підключеної до споживачів, що спричиняє зниження густини
електроліту та зменшення різниці потенціалів між полюсними
виводами АБ;
саморозряджання - процес природного електрохімічного
розряджання без підключення споживачів електроенергії протягом
періоду експлуатування АБ, у результаті якого знижується ємність
АБ;
споживач - юридична або фізична особа, яка утримує та/або
експлуатує АБ чи КТЗ;
споживач електроенергії - рушій, прилад чи інший пристрій
електричного устатковання КТЗ основної комплектності, який живить
АБ та/або генератор під час застосування за призначенням;
строк експлуатування АБ - календарна тривалість
експлуатування АБ від моменту першого придбання до переходу в
граничний стан;
строк зберігання сухозаряджених АБ - календарна тривалість
зберігання, ураховуючи час на транспортування, протягом якого
зберігається роботоздатність АБ;
струм холодної прокрутки - величина струму розряджання,
визначена виробником АБ за умови, що її розряджають при
температурі електроліту мінус (18+-1) град.С і вимірюють напругу
на полюсних виводах, після визначеного періоду безперервного
розрядження. Тривалість розряджання і величину напруги на полюсних
виводах АБ визначають згідно зі стандартами на виготовлення АБ за
таких умов:
SAE J537:2000 - величина напруги через 30 с одноступеневого
розряджання струмом визначеної виробником величини повинна бути не
менше 7,2 В;
IEC 60095-1:2000 - величина напруги через 60 с
одноступеневого розряджання струмом визначеної виробником величини
повинна бути не менше 8,4 В;
ДСТУ ГОСТ 959:2006 - двоступеневий режим розряджання:
перший - величина напруги на полюсних виводах АБ на 10-й секунді
розряджання повинна бути не менше 7,5 В +-0,05 В; другий (після
паузи тривалістю 10 с) - розряджання струмом величиною 0,6*I
хп
(+-2%) до величини напруги на полюсних виводах 6,0 В +-0,05 В.
Загальна тривалість двоступеневого розряджання до напруги
6,0 В +-0,05 В повинна бути не менше 90 с або 150 с залежно від
призначення АБ;
сульфатація електродів - процес утворення на поверхні
електродів АБ кристалів сульфату свинцю, які зменшують її фактичну
ємність. Розрізняють часткову - з утворенням дрібних розчинних
кристалів сульфату свинцю і незворотну - з утворенням крупних
практично нерозчинних кристалів сульфату свинцю;
сфера поводження з АБ - відносини, які виникають під час
розробки, виробництва, реалізації, імпорту, експлуатування,
заготівлі та утилізування АБ, що вичерпали ресурс чи втратили
споживчі властивості з інших причин;
технічне експлуатування АБ - стадія життєвого циклу АБ з
такими етапами: підготовка АБ до застосування, застосування за
призначенням, технічне обслуговування, ремонт, зберігання,
транспортування, підготовка і передача на утилізування;
транспортування АБ - підготовка, перевезення АБ з
використанням транспортних засобів із забезпеченням умов їх
збережуваності та комплектності;
утилізування АБ - механічне, фізико-хімічне та інше
оброблення АБ, що вичерпала ресурс чи втратила споживчі
властивості іншим чином, з метою отримання вторинної сировини та
знешкодження АБ.
У Правилах застосовані також терміни та визначення, які
наведено в Експлуатаційних нормах середнього ресурсу акумуляторних
свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і
спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених
наказом Мінтрансзв'язку України від 20 травня 2006 року N 489
( z0695-06 ) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
8 червня 2006 року за N 695/12569 (далі - Норми середнього
ресурсу).
1.3. Дія цих Правил поширюється на юридичних і фізичних осіб,
діяльність яких пов'язана з виготовленням, транспортуванням,
застосуванням, обслуговуванням, ремонтом, зберіганням і передачею
на утилізування хімічних джерел струму, зокрема акумуляторних
свинцевих стартерних батарей, які застосовуються в колісних
транспортних засобах і спеціальних машинах, виконаних на їхніх
шасі, зокрема для живлення спеціального устатковання.
1.4. Дія цих Правил не поширюється на:
акумуляторні свинцеві стартерні батареї, які застосовують у
тролейбусах, мотоциклах і мотоколясках, та на хімічні джерела
струму номінальною ємністю менше 7 А.год, зінтегровані (вбудовані)
у КТЗ і спеціальні машини, виконані на їхніх шасі;
акумуляторні свинцеві стартерні батареї КТЗ спеціального
призначення, зокрема ті, які експлуатують підрозділи Національної
поліції України, Національної гвардії України, Міністерства
оборони України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій,
Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України,
Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони
України, Державної спеціальної служби транспорту, Державного бюро
розслідувань;
( Абзац третій пункту 1.4 розділу I в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 598 від 24.11.2014; із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства інфраструктури N 224 від 21.05.2018, N 721 від 24.12.2021 )
акумуляторні свинцеві стартерні батареї гоночних і спортивних
КТЗ, а також КТЗ, виготовлені понад 30 років тому і які мають
колекційну цінність.
1.5. Правила встановлено з метою:
забезпечення належного технічного стану колісних транспортних
засобів і спеціальних машин, виконаних на їхніх шасі;
убезпечення технологічних операцій/робіт з підтримування АБ у
належному технічному стані;
упорядкування діяльності суб'єктів у сфері поводження з АБ;
ощадливого використання ресурсу АБ;
упорядкування обігу, обліку наробітку і списання АБ;
підготовки до утилізування АБ, що вичерпали ресурс чи
втратили споживчі властивості іншим чином;
визначення процедури здачі АБ на утилізування з метою
попередження забруднення довкілля.
1.6. АБ призначені для стартерного пуску двигуна, а також
живлення споживачів електроенергії у складі генераторних установок
КТЗ і спеціальних машин, виконаних на їхніх шасі, коли загальна
потужність споживачів електроенергії перевищує потужність
генератора, зокрема на стоянках чи під час виконання технологічних
операцій, коли двигун (генератор) не функціонує чи діє на частотах
обертання з недостатнім для забезпечення живлення електричної
мережі струмом віддачі.
Основні типи АБ вітчизняного виробництва, які
використовуються на КТЗ і спеціальних машинах, виконаних на їхніх
шасі, наведено в додатку 1 до цих Правил.
1.7. КТЗ і спеціальні машини, виконані на їхніх шасі, для
убезпечення руху і довкілля від забруднення шкідливими викидами
мають у своєму складі бортові системи з комп'ютерами
(мікропроцесорами), які живляться винятково від АБ, коли двигун
(генератор) не функціонує або не забезпечує необхідні напругу і
струм. У цих випадках АБ є єдиним джерелом енергії, яке забезпечує
підтримування безпечного технічного стану таких систем:
автоматичного управління робочими процесами приготування і
подачі паливоповітряної суміші двигуна, введення складників систем
нейтралізації газових викидів двигуна в робочий тепловий режим,
нейтралізації шкідливих та забруднювальних викидів;
автоматичного упередження буксування і блокування коліс у
процесі гальмування;
кермування (якщо кермо має електричний підсилювач та
електронне управління);
управління курсовою стійкістю; захисту від несанкціонованого
доступу (викрадення); просторової орієнтації складників
освітлення; сигналізації;
інші системи активної і пасивної безпеки.
II. Вибір акумуляторних свинцевих стартерних батарей
2.1. АБ, які виготовлені за вимогами стандартів національних, міждержавних чи міжнародних організацій зі стандартизації, спілок, ідентифікують за класами, маркованням та познаками, нанесеними на корпусі, кришці, упаковці цифрами, літерами, умовними знаками згідно з вимогами зазначених стандартів і законодавства держав-виробників АБ, а також за даними супровідної, експлуатаційної і нормативної документації виробника чи продавця.
2.2. Класифікацію, марковання АБ та їх транспортної тари наведено в додатку 2.
2.3. Для правильного технічного експлуатування КТЗ застосовують сертифіковані чи задекларовані виробником про відповідність вимогам законодавства й належним чином ідентифіковані АБ з урахуванням вимог стандартів, яким відповідають АБ.
2.4. Із числа ідентифікованих сертифікованих, задекларованих АБ для застосування у складі КТЗ вибирають відповідні приписам виробника як КТЗ, так і АБ.
2.5. АБ повинна мати сертифікат відповідності обов'язковим вимогам стосовно безпечного використання або декларацію виробника про відповідність АБ вимогам безпеки відповідно до наказів Держспоживстандарту України "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" від 1 лютого 2005 року N 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 року за N 466/10746, або "Про затвердження Переліку продукції, відповідність якої може бути підтверджена декларацією про відповідність" від 29 січня 2007 року N 6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за N 122/13389. Придбані без зазначених документів, а також неідентифіковані АБ в складі КТЗ не застосовують. Ці вимоги не стосуються АБ, які виробники застосовують в нових КТЗ.
2.6. Вибираючи АБ як складник обмеженого, порівняно з КТЗ, ресурсу, враховують:
експлуатаційну технологічність (обслужна, малообслужна, необслужна);
відповідність електричних характеристик АБ і КТЗ за номінальною напругою, ємністю та силою пускового струму, зокрема, за струмом холодної прокрутки;
відповідність габаритних розмірів АБ розмірам відповідного відсіку КТЗ, а також способу кріплення АБ у відсіку;
особливості конструкції АБ (особливості конструкції полюсних виводів чи клем і їх розташування на АБ, полярність, кліматичне виконання);
особливості конструкції КТЗ (місце установки АБ, рівень вібрацій, температурний режим у відсіку АБ);
інші спеціальні вимоги виробника КТЗ і АБ.
2.7. Не допускають застосування АБ з іншою, ніж передбачено виробником КТЗ, експлуатаційною технологічністю без відповідного коригування регламенту виробника КТЗ щодо періодичності і обсягів технічних заходів із забезпечення роботоздатності АБ, а також з більшою чи меншою номінальною ємністю, аніж приписано виробником КТЗ, оскільки це спричиняє передчасний і непрогнозований вихід їх з ладу.
2.8. Не допускають застосування необслужних АБ замість передбачених виробником КТЗ обслужних і малообслужних.
2.9. Сила струму холодної прокрутки АБ повинна бути не менше сили пускового струму стартера, установленого в КТЗ.
Сила струму холодної прокрутки АБ, виміряна за методами різних стандартів, різна. Приблизна відповідність величин сили струму холодної прокрутки АБ, яка виміряна за вимогами стандартів ДСТУ ГОСТ 959:2006, IEC 60095-1:2000 і SAE J537:2000, наведена в додатку 3 до цих Правил.
У технічних умовах виробник визначає силу струму холодної прокрутки і замарковує її на корпусі АБ.
2.10. Додатковим до технічних критерієм вибору АБ можуть бути гарантії і гарантійні зобов'язання продавця, які повинні бути не меншими, ніж установлені виробником АБ, а також виконавця ремонту АБ, які повинні бути не меншими за встановлені у додатку 4 до Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11 листопада 2002 року N 792 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 лютого 2003 року за N 122/7443, зі змінами.
III. Підготовка акумуляторних свинцевих стартерних батарей до застосування
3.1. Залиті електролітом і повністю заряджені АБ застосовують у КТЗ після перевірки стосовно їх неушкодженості, а також густини та рівня електроліту в акумуляторах обслужних і малообслужних АБ.
3.2. Сухозаряджені обслужні і малообслужні АБ вводять у робочий стан виконанням таких операцій:
приготування і заливання електроліту в акумулятори;
просочення електродів акумуляторів електролітом;
вимірювання температури електроліту, його рівня над захисним щитком та визначення густини, зведеної до її порівнюваних при температурі плюс 25 град.С значень;
підзаряджання з метою доведення густини електроліту в акумуляторах та їх е.р.с. до встановленої норми.
3.3. Густина електроліту в акумуляторах, зведена до її значень при температурі плюс 25 град.С, залежно від кліматичних районів експлуатування КТЗ, повинна бути відповідною величинам, наведеним у додатку 4 до цих Правил.
Густину електроліту вимірюють ареометром ГОСТ 18481-81 (діапазон вимірювань - 1,05-1,40 г/куб.см, ціна поділок - 0,005 г/куб.см). Ареометр під час вимірювання не повинен торкатися стінок циліндрів для відбору проби електроліту. Температуру електроліту вимірюють термометрами ГОСТ 112-78, ГОСТ 28498-90 або іншими відповідного класу точності з ціною поділок не більше 1 град.С. Точність градуювання термометра повинна бути не менше 0,5 град.С.
3.4. Для приготування електроліту в кислототривку посудину (ебонітову, фаянсову, керамічну, поліетиленову) з дистильованою водою за ГОСТ 6709-72 наливають сірчану кислоту за ГОСТ 667-73 (або підготовлений і охолоджений до температури повітря в приміщенні її розчин густиною 1,40 г/куб.см) тонким струменем, що стікає по кислототривкому стрижню, з одночасним перемішуванням тим стрижнем утворюваного розчину для уникнення надмірного нагрівання і випарування води разом з крапельками кислоти. У процесі утворення розчину електроліту потрібної густини його температуру контролюють. У разі підвищення температури до плюс 45 град.С доливання кислоти призупиняють, доки електроліт не остигне.
Кількість складових для приготування одного літра електроліту залежно від потрібної густини при температурі плюс 25 град.С наведено в додатку 5 до цих Правил.
3.5. Для попередження пошкодження АБ в умовах помірного клімату електроліт, який заливають в АБ, повинен бути температурою плюс (20+-5) град.С, в умовах жаркого сухого і теплого вологого - не вище плюс 35 град.С. Фактичну густину електроліту, приготовленого для введення АБ в робочий стан, зводять до її значення при температурі плюс 25 град.С (гамма ) за формулою:
25
гамма = гамма + дельта, г/куб.см, (1)
25 i
де гамма - густина електроліту, виміряна при фактичній
i
температурі з точністю +-0,01 г/куб.см;
дельта - величина температурної поправки на густину електроліту акумуляторів у г/куб.см, наведена в додатку 6 до цих Правил.
Якщо АБ герметична чи пробки заховані (недоступні), для контролю за наявністю електроліту її зважують з точністю +-0,05%, щоб порівняти фактичну масу з даними виробника.
3.6. Рівень електроліту в акумуляторах під заливною горловиною повинен бути на 10-15 мм вище захисного щитка, який установлюють над блоком електродів, або іншим, якщо це визначено в експлуатаційній документації виробника АБ. Рівень електроліту в акумуляторах перевіряють за допомогою скляної трубки з внутрішнім діаметром 5-6 мм і метричною шкалою (діапазон вимірювань - 0-30 мм, ціна поділок - 1 мм). Якщо в конструкції достатньо прозорого корпусу АБ виконано мітки, які відповідають найбільшому і найменшому рівням електроліту, рівень електроліту підтримують у межах цих міток.
Електроліт з надмірним рівнем може випліскуватися через вентиляційні отвори в пробках АБ і, як наслідок, спричиняти інтенсивний саморозряд АБ, опіки людей і зруйновання КТЗ, пожежу, аварію.
3.7. Тривалість просочування активної маси електродів сухозаряджених АБ 20-120 хвилин залежно від строку зберігання до приведення в робочий стан. Якщо за час просочування густина електроліту в акумуляторах знизилась на величину не більше 0,03 г/куб.см від її номінального значення для повністю заряджених АБ, такі АБ застосовують за призначенням без заряджання, але за першої нагоди вони повинні бути повністю заряджені, а густина і рівень електроліту скориговані відповідно до кліматичних умов експлуатування КТЗ. Якщо густина електроліту зменшилася на величину понад 0,03 г/куб.см від її номінального значення повністю заряджених АБ, такі АБ обов'язково заряджають.
3.8. АБ заряджають обов'язково, якщо строк зберігання сухозаряджених АБ більше одного року та/або густина залитого електроліту в акумуляторах зменшилася проти норми на величину понад 0,03 г/куб.см.
3.9. У разі потреби термінового введення в експлуатування сухозаряджених АБ, строк зберігання яких з моменту виготовлення не перевищує одного року, їх застосовують за призначенням після 20-хвилинного просочування електродів без перевірки густини електроліту за умови, що температура електроліту і повітря не нижчі плюс 15 град.С.
При температурі нижче плюс 15 град.С перевіряють густину електроліту, яку зводять до її значення при температурі плюс 25 град.С, і застосовують за вимогами пункту 3.7 цих Правил.
3.10. АБ заряджають обов'язково, якщо строк зберігання сухозаряджених АБ більше одного року та/або густина залитого електроліту в акумуляторах зменшилася проти норми на величину понад 0,03 г/куб.см.
3.11. В умовах холодного і помірного клімату АБ заряджають за
початкової температури електроліту не вище плюс 30 град.С, в
умовах жаркого сухого і теплого вологого - не вище плюс 35 град.С.
3.12. Для сухозаряджених АБ із строком зберігання не більше
3-х років величина сили зарядного струму в амперах повинна бути
рівною 10 відсоткам величини номінальної ємності (0,1*С ). АБ із
20
строком зберігання понад 3 роки після двогодинного просочування
активної маси електродів заряджають силою струму в амперах за
величиною 5 відсотків величини її номінальної ємності (0,05*С ).
20
Клас точності амперметра для виміру величини зарядного струму повинен бути не нижче 1,0.
3.13. Для зменшення інтенсивності випаровування (кипіння)
дистильованої води обслужних АБ з досягненням величини зарядної
напруги кожного акумулятора 2,4 В +-0,05 В силу зарядного струму
зменшують до величини 0,05*С А і продовжують заряджання до
20
досягнення усталеної величини зарядної напруги в 2,7 В +-0,05 В та
+0,1
відповідної густини електроліту протягом 2 годин. У разі
потреби за погодженням з виробником АБ чи його уповноваженим
представником і за умови контролювання температури електроліту
допускають збільшення сили зарядного струму до величини 0,5*С А.
20
Із досягненням величини напруги кожного акумулятора 2,4 В +-0,05 В
знижують силу зарядного струму до величини (0,05-0,10)*С А і
20
продовжують процес до повного зарядження АБ за умови, що
температура електроліту менше зазначеної в пункті 3.18 цих Правил.
Характеристики зазначених режимів зарядження можуть бути
скориговані виробником АБ.
3.14. Для зменшення інтенсивності випаровування (кипіння)
дистильованої води з акумуляторів під час заряджання та зниження
впливу перегріву електроліту на роботоздатність необслужних АБ, а
також для повноти їх зарядження з досягненням зарядної напруги
величиною 15 В +-0,05 В силу зарядного струму знижують ще раз
(додатково до норм пункту 3.13 цих Правил) до величини
0,025*С А. Заряджання таких АБ продовжують до усталеної величини
20
+0,1
напруги кожного акумулятора АБ 2,7 В +-0,05 В протягом 2 годин
за умови, що температура електроліту менше величин, визначених у
пункті 3.18 цих Правил.
3.15. Наслідки глибокого розрядження АБ і надмірної
незворотної сульфатації її електродів усувають зрівняльним
заряджанням струмом силою не більше 0,1*С А до встановлення
20
усталеної густини електроліту (допуск +-0,01 г/куб.см) і напруги
+0,1
(допуск +-0,05 В) у всіх акумуляторах протягом 3 годин.
3.16. Для прискореного відновлення роботоздатності розряджені
на 50 і більше відсотків АБ можна заряджати струмом силою до
0,7*С А. Тривалість заряджання АБ струмом силою 0,7*С А не
20 20
повинна перевищувати 45 хвилин, струмом силою 0,5*С А -
20
80 хвилин, струмом силою 0,3*С А - 120 хвилин. Під час
20
заряджання контролюють температуру електроліту і після досягнення
нею величини плюс 45 град.С процес заряджання АБ припиняють.
3.17. Для прискореного заряджання АБ використовують джерело електричної енергії постійної напруги. Цим джерелом установлюють зарядну напругу з розрахунку 2,7 В +-0,05 В на один акумулятор. Такий спосіб заряджання потребує постійного контролю температури електроліту, оскільки може призвести до прискореного і надмірного розігріву АБ.
3.18. Під час будь-якого з режимів заряджання АБ не допускають підвищення температури електроліту в умовах холодного і помірного клімату вище плюс 45 град.С, в умовах жаркого сухого і теплого вологого - вище плюс 50 град.С. Для цього процес заряджання АБ періодично переривають, щоб температура електроліту знизилася відповідно щонайменше до плюс 30 град.С і плюс 35 град.С.
3.19. У групи для одночасного заряджання від одного джерела постійного струму підбирають однотипні АБ, які рівні за ступенем розрядженості (допуск на густину електроліту +-0,01 г/куб.см). Можливу найбільшу кількість послідовно з'єднаних АБ у групі визначають з урахуванням вимог пункту 3.13 цих Правил стосовно напруги АБ наприкінці заряджання, а також виходячи з номінальної потужності джерела енергії.
Приклад розрахунку кількості одночасно заряджуваних АБ від одного джерела електричної енергії наведено в додатку 7 до цих Правил.
3.20. Напругу акумуляторів, густину і температуру електроліту в процесі заряджання контролюють на початку з періодичністю 2-3 години, а в кінці - щогодини та частіше з наближенням температури електроліту до визначеної в пункті 3.18 цих Правил.
Якщо наприкінці заряджання в групі АБ виявлено відставалий акумулятор, густина електроліту і напруга якого нижчі, аніж у решти акумуляторів, таку АБ вилучають із загальної зарядної мережі і заряджають окремо до появи ознак кінця заряджання за вимогами пункту 3.13 цих Правил. Після вилучення АБ з відставалим акумулятором із зарядної мережі напругу в ній установлюють відповідно до вимог пункту 1 додатка 7 цих Правил.
3.21. Наприкінці заряджання АБ густина електроліту, зведена до її значення при температурі плюс 25 град.С, повинна бути в межах, визначених пунктом 3.3 цих Правил. Якщо густина вище норми, її коригують доливанням в акумулятори дистильованої води, нижче норми - розчину сірчаної кислоти густиною 1,40 г/куб.см. Перед доливанням відповідний об'єм електроліту відбирають з акумуляторів за допомогою гумової груші. Густину електроліту коригують лише після того, коли вона буде незмінною під час заряджання АБ - у процесі кипіння, яке сприяє швидкому і повному перемішуванню електроліту.
